04 березня 2026 року
м. Київ
справа № 127/15500/25
провадження № 51-1322км25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника (відеоконференція) ОСОБА_6 ,
захисника (відеоконференція) ОСОБА_7 ,
захисника (відеоконференція) ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_11 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 20 березня 2024 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 січня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022020000000160 за обвинуваченням
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянство України якого припинено на підставі Указу Президента України, громадянина Російської Федерації відповідно до паспорту № НОМЕР_1 , виданого Управлінням Федеральної міграційної служби м. Москва 19.12.2016,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України;
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Грозний Чеченської Республіки РФ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина Російської Федерації,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Донецьк, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 20 березня 2024 року ОСОБА_10 засуджено:
- за ч. 2 ст. 111 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією усього належного на праві власності майна;
- за ч. 1 ст. 111-2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 15 років та з конфіскацією усього належного на праві власності майна;
- за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.
На підставі положень ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_10 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 15 років та з конфіскацією усього належного на праві власності майна.
ОСОБА_11 засуджено за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.
ОСОБА_9 засуджено за ч. 1 ст. 111-2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 15 років та з конфіскацією усього належного на праві власності майна.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» матеріальну шкоду у розмірі 3 590 000 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» матеріальну шкоду у розмірі 2 905 250 грн.
Згідно з вироком ОСОБА_10 , будучи громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим, 27.08.2021, о 10:33, діючи умисно, підтримуючи проросійську політику, усвідомлюючи незаконність своїх дій, з метою забезпечення розвідувально-підривної діяльності РФ на шкоду Україні, її державному суверенітету, територіальній цілісності надав згоду на виконання завдань співробітника 9 управління Департаменту оперативної інформації 5 служби ФСБ РФ ОСОБА_12 та, використовуючи зв'язки з колишніми колегами по роботі у Міністерстві освіти України, зібрав відомості про установчі дані чинних ректорів вищих навчальних закладів Запорізької області з їхніми контактними номерами мобільних телефонів. Далі за допомогою програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) він передав отримані відомості співробітнику ФСБ РФ ОСОБА_12 , який використовував обліковий запис за номером телефону НОМЕР_4 (id НОМЕР_5 ), та надав останньому характеризуючі відомості про їхні особисті, професійні якості, виділивши з числа ректорів проросійські налаштованих та схильних до співпраці з представниками РФ на шкоду Україні осіб.
Окрім того, 17.05.2022 ОСОБА_10 , діючи умисно, за допомогою програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) передав ОСОБА_12 , який використовував акаунт у «Telegram» з обліковим записом id НОМЕР_3 з неідентифікованим номером, відомості про приїзд за вказівкою адміністрації президента РФ на тимчасово окуповані території Запорізької та Херсонської областей групи осіб з метою проведення «соціального опитування» цивільного населення на окупованих територіях в межах підготовки російських пропагандистських заходів та проведення незаконних референдумів.
Крім того, 16.08.2022 ОСОБА_10 , діючи умисно, підтримуючи глибокі антиукраїнські погляди, усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи на меті створення умов до поглиблення інтеграції окупованих територій з РФ в економічній сфері, створення видимості легітимності окупаційної влади і соціальної спрямованості її діяльності, за допомогою програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) передав співробітнику ФСБ РФ ОСОБА_12 , який використовував обліковий запис з номером телефону НОМЕР_4 (id НОМЕР_5), встановлені відомості щодо некомпетентності керівника окупаційної адміністрації т.з. «Запорізької військово-цивільної адміністрації» ОСОБА_13 у вирішенні питань зі створення мережі аптек на тимчасово окупованій території та ціноутворення на фармацевтичну продукцію, а також неналежного зберігання вакцин та інсулінів, для подальшого вжиття заходів з боку спецслужб РФ і недопущення проявів невдоволення цивільного населення на окупованих територіях.
Восени 2022 року (більш точно встановити дату неможливо) ОСОБА_10 був призначений на неофіційну посаду так званого «радника голови Запорізької військово-цивільної адміністрації» ОСОБА_13 , а також був включений до Запорізького осередку політичної партії «Единая Россия».
Також ОСОБА_10 , будучи громадянином України, підтримуючи країну-агресора РФ, поділяючи погляди її політичного та військового керівництва щодо необхідності проведення «спеціальної військової операції на території України» з так званою метою «демілітаризації та денацифікації України, захисту українського населення від геноциду київського режиму», діючи від імені представників вищих органів влади РФ, надавав допомогу країні-агресору шляхом реалізації і підтримки рішень та дій держави-агресора, а також її окупаційних адміністрацій, організовуючи діяльність так званих «військово-цивільних адміністрацій», координуючи діяльність керівників російських окупаційних адміністрацій Херсонської та Запорізької областей ОСОБА_14 і ОСОБА_13 у сфері охорони здоров'я, освіти, підготовки до проведення референдумів.
Зокрема, наприкінці березня 2022 року представник окупаційної влади на території АР Крим, так званий «постійний представник Республіки Крим при президенті Росії - заступник голови уряду Республіки Крим» ОСОБА_15 повідомив через засоби масової інформації про прийняття рішення щодо створення на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей військово-цивільних адміністрацій.
На виконання вказаних рішень 30.03.2022 ОСОБА_10 , перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим, у зв'язку з окупацією територій Запорізької та Херсонської областей збройними силами РФ та прийняттям рішення про створення окупаційної так званої «військово-цивільної адміністрації», діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримання рішень та дій держави-агресора, використовуючи значний досвід, отриманий під час роботи в органах державної влади України; діючи спільно з громадянином України ОСОБА_9 , розробив структуру «військово-цивільної адміністрації» у вигляді схеми й за допомогою програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) передав текстовий файл з назвою «ВГА» із вказаною схемою керівнику так званої «військово-цивільної адміністрації Херсонської області» ОСОБА_14 , який використовував обліковий запис у застосунку «Telegram» зареєстрований за номером телефону НОМЕР_6 (id НОМЕР_7).
Надалі розроблена схема стала основою для побудови структури окупаційної влади на окупованих територіях Херсонської області, ухвалення псевдонормативних актів, таких як указ про затвердження положення про Херсонську військово-цивільну адміністрацію від 26.04.2022 та указ про структуру органів виконавчої влади від 12.04.2022.
Крім того, ОСОБА_10 , будучи міністром освіти України протягом 2010-2014 років, доктором історичних наук, професором, академіком Академії правових наук України, достовірно знаючи вимоги законодавства України у галузі освіти, зокрема положення Закону України «Про освіту», якою установлено, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова; заклади освіти забезпечують обов'язкове вивчення державної мови, керуючись ідеологічними антиукраїнськими мотивами, діючи умисно, на виконання рішень окупаційної влади країни-агресора про впровадження на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей російських стандартів освіти, здійснив організацію семінару «Нові стандарти освіти та навчання» з метою надання практичної допомоги керівникам органів управління освіти, керівникам освітніх закладів, головним бухгалтерам органів управління освіти та навчальних закладів під час переходу на нові стандарти освіти та навчання, включаючи нові навчальні програми і їхній зміст, а також нові стандарти ведення фінансової і управлінської документації для підготовки освітніх закладів Запорізької і Херсонської областей до початку нового навчального року 2022/2023 p. p.
Надалі 14.04.2022 ОСОБА_10 за допомогою програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) передав відомості про організацію «семінару» помічнику керівника так званої «військово-цивільної адміністрації Запорізької області» ОСОБА_16 , який використовував обліковий запис у «Telegram» tg: НОМЕР_11.
Продовжуючи протиправну діяльність, 31.05.2022 ОСОБА_10 залучив так званого «начальника управління освіти Херсонської області» ОСОБА_17 , яка на його вимогу підготувала списки працівників закладів освіти Херсонської області, які відряджаються для участі у «семінарі», погодила їх у керівника так званої «військово-цивільної адміністрації Херсонської області» ОСОБА_14 , а також підготувала з використанням проекту, отриманого від ОСОБА_10 , звернення від імені керівника «Херсонської ВЦА» ОСОБА_14 до «голови Республіки Крим» ОСОБА_18 щодо сприяння в організації та проведенні «семінару».
10.06.2022 ОСОБА_10 , використовуючи програмне забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) додатково узгодив з керівником «Херсонської ВЦА» ОСОБА_14 програму «семінару», перелік учасників і текст звернення до «голови Республіки Крим» ОСОБА_18 щодо сприяння в організації та проведенні «семінару».
З метою досягнення мети злочинного задуму, 16.06.2022 ОСОБА_10 , використовуючи програмне забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ), зв'язався з першим заступником міністра освіти РФ ОСОБА_19 та домовився про його участь 25.06.2022 в заключній частині програми «семінару» разом з «головою Республіки Крим» ОСОБА_18 , керівниками «обласних ВЦА» ОСОБА_20 і ОСОБА_14 , а також надіслав підготовлену ним «програму семінару з підготовки керівників органів управління освіти та керівників навчальних закладів Запорізької і Херсонської областей щодо особливостей роботи в умовах нового законодавчого і фінансово-організаційного поля».
24.06.2022 для забезпечення висвітлення у засобах масової інформації в інтересах проросійської пропаганди процесу проведення «семінару» з працівниками освіти, ОСОБА_10 , використовуючи програмне забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3), надіслав генеральному продюсеру ТРК «Крим», «раднику голови Республіки Крим з інформаційної політики» ОСОБА_21 програму зустрічі освітян і перелік осіб, рекомендованих для надання інтерв'ю, до якої включив: так званого начальника управління освіти Мелітопольського району ОСОБА_22 , так званого начальника управління освіти м. Мелітополя ОСОБА_23 , так званого начальника відділу освіти м. Бердянська ОСОБА_24 , так званого начальника управління освіти м. Енергодара ОСОБА_25 та інших.
Крім того, 01.05.2022 ОСОБА_10 , діючи умисно, з метою завдання шкоди Україні, маючи глибокі проросійські настрої, усвідомлюючи протиправність своїх дій, за допомогою програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) сприяв організації взаємодії керівників російських окупаційних адміністрацій Херсонської та Запорізької областей ОСОБА_14 і ОСОБА_13 відповідно із заступником міністра охорони здоров'я РФ ОСОБА_26 для забезпечення реалізації, підтримки рішень та дій держави-агресора у сфері охорони здоров'я на тимчасово окупованих територіях вказаних областей.
Продовжуючи злочинну діяльність на шкоду Україні, 18.06.2022 ОСОБА_10 , перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим, виконуючи вказівки вищого керівництва країни-агресора, за допомогою програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) шляхом листування з керівником так званої «Херсонської ВЦА» ОСОБА_14 (номер телефону НОМЕР_6 , іd НОМЕР_7 ) здійснював заходи з організації зустрічі останнього з міністром МНС АР Крим для вирішення питань, пов'язаних зі створенням (відновленням) служби з надзвичайних ситуацій, підписанням договору про співпрацю з «Управлінням внутрішніх справ Херсонської області» та створенням служби «112».
Надалі з метою підготовки розпорядчого документа органів влади країни-агресора протягом 25-26.07.2022 ОСОБА_10 , перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим, діючи в інтересах окупаційних адміністрацій Херсонської та Запорізької областей, за допомогою програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3), за сприяння керівників російських окупаційних адміністрацій Херсонської та Запорізької областей ОСОБА_14 і ОСОБА_13 , здійснював збір узагальнених відомостей про кількість об'єктів інфраструктури, підприємств, медичних установ, навчальних закладів, необхідних для організації їхньої воєнізованої охорони.
На основі отриманих відомостей ОСОБА_10 підготував на ім'я заступника голови уряду РФ ОСОБА_27 проект документа з назвою «Довідна записка про необхідність забезпечення озброєної охорони об'єктів життєзабезпечення, навчальних закладів, медичних установ та виборчих дільниць на території Запорізької та Херсонської областей» за підписами «голів Запорізької та Херсонської військово-цивільних адміністрацій» ОСОБА_13 і ОСОБА_14 відповідно.
Надалі з метою реалізації рішень окупаційної влади країни-агресора 27.07.2022 ОСОБА_10 , виконуючи вказівку представників вищого керівництва РФ, за допомогою програмного забезпечення обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) надіслав вищевказаний проект документа керівникам російських окупаційних адміністрацій Херсонської області ОСОБА_14 (номер телефону НОМЕР_8 , id НОМЕР_12) та Запорізької області ОСОБА_13 (номер телефону НОМЕР_6 , іd НОМЕР_7 ) для погодження і підписання.
Крім того, ОСОБА_10 , обіймаючи посаду «радника голови Запорізької ВЦА», продовжив надавати методичну та практичну допомогу державі-агресору, окупаційній адміністрації держави-агресора, реалізуючи їхні рішення на окупованих територіях Запорізької області, а для можливого розширення власних повноважень виставив свою кандидатуру на вибори до псевдозаконодавчого органу Запорізької області.
При цьому у жовтні 2022 року ОСОБА_10 на виконання рішень окупаційної влади, встановленої країною-агресором на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей, з метою спаплюження у свідомості цивільного населення ідей патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови, для утвердження окупаційної влади та поглиблення інтеграції окупованих територій із країною-агресором в усіх сферах життя, приступив до діяльності з вивчення питання щодо перейменування назв населених пунктів, вулиць міст на окупованих територіях на «історично правильні». Для виконання злочинного задуму ОСОБА_10 ініціював створення через «військово-цивільні адміністрації» Запорізької та Херсонської областей громадських рад з питань системного перейменування назв вулиць та інших топонімів на такі, що пов'язані з подіями та героями російської імперії до 1918 року та СРСР.
У продовження злочинної діяльності 07.02.2023 ОСОБА_10 за допомогою програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) доповів керівнику російської окупаційної адміністрації у Запорізькій області ОСОБА_13 (id НОМЕР_13) про підготовку карти м. Мелітополя з описом вулиць для проведення їх «денацифікації», вказавши про виявлення «експертами-істориками» та «геральдистами російської геральдики» тринадцяти вулиць і семи провулків міста Мелітополь, які потребують перейменування, виходячи з таких принципів: у топоніміці не повинно бути української пропаганди; назви не повинні представляти діячів, ворожих до Росії та її народу; назви не повинні протирічити Росії, її державній єдності чи статусу Мелітополя як історично російського міста; назви повинні бути пов'язані з містом чи регіоном, а також відображати загальноросійську єдність.
За результатами антиукраїнських, спрямованих на допомогу державі-агресору й окупаційній адміністрації держави-агресора злочинних дій ОСОБА_10 , 07.04.2023 так званим «головою військово-цивільної адміністрації м. Мелітополя» ОСОБА_28 видано «указ № 05-у про перейменування елементів вулично-дорожньої мережі (вулиць, проспектів, бульварів, провулків, площ, проїздів) міського округу Мелітополь Запорізької області)».
Крім того, ОСОБА_10 , будучи громадянином України, достовірно знаючи про те, що починаючи з 26.02.2022 територія суверенної держави Україна, а саме місто Мелітополь та Мелітопольський район Запорізької області, була захоплена і окупована РФ, й запроваджено діяльність окупаційної адміністрації держави-агресора, у невстановлений час, але до середини березня 2022, перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим, діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою власного збагачення за рахунок незаконного захоплення майна, що перебуває у приватній власності на окупованих територіях, вступив у змову з громадянином РФ ОСОБА_11 , заступником так званого «постійного представника глави Чеченської Республіки на території АР Крим», та, маючи єдиний злочинний намір, спрямований на підтримку повномасштабної військової агресії РФ на території України, власного збагачення шляхом здійснення залякування, пограбування і терору місцевого цивільного населення, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами з числа уродженців Чеченської Республіки, а також військових формувань і об'єднань РФ, у тому числі осіб з числа ополчень і добровільних загонів під прапором РФ, усвідомлюючи і розуміючи протиправність своїх дій, в порушення законів та звичаїв війни, у невстановлені дату та час, але не пізніше середини березня 2022 року, діючи умисно, маючи при собі вогнепальну автоматичну зброю, прибули до складу підприємства ТОВ «Техноторг-Дон» за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта, 49/1, де незаконно, використовуючи погрози застосування вогнепальної зброї та психологічний тиск, відкрито заволоділи сільськогосподарською технікою, що належала ТОВ «Техноторг-Дон» та ТОВ «Техноторг», господарською документацією та печатками названих підприємств.
Продовжуючи злочинну діяльність відповідно до спільного плану, попередньо узгодженого із ОСОБА_11 , 25.04.2022 ОСОБА_10 , діючи з корисливих мотивів, з метою легалізації на території РФ сільськогосподарської техніки, що була незаконно захоплена підрозділами окупаційних військ РФ, очолюваними ОСОБА_11 , надав вказівку останньому підготувати договори і товарно-супровідні документи на трактори «Беларус-1221.2», «Беларус-1221.3», що перебували у власності ТОВ «Техноторг-Дон», та стерновий культиватор «OPTIMER XL 6000», що перебував у власності ТОВ «Техноторг».
Для підготовки відповідних документів, діючи згідно зі спільним злочинним планом, ОСОБА_10 того ж дня о 18:44 надіслав ОСОБА_11 шляхом використання програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) відомості про підконтрольну особу - громадянина РФ ОСОБА_29 , який буде виступати як «покупець» названої вище техніки.
26.04.2022, перебуваючи у тимчасово окупованому м. Мелітополі Запорізької області, діючи на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_10 , з метою незаконного вивезення захопленої сільськогосподарської техніки на територію РФ ОСОБА_11 , використовуючи викрадені на території ТОВ «Техноторг-Дон» бланки та печатку підприємства, підготував видаткову накладну № 326 від 26.04.2022, відповідно до якої нібито ТОВ «Техноторг-Дон» реалізувало ОСОБА_29 стерновий культиватор «OPTIMER XL 6000» за 3 560 000 грн, а також видаткову накладну № 325 від 26.04.2022, відповідно до якої нібито ТОВ «Техноторг-Дон» реалізувало ОСОБА_29 трактори «Беларус-1221.2», «Беларус-1221.3» за 4 100 000 грн.
Того ж дня о 19:21 ОСОБА_11 для підтвердження виконання домовленостей, використовуючи програмне забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_9 (id НОМЕР_10 ), переслав фотознімки видаткових накладних № 326 від 26.04.2022 та № 325 від 26.04.2022 на адресу ОСОБА_10 , що використовував обліковий запис за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ).
29.04.2022 ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 та іншими військовослужбовцями РФ, організував вивезення на тимчасово окуповану територію АР Крим викраденої сільськогосподарської техніки, що зберігалась на складі «Техноторг-Дон» за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта, 49/1, а саме: тракторів «Беларус-1221.2», «Беларус-1221.3» та стернового культиватора «OPTIMER XL 6000», і передав їх підконтрольній ОСОБА_10 невстановленій особі.
ОСОБА_9 , будучи громадянином України, 30.03.2022 перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим, у зв'язку із окупацією територій Запорізької та Херсонської областей збройними силами РФ та ухваленням рішення про створення окупаційної так званої «військово-цивільної адміністрації», діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримання рішень та політику країни-агресора, направленої на підрив цілісності, суверенітету і незалежності України, використовуючи значний досвід, отриманий під час роботи в органах державної влади України, діючи спільно із громадянином України ОСОБА_10 , розробив структуру «військово-цивільної адміністрації» у вигляді схеми.
Для практичного застосування розробленої схеми ОСОБА_10 того ж дня за допомогою програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (idНОМЕР_3) передав текстовий файл під назвою «ВГА» з указаною схемою керівнику так званої «військово-цивільної адміністрації Херсонської області» ОСОБА_14 , який використовував обліковий запис у «Telegram», зареєстрований за номером телефону НОМЕР_6 (idНОМЕР_7).
У подальшому розроблена схема стала основою для побудови структури окупаційної влади на окупованих територіях Херсонської області, ухвалення псевдонормативних актів, таких як указ про затвердження положення про Херсонську військово-цивільну адміністрацію від 26.04.2022 та указ про структуру органів виконавчої влади від 12.04.2022.
Крім того, 14.04.2022 ОСОБА_9 , перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим, керуючись ідеологічними антиукраїнськими мотивами, умисно, на виконання рішень окупаційної влади країни-агресора про впровадження на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей російських стандартів освіти, діючи у змові з ОСОБА_10 , долучився до процесу організації семінару «Нові стандарти освіти та навчання» з метою надання практичної допомоги керівникам органів управління освіти, керівникам учбових закладів, головним бухгалтерам органів управління освіти та навчальних закладів під час переходу на нові стандарти освіти та навчання, включаючи нові навчальні програми і їх зміст, а також нові стандарти ведення фінансової і управлінської документації для підготовки учбових закладів Запорізької і Херсонської областей до початку нового навчального року 2022/2023 p. p.
Продовжуючи злочинну діяльність, у вересні 2022 року (більш точно встановити дату не представилось можливим) ОСОБА_9 був призначений на неофіційну посаду так званого «радника голови Запорізької військово-цивільної адміністрації» ОСОБА_13 . Обіймаючи названу посаду, ОСОБА_9 надавав методичну та практичну допомогу державі-агресору, окупаційній адміністрації держави-агресора, реалізуючи їх рішення на окупованих територіях Запорізької області.
Зокрема, 08.10.2022 ОСОБА_9 на виконання рішень керівництва окупаційної адміністрації щодо заохочення державними нагородами РФ військовослужбовців збройних сил РФ, керівників окупаційних органів влади, жителів Запорізької області, які сприяли її окупації та діяльності окупаційної адміністрацій, розробив відповідне звернення до президента РФ, а також поіменні списки вказаних осіб. Крім того, 12.10.2022 з метою додаткового заохочення військовослужбовців РФ, які приймали участь у збройній агресії проти України, передав ОСОБА_10 відомості про осіб, а останній через заступника «голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області» забезпечив їх включення у списки нагородження державними нагородами РФ по Херсонській області.
Крім того, 20.12.2022 громадянин України ОСОБА_9 на виконання рішення керівника так званої «військово-цивільної адміністрації Запорізької області» ОСОБА_30 , з метою утвердження окупаційної влади країни-агресора на тимчасово окупованих територіях Запорізької області, інтеграції окупованих територій з РФ у політичній і соціально-економічній сферах був наділений повноваженнями сенатора РФ - представника виконавчого органу державної влади Запорізької області в раді федерації, де став членом комітету по економічній політиці.
13.02.2023, перебуваючи у м. Москва, користуючись повноваженнями сенатора РФ, ОСОБА_9 приймав участь у нараді «Щодо спеціальних програм соціально-економічного розвитку Запорізької області», де було обговорено та намічено плани виконання доручення президента РФ уряду затвердити до 31.03.2023 спільно з органами виконавчої влади ДНР, ЛНР, Запорізької і Херсонської областей програми соціально-економічного розвитку названих суб'єктів РФ.
07.03.2023, перебуваючи у м. Москва, ОСОБА_9 взяв участь у «круглому столі» в пресс-центрі «Парламентської газети» на тему «Як сьогодні живуть і розвиваються нові російські регіони?», де підняв питання створення нових підприємств на базі залишених у наслідок бойових дій підприємств їх власниками, створення умов для документування мешканців окупованих територій паспортами РФ.
10.04.2023, перебуваючи у м. Москва, ОСОБА_9 взяв участь у засіданні комітету ради федерації по науці, освіті і культурі, де розглядались питання впровадження комплексних заходів підтримки сфери культури і освіти в ДНР, ЛНР, Запорізької і Херсонської областях щодо відновлення інфраструктури, модернізації і оснащення закладів освіти і культури, підготовки кадрів, на виконання доручення президента РФ.
ОСОБА_11 , будучи заступником так званого «постійного представника глави Чеченської Республіки на території АР Крим», достовірно знаючи про захоплення території суверенної держави Україна, зокрема з 26.02.2022 м. Мелітополь та Мелітопольського району Запорізької області і окупації її військовослужбовцями з числа збройних сил РФ, національної гвардії РФ, співробітниками силових структур та відомств РФ та інших військових формувань і об'єднань, у тому числі осіб з числа ополчень і добровільних загонів під прапором РФ, та запровадження на ній діяльності окупаційної адміністрації держави-агресора, перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим, діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою власного збагачення за рахунок незаконного захоплення майна, що перебуває у приватної власності на окупованих територіях, вступив у змову із громадянином України ОСОБА_10 .
ОСОБА_11 , маючи схильність до вчинення злочинів та єдиний злочинний намір, спрямований на підтримку повномасштабної військової агресії РФ на території України, власного збагачення шляхом здійснення залякування, пограбування і терору місцевого цивільного населення, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами з числа уродженців Чеченської Республіки, а також військовослужбовців збройних сил РФ, національної гвардії РФ, співробітниками силових структур та відомств РФ й інших добровільних військових формувань та об'єднань, у тому числі осіб з числа ополчень і загонів під прапором РФ; усвідомлюючи і розуміючи протиправність своїх дій, в порушення законів та звичаїв війни, у невстановлені дату та час, але не пізніше середини березня 2022 року, приїхав на окуповану РФ територію міста Мелітополь Запорізької області, взяв активну участь у діяльності військової адміністрації окупаційної влади РФ на території міста Мелітополь та Мелітопольського району Запорізької області, отримавши повноваження діяти від імені військової адміністрації окупаційної влади РФ.
У березні 2022 року з метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на особисте збагачення, шляхом здійснення залякування, пограбування і терору місцевого цивільного населення і приватних підприємств, діючи умисно, з відома та підтримки ОСОБА_10 ОСОБА_11 та підпорядковані йому невстановлені особи з числа уродженців Чеченської Республіки, а також військовослужбовців збройних сил РФ, національної гвардії РФ, співробітників силових структур та відомств РФ й інших військових формувань і об'єднань під прапором РФ, маючи при собі вогнепальну автоматичну зброю, прибули до складу підприємства ТОВ «Техноторг-Дон» за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта, 49/1, де незаконно, використовуючи погрози застосування вогнепальної зброї та психологічний тиск, відкрито заволоділи сільськогосподарською технікою, що належала ТОВ «Техноторг-Дон» та ТОВ «Техноторг», господарською документацією та печатками названих підприємств.
Продовжуючи злочинну діяльність відповідно до спільного плану, попередньо узгодженого із ОСОБА_10 , 25.04.2022 ОСОБА_11 , діючи з корисливих мотивів, з метою легалізації на території РФ сільськогосподарської техніки, що була незаконно захоплена підрозділами окупаційних військ РФ, очолюваними ним, за вказівкою ОСОБА_10 підготував договори і товарно-супровідні документи на трактори «Беларус-1221.2», «Беларус-1221.3», що перебували у власності ТОВ «Техноторг-Дон», та стерновий культиватор «OPTIMER XL 6000», що перебував у власності ТОВ «Техноторг».
Для підготовки відповідних документів, діючи згідно зі спільним злочинним планом, ОСОБА_11 того ж дня, о 18:44, отримав від ОСОБА_10 шляхом використання програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) відомості про підконтрольну особу - громадянина РФ ОСОБА_29 , який буде виступати як «покупець» названої вище техніки.
26.04.2022, перебуваючи у тимчасово окупованому м. Мелітополі Запорізької області, діючи на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_10 , з метою незаконного вивезення захопленої сільськогосподарської техніки на територію РФ ОСОБА_11 , використовуючи викрадені на території ТОВ «Техноторг-Дон» бланки та печатку підприємства, підготував видаткову накладну № 326 від 26.04.2022, відповідно до якої нібито ТОВ «Техноторг-Дон» реалізувало ОСОБА_29 стерновий культиватор «OPTIMER XL 6000» за 3 560 000 грн, а також видаткову накладну № 325 від 26.04.2022, відповідно до якої нібито ТОВ «Техноторг-Дон» реалізувало ОСОБА_29 трактори «Беларус-1221.2», «Беларус-1221.3» за 4 100 000 грн.
Того ж дня, о 19:21, ОСОБА_11 , для підтвердження виконання домовленостей, використовуючи програмне забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_9 (id НОМЕР_10 ), переслав фотознімки видаткових накладних № 326 від 26.04.2022 та № 325 від 26.04.2022 на адресу ОСОБА_10 , який використовував обліковий запис за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ).
29.04.2022 ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_10 та іншими військовослужбовцями РФ, організував вивезення на тимчасово окуповану територію АР Крим викраденої сільськогосподарської техніки, що зберігалась на складі «Техноторг-Дон» за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта, 49/1, зокрема тракторів «Беларус-1221.2», «Беларус-1221.3» та стернового культиватора «OPTIMER XL 6000», яку передав підконтрольній ОСОБА_10 невстановленій особі.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 січня 2025 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі захисникОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_9 просить вирок та ухвалу апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням вимог КПК України скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Вказує, що судом першої інстанції були порушені вимоги ч. 5 ст. 139 КПК України та недотримані вимоги для здійснення спеціального судового провадження («in absentia»), оскільки обвинувачені на виклики не з'явилися двічі, а не більш як два рази, як того вимагає закон.
На думку сторони захисту зазначенні порушення перешкодили доступу обвинувачених до правосуддя та справедливий суд, що призводить до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначає, що не доведено про те, що ОСОБА_9 був проінформований про кримінальне переслідування щодо нього в Україні та про обмеження його в реалізації своїх прав й був позбавлений права на захист.
Апеляційний суд не надав належної оцінки цим доводам та безпідставно відмовив в задоволенні апеляційної скарги.
Вважає, що апеляційним судом були порушені вимоги ч. 3 ст. 404 КПК України, оскільки було безпідставно відмовлено в задоволені клопотання сторони захисту про повторе дослідження доказів.
У касаційній скарзі захисникОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_10 просить вирок та ухвалу апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням вимог КПК України та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Вважає, що ОСОБА_10 незаконно та необґрунтовано визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, з призначенням максимального покарання у виді позбавлення волі.
Вказує, що в апеляційній скарзі ставилось питання відповідно до вимог ч. 3 ст. 404 КПК України про повторне дослідження доказів у зв'язку з тим, що в суді першої інстанції докази були дослідженні не повністю, а також у зв'язку з тим, що судовий розгляд кримінального провадження проводився за відсутності обвинуваченого ОСОБА_10 (in absentia ) в порядку спеціального судового провадження, й у обвинуваченого ОСОБА_10 була відсутня можливість безпосередньо приймати участь, однак суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів.
На думку захисника, не дослідження в суді першої інстанції інтерактивних чатів ОСОБА_10 без відтворення інформації на оптичних дисках, а також відмова судом апеляційної інстанції дослідити інтерактивні чати ОСОБА_10 з відтворенням інформації на оптичних дисках, є порушенням вимог ч. 1 ст. 412 КПК України, що перешкодило судам першої та апеляційної інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Окрім того, в порушення вимог статті 350 та статті 404 КПК України судом апеляційної інстанції не була заслухана думка всіх учасників судового провадження щодо розгляду клопотання сторони захисту про проведення часткового судового слідства з метою повторного дослідження обставин в цьому кримінальному провадженні, оскільки існують суттєві розбіжності між доказами та викладеними обставинами в судових рішеннях суду першої та апеляційної інстанції, які призвели до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.
Зазначені порушення норм кримінального процесуального закону є істотними, які призвели до порушення права на захист, а в подальшому до постановлення незаконної ухвали Вінницьким апеляційним судом щодо обвинуваченого ОСОБА_10 , адже фактично сторона захисту не вбачає вини ОСОБА_10 в інкримінованих йому злочинах.
Апеляційний суд неповно з'ясував та дослідив фактичні обставин у кримінальному провадженні, що призвело до неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, й не виправив допущену помилку суду першої інстанції.
Окрім того, суд апеляційної інстанції не перевірив й не надав оцінки всім доводам апеляційної скарги сторони захисту, безпідставно залишивши вирок місцевого суду щодо ОСОБА_10 без зміни.
Зазначає, що свідки ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , які були допитані в суді першої інстанції, не бачили ОСОБА_10 і не надали викривальних показань, які б свідчили б про те, що ОСОБА_10 вчинив саме ті злочини, які йому інкримінуються, а тому судами першої та апеляційної інстанції призначено покарання ОСОБА_10 , яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого ОСОБА_10 , й тому воно є явно несправедливим через суворість.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України засуджено незаконно, без будь-яких доказів. Не погоджується з кваліфікуючою ознакою вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб та вважає, що призначене покарання ОСОБА_10 є явно несправедливим через суворість.
У касаційній скарзі захисникОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_11 просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням вимог КПК України скасувати й призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
На обґрунтування своєї позиції вказує, що судом першої інстанції порушені вимоги ч. 5 ст. 139, ч. 3 ст. 323 КПК України, що виразилось в ухваленні рішення про можливість здійснення судового розгляду цієї справи за відсутності обвинуваченого, що в свою чергу призвело до помилкового притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності й до порушення його права на доступ до правосуддя.
Вказує, що судом першої інстанції при ухваленні рішення про проведення спеціального судового провадження було істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону, оскільки виклик в судове засідання обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 здійснювався судом першої інстанції лише двічі, а саме 30.05.2023 і 03.07.2023 року в судові засідання, які відбулись 29.06.2023 та 12.09.2023, а клопотання захисників про повторний виклик обвинувачених судом були відхилені, тобто виклик обвинувачених здійснювався судом двічі, а не більше як два рази, про що вказано в законі.
На порушення зазначених обставин вказувалося при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, однак суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки зазначеним обставинам, що є істотним порушенням КПК України, яке перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ч. 3 ст. 404 КПК України безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів, належним чином не мотивувавши свого рішення.
Апеляційний суд під час перевірки доводів апеляційної скарги не надав на них вичерпних відповідей, не дослідив зібраних у матеріалах кримінального провадження доказів, про дослідження яких просили захисники.
Позиції учасників судового провадження
Захисники підтримали подані касаційні скарги та просили їх задовольнити.
Прокурор заперечувала проти задоволення касаційних скарг захисників.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За приписами ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, виходячи з наведених положень процесуального закону, суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду (ст. 410 КПК України) та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку.
Під час перевірки доводів, наведених у касаційних скаргах, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
За змістом статті 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок і який оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для ухвалення відповідного процесуального рішення.
Кримінальне провадження щодо обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 розглядалося в порядку спеціального судового розгляду з обов'язковою участю захисників й за відсутності обвинувачених («in absentia»), які усних показань суду не надавали.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції вжив всіх можливих дій, щоб наданий обвинуваченим державою захист був ефективним, й, дотримуючись вимог статей 10, 22, 23 КПК України, перевірив доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Щодо доводів касаційних скарг про відсутність підстав для проведення спеціального судового провадження, оскільки суд першої інстанції повідомив обвинувачених через засоби масової інформації (газету "Урядовий кур'єр" та через офіційний веб-сайт судової влади) про місце, дату та час проведення підготовчого судового засідання лише два рази, то необхідно вказати таке.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 відповідно до вимог ч. 8 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні інкримінованих злочинів шляхом публікації на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора повідомлень про підозру та повісток про виклик як підозрюваних до слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області для їхнього допиту як підозрюваних, однак останні не з'явилися до слідчого без поважних причин (т. 1 д.р. а.п.122-124, 269).
У газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» було опубліковано повідомлення про виклик ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 до слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області для їхнього допиту як підозрюваних, проведення інших слідчих і процесуальних дій у статусі підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, однак останні не з'явилися до слідчого відділу без поважних причин (т. 1 д.р. а.п. 66, 117).
Підозра, пам'ятка про процесуальні права та обов'язки підозрюваного ОСОБА_10 , а також повістка були додатково направленні через месенджер «Telegram», що зареєстрований за мобільним номером НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 , й були отримані останнім, що підтверджується скрін-шотом екрану, який міститься в матеріалах кримінального провадження (т. 1 а.п. 68-75).
Повідомлення про підозру/про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру обвинуваченим також вручено захиснику підозрюваних - адвокату ОСОБА_6 , про що свідчать розписки в матеріалах кримінального провадження (т. 1 д.р. а.п. 131-163, 164-188, 189-213).
Для вирішення питання про здійснення спеціального кримінального провадження значимим також є факт оголошення підозрюваного в міжнародний розшук внаслідок ухилення без поважних причин від явки на виклик слідчих органів або суду.
Постановою слідчого від 02.12.2022 на підставі положень ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_10 оголошено в міжнародний розшук, який доручено оперативним підрозділам УСБУ у Вінницькій області (т. 1 д.р. а.п.84-85).
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.12.2022 у справі № 127/28227/22 підозрюваному ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою (т. 1 д.р. а.п. 93-98).
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.12.2022 у справі № 127/29159/22 задоволено клопотання слідчого, погоджене з прокурором, та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022020000000160 від 07.09.2022 щодо ОСОБА_10 (т. 1 д.р. а.п. 107-109).
Постановою слідчого від 17.05.2023 на підставі положень ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_9 оголошено в міжнародний розшук, який доручено оперативним підрозділам УСБУ у Вінницькій області (т. 1 д.р. а.п. 217).
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.05.2023 у справі № 127/14276/23 підозрюваному ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою (т. 1 д.р. а.п. 223-229).
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.05.2023 у справі №127/14281/23 задоволено клопотання слідчого, погоджене з прокурором, та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022020000000160 від 07.09.2022 щодо ОСОБА_9 (т. 1 д.р. а.п. 249-253)
Постановою слідчого від 17.05.2023 на підставі положень ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_11 оголошено в міжнародний розшук, який доручено оперативним підрозділам УСБУ у Вінницькій області. ( т. 1 д.р. а.п. 215).
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.05.2023 у справі № 127/14278/23 підозрюваному ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою (т. 1 д.р. а.п. 234-239).
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.05.2023 у справі №127/14290/23 задоволено клопотання слідчого, погоджене з прокурором, та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022020000000160 від 07.09.2022 щодо ОСОБА_11 (т. 1 д.р. а. п. 243-246).
У газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» опубліковано повідомлення про здійснення стосовно усіх трьох підозрюваних спеціального досудового розслідування. У газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» опубліковано повістки про виклик підозрюваних ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 до слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області для проведення процесуальних дій з їхньою участю, у тому числі: повідомлення про завершення досудового розслідування, надання доступу до матеріалів досудового розслідування, вручення копій обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, однак вищезазначені підозрювані не з'явилися без поважних причин (т. 1 д.р. а.п. 265).
26.05.2023 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_36 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 (т. 1 а.п. 1).
30.05.2023 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області було призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_36 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 на 11:40 хв. 29.06.2023 (т. 1 а.п. 98-99). Повідомлення про виклик до суду розміщувалися на офіційному веб-сайті суду, а також публікувалися в газеті «Урядовий кур'єр» (т. 1 а.п.105).
29.06.2023 у підготовче судове засіданні не з'явилися обвинувачені. Захисник ОСОБА_6 просив відкласти розгляд підготовчого засідання для повторного виклику обвинувачених. Суд відклав підготовче судове засідання на 10:15 12.09.2023 для повторно виклику обвинувачених, а також для призначення захисників обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_11 за рахунок держави (т. 1 а.п. 123-124). Повідомлення про виклик до суду розміщувалися на офіційному веб-сайті суду, а також публікувалися в газеті «Урядовий кур'єр» ( т. 1 а.п.183).
До початку підготовчого судового засідання, яке було призначено на 12.09.2023, прокурор звернувся до суду із клопотанням про здійснення спеціального судового провадження (т. 1 а.п. 188-191).
Під час підготовчого судового засідання 12.09.2023 захисники обвинувачених просили відкласти розгляд підготовчого судового засідання для повторного (третього) виклику обвинувачених.
Суд відмовив стороні захисту у заявленому клопотанні, продовжив підготовче судове засідання та ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.09.2023 задовільнив клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження й вирішив проводити спеціальне судове провадження в цьому кримінальному провадженні. Також було призначено справу до судового розгляду на 10.30 06.11.2023 (т. 1 а.п. 201-203, 205-207). Повідомлення про виклик обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 до суду було розміщено на офіційному веб-сайті суду, а також публікувалися в газеті «Урядовий кур'єр» (т. 1 а.п. 241).
06.11.2023 в судовому засіданні прокурор розпочав оголошувати обвинувальний акт, однак судом було оголошено перерву у зв'язку з початком інших справ й розгляд справи було відкладено на 09.11.2023 (т. 1 а.п. 245-247).
09.11.2023 в судовому засіданні прокурор продовжив оголошувати обвинувальний акт, було встановлено порядок дослідження доказів і судове засідання було відкладено на 27.11.2023 (т. 1 а.п. 248-250). Обвинувачених повідомляли на офіційному веб-сайті суду, а також через газету «Урядовий кур'єр» (т. 2 а.п. 2).
27.11.2023 в судовому засіданні були досліджені письмові докази. Наступне засідання було відкладено на 14:00 08.12.2023 (т. 2 а.п. 3-5).
08.12.2023 в судовому засіданні було допитано представника потерпілого ОСОБА_37 . Також прокурор заявив клопотання про дослідження зафіксованих на відеозаписі допитів свідків, оскільки вони не можуть прибути до зали суду, адже проживають в зоні ведення активних бойових дій. Суд відмовив у задоволенні цього клопотання, а судове засідання було відкладено на 23.01.2024 для надання прокурором у наступному судовому засіданні підтверджуючих документів про вручення повісток свідкам (т. 2 а.п. 23-26).
23.01.2024 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Про судове засідання на 08.03.2024 повідомлення про виклик до суду обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 розміщувалися на офіційному веб-сайті суду, а також публікувалися в газеті «Урядовий кур'єр» (т. 2 а.п. 60).
В судовому засіданні 08.03.2024 прокурор просив відкласти судове засідання у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свідків, засідання було відкладено на 19.03.2024 (т. 2 а.п. 61-62). Повідомлення про виклик обвинувачених до суду розміщувалися на офіційному веб-сайті суду, а також публікувалися в газеті «Урядовий кур'єр» (т. 2 а.п. 60).
19.03.2024 в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_32 , ОСОБА_31 , ОСОБА_35 , ОСОБА_38 , проведені судові дебати й суд видалився до нарадчої кімнати (т. 2 а.п. 69-79).
Про перше судове засідання в суді апеляційної інстанції, яке було призначено на 30.09.2024, обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 були повідомлені на офіційному веб-сайті суду, а також через публікування в газеті «Урядовий кур'єр» (т. 2 а.п. 197), однак воно було відкладено у зв'язку з неявкою обвинувачених, потерпілих, представника потерпілих й захисника ОСОБА_7 для додаткового їх повідомлення на 05.11.2024 (т. 2 а.п. 200, 201). Повідомлення про виклик до суду обвинувачених на наступне судове засідання розміщувалися на офіційному веб-сайті апеляційного суду, а також публікувалися в газеті «Урядовий кур'єр» (т. 2 а.п. 216).
05.11.2024 судове засідання було відкладено на 13.11.2024 у зв'язку з неможливістю захисника взяти участь в судовому засіданні (т. 2 а.п. 211-212). Повідомлення обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 про судове засідання на 13.11.2024 було розміщено на офіційному веб-сайті апеляційного суду, а також у газеті «Урядовий кур'єр» (т. 2 а.п. 216).
13.11.2024 у судовому засіданні було відмовлено в задоволенні клопотання про відвід прокурору, відмовлено захиснику в задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів, справу відкладено на 11.12.2024 (т. 2 а.п. 226-228). Повідомлення про виклик обвинувачених до суду розміщувалися на офіційному веб-сайті апеляційного суду, а також публікувалися в газеті «Урядовий кур'єр» (т. 2 а.п. 240).
11.12.2024 у судовому засіданні була заслухана думка щодо поданих апеляційних скарг й відкладено розгляд справи для підготовки до судових дебатів, які були проведені 20.01.2025. (т. 3 а.п.3,4). Повідомлення обвинуваченим про дату та час наступного судового засідання суду було розміщено на офіційному веб-сайті апеляційного суду, а також публікувалися в газеті «Урядовий кур'єр» (т. 2 а.п. 240).
Таким чином, як в місцевому, так і у апеляційному суді, було проведено значну кількість засідань (понад десять), на кожне з яких обвинувачені повідомлялися у передбаченому законом порядку, не з'являлися до суду і не повідомляли про поважні причини своєї неявки.
Частиною 3 статті 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297 - 1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який:
- переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України;
- на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження);
- та/або оголошений в міжнародний розшук.
При цьому ч. 5 ст. 139 КПК України передбачає, що ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Матеріалами справи встановлено, що прокурор звернувся із клопотанням про здійснення спеціального судового провадження, оскільки обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 на підставі постанов слідчих були оголошені міжнародний розшук (т. 1 а.п. 188-91).
Судом першої інстанції виклик в підготовче засідання обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 здійснювався двічі, а саме 30.05.2023 і 03.07.2023, які відбулись 29.06.2023 та 12.09.2023.
Положеннями ч. 5 ст. 139 КПК України передбачається, що для констатації місцевим судом факту ухилення обвинуваченого від явки на виклик до суду як передумови для здійснення спеціального судового провадження необхідно, щоб такий обвинувачений, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, більш як два рази не прибув на виклик суду без поважної причини.
Як зазначалося вище, у цьому провадженні у підготовчому судовому засіданні було здійснено лише два виклики обвинувачених, які лише двічі без поважної причини не з'явилися до суду, й надалі суд ухвалив рішення про здійснення спеціального судового провадження.
Таким чином, позиція захисників про те, що місцевий суд у такий спосіб допустив порушення положень ч. 5 ст. 139 КПК України, в цілому є слушною.
Однак колегія суддів вбачає, що за обставин цього конкретного провадження таке порушення процесуального закону не може вбачатися істотним й мати наслідком обов'язкове скасування оскаржуваних рішень з огляду на таке.
Основний зміст ч. 5 ст. 139 КПК України полягає в тому, що перед тим як ухвалити рішення про здійснення спеціального судового провадження суд має переконатися, що обвинувачений ухиляється від прибуття на виклик до суду без поважної причини.
Факт такого ухилення за позицією законодавця може бути підтверджений шляхом щонайменше трьох належних викликів обвинуваченого у порядку, визначеному положеннями КПК України, до суду, його троєкратною неявкою до суду за вказаними щонайменше трьома викликами без повідомлення про причини неявки.
Таким чином, указані вище щонайменше три виклики й три факти неявки обвинуваченого до суду є значимими не самі по собі, а як спосіб встановлення факту ухилення певного обвинуваченого від прибуття за викликом до суду, що є передумовою для можливого ухвалення судом рішення про здійснення спеціального судового провадження й можливість його здійснення за відсутності обвинуваченого.
При цьому, як вже було зазначено вище, у цьому провадженні місцевий та апеляційний суди провели близько десяти судових засідань. Про кожне засідання, яких було шість в суді першої інстанції (06.11, 09.11, 27.11, 08.12.2023; 08.03, 19.03.2024) та чотири в суді апеляційної інстанції (30.09, 05.11, 13.11, 11.12.2024), обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 повідомлялися окремими викликами шляхом розміщення оголошень на офіційних веб-сайтах судів, а також через газету «Урядовий кур'єр», не являлися до судів, не повідомляли про причини неявки. Так само це мало місце й під час касаційного провадження.
З урахуванням наведеного, за всією сукупністю процесуальних даних у цьому конкретному провадженні, на думку колегії суддів, вбачається, що факт ухилення обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 від прибуття за викликом до суду в контексті змісту положень ч. 5 ст. 139 КПК України встановлено безсумнівно, адже обвинувачені значну кількість разів належно викликалися до суду, не прибували за викликом і не повідомляли про причини неявки, хоча вказаний факт й не було належно підтверджено саме на етапі підготовчого провадження у місцевому суді.
З огляду на це вказане порушення місцевим судом положень КПК України у цьому конкретному провадженні колегія суддів не вбачає істотним, про що власне писав у своєму рішенні й апеляційний суд щоправда з дещо інших підстав і мотивів.
Доводи касаційних скарг захисників щодо порушень судом апеляційної інстанції вимог ч. 3 ст. 404 КПК України у зв'язку з відмовою повторно дослідити докази колегія суддів також вважає безпідставними.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями. Тобто обов'язковою умовою для повторного дослідження судом апеляційної інстанції обставин, встановлених під час кримінального провадження, є неповнота їх дослідження або наявність певних порушень при їх дослідженні. При цьому незгода з оцінкою певних конкретних доказів не є підставою для їх повторного дослідження.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що захисник ОСОБА_6 у апеляційний скарзі, окрім іншого, просив про повторне дослідження доказів, а саме прослухати у судовому засіданні показання представника потерпілих юридичних осіб ОСОБА_39 , свідків ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_34 , ОСОБА_42 , а також дослідити інтерактивні чати ОСОБА_10 , які зазначені у його апеляційній скарзі.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши думки всіх учасників судового провадження, зокрема думку інших захисників, які підтримали клопотання про повторне дослідження доказів, й думку сторони обвинувачення, яка заперечила щодо задоволення такого клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, не знайшов достатніх підстав для його задоволення, оскільки захисником ОСОБА_6 не наведено у своєму клопотанні переконливих аргументів, які б давали апеляційному суду підстави вважати, що зазначені докази були досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями. Незгода сторони захисту з оцінкою доказів не є підставою для їх повторного дослідження.
У свою чергу апеляційний суд, розглядаючи кримінальне провадження в апеляційному порядку, належно перевірив доводи апеляційних скарг, надав на них вичерпні відповіді й навів мотиви, з яких виходив під час постановлення ухвали.
За приписами ст. 94 КПК України суд під час ухвалення відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів -з точки зору їх достатності та взаємозв'язку.
Згідно зі змістом ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, крім іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
У поданих касаційних скаргах захисники посилаються на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність під час судового провадження, що, на їх думку, є достатньою підставою для скасування судових рішень.
Верховний Суд вважає доводи сторони захисту такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального й кримінального процесуального законів.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції під час судового розгляду було всебічно та ретельно досліджені здобуті та надані суду докази, які підтверджують винуватість обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень.
Зокрема, було допитано представника потерпілих юридичних осіб ТОВ «Техноторг-Дон» та ТОВ «Техноторг» ОСОБА_39 , а також було допитано свідків ОСОБА_43 , ОСОБА_41 , ОСОБА_34 , ОСОБА_42 ; безпосередньо досліджено надані стороною обвинувачення письмові докази, яким судом була надана оцінка з точки зору їх належності та допустимості.
Вина обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їм злочинів підтверджується дослідженими судом першої інстанції протоколами оглядів публікацій, розміщених в Інтернет-мережі, та протоколами огляду листувань обвинувачених один з одним та з іншими особами.
Окрім того, вина обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у порушенні законів та звичаїв війни, а саме щодо вивезення сільськогосподарської техніки, яка на праві власності належить ТОВ «Техноторг-Дон» та ТОВ «Техноторг», на тимчасову окуповану територію АР Крим підтверджується також показаннями допитаних в судовому засіданні представника вказаних підприємств ОСОБА_44 та свідків ОСОБА_34 і ОСОБА_45 .
Суд дійшов висновку, що показання цих свідків є логічними, послідовними; такими, що узгоджуються між собою й з іншими письмовими доказами, зібраними стороною обвинувачення.
Верховний Суд погоджується з позицією апеляційного суду, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, й суд, оцінюючи кожний окремий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень.
З огляду на це колегія суддів касаційного суду вбачає, що вирок місцевого суду відповідає вимогам статей 370, 374 КПК України, є законними, обґрунтованими і вмотивованими.
Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено й судом з дотриманням вимог статей 85-87, 89, 94, 95, 99 КПК України правильно вирішено питання про їх належність і допустимість.
Стосовно доводів касаційної скарги про те, що ОСОБА_10 було безпідставно інкримінована кваліфікуюча ознака щодо вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою, колегія суддів вбачає таке.
Злочин вважається таким, що вчинений за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше).
Домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об'єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутись у будь-якій формі: усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.
Як органом досудового розслідування, так і судом, було встановлено, що ОСОБА_10 надав вказівку ОСОБА_11 підготувати договори і товарно-супровідні документи для продажу тракторів «Беларус-1221.2», «Беларус-1221.3» та культиватора «OPTIMER XL 6000», які були вже раніше незаконно захоплені в тимчасово окупованому м. Мелітополі, й шляхом використання програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ) передав ОСОБА_11 відомості про громадянина РФ ОСОБА_29 , який буде виступати як «покупець» названої вище техніки.
ОСОБА_11 в свою чергу, використовуючи викрадені на території ТОВ «Техноторг-Дон» бланки та печатки підприємства, підготував видаткові накладні про те, що трактори та культиватор були нібито реалізовані ОСОБА_29 , та переслав їх фотознімки через мережу Інтернет «Telegram» з обліковим записом за номером телефону НОМЕР_9 (id НОМЕР_10 ) на адресу ОСОБА_10 , що використовував обліковий запис за номером телефону НОМЕР_2 (id НОМЕР_3 ). В результаті цього сільськогосподарська техніка, що зберігалась на складі «Техноторг-Дон» за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта, 49/1, була вивезена на тимчасово окуповану територію АР Крим, а тому суд правильно дійшов висновку, що злочин було вчинено за попередньою змову осіб, з чим погоджується і колегія суддів Верховного Суду.
Не вбачаються обґрунтованими й твердження захисника ОСОБА_6 щодо призначення засудженому ОСОБА_10 надто суворого покарання.
Відповідно до положень ст. 65 КК при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень.
Зокрема, як убачається з вироку, обґрунтовуючи висновок щодо визначення ОСОБА_10 виду й розміру покарання, суд першої інстанції врахував тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, обставини та мотиви їх вчинення; дані про особу винного; відсутність пом'якшуючих покарання обставин; наявність обставин, які обтяжують покарання - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану й за попередньою змовою.
Призначаючи покарання, суд дотримався вимог статей 50, 65-67 КК України й належним чином умотивував свої висновки.
Суд апеляційної інстанції перевірив під час апеляційного перегляду доводи поданих апеляційних скарг, вмотивовано погодившись з рішенням суду першої інстанції. При цьому апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про надання стороною обвинувачення достатніх доказів, які доводять вину обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, та підтвердив, що їхня сукупність поза розумним сумнівом доводить їх винуватість.
Ухвала апеляційного суду відповідає приписам статей 370, 419 КПК України.
Неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути провадження і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, у матеріалах провадження під час касаційного розгляду в межах, визначених ст. 433 КПК України, не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів касаційного суду вбачає необхідним залишити касаційні скарги захисників без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Керуючись положеннями статей 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 20 березня 2024 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 січня 2025 року щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 залишити без зміни, а касаційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_11 - без задоволення.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3