апеляційне провадження №22-ц/824/1784/2026
справа №369/8676/24
04 лютого 2026 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Пінкевич Н.С., повне судове рішення складено 20 червня 2025 року,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом «Петропавлівський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У травні 2024 року ТОВ "Управдом "Петропавлівський" звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.
В обґрунтування позову зазначає, що на підставі Протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, проведених за ініціативою групи співвласників багатоквартирного будинку, за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 (надалі - Будинок) від «29» грудня 2020 року, з «01» січня 2021 року ТОВ «УПРАВДОМ «ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ 38183347) визначено управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (питання порядку денного: «5. Про визначення управителя та затвердження умов договору з управителем») та затверджено умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, який є Додатком до Протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного Будинку від «2)» грудня 2020 року з його складовими, як-то Додаток 3 «Договір N? - про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
04 січня 2021 року між обраною уповноваженою співвласниками багатоквартирного будинку фізичною особою ОСОБА_2 від імені співвласників будинку, з однієї сторони, та юридичною особою ТОВ «Управдом «Петропавлівський» укладено та підписано колективний Договір № 51-Б/к.І про надання послуги з управління багатоквартирним Будинком (надалі - Договір) у редакції, затвердженій Протоколом загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 29 грудня 2020 року.
Отже, позивач з 04 січня 2021 року по теперішній час є управителем та належним чином надає послуги з управління об'єктом: багатоквартирним житловим будинком та нежитлових приміщень у будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказує, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1 та зобов'язана сплачувати за послуги з управління багатоквартирним будинком.
Згідно пункту 10 Розділу Договору ціна послуги з управління становить 10,75 грн на місяць за 1 (один) кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку (згідно з Кошторисом витрат на утримання будинку та прибудинкової території: Додатком №4 до Договору).
Загальна площа квартири АДРЕСА_1 , власником якого є відповідачка, складає 32,5 кв.м, тому щомісячна вартість послуг з управління становить 349,47 грн (32,5 кв.м х 10,753 грн = 349,47 грн).
Відповідачка не виконує належним чином свої зобов'язання за договором, не оплачуючи спожиті послуги. Ураховуючи зазначене, у ОСОБА_1 за період квітень 2021 року - квітень 2024 року виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 12 930,39 грн.
Вказує, що у зв'язку із невиконанням грошового зобов'язання із відповідачки на підставі частини 2 статті 625 ЦК України підлягають стягненню 3% річних у розмірі 297,00 гривень та інфляційні втрати у розмірі 863,20 гривень, нарахованих до 24 лютого 2022 року.
Мотивуючи наведеним, просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управдом «Петропавлівський» заборгованість за спожиті послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 12 930,39 грн; 3% річних у розмірі 297,00 грн; індекс інфляції у розмірі 863,20 грн. Стягнути судові витрати.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управдом «Петропавлівський» заборгованість за спожиті послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 12 930,39 грн; 3% річних у розмірі 297,00 грн; індекс інфляції у розмірі 863,20 грн.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції вказав, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком є укладеним, містить усі істотні умови, набрав чинності та автоматично продовжувався, оскільки співвласники, у тому числі відповідачка, не заявляли письмової відмови від нього. Позивач з 04 січня 2021 року є управителем будинку та належним чином надає послуги з управління, відповідачка є власником квартири у цьому будинку, а отже, відповідно до статей 319, 322 ЦК України та статті 162 ЖК України, зобов'язана нести витрати на утримання належного їй майна та оплачувати житлово-комунальні й управлінські послуги.
Суд зазначив, що розмір плати за послуги визначений договором і кошторисом, є обґрунтованим, розрахований, виходячи з площі квартири та встановленого тарифу, а доводи відповідачки щодо необґрунтованості тарифу суд визнав недоведеними.
Фактичне споживання відповідачкою послуг підтверджене, від наданих послуг остання не відмовлялася, проте зобов'язання з оплати систематично не виконувала, унаслідок чого утворилась заборгованість за визначений період.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленим рішенням, відповідачкою ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вказує, що суд першої інстанції безпідставно відхилив доводи відповідачки та не надав оцінки істотним порушенням її прав з боку позивача. Відповідачка у відзиві на позовну заяву послідовно зазначала, що збори співвласників, на які посилається позивач, фактично не проводилися, про їх проведення співвласників не повідомляли у спосіб, визначений законом, відповідні протоколи в матеріалах справи відсутні, а особа, яка підписала договір управління, не була обрана та не мала повноважень діяти від імені співвласників. За таких обставин укладений договір не може уважатися належною підставою для нарахування платежів.
Вказує, що суд залишив поза увагою те, що після звернення відповідачки з вимогою надати договір та його додатки позивач відключив квартиру від водопостачання та електропостачання, чим позбавив відповідачку можливості користуватися належним їй майном та фактично зробив квартиру непридатною для проживання. Незважаючи на це, позивач протягом понад трьох років продовжував нараховувати плату за послуги, які фактично не надавалися і не споживалися, що суперечить положенням Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Показники лічильників залишалися незмінними з 2021 року, що підтверджує відсутність споживання, а всі послуги, які реально отримувалися до відключення (електроенергія, вода, вивіз будівельного сміття), були своєчасно оплачені.
Суд також не врахував, що копію договору управління з додатками відповідачка отримала лише у 2024 році разом із позовною заявою, що свідчить про системне порушення її прав як співвласника, а також про відсутність у співвласників можливості належним чином ознайомитися з умовами договору та реалізувати право на відмову від нього. При цьому, суд безпідставно послався на презумпцію обов'язку власника нести витрати на утримання майна, не врахувавши, що саме дії позивача унеможливили користування квартирою та проведення будь-яких робіт у ній.
Зазначає, що не надавала персональні дані та згоду на обробку персональних даних ані ОСОБА_3 , ані посадовим особам ТОВ «Управдом «Петропавлівський».
Суд не надав оцінки доводам щодо необґрунтованості тарифів, відсутності щорічних фінансових звітів управителя, одностороннього підвищення вартості послуг та запровадження нових платежів без рішення співвласників, що прямо порушує вимоги законодавства. Факт того, що після судового засідання у жовтні 2024 року позивач відновив електро- та водопостачання та уклав з відповідачкою договір про компенсацію витрат, підтверджує безпідставність попередніх обмежень та обґрунтованість позиції відповідачки.
Таким чином, суд першої інстанції фактично проігнорував надані відповідачкою докази, не дослідив обставини порушення її прав та дійшов помилкових висновків про наявність заборгованості за послуги, які фактично не надавалися і не споживалися.
Мотивуючи наведеним, просить рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким вимоги скаржниці задовольнити.
Визнати необґрунтованими вимоги позивача стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управдом «Петропавлівський» заборгованість за спожиті послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 12 930,39 грн. Не застосовувати стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управдом «Петропавлівський» втрат від інфляції в сумі 863,20 грн, 3% річних у розмірі 297,00 грн і визнати їх необгрунтованими.
Договір №51-Б/к.1 від 04 січня 2021 року просить уважати недійсним у зв'язку з тим, що підписант договору ОСОБА_3 не мав повноважень на підписання будь-яких документів як уповноважена особа співвласників будинку.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
29 вересня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив ТОВ "Управдом "Петропавлівський" на апеляційну скаргу.
В обґрунтування відзиву посилається на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення та безпідставність апеляційної скарги.
Вказує, що судом першої інстанції установлено, що на підставі рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 29 грудня 2020 року ТОВ «Управдом «Петропавлівський» з 01 січня 2021 року визначено управителем будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На виконання цього рішення 04 січня 2021 року між управителем та уповноваженим представником співвласників укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №51-Б/к.1. Посилання відповідачки на відсутність у матеріалах справи протоколу зборів не може бути підставою для скасування рішення, оскільки відповідачка не заявляла клопотань про його витребування у суді першої інстанції, не довела неможливість подання такого доказу та не спростувала факту існування договірних відносин і наявності заборгованості. Крім того, предметом спору є стягнення плати за фактично надані послуги, а не перевірка дійсності рішення загальних зборів.
Доводи апеляційної скарги щодо відключення квартири від водо- та електропостачання, несвоєчасного отримання копії договору чи ненадання фінансових звітів не впливають на обов'язок співвласника сплачувати вартість послуг з управління багатоквартирним будинком.
Вказує, що відповідачка є власником квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 у вказаному будинку, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав, і не заперечує цього факту. Вартість послуг визначена договором та рішенням зборів співвласників і становить 10,75 грн за 1 кв. м загальної площі на місяць, що для квартири площею 32,5 кв. м складає 349,4 грн щомісячно. Відповідачка не довела, що послуги з управління не надавалися або надавалися неналежно.
Вказує, що доводи апеляційної скарги щодо нібито незаконного поширення та обробки персональних даних відповідачки є безпідставними та не підтверджені жодними належними доказами. Звертає увагу, що облік нарахувань за послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюється позивачем не щодо фізичної особи, а щодо об'єкта нерухомого майна квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Особовий рахунок відкрито виключно на квартиру, без зазначення будь-яких персональних даних відповідачки, зокрема без обробки паспортних даних, ідентифікаційного коду, контактних даних чи іншої інформації, яка дозволяє ідентифікувати фізичну особу.
Зазначає, що вимоги скаржниці щодо невизнання заборгованості, незастосування інфляційних втрат і 3% річних, а також щодо недійсності договору управління є безпідставними, при цьому питання дійсності договору не було предметом розгляду в суді першої інстанції.
Мотивуючи наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.
5. Позиція учасників справи.
14 жовтня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив ТОВ "Управдом "Петропавлівське".
Відповідно до чинного Цивільного процесуального кодексу України під час апеляційного перегляду справи не передбачено подання окремої відповіді на відзив. Зокрема, розділ ЦПК, що регулює апеляційне провадження, містить процедуру подання апеляційних скарг, відзивів та додаткових документів, однак окремо не передбачає подання відповіді на відзив.
У зв'язку з цим, подана 14 жовтня 2025 року ОСОБА_4 відповідь на відзив підлягає оцінці та враховується судом апеляційної інстанції не як самостійний процесуальний документ, а як письмові пояснення учасника справи, що прямо передбачено положеннями ЦПК України.
В обґрунтування пояснень посилається на необґрунтованість та не підтвердженість належними доказами доводів відзиву на апеляційну скаргу.
Вказує, що позивач не довів наявність у нього правомірних підстав для управління багатоквартирним будинком, оскільки рішення співвласників про обрання управителя приймалися з грубим порушенням статей 10, 11, 28 Закону України № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»: загальні збори фактично не проводилися, співвласники не повідомлялися, поіменне голосування не здійснювалося, протокол зборів від 29 грудня 2020 року відсутній у матеріалах справи, а уповноважену особу співвласників не обирали. За таких обставин ОСОБА_3 не мав повноважень на підписання договору № 51-Б/к.1 від 04 січня 2021 року, а правочин, укладений особою без належних повноважень, є недійсним відповідно. Суд першої інстанції ці доводи проігнорував.
Звертає увагу, що нарахування заборгованості у сумі 12 930,39 грн, а також 3 % річних і інфляційних втрат є безпідставними, оскільки позивач не обґрунтував їх правову природу та розрахунок. Крім того, позивач протиправно відключив квартиру від водопостачання та електропостачання, чим позбавив скаржника можливості користуватися власним майном, що підтверджується актом-претензією від 23 квітня 2024 року та незмінними показниками лічильників з червня 2021 року.
Вказує, що позивач порушив обов'язок своєчасно надати співвласникам копію договору управління, встановлений Типовим договором, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 05 вересня 2018 року, та пунктом 8 договору № 51-Б/к.1, що унеможливлювало належне виконання платіжних зобов'язань.
Звертає увагу, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач суперечливо стверджує, що облік заборгованості ведеться виключно за об'єктом нерухомості, однак у додатку до договору та платіжних документах безпідставно використовує персональні дані ОСОБА_1 , не пояснюючи джерело їх отримання та правові підстави обробки, що свідчить про порушення вимог законодавства про захист персональних даних.
ТОВ «Управдом «Петропавлівський», будучи ініціатором укладення колективного договору, свідомо не дотрималося вимог Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" щодо проведення зборів, погодження кошторисів, звітування перед співвласниками та встановлення тарифів, унаслідок чого всі нарахування за період з 04 січня 2021 року по 18 вересня 2025 року є неузгодженими та недійсними, а співвласники не зобов'язані їх сплачувати. Доводи позивача про відсутність вимог щодо недійсності договору є безпідставними, оскільки відповідач неодноразово вказувала на відсутність належних рішень зборів і повноважень уповноваженої особи, що прямо впливає на дійсність договору.
Просить відмовити у задоволенні відзиву позивача на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 підтримала подану апеляційну скаргу, просила суд її задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки не повідомляв.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення скаржниці ОСОБА_1 , розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
Матеріали цивільної справи містять примірник договору №51-Б/к.1 від 04 січня 2021 року, укладеного між ТОВ "Управдом "Петропавлівський", в особі директора Колесніка О.А. та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в особі ОСОБА_2 , який діє на підставі протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 29 грудня 2020 року.
Відповідно до пункту 1.1. укладеного договору управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов'язуються оплачувати Управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
Згідно пункту 3 договору послуга з управління полягає у забезпеченні Управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом тримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.
Послуга з управління включає:
- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування : внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної - послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Послуга з управління надається відповідно до вимог до якості згідно з додатком 4 до нього договору, що є його невід'ємною частиною.
Згідно пункту 6 договору кожен із співвласників зобов'язаний, в тому числі, і оплачувати Управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.
Згідно пункту 10 договору ціна послуги з управління становить 10,75 грн на місяць за 1 (один) кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає:
- витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 8,64 грн відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис витрат), що міститься у додатку 4 до цього договору;
- винагороду Управителю в розмірі 2,11 грн на місяць (а.с. 15-23).
Матеріали цивільної справи містять підписані ТОВ "Управдом "Петропавлівський" та ОСОБА_2 додатки до договору №51-Б/к.1 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 04 січня 2021 року:
- Додаток №1 - Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності (а.с. 24-31);
- Додаток №2 - Загальні відомості про будинок (а.с. 32-35);
- Додаток №3 - Вимоги до якості послуги з управління будинком (а.с. 36-36);
- Додаток №4 - Кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території (а.с. 39-41).
Відповідно до даних Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №378398013 від 14 травня 2024 року квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 (а.с. 13-14).
Згідно даних довідки №510 від 21 травня 2024 року, складеної директором ТОВ "Управдом "Петропавлівський", убачається, що у період з 04 січня 2021 року по 20 травня 2024 року грошові кошти від споживача " ОСОБА_1 не надходили (а.с. 12).
Згідно даних взаєморозрахунків по квартплаті, складеного директором ТОВ "Управдом "Петропавлівський", убачається, що з 30 квітня 2021 року по 30 квітня 2024 року заборгованість відповідачки становить 12 930,39 гривень (349,47 гривень щомісячно) (а.с. 11).
Згідно даних довідки №509 від 21 травня 2024 року, складеної директором ТОВ "Управдом "Петропавлівський", убачається, що розмір 3% річних за період з 21 травня 2021 року по 24 лютого 2022 року на суму боргу 12 930,39 гривень становить 297,00 гривень, інфляційних втрат - 863,20 гривень (а.с. 9-10).
27 липня 2022 року відповідачка звернулась до позивача із заявою, у якій просила поновити електропостачання у її квартирі (а.с. 83).
Відповідно до даних листа №436 від 05 серпня 2022 року ТОВ "Управдом "Петропавлівський" повідомило ОСОБА_1 про наявність заборгованості із сплати внесків за договором №51-Б/к.1 за об'єктами нерухомого майна, що знаходяться за адресами:
- АДРЕСА_1 у розмірі 3 810,18 гривень;
- АДРЕСА_4 у розмірі 4 528,34 гривень (а.с. 84-85).
Матеріали цивільної справи містять копії рахунків за січень 2021 року (а.с. 100), за червень 2021 року (а.с. 101), листопад 2021 року (а.с. 102), грудень 2021 року (а.с. 103), квітень 2022 року (а.с. 104), травень 2022 року (а.с. 105), вересень 2022 року (а.с. 106), квітень 2024 року (а.с. 107).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Статтями 67, 68 Житлового кодексу України РСР передбачено, що власник зобов'язаний своєчасно вносити оплату житлово-комунальні послуги.
Згідно статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-VIII) плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 20 Закону № 2189-VIII споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає, зокрема забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
Згідно статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у передбачено, що управління багатоквартирним управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Посилання скаржниці на те, що загальні збори співвласників від 29 грудня 2020 року нібито не проводилися, а особа, яка підписала договір управління, не мала повноважень, спростовуються матеріалами справи. У справі наявний примірник договору №51-Б/к.1 від 04 січня 2021 року, укладеного між ТОВ «Управдом «Петропавлівський» та співвласниками будинку в особі ОСОБА_2 , який діяв на підставі протоколу загальних зборів співвласників від 29 грудня 2020 року, а також усі додатки до договору, що є його невід'ємними частинами. Сам по собі довід скаржниці про відсутність у матеріалах справи оригіналу протоколу зборів не свідчить про відсутність договірних відносин, оскільки факт укладення договору, його виконання управителем та тривале невиконання відповідачкою обов'язку з оплати послуг підтверджені належними і допустимими доказами.
Доказів того, що договір №51-Б/к.1 визнано недійсним у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.
Доводи апеляційної скарги про ненадання або неналежне надання послуг з управління будинком та про відсутність їх фактичного споживання також не знайшли підтвердження. Як убачається з умов договору та положень статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», послуга з управління полягає, зокрема, в утриманні та забезпеченні належного стану спільного майна будинку, а обов'язок співвласника щодо участі у витратах на управління не залежить від факту проживання у квартирі чи користування нею. Невикористання квартири або відсутність індивідуального споживання комунальних ресурсів не звільняє співвласника від обов'язку оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком. Отже, посилання скаржниці на незмінність показників лічильників та відключення квартири від електро- та водопостачання не спростовують її обов'язку зі сплати плати за послуги з управління, які надавалися щодо спільного майна будинку.
Твердження скаржниці про протиправні дії управителя щодо відключення електро- та водопостачання, несвоєчасне надання копії договору, ненадання фінансових звітів або подальше відновлення постачання не впливають на правильність висновків суду першої інстанції щодо наявності заборгованості. Наведені обставини можуть бути предметом окремого правового захисту, однак не звільняють співвласника від виконання грошового зобов'язання за чинним договором та не спростовують факту надання послуги з управління будинком.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості тарифу та одностороннього його встановлення. Розмір плати за послуги з управління визначений договором та кошторисом витрат, затвердженим разом з умовами договору, та становить 10,75 грн за 1 кв. м загальної площі, що відповідає вимогам законодавства. Скаржниця не надала доказів того, що зазначений тариф був змінений у односторонньому порядку або що нарахування здійснювалися з порушенням умов договору.
Доводи про незаконну обробку та поширення персональних даних скаржниці відхиляються апеляційним судом, оскільки в межах цієї справи дотримання позивачем Закону України «Про захист персональних даних» не впливає на вирішення справи.
З огляду на наведене висновки суду про наявність підстав для стягнення суми боргу є законними і обґрунтованими.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок проведений позивачем за період до 24 лютого 2022 року, перевірений судом першої інстанції та є обґрунтованим. Доводів щодо його неправильності апеляційна скарга не містить, з огляду на що, апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки суду про наявність підстав про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 297,00 грн, індекс інфляції у розмірі 863,20 грн. Нарахування 3% річних та індексу інфляції є правомірним на підставі частини 2 статті 625 ЦК України, оскільки спірні правовідносини є грошовим зобов'язанням, яке відповідачка прострочила.
Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду першої інстанції колегією суддів не установлено.
За наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381 - 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повну постанову складено 05 березня 2026 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова