09 березня 2026 року
м. Київ
справа № 705/7117/24
провадження № 51 - 383 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу начальника відділу Уманського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області - ОСОБА_4 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року про повернення апеляційної скарги,
встановив:
Згідно матеріалів провадження за касаційною скаргою, ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 листопада 2025 року, відмовлено у задоволенні подання органу пробації про скасування звільнення від відбування покарання та направлення для відбування призначеного покарання щодо засудженого ОСОБА_5 .
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник Уманського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.
Суддя Черкаського апеляційного суду з огляду на положення ч. 1 ст. 393, ч. 6 ст. 539 КПК, керуючись п. 2 ч. 3 ст. 399 цього Кодексу, 03 грудня 2025 року повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Начальник відділу Уманського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області - ОСОБА_4 звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі та додану до неї копію оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Правосуддя в Україні здійснюється судами відповідно до процедур судочинства, визначених законом (ч. 1 ст. 5 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).
Провадження з перегляду судових рішень у суді апеляційної інстанції регламентується главою 31 розділу V КПК.
У статті 393 КПК визначено коло суб'єктів, які мають право на апеляційне оскарження судових рішень. Зокрема, згідно з п. 10 ч. 1 цієї статті, таке право може бути надане й іншим особам у випадках, передбачених КПК, якщо судове рішення стосується їхніх прав, свобод або інтересів.
Суддя апеляційного суду встановив, що орган пробації не належить до кола осіб, визначених ст. 393 КПК, а відтак не наділений правом на подання апеляційної скарги на ухвалу від 14 листопада 2025 року.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга підлягає поверненню, якщо її подано особою, яка не має права на її подання.
Таким чином, повертаючи апеляційну скаргу органу пробації, суддя апеляційного суду діяв відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК.
Такий підхід узгоджується з практикою Верховного Суду (ухвали від 23 грудня 2025 року, 9 лютого 2026 року, 24 лютого 2026 року, справи № 644/1773/22, 953/2636/24, № 644/9384/24 відповідно).
Слід звернути увагу на те, що у представника органу пробації немає жодних процесуальних перешкод для звернення в разі необхідності та за наявності передбачених законом підстав із новим поданням до суду першої інстанції в порядку ст. 537 КПК.
З огляду на викладене, а також зважаючи на те, що обґрунтування касаційної скарги начальника відділу не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а із касаційної скарги та наданої до неї копії судового рішення вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою начальника відділу Уманського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області - ОСОБА_4 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_7 ОСОБА_2 ОСОБА_3