Справа № 752/17513/25 Головуючий 1-ї інстанції: Вдовиченко О.О.
Провадження № 33/824/4438/2025 Доповідач: Яковлева В.С.
17 листопада 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., з секретарем судового засідання - Родіоновою К.Є., за участю: захисника - адвоката Головія Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Марченка Віктора Сергійовича на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 ,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовій збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі №752/17513/25 закрити за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги захисник зазначає про те, що судом не враховано факт відсутності сп'яніння у ОСОБА_1 , яке підтверджене висновком №002978 від 07.07.2025 року профільної медичної установи. Відтак, вказаний висновок підтверджує відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130.
Крім того, судом першої інстанції не враховано численні порушення поліцейським порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення та інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак сп'яніння. У ОСОБА_1 були відсутні ознаки сп'яніння, що визначені законодавством, а вимога поліцейського про проходження медичного огляду була обґрунтована не реальними ознаками сп'яніння визначеними законодавством, а довільним сприйняттям звичайної поведінки ОСОБА_1 як нібито невідповідної обставинам.
Зазначає про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення також було вказано про наявність таких ознак, як блідість обличчя та тремтіння пальців рук, хоча в момент спілкування поліцейського з ОСОБА_1 поліцейським таких ознак озвучено не було, та з відеозапису з нагрудної камери поліцейського видно, що обличчя ОСОБА_1 не мало неприродної блідості, а також не підтверджується тремтіння пальців рук.
На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського видно, що ОСОБА_1 перебуває у ясній свідомості, його дикція є чіткою та розміреною, він чітко формулює свої думки, тому його поведінка не була такою, що не відповідає обстановці.
Захисник зазначає, що поліцейським не було складено акту огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння та не відсторонено ОСОБА_1 від керування. Отже, поліцейським не проводився огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння, про що свідчить відсутність такого огляду на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського. Крім того, поліцейський не відсторонював ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що також вказує на відсутність ознак сп'яніння у ОСОБА_1 .
Захисник зауважує, що судом першої інстанції не враховано факт порушення поліцейським права на захист ОСОБА_1 . Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським не було повідомлено ОСОБА_1 про всі, передбачені законом права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Разом з цим, ОСОБА_1 наполягав на залученні адвоката для його участі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, однак поліцейський проігнорував клопотання ОСОБА_1 про залучення адвоката.
На переконання захисника, незабезпечення ОСОБА_1 присутності адвоката під час вирішення питання про складання протоколу про адміністративне правопорушення тягне недопустимість всіх доказів поліцейського по справі, та незаконність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, судом першої інстанції не враховано факт ненадання поліцейським ОСОБА_1. протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, працівник поліції порушив право ОСОБА_1 на ознайомлення з матеріалами справи, та на написання своїх зауважень, мотивів непідписання протоколу, що тягне за собою незаконність дій щодо оформлення такого протоколу.
Крім того, поліцейський постійно підвищував голос на ОСОБА_1 , всіляко погрожував йому, тобто вдавався до заходів психологічного тиску, метою яких було не проведення медичного огляду на стан сп'яніння, а доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2, що також відображено на відеозаписі.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення,вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Судом першою інстанцією встановлено, що 01.07.2025 року о 12 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 , в м. Києві по Південному мосту, керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського, тобто вчинив дії, якими порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Приймаючи рішення про визнання винним ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема: даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №377926 від 01.07.2025 року (а.с.2-3), даних відеозапису події (а.с.8).
Перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Посилання захисника на висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 липня 2025 року № 002978 як на доказ відсутності у ОСОБА_1 стану сп'яніння є безпідставним. Відмова від проходження огляду на стан сп*яніння за вимогою поліцейського є самостійною підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП. За таких обставин зазначений висновок не спростовує встановлені судом першої інстанції обставини.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак сп'яніння та безпідставності вимоги поліцейського про проходження медичного огляду також є безпідставними. Як убачається з матеріалів справи, у тому числі з протоколу про адміністративне правопорушення, працівником поліції зафіксовано ознаки, які стали підставою для висунення відповідної вимоги. Твердження захисника про відсутність таких ознак ґрунтуються на суб'єктивному тлумаченні відеозапису, який, водночас, не дає можливості об'єктивно оцінити зовнішній вигляд особи.
Посилання захисника на те, що акт огляду на стан сп'яніння не складався та ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, не спростовує висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Відповідно до вимог статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв. спільним наказом МОЗ України та МВС України № 1452 /735 від 09.11.2015 року (надалі - Інструкції №1452/735), акт огляду складається виключно у разі фактичного проведення такого огляду, а його відсутність у випадку відмови від проходження огляду не спростовує встановлених судом обставин.
Доводи апеляційної скарги про порушення права ОСОБА_1 на захист у зв'язку з незалученням адвоката є необґрунтованими. З відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 висловлював намір скористатися правовою допомогою адвоката та очікував на його прибуття, однак на 00:35:00 відеозапису зафіксовано повідомлення про те, що адвокат не прибуде. За таких обставин відсутні підстави вважати, що працівник поліції безпідставно обмежив право особи на правову допомогу, оскільки чинне законодавство не покладає на поліцейських обов'язку забезпечувати обов'язкову участь захисника під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про ненадання ОСОБА_1 копії протоколу про адміністративне правопорушення та, як наслідок, порушення його права на ознайомлення з матеріалами справи і на викладення зауважень чи мотивів не підписання протоколу, є необґрунтованими. Матеріали справи не містять жодних об'єктивних даних, які б свідчили про відмову працівника поліції у наданні протоколу або про позбавлення ОСОБА_1 можливості реалізувати передбачені законом процесуальні права. Такі твердження захисника не підтверджені належними та допустимими доказами та не можуть бути підставою для визнання дій поліцейського незаконними.
Посилання захисника на нібито застосування працівником поліції психологічного тиску, підвищення голосу чи погрози на адресу ОСОБА_1 , а також твердження про іншу мету дій поліцейського, ніж проведення огляду на стан сп'яніння, є оціночними та не підтверджуються матеріалами справи. Переглянуті апеляційним судом відеозаписи з нагрудної камери поліцейського не містять даних, які б свідчили про протиправну поведінку працівника поліції, а наведені захисником обставини не перебувають у причинному зв'язку з предметом доказування у цій справі та не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Марченка Віктора Сергійовича - залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.С. Яковлева