Номер провадження 1-кс/754/510/26
Справа № 754/3500/26
Іменем України
06 березня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026100030000323 від 12.02.2026 про відсторонення від посади стосовно підозрюваної:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з вищою освітою, працює на посаді начальника Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, заміжня, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_5 ,
сторона захисту: підозрювана ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_6 ,
до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва 04.03.2026 надійшло клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12026100030000323 від 12.02.2026 про відсторонення від посади стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , яке датоване 03.03.2026.
Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження №12026100030000323 від 12.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, де досудовим розслідуванням встановлено, що згідно ст. 10 ЗУ «Про охорону дитинства», держава через органи опіки і піклування, служби у справах дітей, центри соціальних служб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, сексуальному насильству, пов'язаному зі збройною агресією Російської Федерації проти України, протидії торгівлі людьми та з питань захисту прав дитини у порядку, встановленому законодавством, надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, передачі інформації про ці випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства.
Відповідно до ст. 6 ч. 3 п. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», до інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать служби у справах дітей. Зокрема ст. 9 ч. 2 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що до повноважень служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей належать: прийом та розгляд заяв і повідомлень про домашнє насильство стосовно дітей та за участю дітей, у тому числі повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, сексуальному насильству, пов'язаному зі збройною агресією Російської Федерації проти України, протидії торгівлі людьми та з питань захисту прав дитини; влаштування дитини в центр соціально-психологічної реабілітації дітей, притулок для дітей служби у справах дітей, інші установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб, а також здійснення контролю за умовами її перебування та надання допомоги у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв'язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі; проведення профілактичної роботи з батьками, іншими законними представниками дитини із запобігання домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.
Одночасно з цим, порядком забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 585, до суб'єктів що здійснюють виявлення та організацію соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, віднесено службу у справах дітей, котра під час виконання своїх професійних чи службових обов'язків забезпечує виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у випадку встановлення або отримання інформації про наявність (у тому числі ймовірну) жорстокого поводження з дитиною, у тому числі пов'язаного з діяннями (діями або бездіяльністю) домашнього насильства, внаслідок якого дитина постраждала або свідком (очевидцем) якого вона була. Та у разі надходження звернення, повідомлення про дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах внаслідок жорстокого поводження з нею або наявності загрози її життю чи здоров'ю, служба у справах дітей разом з підрозділом органу Національної поліції, фахівцем із соціальної роботи або іншим надавачем соціальних послуг (у разі наявності можливості залучення), представником закладу охорони здоров'я, які діють у межах своїх повноважень, протягом однієї доби проводить оцінку рівня безпеки дитини.
У разі виявлення (підтвердження) під час проведення оцінки рівня безпеки дитини фактів загрози її життю чи здоров'ю вона може бути негайно направлена до закладу охорони здоров'я для проведення та документування результатів медичного обстеження дитини у порядку, затвердженому МОЗ, проведення судово-медичної експертизи (в разі потреби), надання необхідної медичної допомоги, в тому числі лікування в стаціонарних умовах, або тимчасово влаштована відповідно до п. 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561), зокрема в сім'ю родичів, знайомих, сім'ю патронатного вихователя.
Відповідно до положення про службу у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, затвердженої Розпорядженням Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.12.2018 №737 (в редакції розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 05.04.2023 №183):
п.1 Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації утворюється головою Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, входить до її складу і в межах Деснянського району міста Києва забезпечує виконання покладених на Службу завдань, а саме:
п.4 Основними завданнями Служби є:
4.1. Реалізація державної політики з питань соціального захисту дітей, сімей з дітьми, запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності, вчиненню дітьми правопорушень в Деснянському районі міста Києва (далі - район).
4.2. Розроблення і здійснення самостійно або разом з іншими структурними підрозділами райдержадміністрації, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, громадськими організаціями заходів щодо захисту прав, свобод і законних інтересів дітей та сімей з дітьми.
4.3. Координація зусиль місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності у вирішенні питань соціального захисту дітей, сімей з дітьми та організації роботи із запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності.
4.9. Ведення обліку дітей, які опинились в складних життєвих обставинах, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, усиновлених, влаштованих до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та соціально-реабілітаційних центрів.
4.16. Забезпечення виконання повноважень, встановлених законодавством України з питань поліпшення становища сімей з дітьми, багатодітних сімей, попередження насильства в сім'ї стосовно дитини та за участю дитини, протидії торгівлі людьми.
П.5 Служба відповідно до покладених на неї завдань:
Організовує виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики України, інших актів законодавства, рішень Київської міської ради, розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та райдержадміністрації, наказів структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської міської державної адміністрації), здійснює контроль за їх реалізацією.
6. Служба має право:
6.1. Приймати з питань, що належать до її компетенції, рішення, які є обов'язковими для виконання місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, посадовими особами, громадянами.
6.2. Отримувати повідомлення від місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, посадових осіб про заходи, вжиті на виконання прийнятих нею рішень.
6.3. Отримувати в установленому порядку від інших структурних підрозділів райдержадміністрації, відповідних органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності інформацію, документи та інші матеріали з питань, що належать до їх компетенції, а від місцевих органів державної статистики - статистичні дані, необхідні для виконання покладених на неї завдань.
6.4. Звертатися до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності у разі порушення прав та інтересів дітей.
6.5. Проводити роботу серед дітей з метою запобігання вчиненню правопорушень.
6.16. Відвідувати дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, і перебувають на обліку в Службі, за місцем їх проживання, навчання і роботи, вживати заходів для соціального захисту дітей та сімей з дітьми.
8. Службу очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою райдержадміністрації згідно законодавства про державну службу за погодженням із начальником Служби у справах дітей та сім?ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
10. Повноваження начальника Служби визначаються посадовою інструкцією, затвердженою в установленому порядку.
11. Начальник Служби здійснює визначені Законом України «Про державну службу» повноваження керівника державної служби.
Посадовою інструкцією державного службовця категорії «Б» затвердженої виконувачем обов'язків Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 19.12.2019, визначено основні посадові обов'язки начальника Служби, а саме:
- підготовка та реалізація документів державної та/або регіональної політики (визначення проблем, підготовка пропозицій та планів заходів щодо їх розв?язання, підготовка проектів відповідних актів законодавства, організація та участь у виконанні згаданих планів заходів, оцінювання результатів їх реалізації), забезпечення виконання завдань та функцій щодо реалізації пріоритетних напрямів державної політики з питань, сімейної політики, запобігання та протидії домашньому насильству, протидії торгівлі людьми та будь-яким проявам дискримінації у питаннях, віднесених до сфери управління Служби;
- підготовка проєктів відповідних рішень згідно із законодавством за результатами розгляду звернень (запитів) громадян, громадських об?єднань, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, підприємств, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, контролює та забезпечує в установленому порядку розгляд звернень громадян з питань, що входять до компетенції Служби та забезпечує доступ до публічної інформації, розпорядником якої є Служба.
- здійснює керівництво діяльністю Служби та повноваження керівника державної служби, несе персональну відповідальність за організацію та результати її діяльності, за виконання покладених на неї завдань, сприяє створенню належних умов праці у підрозділі, видає у межах своєї компетенції накази, розробляє нормативно-правові акти, організовує та контролює їх виконання, призначає на посади та звільняє з посади у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, присвоює ранги державних службовців, здійснює заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності, організовує роботу з підвищення рівня професійної компетентності державних службовців Служби.
Так, відповідно до розпорядження голови Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації №81-к від 15.05.2019 «Про призначення ОСОБА_4 » ОСОБА_4 , призначено на посаду начальника Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві адміністрації.
Як передбачено ч.3 ст. 18 Кримінального кодексу України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного суду від 26.04.2002 №5 організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи з 15.05.2019 на посаді начальника Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві адміністрації, обіймала посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто є службовою особою.
При цьому, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, діючи в межах наданих їй службових повноважень та будучи зобов'язаною вживати заходів щодо забезпечення захисту прав та законних інтересів дитини, не вжила достатніх та своєчасних заходів, спрямованих на усунення загрози життю та здоров'ю малолітнього ОСОБА_7 , не забезпечила належного виконання вимог законодавства у сфері охорони дитинства. У результаті зазначеної бездіяльності, малолітній ОСОБА_7 залишився без належного захисту з боку служби у справах дітей, що створило реальну загрозу його життю та здоров'ю, та спричинило тяжкі наслідки останньому.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.09.2024 Службою в справах дітей та сім'ї Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації отримано від сектору ювенальної превенції Деснянського УП ГУНП в м. Києві повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 вчиняє домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно ОСОБА_7 , за результатами чого стосовно ОСОБА_8 складено протокол за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, та орієнтовано службу на необхідність проведення відповідної роботи, в межах компетенції, щодо недопущення подібних ситуацій у майбутньому.
Отримавши зазначене повідомлення ОСОБА_4 , займаючи посаду начальника служби, будучи відповідальною за організацію роботи Служби та контроль за своєчасністю і повнотою реагування на такі звернення, несумлінно поставилась до виконання своїх службових обов'язків, котрі виразились у не забезпеченні невідкладного виїзду за місцем проживання дитини із залученням представників поліції, не вжитті заходів щодо організації проведення оцінки рівня безпеки дитини, не забезпеченні постановку дитини на облік як такої, що перебуває у складних життєвих обставинах, а лише обмежилась складанням формального акту про неможливість поспілкуватися із сім'єю, без вжиття додаткових заходів реагування.
Одночасно з цим встановлено, що в Службі у справах дітей та сім'ї Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації наявні та зберігаються інші особові справи дітей громадянки ОСОБА_8 , відповідно до яких останню на підставі рішень судів було позбавлено батьківських прав. Вказані документи перебували у володінні та розпорядженні служби, а відтак були відомі начальнику служби. Так як факти неодноразового позбавлення ОСОБА_8 батьківських прав свідчать про наявність у її поведінці раніше встановлених судом істотних порушень обов'язків щодо виховання дитини та про підвищений рівень ризику для безпеки малолітніх, які перебувають під її опікою.
Незважаючи на це, після надходження повідомлення про вчинення домашнього насильства, ОСОБА_4 достовірно маючи можливість перевірити відомості щодо матері дитини та оцінити рівень ризику з урахуванням наявних у службі матеріалів, не забезпечила аналіз особових справ дітей ОСОБА_8 , не ініціювала питання про негайну оцінку рівня безпеки дитини, не розглянула питання про відібрання дитини у матері та фактично проігнорувала очевидні ознаки небезпеки.
Таким чином, ОСОБА_4 , маючи у своєму розпорядженні офіційно підтверджену інформацію про позбавлення ОСОБА_8 батьківських прав та усвідомлюючи підвищений ризик для життя і здоров'я малолітнього, проявила службову недбалість, що виразилась у невжитті передбачених законом заходів реагування.
В подальшому, 07.04.2025 до служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації звернувся директор з виховної роботи ліцею №190 Деснянського району міста Києва ОСОБА_9 , з повідомленням, що до навчального закладу прийшов учень 2-В класу ОСОБА_7 , з яскраво вираженими тілесними ушкодженнями, які зі слів останнього були спричинені його матір'ю ОСОБА_8 .
В подальшому встановлено, що ОСОБА_8 у період з серпня 2024 року по 04.04.2025, більш точного часу та дати розслідуванням не встановлено, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , систематично, протягом тривалого часу, за період спільного проживання зі своїм малолітнім сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грубо порушуючи гарантовані державою конституційні права і свободи людини, передбачені ч. 1 ст. 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; ч. 1 ст. 28 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню; ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», де передбачено, що кожній дитині гарантується право на свободу та особисту недоторканість та захист гідності, а також захист від усіх форм фізичного та психічного насильства, систематично, умисно, вчиняла протиправні дії, спрямовані на вчинення катування свого малолітнього сина ОСОБА_7 , за небажані форми його поведінки, тобто такі, що є невимушеними та неумисними, як методи покарання та спонукання до виконання вказівок, при цьому усвідомлюючи його вікову, фізичну та психологічну нездатність протистояти таким діям та чинити їм адекватний опір та розуміючи, що такі діяння супроводжуються для малолітньої дитини стресом, почуттям страху за своє життя та здоров'я, почуттям жаху та неспокою, здатні принизити та зламати її морально.
Так, ОСОБА_8 у період з серпня 2024 року по 04.04.2025, більш точного часу та дати розслідуванням не встановлено, по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , вчиняла катування ОСОБА_7 за небажану поведінку, а саме: систематично закривала в приміщенні туалету вказаної квартири, при цьому змушуючи зняти з себе свій одяг, від чого останній відчував сильний холод і відсутність можливості зігрітися, зв'язувала ОСОБА_7 підручними засобами - зарядним шнуром від мобільного телефону, тим самим позбавляючи його можливості вільно рухатися та пересуватися, примушувала малолітнього ОСОБА_7 з'їсти зачерствілий шматок хліба, що він не зміг зробити, за відведений йому матір'ю ОСОБА_8 час, в силу своїх фізичних і вікових можливостей, після чого, кухонним ножем здійснила порізи по голові малолітнього ОСОБА_7 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді рани у тім'яній ділянці голови, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, систематично била його по тілу руками та ногами, а також підручними засобами, а саме: ременем, зарядним шнуром від мобільного телефону та кухонними приладами, також з метою покарання свого малолітнього ОСОБА_7 , за небажану поведінку, ОСОБА_8 вставила кисть його лівої руки в дверний отвір, після чого закрила двері, внаслідок чого спричинила останньому тілесне ушкодження у виді синця 3-го пальця лівої кисті, що відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження.
Крім того, ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше 04.04.2025, більш точного часу та дати розслідуванням не встановлено, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , систематично вчиняла домашнє насильство психологічного характеру стосовно ОСОБА_7 , що виразилось у висловлюванні до нього брутальною лайкою, голосних криках, приниженні честі та гідності дитини, висловлювала бажання скорішої його смерті та поміщення до інтернату, словесно погрожувала зарізати його та винести тіло дитини у пакетах на смітник або ліс, чим завдала йому психологічних страждань.
Зазначені умисні, систематичні, протиправні дії ОСОБА_8 утворили у малолітнього ОСОБА_7 комплекс негативних психоемоційних змін у виді переживання страху з своє життя та здоров'я, почуття напруги, тривожності очікування нових покарань та побиття, знижений настрій, почуття приниженої гідності, та як наслідок руйнують у ОСОБА_7 відчуття сімейної захищеності, сприяють формуванню тривалого відчуття образи та приниження, безпорадності та беззахисності, чим істотно порушують його соціальне функціонування та погіршують якість життя, розвитку та дорослішання.
Внаслідок вищевказаних психотравмуючих сімейних обставин, малолітньому ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 завдано психічних (на моральному рівні) страждань, що має матеріальне вимірювання, яке у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, а отже є тяжкими наслідками.
Вказані обставини свідчать про те, що настання тяжких наслідків для малолітнього ОСОБА_7 було об'єктивно передбачуваним, а бездіяльність ОСОБА_4 створила умови для продовження протиправної поведінки матері та сприяла спричиненню дитині тілесних ушкоджень та моральних страждань.
Таким чином, внаслідок службової недбалості начальника Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_4 , яка виразилась у невжитті передбачених законом в повному обсязі заходів щодо відвідування та проведення відповідних профілактичних заходів, пов'язаних із виявленням малолітнього ОСОБА_7 , який перебував у складних життєвих обставинах і потребував невідкладної сторонньої допомоги, що обумовлено положенням про службу у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, затвердженої Розпорядженням Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.12.2018 №737 (в редакції розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 05.04.2023 №183), не вжила всіх заходів для забезпечення, в межах компетенції, виконання законних вимог щодо здійснення захисту прав, свобод і законних інтересів дитини.
Між неналежним виконанням ОСОБА_4 , як службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них та настанням тяжких наслідків існує прямий причинно-наслідковий зв'язок, оскільки за умови належного та своєчасного реагування служби у справах дітей дитина могла бути вилучена з небезпечного середовища або перебувати під постійним контролем, що унеможливило б спричинення їй тілесних ушкоджень.
Вищевказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст. 367 ч. 2 КК України - службова недбалість, тобто неналежному виконанню службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян.
03.03.2026, ОСОБА_4 повідомлена про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
В обґрунтування клопотання про необхідність відсторонення ОСОБА_4 від займаної посади зазначає, перебування підозрюваної ОСОБА_4 на посаді начальника Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації сприяло вчиненню кримінального правопорушення.
Крім того, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду начальника Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, може використовувати для здійснення тиску на свідків у даному кримінальному провадженні, що може призвести до дачі ними неправдивих показань, відмови від показів чи уникнення явки останніх до органу досудового органу чи суду для дачі показів, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду.
Вищенаведене дає підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_4 перебуваючи на посаді начальника Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження та буде мати змогу знищити чи підробити документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування по вказаному провадженню.
Таким чином, користуючись своїм впливом та зв'язками, будучи уповноваженою особою, підозрювана ОСОБА_4 може впливати на своїх колег по роботі, які є свідками, схиляючи їх до певної поведінки та надання вигідних для нього показань.
Прокурор в судовому засіданні, підтримав клопотання за викладених в ньому підстав. Просив клопотання задовольнити та відсторонити підозрювану ОСОБА_4 від займаної посади начальника Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації в межах строку досудового розслідування.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні, заперечив щодо задоволення клопотання та відсторонення підозрюваної ОСОБА_4 від займаної посади з посиланням на необгрунтованість підозри, відсутності підстав для відсторонення та відсутності осіб, які можуть замінити ОСОБА_4 на посаді, що призведе до хаосу у Службі. Письмові заперечення долучення до матеріалів справи.
Підозрювана в судовому засіданні підтримала позицію свого захисника. Вважає, що її активні дії щодо матері неповнолітнього та зауваження на адресу прокуратури щодо повільного розслідування кримінального провадження за повідомленням Служби, призвели до повідомлення їй про підозру.
Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до ст. 131 ч. 1 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є відсторонення від посади (ст. 131 ч. 2 п. 4 КПК України).
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Положення глави 10 КПК України (заходи забезпечення кримінального провадження і підстави для їх застосування - ст.ст.131,132 КПК України) по відношенню до положень глави 14 КПК України (відсторонення від посади - ст.ст.154-158 КПК України) виступають як загальні по відношенню до спеціальних, тому дотримання вимог ст. 132 КПК України при вирішенні питання про відсторонення від посади є обов'язковим.
Частинами 1 та 2 ст. 154 КПК України встановлено, що відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.
Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.
Відповідно до ст. 157 ч.ч. 2, 3 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини: 1) правову підставу для відсторонення від посади; 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади; 2) перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади та які підлягають поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади; 3) строк відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців; 4) порядок виконання ухвали.
Таким чином, приймаючи рішення про відсторонення особи від посади, слідчий суддя має виходити з вимог ст. 157 КПК України, а саме: доведеності достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного, який, перебуваючи на посаді може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Перевіряючи доводи клопотання, слідчий суддя враховує, що долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого, ст. 367 ч. 2 КК України та дають достатньо вагомі підстави для висновку про причетність до його вчинення ОСОБА_4 .
Слідчий суддя приймає до уваги, що остання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
Обставини вчинення кримінального правопорушення дають підстави вважати, що перебування ОСОБА_4 на займаній посаді сприяло вчиненню кримінального правопорушення, адже невжиття належних заходів останньою під час виконання своїх службових обов'язків, призвело в подальшому до істотного порушення прав та свобод малолітнього ОСОБА_7 , який перебував у складних життєвих обставинах і потребував невідкладної сторонньої допомоги та як наслідок завдання йому шкоди.
Так, стороною обвинувачення доведено, що подальше перебування ОСОБА_4 на посаді начальника Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації дає можливість останній застосовувати своє службове положення та незаконно впливати на свідків та інших учасників провадження чи знищити або підробити документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування.
Так, спеціальними умовами відсторонення від посади є: наявність в особи процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого; перебування його на посаді.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що відсторонення від посади це тимчасове, вимушене недопущення особи, яка перебуває у певних службових відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами організаціями, до виконання своїх функціональних обов'язків з підстав і в порядку, передбачених КПК України.
Згідно ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, а також гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Разом з тим, відсторонення особи від посади, що має тимчасовий характер, не є тотожним із поняттям звільнення з роботи. Відсторонення підозрюваної ОСОБА_4 від посади є необхідним для належного забезпечення кримінального провадження, дотримання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України та загальних засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України.
Також, при вирішенні питання щодо відсторонення підозрюваної ОСОБА_4 від посади, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, встановлено, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За викладених обстави, слідчий суддя вважає, що слідчим в клопотанні та прокурором у судовому засіданні, доведено потреби досудового розслідування, які виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної - ОСОБА_4 , як відсторонення останньої від посади начальника Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, враховуючи при цьому те, що негативні наслідки відсторонення від посади ОСОБА_4 , не перевищують необхідність та можливість досягнення завдань у даному кримінальному правопорушенні, а її перебування на посаді буде суперечити завданням кримінального судочинства та інтересам громадського суспільства загалом, а тому вважає за необхідне клопотання задовольнити та відсторонити підозрювану від займаної посади на строк два місяці.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 131-132, 154, 155, 156-158, 309,376 КПК України, слідчий суддя -
клопотання слідчого- задовольнити.
Відсторонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, від посади начальника Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, на строк два місяці, до 06 травня 2026 року, включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити до Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації для відома.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена, безпосередньо, до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1