Номер провадження: 11-сс/813/471/26
Справа № 522/11764/24 1-кс/522/778/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
17.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_8 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.01.2026 року у кримінальному провадженні №42024163030000044 від 08.05.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.01.2026 задоволено клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
Обрано відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.03.2026 року, включно.
Підозрювану ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно взято під варту у залі суду.
Визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у розмірі 286 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 951808 гривень.
Роз'яснено, що підозрювана або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_8 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися з населеного пункту в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри, ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею рішенням захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
Доводи обґрунтовує тим, що ризики передбачені ст. 177 КПК не доведені прокурором. Підозрювана має міцні соціальні зв?язки, позитивні характеристики, постійне місце проживання, зареєстрований шлюб, постійне місце роботи.
Відповідно до податкових декларацій про доходи, станом з 2021 по 2024 рік, ОСОБА_8 загалом отримала прибуток у розмірі 311000 гривень (до сплати податків). Має у власності житловий будинок. ОСОБА_8 ніколи не притягувалася до кримінальної відповідальності.
Зазначає,що слідчий суддя невірно розрахував розмір застави, оскільки він прийшов до висновку, що правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України належить до особливо тяжкого злочину, тим самим застосував норму п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави у вчиненні особливо тяжкого злочину в межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 951808 гривень. Зазначений висновок не ґрунтується на нормах закону, адже правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України відповідно до ст. 12 КК України відносить до тяжкого злочину, а не особливо тяжкого, як про це зазначив суд. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 66 560 до 266240 гривень). Таким чином, слідчий суддя без правових на те підстав встановив заставу у розмірі 951808 гривень.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов?язання.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши: суддю-доповідача, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v.Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
В апеляційній скарзі стороною захисту не оспорюється обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_8 , у зв'язку з чим у цій частині відповідна правова оцінка апеляційним судом не надається.
Разом з цим, зважаючи на обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_8 злочину, а також можливої міри покарання, яка може бути їй призначена у разі визнання винною, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та прийнятим з урахуванням положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, оскільки є об'єктивні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 2 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, апеляційний суд враховує, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений (підозрюваний) може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїда проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі доведеності її вини, апеляційний суд переконаний, що на теперішній час існує ризик того, що підозрювана може здійснити спроби переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 1 ст.177 КПК).
Існування вказаного ризику також обумовлюється тим, що у підозрюваної наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , дата видачі 20.02.2017р., дійсного до 20.02.2027р., виданого ГУДМС України в Одеській області, а тому вона має законні підстави для виїзду за кордон, таким чином може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оскільки підозрювана усвідомлює, що санкція ч. 4 ст. 190 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.
Також існує ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_8 володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно неї, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може знищити, сховати речі і документи які мають значення для кримінального провадження.
При встановленні наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК - впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, апеляційний суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК.
Покази свідків, які ще не допитані, або в додатковому допиті яких може виникнути необхідність, мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого судового розгляду. Перебуваючи на свободі, підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на свідків, схиляючи їх до зміни показів в рамках даного кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також апеляційний суд погоджується з існуванням ризиків передбачених п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_8 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинення ОСОБА_8 нового кримінального правопорушення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами провадження.
Одночасно апеляційний суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
Колегія суддів приймає до уваги посилання захисника на те, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки, однак вважає, що зазначені соціальні фактори не спростовують викладені в ухвалі висновки слідчого судді та не дають достатніх підстав вважати, що вони можуть мати стримуючу дію та сприятимуть зменшенню існуючих ризиків.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що на теперішній час лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та його належну процесуальну поведінку.
Щодо доводів захисника підозрюваної про те, що розмір застави, визначений слідчим суддею невірно та є непомірним, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, які мали місце у 2021-2022 роках.
З огляду на вищевикладене на час вчинення злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України діяла редакція закону від 22.11.2018 року.
Відповідно до санкції вказаної статті передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому згідно з ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 190 (в редакції закону від 22.11.2018 року) є особливо тяжким злочином.
Пунктом 3 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В контексті справи «Mangouras v. Spain» (рішення від 28.09.2010р., заява №12050/04) зазначається, що заявник, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника та шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Отже, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Зважаючи на корисливий характер вчиненого кримінального правопорушення, встановлені ризики, дані про особу підозрюваної, її майновий та сімейний стан, те що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, розмір ймовірної завданої шкоди, а також високий ступінь встановлених ризиків, апеляційний суд вважає, що визначений розмір застави в розмірі 286 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 951808 гривень, буде з одного боку утримувати підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на неї обов'язки, а з іншого, не перетворить обраний запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення.
Приймаючи до уваги вищенаведене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а наявність на даній стадії обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 особливо тяжкого злочину та існування зазначених слідчим суддею ризиків, виправдовують застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який здатний запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам і забезпечити належну поведінку підозрюваної та виконання нею своїх процесуальних обов'язків.
Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що апеляційний суд перевіряє законність постановлення оскаржуваної ухвали на момент її постановлення, а доцільність необхідності подальшого тримання підозрюваної під вартою буде перевірена через нетривалий час, під час якого також будуть перевірені факти щодо існування або зменшення заявлених у клопотанні прокурора ризиків.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись статтями 183, 196, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_8 - ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого суді Приморського районного суду м. Одеси від 27.01.2026 року у кримінальному провадженні №42024163030000044 від 08.05.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4