Справа № 420/14292/25
06 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 13.02.2012 року по 05.11.2024 року, зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 13.02.2012 року по 30.04.2014 року включно із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, зобов'язання відповідача здійснити донарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.05.2014 року по 30.09.2015 року включно із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року із обов'язковим відновленням обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком та виплатити суму недоотриманої індексації з урахуванням раніше виплачених сум, зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.10.2015 року по 30.11.2018 року включно із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року із обов'язковим відновленням обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком та виплатити суму недоотриманої індексації з урахуванням раніше виплачених сум, зобов'язання відповідача здійснити донарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 року по 31.12.2022 року включно із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - березень 2018 року із обов'язковим відновленням обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком та виплатити суму недоотриманої індексації з урахуванням раніше виплачених сум, зобов'язання відповідача здійснити донарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2023 року по 31.07.2024 року із застосуванням базового місяця березень 2018 року із обов'язковим відновленням обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком та виплатити суму недоотриманої індексації з урахуванням раніше виплачених сум.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що він проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 . У період проходження служби з 13.02.2012 року по 05.11.2024 року індексація грошового забезпечення позивачу виплачена не в повному розмірі, а тому відповідач має бути зобов'язаний судом здійснити такі дії. Крім того, позивач вважає, що за період з 13.02.2012 року по 30.11.2018 року індексація грошового забезпечення має бути нарахована відповідачем з базового місяця січень 2008 року.
З відзиву на позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 року №1078 в редакції, яка діяла на дату зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. На вищевказану дату Порядок № 1078 не передбачав спеціальної норми щодо порядку індексації грошового забезпечення новоприйнятих працівників У зв'язку з цим мають застосовуватись загальні положення п. 5 Порядку №1078. Тобто: (1) індексація грошового забезпечення військовослужбовця повинна здійснюватись, якщо після призначення на посаду (а) відбулось зростання грошових доходів без перегляду їх мінімальних розмірів; та (б) індекс споживчих цін перевищив поріг індексації в розмірі 101%; (2) підвищення розмірів мінімальної заробітної плати та зростання грошових доходів без перегляду їх мінімальних розмірів, які відбулись до 13.02.2012, не повинні братись до уваги для індексації грошового забезпечення Позивача, оскільки Порядок № 1078 не містить відповідних спеціальних положень. Тобто січень 2008 року не може бути базовим місяцем для індексації грошового забезпечення позивача за період 13.02.2012 року - 30.04.2014 року. Таким чином, вимога позивача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період 13.02.2012 - 30.11.2015 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця протирічить п. 5 Порядку № 1078 в редакції, яка діяла протягом відповідного періоду. Після підвищення грошового забезпечення військовослужбовців у грудні 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з січня 2016 року. Вищевказана позиція також підтверджується листом Міністерства соціальної політики України № 3148/0/290-22/51 від 03.10.2022 року. У зв'язку з цим використання січня 2008 року як базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін за період 16.04.2016 року - 28.02.2018 року протирічить п. 5 Порядку № 1078. З огляду на це Відповідач правомірно нараховував та виплачував позивачу грошове забезпечення в період з 01.12.2015 року - 28.02.2018 року. Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та абз. 2 п. 11 Порядку індексації, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103%. З огляду на те, що в березні 2018 у військовослужбовців посадові оклади збільшилися, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розраховується з квітня 2018 року. Тобто з місяця, наступного за місяцем, в якому відбувається підвищення посадових окладів. Індексація грошових доходів населення (військовослужбовців) у 2018 відповідно до роз'яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.03.2018 року №248/1485, здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, з урахуванням якого величина індексу споживчих цін за попередні місяці (наростаючим підсумком) перевищила поріг індексації - 103%. Тобто, індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 по листопад 2018, перевищив поріг індексації і становив 103,7 % (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7%), або 1,037. У зв'язку з цим лише в грудні 2018 року позивач набув право на індексацію грошового забезпечення. Відповідно до довідки про суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення відповідач належним чином нараховував та виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення в період з 01.03.2018 року - 31.07.2024 року. Відповідно до ч. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет 2023» зупинено на 2023 дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Таким чином, відповідач належним чином нараховував та виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача, заперечення відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 у період з 13.02.2012 року по 13.11.2024 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Вважаючи, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив індексацію грошового забезпечення за період з 13.02.2012 року по 30.04.2014 року включно із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, за період з 01.05.2014 року по 30.09.2015 року включно із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, за період з 01.10.2015 року по 30.11.2018 року включно із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, за період з 01.12.2018 року по 31.12.2022 року включно із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - березень 2018 року, з 01.01.2023 року по 31.07.2024 року із застосуванням базового місяця березень 2018 року, позивач звернувся до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Приписами ст. 9 Закону №2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Згідно із статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина; індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка з 2003 по 2015 роки, та починаючи з 01.01.2016 - 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Відповідно до п.5 Порядку № 1078 у первинній редакції - що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім'ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.
Отже, у нормах Порядку № 1078 було запроваджено правило, у силу якого календарний місяць підвищення розміру мінімальної заробітної плати та календарний місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) є подією, котра припиняє раніше розпочату процедуру нарахування індексації наростаючим підсумком і ця процедура розпочинається знов лише у наступному календарному місяці.
Відповідно до п.5 Порядку № 1078 у редакції постанови КМУ від 17.05.2006 року №690 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім'ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Згідно з п. 5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 12.03.2008 року №170, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
З приписів наведених положень Порядку №1078 вбачається, що правило події збільшення розміру мінімальної заробітної чи події зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) залишалось одночасно і правовою підставою для припинення раніше розпочатої процедури індексації наростаючим підсумком, і правовою підставою для початку нової процедури індексації з наступного календарного місяця.
Постановою КМУ від 13.06.2012 року №526 пункт 10-1 Порядку №1078 було доповнено новим положенням, згідно з яким обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
Водночас із цим, цією ж самою постановою відбулось доповнення Порядку №1078 і п.10-2, відповідно до якого для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Окрім того, згідно з абз.3 п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 13.06.2012 №526, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Постанова КМУ від 13.06.2012 року №526 набрала чинності з 21.06.2012 року.
Таким чином, з 21.06.2012 року було введено у дію нове спеціальне нормативне правило визначення базового календарного місяця для початку процедури індексації - календарний місяць прийняття найманого працівника на роботу.
Відтак, усі наймані працівники у цілях застосування процедури індексації Порядком №1078 у редакції постанови КМУ від 13.06.2012 року №526 були поділені законодавцем на дві категорії: 1) ті, хто вже працював станом на 21.06.2012 року (для цих осіб залишилось у силі старе правило визначення місяця початку процедури індексації); 2) ті, хто був прийнятий на роботу (службу) після 21.06.2012 року (для цих осіб було запроваджено нове правило визначення місяця початку процедури індексації - календарний місяць працевлаштування та діяло старе правило).
Суд звертає увагу, що вказаним вище було саме доповнено правила визначення індексації (Постанова КМУ від 12.03.2008 № 170, так і Постанова КМУ від 13.06.2012 № 526).
У подальшому (з 01.12.2015) правила проведення індексації знову були змінені.
Пунктом 5 Порядку №1078 (у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 №1013) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4.
У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.
Приклад обчислення суми індексації у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції наведено у додатку 5.
У разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення.
Працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв'язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та положень цього Порядку.
Постанова КМУ від 09.12.2015 року №1013набрала чинності з 01.12.2015 року.
Отже, з 01.12.2015 року введено в дію уніфіковане правило визначення місяця початку процедури індексації - від наступного місяця, коли мала місце подія підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання.
Аналогічне до змісту абз. 2 п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 року №1013 правило було запроваджено і п. 10-2 Порядку № 1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 року №1013.
Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення:
- до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та/або місяць збільшення заробітної плати;
- після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).
Отже до 01.12.2015 новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.
Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №560/5132/21.
З матеріалів справи вбачається, що у період з 13.02.2012 року по 30.04.2014 року ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення, за період з 01.05.2014 року по 30.09.2015 року позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення із базовим місяцем січень 2014 року, у період з 01.10.2015 року по 30.11.2018 року ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення, у період з 01.12.2018 року по 31.12.2022 року позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення із базовим місяцем березень 2018 року, у період з 01.01.2023 року по 31.07.2024 року ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення, у період з 01.08.2024 року по 05.11.2024 року позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення із базовим місяцем грудень 2023 року.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції станом до січня 2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Отже, право на індексацію доходу особа набуває з наступних місяців, з яких величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації 101%.
Відповідно до інформації на офіційному веб-сайті Держстату України http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm індекс споживчих цін у 2012 році становив: січень - 100,2%, лютий 100,2%, березень - 100,3%, квітень - 100,0%, травень 99,7%, червень 99,7%, липень - 99,8%, серпень - 99,7%, вересень - 100,1%, жовтень - 100,0%, листопад 99,9%, грудень - 100,2%.
Відповідно до інформації на офіційному веб-сайті Держстату України http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm індекс споживчих цін у 2013 році становив: січень - 100,2%, лютий - 99,9%, березень - 100,0%, квітень - 100,0%, травень - 100,1%, червень - 100,0%, липень - 99,9%, серпень - 99,3%, вересень - 100,0%, жовтень - 100,4%, листопад - 100,2%, грудень - 100,5%.
Відповідно до інформації на офіційному веб-сайті Держстату України http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm індекс споживчих цін у 2014 році становив: січень - 100,2%, лютий - 100,6%, березень - 102,2%, квітень - 103,3%, травень - 103,8%, червень - 101,0%, липень - 100,4%, серпень - 100,8%, вересень - 102,9%, жовтень - 102,4%, листопад - 101,9%, грудень - 103,0%.
Отже, скільки величина індексу споживчих цін за вказаний період перевищила поріг у 101% з березня 2014 року, то обчислення індексу споживчих цін мало розпочинатися з квітня 2014 року (за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації).
З аналізу наявної в матеріалах справи довідки Військової частини НОМЕР_1 про суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 13 лютого 2012 року по 13 листопада 2024 року, вбачається, що позивачу не виплачена індексація грошового забезпечення за квітень 2014 року,
Таким чином суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за квітень 2014 року.
Враховуючи протиправність дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за квітень 2014 року, у суду є всі підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за квітень 2014 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за квітень 2014 року із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, оскільки позивач помилково просить застосувати приписи Порядку №1078, у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 року №1013, до спірних правовідносин, які виникли до 01.12.2015 року.
Крім того, суд зазначає, що позовні вимоги в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити донарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.05.2014 року по 30.09.2015 року включно із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року із обов'язковим відновленням обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком та виплатити суму недоотриманої індексації з урахуванням раніше виплачених сум не підлягають задоволенню, оскільки позивач помилково просить застосувати приписи Порядку №1078, у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 року №1013, до спірних правовідносин, які виникли до 01.12.2015 року.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.10.2015 року по 30.11.2018 року включно із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року із обов'язковим відновленням обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком та виплатити суму недоотриманої індексації з урахуванням раніше виплачених сум суд зазначає наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що у період з 01.10.2015 року по 30.11.2018 року ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Законом №911-VIII від 24.12.2015 року, який набув чинності 01.01.2016 року внесено зміни у частині першій статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та цифри « 101» змінені цифрами « 103».
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону №911-VIII від 24.12.2015 року індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає «Порядок проведення індексації грошових доходів населення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Згідно п. 1-1 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (в редакції від 15.09.2015 року), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абз. 2 цього пункту.
Постановою КМ №77 від 11.02.2016 року внесено зміни в абзаці другому пункту 1-1 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та цифри « 101» замінено цифрами « 103».
Абзац другий пункту 1-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №77 від 11.02.2016 року - застосовується з 01.01.2016 року.
Відповідно до п. 4, 6 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.
Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Крім того на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Положеннями Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до підприємства, установи, організації.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №825/874/17.
Крім того, відповідно до п. 14 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
З прийняттям постанови від 09.12.2015 року №1013 змінилась процедура визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.
Таким місяцем (базовим) є той, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці.
Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 року та втратила чинність 01.03.2018 року, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців.
Таким чином, зміна посадових окладів відбулась 01.01.2008 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року.
Надалі розмір посадового окладу було змінено 01.03.2018 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року.
Отже, базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача в даному випадку за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року є січень 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294, яка набрала чинності з 01.01.2008 року та якою було підвищено посадові оклади військовослужбовців.
При цьому, підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Мінсоцполітики в листі від 28.04.2016 року №201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: «Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін. обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року».
Під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів, які дали б підстави вважати, що у період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року ним здійснювалось нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення.
Отже, суд прийшов до висновку, що відповідачем індексація належним чином не виплачена позивачу, а тому він у межах наданих повноважень має виконати свій обов'язок по нарахуванню та виплаті індексації грошового забезпечення за спірний період.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.
Враховуючи протиправність дій відповідача щодо відмови у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, у суду є всі підстави для зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року, в редакції від 24.02.2018 року, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.
Відповідно до ч. 2 п. 1.9 «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом Міністра оборони України 11.06.2008 року №260, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
З огляду на зазначене, суд вважає, що місяць березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу позивача, та відповідно і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.
При цьому, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1 %, в квітні 2018 року становив 100,8 %, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0 %, в липні 99,3 %, в серпні 100,0 %, в вересні 101,9 %, в жовтні 101,7%.
Таким чином лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8 % * 100,0 % * 100,0 % * 99,3% * 100,0 % * 101,9 % * 101,7 % * 100) було перевищено, отже у позивача виникає право на індексацію заробітної плати. При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно було проводити з грудня 2018 року.
Враховуючи вищевикладені обставини, підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року у відповідача були відсутні, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 30.11.2018 року та зобов'язання відповідача нарахувати на виплатити індексацію за зазначений період із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року не підлягають задоволенню.
Крім того, за даними Держкомстату індекс споживчих цін у серпні 2015 року становив 99,2%, у вересні 2015 року 102,3%, у жовтні 2015 року 98,7%, у листопаді 2015 року 102%, у грудні 2015 року 100,7%;
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 про суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 13 лютого 2012 року по 13 листопада 2024 року ОСОБА_1 вбачається, що у вересні 2015 року позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення.
При цьому, з 01.12.2015 року судом зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у зв'язку зі змінами у законодавстві. Таким чином судом не встановлено порушення прав позивача за період з 01.10.2015 року по 30.11.2015 року.
Щодо позовних ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача здійснити донарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 року по 31.12.2022 року включно із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - березень 2018 року із обов'язковим відновленням обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком та виплатити суму недоотриманої індексації з урахуванням раніше виплачених сум суд зазначає наступне.
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 про суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 13 лютого 2012 року по 13 листопада 2024 року ОСОБА_1 вбачається, що у період з 01.12.2018 року по 31.12.2022 року позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - березень 2018 року, тобто права позивача в цій частині відповідачем не порушені.
Щодо позовних ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача здійснити донарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2023 року по 31.07.2024 року із застосуванням базового місяця березень 2018 року із обов'язковим відновленням обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком та виплатити суму недоотриманої індексації з урахуванням раніше виплачених сум суд зазначає наступне.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача здійснити донарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року не підлягають задоволенню, оскільки пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було зупинено на 2023 рік виплату індексації.
Відповідно до Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік», починаючи з 1 січня 2024 року, обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком.
З січня по липень 2024 року права на поточну індексацію у позивача не виникало, оскільки приріст індексу споживчих цін не перевищував поріг індексації 103%, який перевищено у серпні 2024 року.
Враховуючи вищевикладені обставини, у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача здійснити донарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2023 року по 31.07.2024 року із застосуванням базового місяця березень 2018 року із обов'язковим відновленням обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком та виплатити суму недоотриманої індексації з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. на користь позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надані до суду договір про надання правової допомоги від 19.02.2025 року №19-02/25, укладений між адвокатом Сакун Геннадієм Павловичем та ОСОБА_1 , акт прийому-передачі від 05.06.2025 року наданих послуг правничої допомоги по договору від 19.02.2025 року №19-02/25, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі №420/14292/25, квитанцію від 07.06.2025 року на суму 6000 грн.
Згідно акту прийому-передачі від 05.06.2025 року наданих послуг правничої допомоги по договору від 19.02.2025 року №19-02/25 вартість правничої допомоги складає 6000 грн.
Відповідно детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі №420/14292/25 вбачається надання адвокатом таких послуг: надання консультацій з цивільного законодавства, адміністративного процесуального законодавства, нормативно-правових актів, що регулює питання порядку проведення індексації грошових доходів населення, складання та направлення запиту до в/ч НОМЕР_1 від 27.02.2025 року, складання та направлення адвокатського запиту до Одеського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони від 10.04.2025 року, складання та подання позовної заяви від 05.05.2025 року, складання та направлення процесуального документу (відповідь на відзив на позовну заяву).
Суд звертає увагу, що ця справа є справою незначної складності, яка розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, вона не містить великої кількості документів, які потребують вивчення та їх аналізу.
Виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Щодо посилань відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
У постанові від 11.07.2024 року у справі №990/156/23 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо питання про те, положення якої норми підлягають застосуванню у питанні визначення строку звернення до суду у справах, пов'язаних з порушенням закону про оплату праці у публічно-правових відносинах. У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду зазначає, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час недопуску до продовження виконання повноважень) у разі порушення законодавства про оплату праці. В судовій практиці усталеним є підхід щодо застосування приписів Кодексу законів про працю України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо проходження публічної служби, у яких виник спір. Такий підхід відповідає висновкам Конституційного Суду України, сформульованим у рішенні від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002, за змістом якого при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних зі спорами щодо проходження публічної служби, суд, встановивши відсутність у спеціальних законах норм, може застосовувати норми Кодексу законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівника.
Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що норма статті 233 Кодексу законів про працю України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказана норма поширює свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1 липня 2022 року №2352-IX, далі - Закон України від 1 липня 2022 року №2352-IX) «працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Верховний Суд 06.04.2023 ухвалив рішення за результатами розгляду зразкової справи №260/3564/22, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року, предметом спору якої також є недотримання законодавства про оплату праці. У вказаному рішенні сформовано наступні висновки: «До 19.07.2022 Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. При цьому, з огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 Кодекс законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності».
Отже, у рішенні від 06.04.2023 року у зразковій справі №260/3564/22 Верховний Суд виклав правову позицію щодо поширення дії частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на спірні правовідносини розповсюджуються положення ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022 року), та вважає, що право позивача на звернення до суду із цим позовом не обмежене будь-яким строком.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 20.11.2023 р. у справі № 160/5468/23.
Таким чином, позивачем не пропущено строк звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за квітень 2014 року, зобов'язання відповідача нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за квітень 2014 року, з урахуванням раніше виплачених сум, визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум, а в іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 6, 14, 90, 134, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 13.02.2012 року по 05.11.2024 року, зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 13.02.2012 року по 30.04.2014 року включно із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, зобов'язання відповідача здійснити донарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.05.2014 року по 30.09.2015 року включно із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року із обов'язковим відновленням обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком та виплатити суму недоотриманої індексації з урахуванням раніше виплачених сум, зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.10.2015 року по 30.11.2018 року включно із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року із обов'язковим відновленням обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком та виплатити суму недоотриманої індексації з урахуванням раніше виплачених сум, зобов'язання відповідача здійснити донарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 року по 31.12.2022 року включно із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - березень 2018 року із обов'язковим відновленням обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком та виплатити суму недоотриманої індексації з урахуванням раніше виплачених сум, зобов'язання відповідача здійснити донарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2023 року по 31.07.2024 року із застосуванням базового місяця березень 2018 року із обов'язковим відновленням обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком та виплатити суму недоотриманої індексації з урахуванням раніше виплачених сум - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за квітень 2014 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за квітень 2014 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА