09 березня 2026 року
м. Київ
справа № 750/17013/24
провадження № 51 - 869 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 серпня 2025 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 08 грудня 2025 року,
встановив:
Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 серпня 2025 року, залишеним без зміни ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 08 грудня 2025 року, ОСОБА_4 засуджено за ст. 111 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України.
Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Так, захисник у своїй касаційні скарзі, хоч і зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та вказує на незаконність та необґрунтованість судових рішень, проте в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1, статей 412, 413 КПК України, з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження та вимог про скасування судових рішень і закриття кримінального провадження.
Так, ставлячи вимогу про скасування судових рішень та закриття кримінального провадження, захисник не наводить конкретних доводів на її обґрунтування з урахуванням положень статей 284, 440, 438 ч. 1 КПК України.
Також у поданій скарзі захисник не зазначає і в чому полягає незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення закону в силу ст. 419 КПК України, на його думку, було допущено цим судом, які доводи його апеляційної скарги суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
У разі подання матеріалів на усунення недоліків в електронній формі відповідно
до приписів ст. 35 ч. 2 КПК України особі, яка подала касаційну скаргу, потрібно надати докази надсилання іншим учасникам кримінального провадження копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів).
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 без руху.
Встановити захиснику ОСОБА_5 п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3