Справа №591/73/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О. В.
Номер провадження 33/816/983/26 Суддя-доповідач Басова В. І.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
02 березня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних проваджень та справ про адміністративні правопорушення Сумського апеляційного суду Басова В. І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Суми апеляційну скаргу захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Склярова Олексія Григоровича на постанову Зарічного районного суду м.Суми від 23 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 139, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.
встановила:
Постановою судді Зарічного районного суду м.Суми від 23 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 139, ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що 28 грудня 2025 року о 23 год 00 хв, керуючи автомобілем AUDI S4, н.з. НОМЕР_1 , рухаючись на перехресті вул. Героїв Сумщини, пр. Тараса Шевченка та вул. Набережна річки Стрілки не витримав безпечної швидкості руху, внаслідок чого не впорався з керуванням, здійснив виїзд за межі проїзної частини та здійснив наїзд на дорожній знак 5.69 (СТОП) пошкодивши його, внаслідок чого транспортний засіб та дорожній знак зазнали пошкоджень, чим порушив п.п. 2.3.б, 12.1 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 139 КУпАП. При цьому, не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, яка була йому надана проблисковим маячком синього та червоного кольорів та спеціальним звуковим сигналом, був зупинений в результаті вчинення ДТП, а саме виїзду за межі проїзної частини та наїздом на дорожній знак, чим порушив п. 2.4 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. Під час зупинки, було виявлено, що ОСОБА_1 за наведених обставин, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного заходу, а також в найближчому закладі охорони здоров'я КНП СОР «ОКМЦСНЗ» категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник Скляров О. Г. в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою та просив скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення у діях його підзахисного .
В обґрунтовування апеляційних вимог посилається на те, що при винесенні постанови не було доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а тому висновки, викладені у оскаржуваній постанові, не відповідають наявним у справі доказам.
Зазначає, що ознаки, зазначені у протоколі («запах алкоголю з порожнини рота», «поведінка, що не відповідає обстановці»), є загальними та оціночними і можуть бути зумовлені стресом, станом здоров'я чи іншими факторами, а тому самі по собі не свідчать про перебування особи у стані сп'яніння. У випадку ОСОБА_1 підвищення голосу під час спілкування з працівниками поліції було рефлекторною реакцією на раптове застосування до нього фізичної сили (витягування з автомобіля та повалення на сніг), що спричинило стрес, фізичний біль та дезорієнтацію. Заявник не мав умислу порушувати громадський порядок чи чинити опір.
Сама по собі підозра працівників поліції не є доказом. Суд повинен був встановити наявність належних і допустимих доказів того, що на момент керування транспортним засобом рівень алкоголю перевищував допустиму норму (0,2 ‰ з урахуванням похибки приладу), що може бути підтверджено виключно показаннями технічно справного газоаналізатора та/або належним медичним висновком.
Суд першої інстанції не перевірив, чи була належним чином зафіксована відмова від законної вимоги пройти огляд, чи було роз'яснено порядок його проходження та правові наслідки відмови, а також право на захист, у тому числі передбачене ст. 63 Конституції України. Таким чином, порушено вимоги ст. 252 КУпАП щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів.
Оскільки недоліки складання матеріалів та порушення процедури залишилися поза увагою суду першої інстанції, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не може вважатися законною та підлягає перегляду судом апеляційної інстанції.
У судове засідання призначене на 02 березня 2026 року, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Скляров О. Г будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду, до апеляційного суду повторно не з'явилися. Направлені на поштову адресу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Склярова О.Г. судові повідомлення повернулися без вручення, за відсутністю адресатів за вказаною адресою, а тому враховуючи практику Верховного Суду, вказані особи вважаються такими, що належним чином повідомлені.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, суд вважає можливим здійснити апеляційний розгляд справи за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та її захисника.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах поданих доводів, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її скасування.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.
Згідно п.2.3 б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Частина 1 статті 139 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів і технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для руху та невжиття необхідних заходів щодо їх усунення.
Відповідно до п.12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно п.2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Частина 1 статті 122-2 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858 (далі - Інструкція) ознаками алкогольного сп'яніння є, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.7 Розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані, зокрема, алкогольного сп'яніння, згідно із ознаками такого стану.
Як убачається з матеріалів справи, постановою Зарічного районного суду м.Суми від 23 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 139, ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, дорожніх споруд чи іншого майна; за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження технічних засобів регулювання дорожнього руху; невиконання вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу та у відмові водія транспортного засобу від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, і застосовано до нього адміністративне стягнення, з урахуванням статті 36 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних і допустимих доказах, яким суд надав оцінку відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.
Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 553421 від 29.12.2025 року, у якому зафіксовано, що 28.12.2025 року о 23-00 год. в м.Суми по вул. Героїв Сумщини водій ОСОБА_1 , керуючи тз AUDI S4, н.з. НОМЕР_1 не витримав безпечної швидкості руху внаслідок чого не впорався з керуванням та здійснив виїзд за межі проїзної частини та здійснив наїзд на дорожній знак 5.69 (СТОП) і пошкодив його. Зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Y1 CAR DVR;
- фотокарткою пошкодженого знаку СТОП;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 553406 від 29.12.2025 року, у якому зафіксовано, що 28.12.2025 року о 23-00 год. в м.Суми вул Героїв Сумщини водій ОСОБА_1 керуючи тз AUDI S4, н.з. НОМЕР_1 рухався на перехресті вул. Героїв Сумщини, проспект Тараса Шевченка та вул. Набережна річки Стрілки не витримав безпечної швидкості руху в наслідок чого не впорався з керуванням та здійснив виїзд за межі проїзної частини та здійснив наїзд на дорожній знак 5.69 ( СТОП) та пошкодив його. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження. Зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Y1 CAR DVR;
- схемою місця ДТП , яка сталася 28 грудня 2025 року в м.Суми на вул. Героїв Сумщини, буд. 3 із зазначенням місця розташування транспортного засобу та дорожнього знаку 5.69, а також перелік отриманих автомобілем механічних пошкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 553428 від 29.12.2025 року, у якому зафіксовано, що 28.12.2025 року о 23-00 год. в м.Суми вул Героїв Сумщини водій ОСОБА_1 керуючи тз AUDI S4, н.з. НОМЕР_1 рухаючись по вул Героїв Сумщини в напрямку вул. Набережна річки Стрілки та проспект Тараса Шевченка не виконав вимогу працівників поліції про зупинення транспортного засобу, яка була йому надана проблисковими маячками синього та червоного кольорів та спеціальним звуковим сигналом. Був зупинений в результаті ДТП, а саме виїзду за межі проїзної частини та наїзду на дорожній знак. Зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Y1 CAR DVR;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 553393 від 28.12.2025 року, у якому зафіксовано, що 28.12.2025 року о 23-00 год. в м.Суми по вул Героїв Сумщини водій ОСОБА_1 керував тз. AUDI S4, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки тз, а також в найближчому закладі охорони здоров'я КНП СОР «ОКМЦСНЗ» категорично відмовився. Від подальшого керування тз відсторонено. Зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Y1 CAR DVR;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд був проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини роту, поведінка, що не відповідає обстановці, за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 7510 . Від проходження огляду відмовився на місці ДТП та в закладі охорони здоров'я. Від підпису відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.12.2025 , згідно якого ОСОБА_1 направлявся на огляд до КНКП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» ( м.Суми, площа Троїцька, буд 16). Від проходження на місці зупинки тз та в закладі охорони здоров'я категорично відмовився;
- розпискою ОСОБА_2 від 29.12.2025, який зобов'язався забрати тз AUDI S4, н.з. НОМЕР_1 та не допустити до керування ОСОБА_1 ;
- відеозаписами з відеореєстратора патрульної поліцейської машини та з нагрудної камери поліцейського, переглянутими і апеляційним судом, з яких убачається, що автомобіль AUDI S4, н.з. НОМЕР_1 проїхав на вимкнений сигнал світлофора, поліцейські за допомогою проблискових маячків та спеціальним звуковим сигналом намагались зупинити зазначений автомобіль, який продовжував рух, набираючи швидкість. Автомобіль здійснив виїзд за межі проїзної частини та скоїв наїзд на дорожній знак СТОП, в результаті чого дорожній знак впав. Автомобіль почав здавати назад. Працівники поліції підбігли до автомобіля та, застосувавши заходи примусу і фізичну силу з метою припинення правопорушення та обмеження рухів особи, витягли водія з транспортного засобу та поклали його на сніг. Після цього поліцейські поцікавилися у водія причиною його втечі, на що останній відповів, що не тікав. Після встановлення особи та підтвердження водієм, що він не має наміру надалі тікати, поліцейські підняли його та запитали, чи вживав він алкогольні напої. ОСОБА_1 повідомив, що алкоголь не вживав. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 зазначив, що проходити такий огляд не буде. Поліцейські роз'яснили йому права та обов'язки, однак останній зазначав, що це є лише припущенням працівників поліції. Після цього поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього будуть складені адміністративні протоколи за вчинені правопорушення, на що останній відповів: «без питань». Поліцейським зафіксовано місце вчинення ДТП, складено схему ДТП, протоколи про адміністративні правопорушення за статтями 124, ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 139, ч. 1 ст. 130 КУпАП та повідомлено про розгляд справ у суді. Під час складання протоколів та оголошення їх змісту ОСОБА_1 поводив себе зухвало та агресивно, відмовився надавати пояснення та відмовився від підпису.
Відеозапис із нагрудної камери інспектора поліції, який значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, і у відповідності до положень ст.251 КУпАП є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, не містить ознак монтажу чи інших недоліків, з нього достатньо повно убачаються детальні обставини вчинення ОСОБА_1 даних адміністративних правопорушень, що цілком підставно було ураховано суддею першої інстанції при розгляді справи.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ознаки, зазначені у протоколі, а саме: «запах алкоголю з порожнини рота» та «поведінка, що не відповідає обстановці», є загальними та оціночними і можуть бути зумовлені хвилюванням, стресом або іншими факторами, а тому самі по собі не свідчать про перебування особи у стані алкогольного сп'яніння, апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 2, 3 Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стан. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, наявність таких ознак є достатньою правовою підставою для пропозиції працівником поліції пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
При цьому відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає не лише за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, але й за відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння, проведення якого запропоновано у встановленому законом порядку.
Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за відмову від проходження огляду не є обов'язковим встановлення фактичного цифрового показника вмісту алкоголю у крові водія. Саме факт відмови від огляду, за наявності законної вимоги поліцейського пройти такий огляд, утворює склад адміністративного правопорушення.
Доводи апелянта про те, що поведінка ОСОБА_1 була спричинена стресовим станом у зв'язку із застосуванням до нього фізичної сили працівниками поліції, апеляційний суд оцінює критично, оскільки вони не спростовують встановленого факту відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім того, відповідно до положень Закон України «Про Національну поліцію» поліцейські мають право застосовувати заходи примусу, у тому числі фізичну силу у випадках необхідності припинення правопорушення або забезпечення виконання законних вимог поліцейського.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що дії працівників поліції були в межах наданих їм законом повноважень, а доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин справи.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не перевірив, чи була належним чином зафіксована відмова від законної вимоги пройти огляд, чи було роз'яснено порядок його проходження та правові наслідки відмови, а також право на захист, у тому числі передбачене ст. 63 Конституції України, та таким чином, порушено вимоги ст. 252 КУпАП щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів, не знаходять свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівником поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку. На цю пропозицію ОСОБА_1 прямо зазначив, що проходити огляд не буде, чим фактично висловив відмову від проходження огляду.
Крім того, з відеозапису вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, однак останній реагував на це твердженням про те, що підозра поліцейських є лише їх припущенням. Після цього працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про намір скласти щодо нього протоколи про адміністративні правопорушення, на що останній відповів: «без питань».
Таким чином, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння була чітко висловлена, зафіксована на відеозаписі та відображена у матеріалах справи.
Твердження захисника про недотримання судом першої інстанції вимог ст. 252 КУпАП апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки суд першої інстанції дослідив наявні у справі докази, зокрема відеозапис події, протоколи про адміністративні правопорушення та інші матеріали справи, надав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 139, ч. 1 ст. 130 КУпАП .
Таким чином, наведені апелянтом доводи не містять підстав для висновку про незаконність або необґрунтованість постанови суду першої інстанції та не можуть бути підставою для її скасування.
Враховуючи такі обставини, апеляційний суд вважає, що постанова Зарічного районного суду м.Суми від 23 січня 2026 року ухвалена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, є законною й обґрунтованою, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП апеляційним судом не встановлені.
Інші доводи апеляційної скарги є формальними та не спростовують висновків суду першої інстанції, який повно, всебічно та об'єктивно дослідив матеріали справи й обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 139, ч. 1 ст. 130 КУпАП, які полягали у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, дорожніх споруд чи іншого майна; пошкодженні технічних засобів регулювання дорожнього руху; невиконанні законної вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, а також у відмові водія від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а під час апеляційного перегляду обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю, про що просить захисник ОСОБА_1 встановлено не було.
Невизнання своєї вини у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 139, ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом розцінюється як лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, за наслідками апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення апеляційний суд має право залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, або скасувати постанову повністю чи частково та ухвалити нову постанову, змінити її чи закрити провадження у справі.
Оцінивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що вказана справа була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об'єктивно, з наданням належної правової оцінки зібраним у справі доказам, а висновок щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 139, ч. 1 ст. 130 КУпАП є законним та обґрунтованим, тому відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін
Керуючись ст. 294, 295 КпАП України,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника Склярова Олексія Григоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Зарічного районного суду м.Суми від 23 січня 2026 року залишити без задоволення, а постанову Зарічного районного суду м.Суми від 23 січня 2026 року, без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Басова В. І.