Справа № 732/1862/25 Головуючий у 1 інстанції Карпинська Н. М.
Провадження № 33/4823/226/26
Категорія - - ч.1 ст.130 КУпАП
06 березня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Шаповалова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Шаповалова М.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 15 січня 2026 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 04 листопада 2025 року, о 22 год 10 хв, у місті Городня, по вул. Чернігівська, 44, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ110558-40, д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Шаповалов М.С. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження в справі, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування скарги посилається на те, що матеріали справи, в тому числі і відеозапис, не містить інформації про законність причин та підстав зупинки транспортного засобу та керування саме ОСОБА_3 . Вказує, що поліцейськими не дотримано порядок встановлення особи і відсутня впевненість, що подія відбулася саме з ОСОБА_1 . Звертає увагу на зловживання працівниками поліції своїми службовими повноваженнями, а саме не направлення на проходження огляду як на місці зупинки, так і в заклад охорони здоров'я, відсутність доказів відмови особи на проходження огляду.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, що підтвердив його захисник, просив розглянути справу без його участі.
Заслухавши пояснення захисника Шаповалова М.С., який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №503604 від 04.11.2025, ОСОБА_1 , 04 листопада 2025 року, о 22 год. 10 хв., по вул. Чернігівська, 4, у м. Городня, керуючи транспортним засобом ЗАЗ 110558-40, д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Разом з тим, відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про Національну поліцію» одним із превентивних заходів, який може застосувати поліція, є зупинення транспортного засобу.
Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби.
Згідно з ч.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Крім того, відповідно до п.4 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
1. Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються:
1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу;
2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб;
3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису;
4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов'язаних із здійсненням ними повноважень поліції;
5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.
2. Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.
За змістом ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння відповідно до п.3 Розділу І Інструкції є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я.
До матеріалів справи додано відеозапис, здійснений поліцейськими під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Як слідує з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, в темну пору доби рухався транспортний засіб ЗАЗ110558-40 д.н.з НОМЕР_1 , та завчасно, перед поворотом не ввімкнув покажчик повороту. Здійснивши маневр повороту, автомобіль проїхав та зупинився. В цей час до транспортного засобу підійшли працівники поліції та повідомили водія про порушення ним Правил дорожнього руху. Поліцейські висунули вимогу надати документи: посвідчення водія, документи на транспортний засіб та поліс страхування, на що водій почав заперечувати факт руху транспортного засобу, вимагати від патрульних повідомити причину зупинки та надати йому докази руху автомобіля. Поліцейські повідомили водію, що він не може продовжувати рух, так як ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння і вони вбачають у нього ознаки алкогольного сп'яніння. Після чого на відео зафіксовано складання матеріалів про адміністративне правопорушення.
Отже, з відеозапису вбачається, що працівники поліції водію не повідомили, які саме вбачають у нього ознаки алкогольного сп'яніння, не пропонували пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, а також не роз'яснили наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, тобто на відеозаписі не зафіксована процедура огляду на стан алкогольного сп'яніння. Також, на відеозаписі не зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Проте, як слідує з відеозапису, під час складання матеріалів, поліцейський не міг визначитися, які саме ознаки алкогольного сп'яніння наявні у ОСОБА_1 .
Наведене свідчить про те, що працівниками поліції не дотримані вимоги закону щодо проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Підстав вважати, що водій дійсно умисно, усвідомлено ухилився від проходження обов'язкового огляду на стан алкогольного сп'яніння, не встановлено.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також в передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Крім того, згідно з даними ЄДРСР Городнянський районний суд Чернігівської області 22 січня 2026 року задовольнив позови ОСОБА_1 до ГУНП в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративні правопорушення серії ЕНА № 6086487 від 04.11.2025 за ч.1 ст.126 КУпАП та серії ЕНА №6086505 від 04.11.2025 за ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки не була зафіксована процедура розгляду справ, відсутні докази, які б підтверджували роз'яснення позивачу прав та обов'язків під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
У відповідності до ч.1 ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Вказана норма закону відображає сформульовану Європейським судом з прав людини у своїх справах («Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України»,«Яременко проти України») доктрину «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree).
Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.
На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.
У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших. Будь-яке порушення конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв'язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили.
Тобто, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
Це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня, а також зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів, визнаних недопустимими, оскільки визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших.
У зв'язку з цим, апеляційний суд вважає, що оскільки працівниками поліції не були оголошені водію ознаки алкогольного сп'яніння та не роз'яснено процедури проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що свідчить про порушення працівниками поліції Інструкції та вказують на відсутність підстав проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, тому всі докази по справі слід вважати недопустимими.
Відтак, апеляційним судом встановлено, що місцевий суд під час розгляду справи не перевірив дотримання поліцейським зазначених вимог закону та підзаконних нормативних актів під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а його висновки в постанові про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи.
У відповідності до ст.7 КУпАП, ст.62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, постанову суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою, вона підлягає безумовному скасуванню, а провадження в справі - закриттю, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу захисника Шаповалова М.С. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 15 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі - закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний