Номер провадження 1-кп/754/443/26
Справа№754/10314/25
Вирок
Іменем України
06 березня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду у місті Києві, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2025 за №12025100000000438 щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ізобільне Нижньогірського району, АР Крим, українця, громадянина України, розлученого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого неофіційно, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
за участю: сторони обвинувачення прокурора - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , потерпілої - ОСОБА_7 , представника потерпілої ОСОБА_8
сторони захисту: обвинуваченого - ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_9
ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що 29 березня 2025 року, приблизно о 15 год. 36 хв., керуючи технічно справним мотоциклом марки «YAMAНA T-MAX», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись у другій (середній) смузі проїзної частини проспекту Червоної Калини у м. Києві, зі сторони вул. Сержа Лифаря в напрямку вул. Рональда Рейгана, зі швидкістю приблизно 61,95 км/год ± 2,47 км/год, здійснив перестроювання ліворуч, у третю (крайню ліву) смугу проспекту Червоної Калини, в межах якої продовжив рух.
В цей час, пішохід ОСОБА_10 , порушуючи вимоги 4.7 та 4.14 ПДР України, перетинав проїзну частину просп. Червоної Калини у м. Києві у недозволеному для пішоходів місці, рухаючись справа наліво відносно напрямку мотоциклу марки «YAMAНA T-MAX», д.н.з. НОМЕР_1 .
Під час руху ОСОБА_3 допустив порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 (б), 12.3, 12.4 та 18.4 Правил дорожнього руху України:
• пункт 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
• підпункт «б» пункту 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
• пункт 12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
• пункт 12.4 У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.;
• пункт 12.9 (б): перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил;
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_3 виявились у тому, що він, керуючи джерелом підвищеної небезпеки, рухаючись по проїзній частині проспекту Червоної Калини, з перевищенням максимально дозволеної швидкості руху 50 км/год, наближаючись до будинку № 32, розташованого по просп. Червоної Калини у м. Києві, достеменно знаючи, що рух на даній ділянці дозволений за швидкістю не більш ніж 50 км/год., маючи об'єктивну змогу своєчасно виявити пішохода та негайно застосувати екстрене гальмування, не зміг вірно оцінити дорожню обстановку та її зміни, внаслідок чого, в момент виникнення небезпеки для руху, у вигляді пішохода ОСОБА_10 (який наближався до його смуги руху), застосував екстрене гальмування, однак внаслідок перевищення максимально дозволеної швидкості руху, не зміг зупинити керований ним транспортний засіб до лінії руху пішохода, та напроти будинку № 32 по просп. Червоної Калини у м. Києві, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_10 , спричинивши йому тілесні ушкодження, від яких він помер.
Так, в результаті наїзду мотоциклом марки «YAMAНA T-MAX», д.н.з. НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_10 останньому було спричинено тілесне ушкодження, що призвели до смерті у вигляді:
при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_10 на тлі ознак проведеної нейрохірургічної операції виявлено закриту травму голови з травматичними крововиливами під оболонки головного мозку (субдуральна гематома, субарахноїдальний крововилив), що супроводжувалася набряком-набуханням головного мозку; закритий перелом кісток лівої гомілки.
- виявлені ушкодження характерні для контакту з твердими предметами, за ступенем тяжкості вони є тяжкими як небезпечні для життя в момент їх заподіяння.
- знайдені при дослідженні трупа ОСОБА_10 тілесні ушкодження частинами мотоциклу з послідуючим падінням на проїжджу частину дороги могли виникнути при ударі
- смерть потерпілого ОСОБА_10 настала від закритої травми голови.
- тілесні ушкодження, виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_10 , цілком можуть перебувати у причинному зв?язку з дорожньо-транспортною пригодою, обставини якої викладені у направленні слідчого, а також у зазначений в ній строк.
Судово-медичних даних щодо перебування потерпілого на час ДТП у стані алкогольного сп?яніння станом на 28.04.2025 року немає.
В діях водія ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам пункту 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору є причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди, а саме наїзду на пішохода ОСОБА_10 .
Крім того, в діях водія ОСОБА_3 2 встановлено порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 «б», 12.3 Правил дорожнього руху України.
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 1.5, 2.3 «б», 12.3, 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 29.03.2025 року рухався у бік вул. Р.Рейгана на мотоциклі марки «YAMAНA T-MAX», д.н.з. НОМЕР_1 в другій смузі руху(всього три смуги руху) до 50 км на годину, перед ним їхав автомобіль Форд транзит, який має дуже високу базу, вирішив випередити даний мікроавтобус, подивився уперед та побачив, що ліва смуга вільна. Зазначив, що йому було потрібно перестроюватися в іншу смугу руху, тому він перевищив швидкість. Раптово побачив пішохода, який з'явився зліва. Він почав гальмувати, однак мотоцикл під час гальмування почало заносити. Наближаючись до пішохода застосував екстрене гальмування, рухався приблизно 60 км на годину, однак все одно збив пішохода. Зазначив, що також впав, коли піднявся підійшов до потерпілого, який був без свідомості, на місці був хлопець, який є парамедиком та почав надавати першу медичну допомогу. Швидка допомога приїхала за 10 хвилин, також відразу приїхала поліція. Зазначив, що у стані алкогольного сп'яніння не перебував, в подальшому відвідував потерпілого у лікарні у м. Києві по вул. Братиславській, 3 та надавав матеріальну допомогу на лікування. ІНФОРМАЦІЯ_2 дізнався, що він помер. Щиро кається у вчиненому.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 , показала що є сестрою загиблого ОСОБА_11 , про смерть брата ій повідомили по телефону 29.03.2026. Коли вона знаходилась за місцем свого проживання у м. Брусилів. Про смерть повідомив лікар з телефону її брата та зазначив, що брата госпиталізовно у лікарню на вул.. Братиславській у важкому стані. В той же день брату було зроблено операцію. Однак в подальшому 31.03.2025 її брат помер у лікарні. Покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду.
У судовому засіданні були досліджені надані стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження, а саме:
-протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.03.2025 зі схемою та фото таблицею до нього, відповідно до якого було оглянуто проїзну частини проспекту Червоної Калини у м. Києві, зі сторони вул. Сержа Лифаря в напрямку вул. Рональда Рейгана, у крайній правій смузі припарковані вантажні автомобілі які зазначено на схемі, мотоцикл «YAMAНA T-MAX», НОМЕР_1 має пошкодження переднє крило, декоративна пластикова решітка, наявні сліди гальмування, на асфальті наявні сліди біологічного походження, зовні схожі на кров, головний убір, окуляри та правий та лівий чоботи (черевики чорного кольору);
- постанова про визнання речового доказу від 31.03.2025 відповідно до якої мотоцикл «YAMAНA T-MAX», НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні;
ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.04.2025 про арешт майна;
-протоколом огляду речей і документів від 01.04.2025 відповідно до якого предметом огляду був DVD-R диск на якому міститься відеозапис з камер відео спостереження розташованих на просп. Червоної Калини за 29.03.2025 на якому зафіксовано дорожньо-транспортну пригоду за участю ОСОБА_3 ;
-висновком експерта №021-796-2025, згідно якого при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_10 на тлі ознак проведеної нейрохірургічної операції виявлено закриту травму голови з травматичними крововиливами під оболонки головного мозку (субдуральна гематома, субарахноїдальний крововилив), що супроводжувалися набряком-набуханням головного мозку; закритий перелом кісток лівої гомілки. Виявлені ушкодження характерні для контакту з твердими предметами, за ступенем тяжкості вони є тяжкими як небезпечні для життя в момент їх заподіяння. Знайдені при дослідженні трупа ОСОБА_10 тілесні ушкодження могли виникнути при ударі частинами мотоциклу з послідуючим падінням на проїжджу частину дороги. Смерть потерпілого ОСОБА_10 настала від закритої травми голови. Тілесні ушкодження, виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_10 , цілком можуть перебувати у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, обставини якої викладені у направленні слідчого, а також у зазначений в ній строк. Судово-медичних даних щодо перебування потерпілого на час ДТП у стані алкогольного сп'яніння (станом на 28.04.2025 року) немає;
-висновком експерта №СЕ-19/111-25/19873-ІТ від 28.04.2025 відповідно до якого на момент огляду мотоцикла Yamaha T-MAX, (р.н. НОМЕР_2 ), робоча гальмівна система, система рульового керування та ходова частина знаходяться в працездатному стані;
- висновком експерта №СЕ-19/111-25/20773-ФП від 22.04.2025 згідно з яким виходячи з данихвідеофайлу «10.9.121.29_Червоної Калини_20250329153559_to_20250329153659.mp4» та вихідних даних, наданих на дослідження, швидкість руху мотоцикла «YAMAHA T-MAX», р.н. НОМЕР_3 перед дорожньо-транспортною пригодою становить 61,95 км/год ± 2,47 км/год. Виходячи з даних відеофайлу «10.9.121.29_Червоної Калини_20250329153559_to_20250329153659.mp4», з моменту виїзду мотоцикла «YAMAHA T-MAX», р.н. НОМЕР_3 у крайню ліву смугу руху до моменту наїзду на пішохода проходить не менше ніж 2,96 с. ± 0,11 с.;
-висновком експерта №СЕ-19/111-25/25771-ІТ від 29.04.2025 згідно з яким (скутера) YAMAHA T-MAX (р.н. НОМЕР_3 ) ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами пунктів: 12.3; 12.4; 12.9.б) Правил дорожнього руху. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій ОСОБА_3 , в момент виникнення небезпеки для його руху: при фактичній швидкості мотоцикла (скутера) YAMAHA T-MAX (р.н. НОМЕР_3 ) 61,95 км/год +- 2.47 км/год - не мав технічної можливості запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_10 шляхом застосування екстреного гальмування; за умови руху мотоцикла (скутера) YAMAHA T-MAX (р.н. НОМЕР_3 ) з максимально дозволеною швидкістю 50 км/год - мав би технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_10 шляхом застосування екстреного гальмування. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, в діях водія мотоцикла (скутера) YAMAHA T-MAX (р.н. НОМЕР_3 ) ОСОБА_3 експертом, з технічної точки зору, не вбачається невідповідностей вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху та вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 12.4; 12.9.б) Правил дорожнього руху, які перебувають у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, дії водія мотоцикла (скутера) YAMAHA T-MAX (р.н. НОМЕР_3 ) ОСОБА_3 , в яких експертом вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 12.4; 12.9.б) Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, оцінка дій пішохода ОСОБА_10 , в тому числі і щодо причинного зв'язку між ними та виникненням дорожньо-транспортної пригоди, не потребує застосування спеціальних знань, а тому може бути дана органами досудового розслідування або судом самостійно відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху.
Також у судовому засіданні були дослідженні надані стороною захисту документи, а саме:
-довідка ВПО від 21.09.20217 (а.с.63);
-виписка з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Таргет- сервіс», «Сенді Трейд» (т.2 а.с.64-67);
-біографічна довідка (а.с. 68);
- свідоцтва про народження дітей (а.с. 69-70);
- довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності(а.с. 71);
- розписка потерпілої ОСОБА_7 (а.с.154)
Відповідно до ст.ст.22, 26 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Статтею 93 КПК України передбачено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, поза розумним сумнівом, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, врахувавши, що жоден доказ не має наперед встановленої сили, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України.
Згідно п.20 Постанови пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року/ із наступними змінами/ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суд при призначенні покарання за ст.286 КК України має врахувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, особу винного, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до п.4 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003, виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином, який має необережну форму вини, особу обвинуваченого, який працює неофіційно, розлучений, має на утриманні двох малолітніх дітей; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його середній вік та те, що він останній раз 29.04.2024 притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху , однак уперше притягається до кримінальної відповідальності, відшкодував потерпілій ОСОБА_7 40 000 (сорок) тисяч гривень шкоди спричиненої смертю брата внасліідок ДТП, що підтверджується розпискою потерпілої наданою стороною захисту у судовому засіданні.
Також, згідно практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої, складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (справа «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року). Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року).
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України, суд визнає, щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Також за наявності всіх вказаних вище обставин, суд дійшов висновку, що застосування положень ст. 75 КК України щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням будуть правильними, оскільки останній не є таким, що не зможе виправитися без ізоляції від суспільства та потребує певного прощення державою без реального відбування покарання.
Суд, приймаючи рішення про застосування положень ст. 75 КК України, зважує й на висловлену у судових дебатах позицію прокурором щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України.
При цьому санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами альтернативно.
Так, з урахуванням встановлених обставин вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого наявності обставин, які пом'якшують покарання та відсутності обставин, які обтяжують покарання, добровільне відшкодування потерпілій матеріальної шкоди у зв'язку зі смертю брата, зважаючи на те, що обвинувачений працює неофіційно, виконує роботи пов'язані з будівництвом, має на утриманні двох малолітніх дітей. Отже, позбавлення спеціального права за таких обставин буде надмірним покаранням, саме зважаючи на обставини цього провадження і поведінку обвинуваченого щире розкаяння останнього.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 як під час досудового розслідування, так і судового розгляду не обирався.
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Долю речових доказів у провадженні слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись статтями 2, 7, 9, 17, 84, 89, 91, 94, 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 3 (трьох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на нього наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання(за наявності); не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 як під час досудового розслідування, так і судового розгляду не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 9359 (дев'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) гривень 70 копійок витрат на залучення експерта.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.04.2025 на мотоцикл марки «YAMAНA T-MAX», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_12 скасувати.
Речові докази: мотоцикл марки «YAMAНA T-MAX», д.н.з. НОМЕР_1 повернути ОСОБА_12 за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1