09 березня 2026 року
м. Київ
справа № 761/27484/22
провадження № 51 - 1926 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувшикасаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 та клопотання про поновлення строку на оскарження вироку Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року щодо нього,
встановив:
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2022 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 185 ч. 4, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Вироком Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року задоволено апеляційну скаргу прокурора. Вирок місцевого суду скасовано в частині призначення покарання та ухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_4 призначено покарання за ст. 185 ч. 4 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, а в решті вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд вироку апеляційного суду в касаційному порядку, а також засуджений звернувся із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.
Засуджений ОСОБА_4 20 травня 2025 року вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначений вирок апеляційного суду, однак ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2025 року йому було повернуто касаційну скаргу у зв'язку із пропуском ним строку касаційного оскарження та відсутністю клопотання про поновлення цього строку.
12 листопада 2025 року засуджений повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, така касаційна скарга ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2025 року була залишена без руху, засудженому було надано строк на усунення недоліків та можливість надати обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
06 січня 2026 року засуджений ОСОБА_4 надіслав касаційну скаргу на усунення недоліків та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, проте Суд вважав причини пропуску строку необґрунтованими і ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2026 року йому було відмовлено у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року та повернуто його касаційну скаргу.
25 лютого 2026 року до Верховного Суду надійшла чергова касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 та заява про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року,в якій він в обґрунтування причин пропуску строку на оскарження цього судового рішення вказує на те, що він тяжко хворіє та розраховував на свого захисника ОСОБА_5 , якого просив подати касаційну скаргу на вирок апеляційного суду від 03 травня 2023 року, проте захисник не подав касаційну скаргу, а тому просить поновити йому строк на касаційне оскарження.
Згідно з вимогами ст. 426 ч. 2 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Правило дотримання трьохмісячного строку на касаційне оскарження судових рішень з дня її проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, передбачене ст. 426 ч. 2 КПК України, надає потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі касаційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Європейський суд з прав людини у рішеннях від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» та від 29 жовтня 2015 року в справі «Устименко проти України» неодноразово наголошував, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу
«res judicata», тобто принципу остаточності рішення.
Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Відповідно до ст. 117 ч. 1 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать
від волевиявлення особи, що подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
З наявної в матеріалах провадження інформації вбачається, що засуджений
ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 були присутні під час ухвалення оскаржуваного вироку апеляційного суду від 03 травня 2023 року і згідно розписки, наданої ДУ «Коростенська виправна колонія № 71», копію вироку засуджений ОСОБА_4 отримав 09 травня 2023 року.
Останнім днем оскарження цього судового рішення було 09 серпня 2023 року, проте з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження
та з касаційною скаргою засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду лише 12 листопада 2025 року, тобто із пропуском строку більше як на 2 роки і 3 місяці. З пропуском строку на касаційне оскарження були також подані і його попередні касаційні скарги. За таких обставин ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2026 року йому було відмовлено у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року та повернуто його касаційну скаргу.
У повторній заяві про поновлення строку на касаційне оскарження засуджений вказує, що він хворів і просив неодноразово захисника подати касаційну скаргу, а тому не міг вчасно подати касаційну скаргу.
Проте, як убачається з матеріалів провадження за скаргою, копію вироку Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року засуджений відповідно до наявної в провадженні розписки отримав 09 травня 2023 року, пропустивши строк оскарження більше 2 років. Тобто за цей час засуджений мав можливість подати касаційну скаргу сам або через іншого захисника, звернувшись до Центру безоплатної вторинної правничої допомоги, а посилання на хворобу також не може бути визнано перешкодою в подачі касаційної скарги, оскільки виписка з медичної карти амбулаторного хворого датована 10 грудня 2025 року і в ній відсутні вказівки про терміни лікування засудженого ОСОБА_4 , зокрема і у передбачений законом період на касаційне оскарження вироку апеляційного суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини,
які не залежали від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах установленого законом або судом строку.
Доводи засудженого про неможливість своєчасного оскарження ним вироку апеляційного суду за вказаних причин, з урахуванням того що ним пропущено більше 2 років на касаційне оскарження, не є тими обставинами, які перешкоджали засудженому вчасно оскаржити судове рішення.
Отже, поважних причин, які б перешкоджали ОСОБА_4 оскаржити зазначене судове рішенняу передбачений законом трьохмісячний строк, у заяві засудженого не наведено.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не знаходить підстав
для поновлення засудженому ОСОБА_4 строку на касаційне оскарження вироку апеляційного суду щодо нього.
Відповідно до ст. 429 ч. 3 п. 3 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і суд касаційної інстанції
за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Керуючись статтями 427, 429 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року.
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок апеляційного суду повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3