9 березня 2026 року
м. Київ
справа № 950/2505/23
провадження № 51-2110 ск 25
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевірила касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 26 березня 2025 року,
установила:
ОСОБА_4 раніше звертався з касаційною скаргою на згадане судове рішення. Подану скаргу через її невідповідність ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд) від 9 червня 2025 року було залишено без руху, а надалі ухвалою від 30 липня 2025 року повернуто на підставі, передбаченій п. 1 ч. 3 ст. 429 цього Кодексу.
Наразі ОСОБА_4 знову подав касаційну скаргу, заявивши клопотання про поновлення строку оскарження ухвали апеляційного суду. Причини пропуску строку мотивує тим, що він юридично необізнаний, а касаційну скаргу з додержанням вимог КПК мав подати його захисник, чого не зробив.
Дослідивши матеріали провадження за скаргою й наведені в клопотанні доводи, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана впродовж трьох місяців з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - у той самий строк із дня вручення йому копії цього рішення.
Як убачається з матеріалів провадження за скаргою та наявних у Суді даних, оспорювану ухвалу апеляційного сулу засуджений отримав 9 квітня 2025 року. Отже, зважаючи на правила статей 115, 426 КПК, строк касаційного оскарження згаданого рішення закінчився 10 липня 2025 року. Однак засуджений попри надання йому раніше строку для усунення недоліків первинної скарги, цим не скористався, а нову касаційну скаргу скерував до Суду лише 2 лютого 2026 року (згідно з відміткою Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» на супровідному листі), тобто через значний проміжок часу (шість місяців) після повернення попереднього звернення.
За приписами ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК строк також міститься у ст. 116 вказаного Кодексу.
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.
Як раніше неодноразово акцентував Суд, за змістом процесуальних норм під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які унеможливлювали своєчасне звернення зі скаргою у визначений законом строк; оцінка поважності його пропущення здійснюється індивідуально в кожній справі.
Проте автор клопотання не зазначив переконливих аргументів, які б у розумінні законодавчих приписів свідчили про наявність обставин, що унеможливлювали письмове звернення засудженого до Суду з належно оформленою касаційною скаргою в межах загального й додаткового спеціального строку.
Посилання ОСОБА_4 на юридичну необізнаність та обов'язок захисника подати вчасно належну оформлену скаргу не можна визнати прийнятними, адже строк подання касаційної скарги засудженим, який тримається під вартою, та є самостійним учасником провадження, закон пов'язує саме з моментом вручення копії рішення суду апеляційної інстанції. До того ж, указуючи на неналежне виконання захисником своїх професійних обов'язків, ОСОБА_4 не наводить фактичних даних, котрі би свідчили про те, що з окресленого питання він, як зацікавлена особа, інформував відповідний компетентний орган.
Таким чином у клопотанні не обґрунтовано поважності причин пропущення процесуального строку.
Тому в задоволенні клопотання засудженого про поновлення строку касаційного оскарження слід відмовити.
Ураховуючи викладене, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення строку касаційного оскарження ухвали Сумського апеляційного суду від 26 березня 2025 року відмовити, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на згадане судове рішення разом з усіма доданими матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3