Справа № 953/2404/26
н/п 1-кс/953/1215/26
"03" березня 2026 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026226130000051 від 26.02.2026 за ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна, -
встановив:
02.03.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора, в якому він просить накласти арешт на майно, що вилучене в ході огляду місця події від 25.02.2026 на відкритій ділянці місцевості за адресою: м. Харків, вул. Михайля Семенка, буд. 16, а саме: посвідчення водія, з серійним номером НОМЕР_1 видане 22.12.2025 ТСЦ 8042 на ім'я ОСОБА_4 , яке належить останньому, та який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ; посвідчення водія, з серійним номером НОМЕР_1 , видане 22.12.2026 ТСЦ 8042 на ім'я ОСОБА_4 долучити до матеріалів кримінального провадження.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що до ХРУП №1 ГУНП в Харківській області надійшли матеріали за фактом того, що 25.02.2026 за адресою: АДРЕСА_2 у військовослужбовця ЗСУ в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_4 було виявлено та вилучено документи з ознаками підробки.
В ході досудового розслідування встановлено, 25.02.2026 за адресою: м. Харків, вул. Михайля Семенка, буд. 16, працівниками патрульної поліції, був зупинений пішохід ОСОБА_4 , що пред'явив працівникам патрульної поліції для перевірки, посвідчення водія, з серійним номером НОМЕР_1 видане 22.12.2025 ТСЦ 8042 на ім'я ОСОБА_4 . При огляді вказаного посвідчення виявлено, що за інформацією з ІПНП є розбіжності, а саме згідно бази серійний номер вказаного посвідчення зареєстрований на іншу людину.
В ході проведення огляду місця події від 25.10.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено у ОСОБА_4 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , наступне майно: посвідчення водія, з серійним номером НОМЕР_1 видане 22.12.2025 ТСЦ 8042 на ім'я ОСОБА_4 , яке належить останньому.
На підставі вище викладеного, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладення арешту, а саме позбавлення осіб права на відчуження, розпорядження, володіння та користування на зазначене майно, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину та має бути використаним для забезпечення цивільного позову законного власника вказаного транспортного засобу.
Встановлені достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає наступним критеріям доказу: зберегло на собі його сліди; містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час вказаного кримінального провадження; є предметами, що були об'єктом кримінально протиправних дій; набуті кримінально протиправним шляхом.
Враховуючи вищевикладене, з метою повного, об'єктивного та всебічного розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, проведення судових експертизи, збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження зазначеного майна, забезпечення цивільного позову та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також враховуючи, що посвідчення водія, з серійним номером НОМЕР_1 видане 22.12.2025 ТСЦ 8042 на ім'я ОСОБА_4 містять на собі сліди кримінального правопорушення та є його предметом, а також вказане майно буде використано у кримінальному провадженні в якості речових доказів, виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно, що було вилучено 25.02.2026.
В судове засідання прокурор не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, в матеріалах справи міститься клопотання прокурора, в якому він просив провести судове засідання без його участі (а.с. 6).
В судове засідання власника майна ОСОБА_4 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, 03.03.2026 на електрону адресу суду надійшла заява ОСОБА_4 , в якій він просить розглядати клопотання про арешт майна без його участі (а.с. 25).
Неприбуття в судове засідання власника майна, прокурора, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12026226130000051 від 26.02.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
25.02.2026 з 17.05 год. до 17.12 год. згідно протоколу огляду місця події, за адресою: м. Харків, вул. Михайля Семенка, буд. 16, проведено огляд, в ході якого, згідно протоколу огляду місця події від 25.02.2026, вилучено вказане в клопотанні сторони обвинувачення майно (а.с. 16-17).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно, вилучене під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання про накладення арешту на вказане майно шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження підлягає задоволенню.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у такий спосіб арешту майна, слідчий суддя вважає доцільним, оскільки в даному випадку такий спосіб забезпечує запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, -
Ухвалив:
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події 25.02.2026 на відкритій ділянці місцевості за адресою: м. Харків, вул. Михайля Семенка, буд. 16, а саме: посвідчення водія, з серійним номером НОМЕР_1 видане 22.12.2025 ТСЦ 8042 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Визначити місцем зберігання посвідчення водія в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1