Справа №751/4105/25
Провадження №2/751/312/26
03 березня 2026 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.
секретар судового засідання Курач В.С.
pозглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну спpаву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Через систему «Електронний суд», представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - адвокат Романенко М.Е. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №10002239913 від 18.08.2020 року у розмірі 36 240,40 грн, судових витрат у розмірі 2 422,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 9 000 грн.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.08.2020 року за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, з використанням сервісу online-кредитування https://cashberry.com.ua, ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту. Дана заява №10002239913 від 18.08.2020 року знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://cashberry.com.ua/. Таким чином, 18.08.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» був укладений Договір про надання споживчого кредиту №10002239913 та 18.08.2020 року відповідачу були перераховані кредитні кошти на банківську картку в сумі 8000 гри. Дані кошти були перераховані через платіжну систему, що має відповідні ліцензії НБУ, відповідає всім стандартам та вимогам платіжних систем, а також володіє доказами фактичного отримання відповідачем грошових коштів за транзакцією 29777-09320-71938. Кредитний Договір №10002239913 від 18.08.2020 було укладено строком на 21 день. Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, а тому утворилась заборгованість.
05.09.2022 року між ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 556/ФК-22, за умовами якого ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №10002239913.
Таким чином, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №10002239913 від 18.08.2020 року.
Загальний розмір заборгованості за Договором №10002239913 від 18.08.2020 року, що підлягає стягненню з позичальника, становить 36 240,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 000 гривень; заборгованість за відсотками - 28 240,00 гривень; заборгованість за комісійними винагородами - 0 гривень; заборгованість за пенею - 0 грн, яку просить стягнути в примусовому порядку та стягнути понесені судові витрати, що складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.
Ухвалою судді від 11.06.2025 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Сторони в судове засідання не викликалися. Позивач в позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», у разі відсутності відповдіача проти заочного розгляду справи не заперечує. Відповідач у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень не надіслав, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, з дотриманням вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 та ч.ч. 4, 10 ст. 130 ЦПК України.
Більш того, Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, зроблено висновок, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення відповідної особи належним.
03.03.2026 року постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ч. 4 ст. 223, ст. ст. 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Як зазначено у позовній заяві, 18.08.2020 року, з використанням сервісу оnlinе-кредитування https://cashberry.com.ua/, ОСОБА_1. подав Заявку на отримання кредиту №10002239913 від 18.08.2020 року, на умовах зазначених в «Оферті» (пропозиції укласти електронний договір) (а.с.14,15), відповідно до якої був укладений Договір №10002239913 про надання фінансового кредиту з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС». (а.с.40-44)
Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. кредитного договору за цим договором товариство зобов'язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) на суму 8000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним відповідно до умов цього договору та виконати інші обов'язки, передбачені цим Договором. Кредит надається строком на 21 день від дати отримання кредиту Позичальником.
Пунктом 6.1 обумовлено, що повернення суми кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється позичальником згідно з Графіком розрахунків, який є невідємною частиною цього договору.
Нарахування процентної ставки за користування кредиту залежить від фактичного виконання позичальником умов цього Договору, яка становить: знижена процентна ставка становить в розмрі 1% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (річна процентна ставка становить 365%) застосовується на період строку надання кредиту (починаючи з першого дня перерахування суми кредиту та до закінчення строку кредиту), визначеного у п.1.2 цього Договору, якщо в цей строк Позичальник здійснить повне погашення заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох робочих днів, що слідують за датою закінчення такого строку (п.п.1.3.1); стандартна процентна ставка в розмірі 2% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (річна процентна ставка становить 730%) застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.2 цього Договру, якщо позичальник не виконав умови зазначені в п.1.3.1 цього Договру для застосування заниженої ставки (п.п.1.3.2).
На підтвердження виконання договору зі сторони первісного кредитора, Позивачем надано копію інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн», згідно з якою платіжним оператором успішно проведено транзакцію на суму 8000,00 грн на номер карти НОМЕР_1 , номер транзакції № 29777-09320-71938, Банк-емітент - PRIVAT BANK. Сайт торговця: cashberry.com.ua, тип транзакції: видача кредиту. (а.с. 60)
Розділом 4 Договору передбачено пролонгацію строку кредиту.
Позичальник має право продовжити строк користування кредитом необмежену кількість разів. Факт оплати Позичальником нарахованих процентів є підставою для оформлення відповідної додаткової угоди до цього Договору. (п.4.2) При кожному продовження строку користування кредитом, між Позичальником та Товариством укладаються відповідні додаткові угоди, які є невід'ємними частинами цього Договору. (п.4.3)
На підтвердження пролонгації строку кредиту, позивачем надані Додаткові угоди про зміну умов договору №10002239913 від 18.08.2020 року укладені 07.09.2020 року, 22.09.2020 року, 12.10.2020 року, 28.10.2020 року, 11.11.2020 року, 25.11.2020 року, 15.12.2020 року, 06.01.2021 року, 09.02.2021 року між ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 . Строк кредитного договору продовжено до 23.02.2021 року. При цьому, підписи позичальника та позикодавця як у вигляді електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора, так і у вигляді власноручного підпису відсутні. (а.с.53-58)
Розділом 5 кредитного договору передбачено, що Товариство має право укладати договори відступлення права вимоги за Договором або Договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Позичальника, з урахуванням вимог законодавства України (п.5.1.6).
Згідно п. 9.2. кредитного договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ITC товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через Веб-сайт https://cashberry.com.ua/. Електронна ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 9.1. кредитного договору невід'ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту затверджені Товариством (надалі - Правила). Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких, розміщений на сайті товариства https://cashberry.com.ua/.
Цей Договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) Товариством та її прийняття (акцепту) Позичальником. У разі погодження Позичальником з умовами завпропонованої Товариством оферти, Позичальник має заповнити в особистому кабінеті заяву про прийняття оферти (здійснити акцепт Оферти). Заяава про акцепт оферти підписується Заявником в ІТС Товариства електронним підписом одноразовим ідентифікатором (п.9.3 Договору).
Відповідно до п.9.4 Договору, цей Договір є укладеним з моменту одержання Товариством, яке направило пропозицію укласти такий Договір, відповіді про прийняття (акцепт) Позичальником цієї пропозиції (оферти) в порядку, визначеному ст..11 Закону України «Про електронну комерцію» та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за ним.
У розділі 10 «Реквізити та підписи сторін» цього договору підписи позичальника та позикодавця як у вигляді електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора, так і у вигляді власноручного підпису відсутні.
Надані позивачем Оферта ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» (а.с. 14-15) і заява позичальника № 10002239913 від 18.08.2021 року (а.с. 64-65) підпису ОСОБА_1 не містять.
Згідно наданого розрахунку заборгованості за Договором №10002239913 про надання фінансового кредиту від 18.08.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 за період з 18.08.2020 до 23.08.2021 становить у розмірі 36 240,40 гривень, з яких: борг по тілу кредиту - 8 000 гривень; борг по відсотками - 28 240,40 гривень, борг по пені - 0,00 грн. (а.с.32-37).
05.09.2022 між ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений договір факторингу №556/ФК-22, згідно якого право вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС», перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», в тому числі щодо боржника ОСОБА_1 за договором №10002239913 від 18.08.2021 року. (а.с.48-51)
Відповідно до Витягу з Додатку до договору факторингу №556/ФК-22 від 05.09.2022 року, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 36 240,00 грн, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту - 8 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 28 240,00 грн, заборгованість за комісією - 0 грн., заборгованість за пенею - 0 грн (а.с.27).
На виконання умов Договору відступлення права вимоги № №556/ФК-22 від 05.09.2022 року, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було сплачено ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» грошові кошти, що підтверджується відповідними платіжними документами. (а.с.16)
30.10.2023 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» направило ОСОБА_1 досудову вимогу про виконання грошових зобов'язань за Договором №10002239913 про надання фінансового кредиту від 18.08.2021 року. (а.с.63)
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1ст. 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною 1ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Порядок нарахування процентів визначається ст. 1048 ЦК України, згідно з ч. 1 якої, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначає Закон України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року, за № 675-VIII.
Преамбула Закон України «Про електронну комерцію» кореспондує, що цей Закон визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлює Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року, за № 851-IV.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувана електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги» від 5 жовтня 2017 року за № 2155-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналогом власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналогу власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За приписами п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1ст. 1077 ЦКУкраїни визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом ч. 1ст. 1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч.ч. 1, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Як зазначалось вище, зміст кредитного договору № 10002239913 від 18.08.2021 року, а саме розділ 10 «Реквізити та підписи сторін» свідчить, що підписи від імені позикодавця та позичальника відсутні, тобто відомості про підписання відповідачем правочину одноразовим ідентифікатором, або власноручним підписом не відображені. Графік розрахунків, який є додатком № 1 до кредитного договору № № 10002239913 від 18.08.2021 року року, заява позичальника, оферта кредитодавця та Додаткові угоди про зміну умов договору № 10002239913 від 18.08.2021 року також не підписані відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи у розділі відомостей про позичальника в договорі про надання споживчого кредиту № 10002239913 від 18.08.2021 року зазначено прізвище, ім'я, по батькові відповідача, адресу його проживання, ідентифікаційний код та серію і номер паспорта.
Однак, кредитний договір, який за твердженням Позивача був укладенеий у електронній формі, не містить відомостей про одноразовий ідентифікатор, який має бути згенерований при підписанні Відповідачем цього договору, платіжних реквізитів отримувача коштів.
При цьому, зазначення у тексті договору особистих даних Відповідача не підтверджує підписання ним кредитного договору в електронній формі.
Отже, позивачем не надано суду належних доказів того, що на виконання вимог Закону України «Про електронну комерцію» відповідачем при підписанні договору було використано одноразовий ідентифікатор.
Правила надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, на які міститься посилання у п. 9.1. кредитного договору як на невід'ємну частину цього договору та які мали бути надані Позичальнику до укладення договору, до матеріалів позову не долучені.
Крім того, позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів фактичного перерахування коштів на картковий рахунок Відповідача.
У постанові від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором Верховний Суд зазначив, що банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з п. п. 2.1., 2.2. Договору № 10002239913 від 18.08.2021 кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані позичальником товариству з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту.
Разом з тим, Позивач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження надання Відповідачу кредиту, в тому числі і шляхом перерахування відповідної суми коштів на картковий рахунок Відповідача, зокрема, платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо. Також Позивач не надав виписки з особового рахунку по кредитному договору.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення кредиту на умовах, що зазначені у позовній заяві.
Крім того, у матеріалах справи відсутня інформація про належність ОСОБА_1 кредитної картки № НОМЕР_1 , а також виписка банку, яка б підтверджувала перерахування кредитних коштів ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» ОСОБА_1 . Ані кредитний договір, ані графік розрахунків як додаток до нього не містять реквізитів кредитної картки, на яку ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» мало перерахувати кредитні кошти в сумі 8 000,00 грн відповідачу. Доводів щодо неможливості отримати ці докази матеріали справи не містять, відповідних клопотань з приводу витребування інформації, необхідної для вирішення спору, позивачем не заявлено. Доводи позивача про те, що факт перерахування кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника підтверджується копією листа АТ «ПУМБ» за №КНО-/55 від 02.08.2024 року та витягом з додатку до нього, суд відхиляє, оскільки такі у матеріалах справі відсутні, як і відсутній письмовий запит до АТ «ПУМБ» на отримання копії первинного бухгалтерського документа, щодо здійснення перерахунку кредитних коштів за кредитним договором на належний відповідачу картковий рахунок, на яку посилається позивач у позові.
Надана Позивачем інформаційна довідка ТОВ «Платежі Онлайн» № 62/838/12 від 14.12.2022 (а.с. 60), не містить відомостей, що картковий рахунок належить саме Відповідачу, а кошти переведені за умовами договору про надання споживчого кредиту № 10002239913 від 18.08.2021.
Суд наголошує, що з огляду на положення ст.ст. 12, 13 ЦПК України, саме позивач мав визначитися із обсягом доказів, на яких він ґрунтує свої вимоги, та надати суду відповідні докази. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі відсутності у сторони можливості самостійно отримати та надати до суду певні докази, вона має право заявити клопотання про витребування доказів судом. Позивач не звертався до суду із таким клопотанням, хоча і зазначає в позові про доцільність його додати до позовної заяви.
Також суд звертає увагу, що у Договорі про надання споживчого кредиту позичальником вказаний ОСОБА_2 , тоді як у позовній заяві відповідачем зазначений ОСОБА_1 .
Оцінюючи поведінку та спосіб ведення справ ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», суд враховує те, що останнє є професійним учасником ринку надання фінансових послуг, у зв'язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання правил та процедур, які є традиційними в цій сфері, до обачності та розсудливості у веденні справ, тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною в цивільних відносинах з такою установою. З урахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах. Аналогічна позиція викладена Верховим Судом у постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 199/7014/20.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Аналізуючи всі доводи учасників справи, суд приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів з власної ініціативи і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів і в межах заявлених позовних вимог.
Таким чином, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи, недоведеності позивачем факту укладення і виконання кредитного договору № № 10002239913 від 18.08.2021, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові на позивача.
Сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір, а також витрати на професійну правничу допомогу, у зв'язку з відмовою у позові необхідно залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 95, 128, 141, 223, 247, 280-285, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: 074065, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ЄДРПОУ 42649746).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення суду виготовлений 03.03.2026 року.
Головуючий - суддя О. Г. Деркач