справа № 357/10443/25 головуючий у суді І інстанції Кошель Б.І.
провадження № 22-з/824/314/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
05 березня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану представником Рашковою Валентиною Володимирівною про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, про визначення місця проживання дитини та встановлення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, -
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом в якому з просила:
визначити місце проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання матері;
визначити такий спосіб участі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
встановити графік побачень дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2 першої та третьої середи кожного місяця з 16:00 год. до 18:00 год. за місцем проживання та/або звичного місця перебування, проведення вільного часу дитини у присутності матері.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , за місцем проживання матері. Визначено такий спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши графік побачень: щосереди кожного місяця з 16:00 год. до 18:00 год. за місцем проживання та/або звичного місця перебування, проведення вільного часу дитини у присутності матері. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2025 року в частині встановлення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною та судового збору скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши графік побачень: щомісяця в першу та третю неділю з 12:00 год. до 16:00 год. без присутності матері. В іншій частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2025 року залишити без змін.
23 лютого 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана представником Рашковою В.В. , в якій остання просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви представника позивачапро ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд,що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша, друга статті 133 ЦПК України).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22) містяться висновки, що аналіз норм статті 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи не заявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду. Водночас потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.
Про подання доказів понесення витрат на правову допомогу, але при умові, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву роз'яснено судам і в пункті 102 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, провадження № 12-14гс22.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи представником позивача відповідна заява щодо надання доказів понесених витрат у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України не була зроблена.
Враховуючи, що представник позивача подав докази на підтвердження наданих послуг, попередньо не зробивши про це відповідну заяву, наявні підстави для відмови у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Рашкової В.В. про ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі, що відповідає вимогам статті 141 ЦПК України та вищевказаній практиці Верховного Суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270, 381, 389 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , подану представником Рашковою Валентиною Володимирівною про ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Постанова апеляційного суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.