05 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 990/210/24
провадження № 11-20заі25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Погрібного С. О.,
судді-доповідача Кривенди О. В.,
суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ткача І. В., Уркевича В. Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання Біляр Л. В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Лаптієва А. М.,
розглянула в судовому засіданні в режимі відеоконференціїзаяву Дубінського Олександра Анатолійовича про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Погрібного Сергія Олексійовича від участі у розгляді справи № 990/210/24 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Президента України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії та
Велика Палата Верховного Суду (далі - Велика Палата) ухвалою від 22 січня 2025 року відкрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 грудня 2024 року у справі № 990/210/24 за його позовом до Верховної Ради України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Президента України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
У судовому засіданні 05 лютого 2026 року ОСОБА_1 заявив відвід судді Великої Палати Погрібному С. О., оскільки, на його думку, цей суддя, роз'яснивши, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою, допустив порушення статті 10 Конституції України щодо права апелянта використовувати в суді для надання пояснень російську мову.
Велика Палата перевірила доводи ОСОБА_1 , які він висловив на обґрунтування заяви про відвід вказаного судді, і вважає, що підстав для її задоволення немає, з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно із частиною першою якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України (частина друга зазначеної норми).
З огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений і з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1-3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Як на підставу для відводу судді заявник посилається на приписи статті 36 КАС України, нормативна конструкція яких, з-поміж іншого, містить узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.
Велика Палата звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань - прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді».
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
«об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
«суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Велика Палата підкреслює, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді, Велика Палата також бере до уваги те, що, крім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу саме по собі не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Дубінський О. А. у заяві про відвід судді Великої Палати Погрібного С. О. не вказує про обставини, з якими закон пов'язує можливість відведення судді від розгляду справи або які можуть свідчити (прямо чи опосередковано) про упередженість судді Великої Палати при апеляційному розгляді справи № 990/210/24.
Велика Палата зазначає, що немає жодних підстав вважати, що роз'яснення суддею Погрібним С. О. апелянту норм про мову судочинства та діловодства в адміністративних судах, викликає сумнів у його об'єктивності та неупередженості під час розгляду цієї справи у Великій Палаті.
З предмета і меж перегляду в цій справі не можна простежити будь-яку залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано ілюстрував би упередженість або необ'єктивність судді, якому заявлено відвід.
Отже, наведені ОСОБА_1 обставини на обґрунтування заяви про відвід судді Великої Палати Погрібного С. О. не містять у собі об'єктивно спроможних підстав, які б у розумінні пункту 4 частини першої статті 36 КАС України зумовлювали відведення цього судді від розгляду справи.
Керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Погрібного Сергія Олексійовича від участі у розгляді справи № 990/210/24 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Президента України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий С. О. Погрібний
Суддя-доповідач О. В. Кривенда
Судді: О. О. Банасько С. І. Кравченко
О. В. Білоконь М. В. Мазур
О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв
І. А. Воробйова К. М. Пільков
О. А. Губська Н. С. Стефанів
А. А. Ємець Т. Г. Стрелець
Л. Ю. Кишакевич І. В. Ткач
В. В. Король В. Ю. Уркевич