про повернення позовної заяви
. 06 березня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/2378/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у підготовці та наданні нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 року;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2026 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року, на тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 для перерахунку пенсії.
Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Зі змісту позовної заяви слідує, остання сформована в системі "Електронний суд" та підписана представником позивача, адвокатом Януш А.І., з використанням електронного цифрового підпису.
Перевіривши матеріали позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов не відповідає вимогам ст.160 КАС України, з огляду на таке.
За правилами ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 4 ст.59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Згідно із частиною 1 статті 26 цього Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з вимогами ч.2 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року № 41 (далі - Положення).
Пункт 3 Положення передбачає, що в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Ордер встановленої форми є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (п.5 Положення). Ордер встановленої цим Положенням форми є належним підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (пункт 11 Положення).
Бланки ордерів затвердженої типової форми генеруються у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua. Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі особистого кабінету адвоката на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ (пункти 6 та 7 Положення).
У разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер повинен містити назву суду, у якому адвокат надає правову допомогу. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18; ухвалах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №260/1365/19 та від 23.07.2020 у справі №640/280/20.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18 сформульований висновок про те, що з огляду на вимоги Положення від 17.12.2012 №36 ордер повинен містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, при цьому, у ордері на надання правової допомоги має бути зазначений не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема, суду.
Так, разом із позовною заявою на підтвердження повноважень адвоката Януш А.І., як представника ОСОБА_1 , надано ордер № 1371415 від 05.02.2026.
У вказаному ордері у рядку "назва органу, у якому надається правова допомога" вказано: "у судах усіх інстанцій, підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності".
Водночас, суддя зазначає, що такий реквізит ордеру на надання правової допомоги як назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом - є обов'язковим, а враховуючи зміст поняття "назва органу…", в ордері має бути зазначена конкретна назва такого органу, зокрема, у даному випадку "Полтавський окружний адміністративний суд".
Вказане обумовлено й тим, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18.
Суд звертає увагу, що в постанові від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому слід зауважити, що в ордері, який був предметом розгляду у справі № 9901/939/18, зазначено, що адвокат надає правову допомогу у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що ордер на надання правничої допомоги № 1371415 від 05.02.2026, який виданий на підтвердження повноважень адвоката, містить неналежну назву судового органу, у якому надається правова допомога позивачу, оскільки у рядку "назва органу…" вказано "у судах усіх інстанцій, підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності".
З огляду на викладене, такий ордер не є належним документом, який може підтвердити повноваження адвоката Януш А.І. на підписання і подання цієї позовної заяви саме до Полтавського окружного адміністративного суду відповідно до ч. 4 ст.59 КАС України.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Враховуючи, що позовну заяву підписано і подано до Полтавського окружного адміністративного суду особою, яка не має те відповідних повноважень, приходжу до висновку про наявність передбачених п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України підстав для повернення цієї позовної заяви.
За наведених обставин, вказану позовну заяву належить повернути позивачу.
При цьому, суддя зауважує, що згідно з ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Чеснокова