ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/26163/25
провадження № 3/753/284/26
"27" лютого 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Осіпенко Л.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли із УПП у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення від 22.11.2025 року серії ЕПР1 № 520186, 21.11.2025 року о 00 год. 50 хв. у м. Києві, по просп. Миколи Бажана (ст. метро Славутич) громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом «Chevrolet Lacetti» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, проводився у лікаря нарколога за адресою: м. Київ, вул. Чорних Запорожців, буд. 20. Результат огляду позитивний 1,43 ‰, чим порушив п. 2.9.а ПДР - керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи ін. сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судові засідання, які були призначені на 28.01.2026 року та на 27.02.2026 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки не повідомив.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зазначені вимоги ОСОБА_1 не виконав, чим проявив неналежну процесуальну поведінку, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи та відеозапис доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 1.9 Правил встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до пункту 2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зокрема, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом із тим, відповідно до вимог ст. 245 цього Кодексу завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, серед іншого, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 цього Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах «Гурепка проти України (N2)» від 08.04.2010, «Лучанінов проти України» від 09.06.2011 про необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
У рішенні Європейського суду з прав людини у складі його Великої палати по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Тобто, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно норм, встановлених законами держави Україна.
Диспозиція норми ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто спрямовує до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі і осіб, які керують транспортними засобами, та встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Процедура проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затверджений наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 (п.п. 1-7 розділу Х), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затв. постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (п.п. 3-8) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніннях або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджений наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1413/735 .
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння необхідна наявність наступних умов: 1) особа має керувати транспортним засобом; 2) повинен бути дотриманий встановлений порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння; 3) складення протоколу про адміністративне правопорушення має відбуватися з дотриманням вимог КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії №ЕПР1 № 520186 від 22.11.2025 року, в якому викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення та зазначено про те, що ОСОБА_1 має намір надати свої пояснення щодо події у суді (а.с. 1-2), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.11.2025 року, виданого КНП «КМКЛ № 10», у відповідності до якого було встановлено, що станом на 02 год. 45 хв. 22.11.2025 року гр. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння - 1,43 ‰ етанолу (а.с. 2), відеозаписом події, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення ОСОБА_1 (а.с. 7).
Так, з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «Chevrolet Lacetti» д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував гр. ОСОБА_1 . На вимогу поліцейського ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу та припаркувався біля узбіччя дороги.
Під час спілкування з водієм працівник поліції помітив у салоні автомобіля пляшку з-під алкогольного напою, у зв'язку з чим запропонував ОСОБА_1 видихнути повітря. Оскільки від останнього було відчутно запах алкоголю з порожнини рота, поліцейський запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager», на що ОСОБА_1 спочатку погодився.
У подальшому, очікуючи доставлення зазначеного технічного засобу, ОСОБА_1 змінив свою позицію щодо проходження огляду на місці та повідомив про намір пройти огляд виключно у закладі охорони здоров'я і лише у присутності свого адвоката. Разом з тим адвокат до місця події не прибув, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу для проведення відповідного огляду.
Як вбачається з відеозапису, що міститься на оптичному диску № 2, у медичному закладі лікар провела огляд ОСОБА_1 , зокрема поцікавилася щодо можливого вживання ним лікарських препаратів перед керуванням транспортним засобом. Після цього ОСОБА_1 було надано можливість пересвідчитися у цілісності упаковки одноразового мундштука приладу «Drager», після чого проведено відповідне тестування.
За результатами проведеного огляду лікар повідомила, що в організмі ОСОБА_1 виявлено алкоголь у концентрації 1,43 ‰, що свідчить про перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння.
З відеозапису вбачається, що жодних заперечень щодо результату огляду ОСОБА_1 не висловлював.
Наявні у справі докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому достатні дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені докази, вказували про порушення вимог ст. 266 КУпАП під час їх отримання у справі відсутні і не встановлені.
У зв'язку з цим, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
При накладенні стягнення згідно з вимогами ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Із врахуванням встановлених обставин та наявних даних про особу правопорушника, зважаючи на те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено безальтернативне стягнення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах закону, який він порушив, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 655 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 283, 284, 285 КУпАП, суд,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст. 307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 04.03.2026 року.
Суддя: Л.М. Осіпенко