ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7309/25
провадження № 2-о/753/46/26
про повернення позовної заяви
"05" березня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту реєстрації народження,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з заявою, в якій просить:
- встановити факт народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кіров, Кіровська область, російська федерація;
- зобов'язати орган державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідний запис до Державного реєстру актів цивільного стану громадян України та видати свідоцтво про народження встановленого зразка.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2025 року, заяву передано на розгляд судді Якусику О.В.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: зазначити мету встановлення факту народження, в залежності від мети встановлення факту - визначити і зазначити у заяві коло заінтересованих осіб, які мають брати участь у справі, надати докази надсилання такої заяви з доданими до неї додатками заінтересованим особам; надати докази сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Згідно з довідкою про доставку електронного документу, ухвалу суду від 16 лютого 2026 року ОСОБА_1 доставлено до його електронного кабінету 19 лютого 2026 року.
Згідно із ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Беручи до уваги, що встановлений судом строк для усунення недоліків, з урахуванням правил статті 124 ЦПК України щодо обчислення процесуальних строків, закінчився, заявник станом на 05 березня 2026 року не усунув недоліки відповідно до ухвали Дарницького районного суду м. Києва 16 лютого 2026 року.
Як передбачено частиною 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки заявник у встановлений строк не виконав вимоги ухвали про залишення позову без руху, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви з доданими до неї документами.
Керуючись ст. 124, ч. 3 ст. 185, 272, 353 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту реєстрації народження вважати неподаною і повернути позивачу.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Суддя Олександр ЯКУСИК