06 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/10577/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
заслухавши доповідь судді-доповідача Ясенової Т.І. про проведення підготовчих дій за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.01.2026 в адміністративній справі №160/10577/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення судового контролю,-
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.01.2026 в адміністративній справі №160/10577/22.
Суд зазначає, що апеляційна скарга містить клопотання представника позивача про участь у справі в режимі відеоконференції.
В обґрунтування заявленого клопотання заявник вказує, що участь представника дуже важлива в даній справі.
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що представником позивача не наведено обґрунтованих доводів щодо необхідності розгляду даної адміністративної справи з викликом сторін та не наведено підстав, за яких позиція позивача не може бути сформована у заявах по суті справи із наданням необхідних доказів.
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд наділений диспозитивним правом у виборі форми та виду провадження. Вирішуючи питання про вибір форми та виду провадження суд враховує умови і мотиви, за яких можливе прийняття рішення за відсутності учасників справи, категорію спору, характером (змістом) конкретних обставин, складністю та/чи суспільною резонансністю справи, суб'єктним складом учасників справи, іншими критеріями.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal»). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з її рухом, шляхом надсилання копій усіх процесуальних документів по ній.
Таким чином, бажання сторони у справі викласти під час розгляду справи в судовому засіданні свої доводи та аргументи, які висловлені нею в письмових поясненнях та мотивах апеляційної скарги, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Вказане відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 06.05.2019 по справі № 804/2823/16.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Суд апеляційної інстанції не встановив обставини, які свідчать про неможливість розгляду апеляційної скарги на ухвалу щодо розгляду заяви про встановлення судового контролю без проведення судового засідання на підставі зібраних судом першої інстанції доказів, які містяться в матеріалах справи.
Отже з огляду на викладене та зважаючи, що оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції без виклику сторін, та у відзиві на апеляційну скаргу відповідачем не ставиться питання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за його участю в режимі відеоконференції слід відмовити.
Необхідні підготовчі дії, пов'язані з призначенням справи до апеляційного розгляду проведені та враховуючи, що наявні усі передбачені п. 10 ч. 1 ст. 4, ст. 311 КАС України підстави для апеляційного розгляду цієї адміністративної справи в порядку письмового провадження, суд вважає необхідним розглянути цю справу в порядку письмового провадження, про що повідомити осіб, які беруть участь у розгляді цієї адміністративної справи.
На підставі викладеного, керуючись п. 10 ч. 1 ст. 4, ст. 307, ст. 311 КАС України, суд, -
Закінчити дії по підготовці справи до апеляційного розгляду.
У задоволенні клопотання представника позивача про участь у справі в режимі відеоконференції відмовити.
Розглянути справу №160/10577/22 в порядку письмового провадження.
Копію ухвали направити на адресу учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров