Справа № 583/2607/25
Номер провадження 22-з/816/40/26
(додаткова)
09 березня 2026 року м.Суми
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого Сізова Д.В. (суддя-доповідач),
суддів Замченко А.О., Сидоренко А.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Нежевело Валентини Вікторівни про ухвалення додаткової постанови
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 серпня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 10 червня 2025 року.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Нежевело В.В., просила змінити рішення суду в частині визначеного розміру стягуваних аліментів, стягнувши із ОСОБА_1 на утримання дочки аліменти в розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Також представник вказувала про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, що становить 8700 грн та просила суд вирішити питання розподілу судових витрат відповідно до положень ЦПК України (а.с. 53).
Постановою Сумського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Нежевело В.В. задоволено частково.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 серпня 2025 року змінено в частині визначення розміру аліментів та розподілу судових витрат.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 10 червня 2025 року. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 202 грн судового збору.
Копія постанови Сумського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року отримана адвокатом Нежевело В.В. 12 лютого 2026 року (а.с. 133).
16 лютого 2026 року представник Нежевело В.В. звернулася до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8300 грн таких витрат при апеляційному перегляді справи.
До поданої заяви про ухвалення додаткової постанови адвокатом на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу додано копію договору про правничу допомогу від 25 грудня 2025 року, укладеного між адвокатом Нежевело В.В. та ОСОБА_1 , копію акта приймання-передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу (детальний опис) від 16 лютого 2026 року, копію розрахункової квитанції №25-12/2025 на суму 8300 грн, внесена за надання правничої допомоги від клієнта ОСОБА_1 , в межах судового провадження при розгляду та вирішенні апеляційної скарги по справі №583/2607/25 (а.с. 134, 135, 136-137).
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із частинами 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, крім іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах 1-4 статті 137 ЦПК України йдеться про те, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із частинами 1-3 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд у тому числі враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Стаття 246 ЦПК України вказує, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зробила висновок, що «вимога частини 8 статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні».
У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною 3 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям (див.: пункти 139-145 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).
Апеляційний суд звертає увагу, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Ураховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційної скарги у справі про стягнення аліментів, ряд інших поданих поза межами строку для апеляційного оскарження документів залишено без розгляду і вони не мали правового значення, а тому заявлений розмір судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції, підлягає зменшенню до 4000 грн.
Також, враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, оскільки в ній ставилося питання про зменшення розміру аліментів до 1/8 частини, а апеляційний суд змінив їхній розмір до 1/6 частини від заробітку відповідача, до стягнення з позивача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Керуючись статтями 141, 270, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Нежевело Валентини Вікторівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий (суддя-доповідач) Д.В. Сізов
Судді А.О. Замченко
А.П. Сидоренко