Справа № 569/3854/26
27 лютого 2026 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП ____________,
за ч. 1 ст. 156 КУпАП,
В протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №737408 від 13.02.2026 зазначено, що 13.02.2026, близько 12 год 45 хв, в м. Рівне по вул. Відінська, 38, в магазині «Сейм», в точці продажу «VADIMKOV», ОСОБА_1 здійснила продаж нікотиновмісної рідини «Lucky» без марки акцизного податку.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомила, клопотань про розгляд справи у її відсутності чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом, не надіслала.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За змістом ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
З об'єктивної сторони правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, вчиняється у формі роздрібної або оптової торгівлі предметами (товарами), які чітко визначені у диспозиції статті. Отже, наявними у справі доказами повинен бути доведений: 1) факт здійснення суб'єктом правопорушення торгівлі у одній із передбачених диспозицією формах (роздрібної або оптової); 2) той факт, що ця торгівля здійснювалась визначеними у диспозиції предметами: алкогольними напоями, чи тютюновими виробами, чи рідинами, що використовуються в електронних сигаретах; 3) обов'язковою умовою настання відповідальності є також відсутність на товарі марок акцизного податку, чи продаж товару з підробленими марками цього податку.
Предметом даного адміністративного правопорушення, зокрема є тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
Відповідно до пп. 14.1.56-3 п. 14.1. ст. 14 ПК України електронна сигарета - виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин.
Згідно з пп. 14.1.56-4 п. 14.1. ст. 14 ПК України рідини, що використовуються в електронних сигаретах - рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.
Відповідно до п. 215.1. ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
За змістом пп. 215.3.3-1, п. 215.3. ст. 215 ПК України податок справляється з таких товарів: рідини, що використовуються в електронних сигаретах: код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД - 2404120010, 2404199010, 2404120090, 2404199090.
У матеріалах справи відсутній фіскальний чек, який би підтверджував продаж ОСОБА_1 рідин для електронних сигарет.
Суд констатує, що в матеріали справи не містять відомостей, на підставі яких достовірно можна було б встановити приналежність рідини «Lucky» до підакцизних товарів, з яких справляється акцизний збір.
Крім того, у протоколі не вказано та із матеріалів справи не вбачається, який вид торгівлі здійснювала ОСОБА_1 - роздрібну чи оптову, а встановлення таких обставин є необхідною складовою для висновку про наявність складу правопорушення у діях особи.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачено відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Разом з цим, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не розкриває суть інкримінованого їй правопорушення, адже фабула протоколу не містить відомостей про торгівлю нею рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, як того вимагає диспозиція ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Крім того, у протоколі відсутнє посилання на норму спеціального закону, що регулює порядок продажу нікотиновмісних рідин в Україні, їх оподаткування, а також визначає відповідальність за продаж товарів без марки акцизного податку, яка б кваліфікувала дії ОСОБА_1 .
При цьому, суд не вправі самостійно змінювати фабулу протоколу, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, кваліфікувати її дії та самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Інших доказів, які б підтверджували обставини викладені в протоколі, суду не надано.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).
У рішеннях «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, у даній справі відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких у визначеному законом порядку, поза розумним с умнівом можливо встановити наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, суть якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, а відтак провадження відносно останньої підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК