06 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/4641/24 пров. № А/857/18812/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Носа С.П.,
суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі №260/4641/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій,-
суддя у І інстанції Микуляк П.П.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Ужгород,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Закарпатській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , викладену в листі №314-10222/К-02/8-0700/24 від 19.01.2024;
- зобов'язати відповідача здійснити з 30 січня 2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугою років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», на підставі наказу №18 о/с від 30.01.2023 року Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
В обґрунтування позову зазначено, що у ОСОБА_1 на підставі наказу №18 о/с від 30.01.2023 ГУ НП в Закарпатській області наявна вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні 29 років 09 місяців 13 днів. Така вислуга років надає йому право отримувати пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а саме за вислугу років.
25.12.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії за вислугою років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», на підставі наказу №18 о/с від 30.01.2023 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області. Проте пенсійним органом йому було відмовлено у такому перерахунку, що зумовило звернутись до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року, вийшовши за межі позовних вимог, вказаний позов було задоволено.
Визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням наказу ГУНП в Закарпатській області №18 о/с від 30 січня 2023 року.
Зобов'язано відповідача здійснити з 02 вересня 2021 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугою років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» із врахуванням наказу ГУНП в Закарпатській області №18 о/с від 30 січня 2023 року щодо вислуги років на день звільнення у календарному обчисленні у розмірі 29 років 09 місяців 13 днів.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що виправлення в наказ про звільнення щодо стажу позивача були внесені не з вини позивача, а тому пенсія позивача повинна бути перерахована з моменту її призначення, а саме з 02.09.2021 року, із врахуванням стажу.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржило ГУ ПФУ в Закарпатській області, яке із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що пенсію ОСОБА_1 призначено на підставі подання Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 21.09.2021 року №303 згідно пункту “б» статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за 23 роки 10 місяців 04 днів страхового стажу (з яких - 23 роки 10 місяців 04 дні - це військова календарна вислуга років, зазначена у поданні).
Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою довільної форми про перерахунок його пенсії у грудні 2023 року після набрання чинності Постановою №119, а тому Головне управління немає законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом № 179 о/с Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 25.08.2021 ОСОБА_1 , заступника начальника організаційно-аналітичного відділу управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП в Закарпатській області, звільнено зі служби в поліції. Стаж служби в поліції на день звільнення складає 23 роки 10 місяців 04 дні.
Згідно наказу № 200 о/с від 16.09.2021 на день звільнення ОСОБА_1 оголошений трудовий стаж для призначення пенсії 30 років 00 місяців 03 дні.
Під час проходження служби ОСОБА_1 перебував на посадах: оперуповноваженого групи КМСН Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області з 13.08.2005 по 07.11.2007, оперуповноваженого групи КМСД Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області з 07.11.2007 по 10.12.2008, оперуповноваженого групи КМСД Перечинського РВ ГУМВС України в Закарпатській області з 10.12.2008 по 01.06.2009. Також проходив військову службу в Збройних Силах України та Прикордонних військах України з 04.07.1993 по 08.12.1994 та з 22.08.1995 по 23.04.2001.
Окрім цього, ОСОБА_1 брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області Артемівського району та м. Артемівськ з 09.11.2014 по 09.12.2014, на території Донецької та Луганської областей з 09.12.2019 по 08.02.2020.
Згідно наказу № 178 о/с від 25.08.2021 та наказу №200 о/с від 16.09.2021 винесених ГУ НП в Закарпатській області, на думку позивача, йому не зараховано до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах зазначений вище трудовий стаж.
27 вересня 2022 року рішенням у справі №260/1662/22 Закарпатського окружного адміністративного суду, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року, позов ОСОБА_1 було задоволено:
- зобов'язано Головне управління Національної поліції в Закарпатській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, в пільговому обчисленні з розрахунку один місяць за півтора місяця служби під час проходження служби на посадах: оперуповноваженого групи КМСН Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області з 13.08.2005 по 07.11.2007, оперуповноваженого групи КМСД Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області з 07.11.2007 по 10.12.2008, оперуповноваженого групи КМСД Перечинського РВ ГУМВС України в Закарпатській області з 10.12.2008 по 01.06.2009;
- зобов'язано Головне управління Національної поліції в Закарпатській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, в пільговому обчисленні з розрахунку один місяць за півтора місяця служби під час проходження служби в Збройних Силах України та Прикордонних військах України з 04.07.1993 по 08.12.1994 та з 22.08.1995 по 23.04.2001;
- зобов'язано Головне управління Національної поліції в Закарпатській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, в пільговому обчисленні з розрахунку один місяць за три місяці служби період часу участі в антитерористичній операції на території Донецької області Артемівського району та м. Артемівськ з 09.11.2014 по 09.12.2014, на території Донецької та Луганської областях з 09.12.2019 по 08.02.2020
На виконання рішення у справі №260/1662/22 Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області було винесено наказ №18 о/с, відповідно до якого майорові поліції ОСОБА_1 (0014094) заступнику начальника організаційно-аналітичного відділу управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Закарпатській області вважати оголошеною вислугу років на день звільнення у календарному обчисленні 29 років 09 місяців 13 днів.
25 грудня 2023 року представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою в якій просить здійснити з 30 січня 2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугою років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» із врахуванням наказу 18 о/с від 30.01.2023 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
19 січня 2024 року відповідачем листом №314-10222/К-02/8-0700/24 було відмовлено у такому перерахунку та зокрема зазначено, що витяг №18 о/с від 30.01.2023 виданий Головним управління Національної поліції в Закарпатській області на підставі рішення Закарпатського окружною адміністративного суду по справі №260/1662/22 не містить зобов'язань для Головного управління щодо здійснення перерахунку пенсії.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національної поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з пунктом “а» статті 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, серед іншого: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженими структурними підрозділами до органів, що призначають пенсії, мають бути завірені цими уповноваженими структурними підрозділами в установленому порядку.
Додатком 2 до Порядку № 3-1 затверджено форму подання для призначення пенсії в якому визначається розрахунок вислуги років для обчислення пенсії.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Закарпатській області та з 02.09.2021 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області №18 о/с від 30.01.2023 внесено зміни до наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області №179 о/с від 25.08.2021, відповідно до якого позивачу оголошено вислугу років на день звільнення у календарному обчисленні 29 років 09 місяців 13 днів.
Закон № 2262-ХІІ як обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). Наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі №2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і становитиме календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Відтак, передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
Передбачені статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги.
Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ.
Статтею 12 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 - чинна з 01.10.2011) визначено умови призначення пенсій за вислугу років:
а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону): - з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
У Пояснювальній записці до проекту Закону № 3668-VI його розроблено з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування шляхом, зокрема, поступового збільшення необхідної вислуги для призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та деяким іншим особам, запровадивши при цьому її календарне обчислення.
Таким чином, з 01.10.2011 пункт «а» ст. Закону № 2262-ХІІ поширює свою дію лише на осіб, які мають календарну вислугу років, яку заборонено обраховувати у будь-якому пільговому обчисленні (законодавець розмежував такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років»).
Закон не містить ні у ст. 12, ні у ст. 17 жодної відсилочної (бланкетної) норми до інших актів законодавства, постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 не може бути застосована до положень пункту «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ в редакції після жовтня 2011 року, вислуга років, зарахована на пільгових умовах (у кратному розмірі) відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України впливає на розмір надбавки за вислугу років у складі грошового забезпечення, яка враховується при призначенні пенсії, та, відповідно, на розмір призначеної пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №200/4951/22.
У пункті 6.2 Рішення Конституційного Суду України від 07 листопада 2018 року № 9-р/2018, зокрема, зазначено, що системний аналіз положень пункту 7 розділу II Закону №1166, а також пояснювальної записки до проекту Закону України про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні (рестр. № 4576) дає Конституційному Суду України підстави стверджувати, що оспорювані положення Закону № 1166 ухвалені з метою реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, недопущення втрат Державного бюджету України, забезпечення соціальної підтримки громадян виходячи з фінансових можливостей держави.
Згідно з позицією, висловленою у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2018 року справа № 820/1835/18 та від 20 листопада 2018 року у справі № 820/1670/18, при застосуванні норми права необхідно, враховуючи букву закону, обов'язково з'ясовувати дійсну легітимну мету відповідного закону, яка встановлюється, зокрема, через аналіз пояснювальної записки до проекту закону, стенограм пленарних засідань Верховної Ради України (виступу доповідача по цьому проекту під час його розгляду у першому читанні, висновків профільних комітетів та структурних підрозділів апарату парламенту, що здійснювали експертно-юридичний аналіз проекту закону тощо), а також дослідження генезису розвитку відповідних законодавчих зміна, дійсної суті проблеми, що підлягає вирішенню на рівні прийняття закону.
Конституційним Судом України неодноразово було відмовлено у відкритті конституційних проваджень за конституційними скаргами щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ (ухвали № 11-3(І)/2019 від 23 січня 2019 року, № 40-3(ІІ)/2019 від 25 лютого 2019 року, № 68-1(І)/2020 від 19 березня 2020 року, № 219-2(ІІ)/2020 від 01 жовтня 2020 року).
Згідно із ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, статтею 13 Закону № 2262- ХІІ (в редакції, яка діє з 01.05.2014) визначено, пенсії за вислугу років призначаються особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони, Державному бюро розслідувань та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу №520/5695/23 в касаційному порядку, у постанові від 10.12.2024 підтримав правовий висновок, викладений у раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі №600/3836/22-а про те, що до правовідносин, пов'язаних з призначенням пенсії за вислугу років відповідні правові норми, зокрема, Порядку №393 підлягають застосуванню в тій редакції, яка була чинна на момент звернення особи до територіального органу Національної поліції України із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років.
У зазначеній постанові від 10.12.2024 у справі №520/5695/23 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував такий правовий висновок: призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII особам, які звільнені зі служби в поліції і звернулись із заявою для оформлення та направлення документів до пенсійних органів після 19.02.2022 (набрання чинності Постановою № 119, якою внесені зміни до Порядку №393), здійснюється виходячи з обчислення календарної вислуги років.
Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що на виконання рішення суду у справі №260/1662/22 ГУНП в Закарпатській області наказом №18 о/с від 30 січня 2023 року було здійснено перерахунок вислуги років позивача на день звільнення у календарному обчисленні у розмірі 29 років 09 місяців 13 днів (на момент призначення пенсії становила 23 роки 10 місяців 04 дні).
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок пенсії за вислугою років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» із врахуванням наказу ГУНП в Закарпатській області №18 о/с від 30 січня 2023 року щодо вислуги років на день звільнення у календарному обчисленні у розмірі 29 років 09 місяців 13 днів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі №260/4641/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук