03 березня 2026 р. № 400/12906/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенко В. В. за участю секретаря судового засідання М'ялик В.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОбласного комунальне підприємство “Миколаївоблтеплоенерго», вул. Миколаївська, 5а,м. Миколаїв,54034,
до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, просп. Центральний, 288,м. Миколаїв,54003,
треті особиОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
провизнання протиправним та скасування припису від 05.11.2025 №099,
Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області визнати протиправним та скасувати Припис №099 від 05.11.2025р., винесений за наслідками складання Акту №226 від 05 листопада 2025 року (позапланової перевірки), Головним управлінням Держпродспоживслужби у Миколаївській області про вимогу до ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» здійснити перерахунок за послугу з теплопостачання за опалювальний період 2024/2025, шляхом зменшення нарахувань за рахунок розподілу теплового навантаження в розмірі 0,1586 Гкал/год на будинок (кв.73-143), на безпідставно нераховану та несплачену суму в розмірі 37,90 грн.
Свої позовні вимоги підприємство обґрунтувало тим, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївській області у період з 23.10.2025 по 05.11.2025 проведено позаплановий захід державного нагляду щодо ОКП «Миколаївоблтеплоенерго». За результатами цього заходу відповідачем було складено Акт №226 від 05 листопада 2025 року та винесено Припис №099 від 05.11.2025 року. Припис №099 від 05 листопада 2025р. отримано позивачем 05.11.2025р. вх.№4854. Приписом №099 від 05.11.2025р. ( надалі-Припис №099) Відповідач зобов'язав ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» у двомісячний термін здійснити перерахунок за послугу з теплопостачання за опалювальний період 2024/2025, шляхом зменшення нарахувань за рахунок розподілу теплового навантаження в розмірі 0,1586 Гкал/год на будинок, на безпідставно нараховану та несплачену суму в розмірі 37,90 гривень. З Приписом №099 позивач незгоден та вважає його незаконним. Відповідач в Акті № 226 від 05.11.2025 зазначив, що позивачем розподіляються витрати на загальнобудинкові потреби (ЗБП) виключно в опалювальний період за фактичним споживання тепла згідно показників лічильника (Гкал) та не здійснюється розподіл теплового навантаження на ЗБП на площі приміщень споживачів, які відключені від централізованого опалення (ЦО) та мають індивідуальну систему опалення. Зазначений висновок був включений до Припису №099, відповідач зазначає про порушення п. 12 розділу IV «Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», що затверджена наказом Мінрегіону № 315 від 22.11.2018 р. В п. 12 розділу IV Методики №315 визначено, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/ нежитлових приміщень. Однак, під час первинної позапланової перевірки, наслідки якої відображені в Акті №219 від 31.08.2025 відповідач зазначав, дослівно: «… в розрахунках з населенням, при застосуванні двоставкового тарифу, підприємство безпідставно нараховує споживачам, які підключені до ЦО плату за послуги з теплопостачання на ЗБП за завищеним тарифом - 1999,08 грн/Гкад, замість застосування умовно - змінної частини двоставкового тарифу, що залежить від кількості спожитих Гкал, - 1129,33» Отже, при первинній позаплановій перевірці відповідач не зазначав про порушення розподілу на загальнобудинкові потреби будинку (ЗБП) та не зазначив про порушення будь-якого пункту Методики №315. Більше того, контролюючий орган висловив вимогу про перерахунок плати за послуги з теплопостачання на ЗБП виходячи з умовно-змінної частини двоставкового тарифу. Як було зазначено в самому акті первинної перевірки, підприємством було здійснено перерахунок вартості послуги з постачання теплової енергії на ЗБП. Отже, ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» виконало вимогу ГУ Держпродспоживслужби, як вона того вимагала. Але, вже під час повторної позапланової перевірки за тим же самим предметом перевірки, за той же самий опалювальний період, відповідач вже висунув інші вимоги, а саме: викривлення встановленої структури тарифу; не розподілення умовно - постійної частини двоставкового тарифу на ЗБП; застосування іншого теплового навантаження. Порушення контролюючим органом заборони на проведення повторного позапланового заходу призвело до непослідовних та суперечливих вимог: спочатку ГУ Держпродспоживслужби вимагало здійснювати розподіл за умовно-змінною частиною двоставкового тарифу, а пізніше - за умовно-постійною частиною та з використанням іншого теплового навантаження. При цьому, під час первинної перевірки порушень розподілу на ЗБП не було встановлено, при повторній - вже встановлено. Такі дії контролюючого органу свідчать про перевищення повноважень та непослідовне застосування норм права, порушення принципу правової визначеності, створення непропорційного адміністративного тиску на суб'єкта господарювання та нівелюють результати первинної перевірки. Такий підхід суперечить вимогам до здійснення державного нагляду (контролю), принципу об'єктивності, всебічності та недопущення повторного розгляду тих самих питань, прямо закріпленому у частині п'ятій статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю)». Більше того, дії відповідача порушують принцип правової визначеності, який є складовою верховенства права. Як зазначено Конституційним Судом України у Рішенні №17-рп/2010, обмеження прав і діяльності суб'єктів господарювання можуть вважатися правомірними лише за умов чіткості, передбачуваності та зрозумілості правових норм і дій органів влади. Особа повинна мати можливість відокремити правомірну поведінку від неправомірної та передбачити юридичні наслідки своїх дій.
Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію аргументував тим, що у жовтні 2025 року відповідачем за зверненнями громадян проведено три позапланові заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих тарифів на послуги з постачання теплової енергії, зокрема в частині правильності застосування умовно-постійної частини двоставкового тарифу, що нараховується на теплове навантаження. За результатами кожного із зазначених контрольних заходів встановлено порушення. Суть виявлених порушень полягала в тому, що Позивачем при застосуванні двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії у розрахунках з населенням безпідставно застосовано інше теплове навантаження, ніж те, яке увійшло до загального обсягу теплового навантаження, врахованого у структурі тарифів, встановлених пунктом 3.1 рішення №1793. Крім того, застосований позивачем розмір теплового навантаження не було розподілено з урахуванням площ приміщень, відключених від централізованого опалення. Зазначеними діями позивачем порушено вимоги пункту 3.1 рішення №1793, пункту 48 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 (далі - Порядок №869), а також пункту 12 розділу IV Методики №315. Вказані порушення зафіксовані в актах від 14.10.2025 №№223 (стор. 34-35), 224 (стор.33-35), 225 (стор. 34-35) (додатки 6, 7, 8). Аналогічні порушення встановлено також за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю), проведеного у листопаді 2025 року за зверненням ОСОБА_2 , що зафіксовано в акті від 05.11.2025 №226 №099 , за яким винесено припис. Листами від 21.10.2025 №№7657/06/32/28, 7658/06/32/28, 7659/06/32/28 (додатки 9, 10, 11) позивачем подано заперечення до актів від 14.10.2025 №№223, 224, 225, при цьому викладена у зазначених листах інформація є ідентичною за змістом та повністю повторює правову позицію позивача щодо кожного з установлених порушень. Проте, такі заперечення не містили належних і допустимих доказів, не ґрунтувалися на положеннях нормативно-правових актів, не спростовували встановлених фактичних обставин та правових висновків відповідача. Слід звернути увагу, що з приводу правомірності індивідуальних актів, прийнятих відповідачем за результатами трьох окремих позапланових заходів нагляду (контролю), позивачем подано до суду з об'єднанням кількох вимог, пов'язаних між собою виникнення та поданими доказами, одну позовну заяву, що підставами таке об'єднання свідчить про тотожність фактичних обставин та ідентичність порушень, установлених за результатами кожного з контрольних заходів. Оскарження в межах однієї позовної заяви індивідуальних актів, прийнятих за результатами трьох окремих перевірок, підтверджує повторюваність та однаковий характер порушень, зафіксованих в актах від 14.10.2025 №№223, 224, 225 та в акті від 05.11.2025 №226. За таких обставин позиція позивача щодо предмета перевірки була відповідачу відомою та прогнозованою, що виключає доводи про порушення його процесуальних гарантій та свідчить про формальний характер посилань на необхідність очікування заперечень. Таким чином, видання Припису №099 від 05.11.2025 в день завершення перевірки здійснено в межах повноважень, у спосіб та строки, визначені Законом №877, а доводи позивача у п. 2 Позовної заяви спрямовані виключно на формальне заперечення законних дій контролюючого органу з метою відвернення уваги суду від встановлених порушень по суті. Саме така структура тарифу затверджена органом місцевого самоврядування. Однак, починаючи з листопада 2024 року ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» у розрахунках зі споживачами (населення) застосовувало інше теплове навантаження, яке не передбачене п.3.1 Рішення № 1793 та суперечить затвердженій структурі тарифу. Це призвело до викривлення затвердженої структури тарифу та підвищення фактичної вартості умовно-постійної частини тарифу на послугу з постачання теплової енергії для населення. Застосування Позивачем іншого теплового навантаження, ніж те, що було враховано у діючому двоставковому тарифі (еквіваленті одноставковому), в розрахунках зі споживачами, не має нормативного підґрунтя і є неприпустимим.
Треті особи пояснень по справі не надали.
В судових засіданнях представники сторін підтримали власні позиції, викладені у процесуальних заявах по суті справи. Представник позивача просив позов задовольнити, представники відповідача просили в задоволенні позову відмовити.
Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.
Обласне комунальне підприємством «Миколаївтеплоенерго» зареєстровано як юридична особа 29.12.2000.
Основним видом діяльності підприємства є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря. ОКП «Миколаївоблтеплоенерго», окрім іншого, надає послуги з постачання теплової енергії населенню м. Миколаєва у багатоквартирні будинки.
23.10.2024 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради прийнято рішення №1793 «Про встановлення ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» двоставкових тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» тепловими мережами підприємств», яким затверджені відповідні тарифи для різних видів споживачів, а також структуру двоставкого тарифу на теплову енергію.
Відповідно до рішення виконкому ММР №1793, ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» повинен був надавати послуги з теплопостачання населенню за двоставковим тарифом, який відповідав одноставкому тарифу в розмірі 1999,08 гр/Гкал/год.
Крім того, зазначеним рішенням затверджено структуру двоставкових та одноставкових тарифів, відповідно до якої визначено, що теплове навантаження об'єктів теплоспоживання власних споживачів ліцензіата повинна дорівнювати 185,70397
Протягом опалюваного сезону 2025 року, ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» надавав споживачам послуги з постачання теплової енергії за тарифом, встановленим цим рішенням, у тому числі мешканцям будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Логінова, 52.
27.09.2025 мешканець будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Логінова, 52 звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби у Миколаївської області зі скаргою на застосовані до них тарифи зі сторони ОКП «Миколаївоблтеплоенерго».
21.10.2025 Головним управління Держпроспоживслужби в Миколаївській області видано наказ №3178-ОД про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з перевірки ОКП «Миколаївоблтеплоенерго».
В період з 23.10.2025 по 05.11.2025 спеціалістами Головного управління Держпроспоживслужби в Миколаївській області проведено позапланову перевірку за дотриманням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін ОКП «Миколаївтеплоенерго», за наслідками якого складено Акт №226.
Під час перевірки, ревізори дійшли висновку, що підприємством порушено умови формування тарифів щодо цих споживачів, а саме при застосуванні двоставкого тарифу використано показник теплового навантаження 205,27476 Гкал/год, хоча рішенням виконкому №1793 показник теплового навантаження повинен бути 185,70397 Ккал/год, внаслідок цього загальна фактична вартість спожитого тепла для побутових споживачів (заявників) у розрахунку на 1 Гкал за серпень-вересень 2025 року склала 37,90 гривень.
05.11.2025 уповноваженою особою Головного управління Держпроспоживслужби в Миколаївській області на підставі зазначеного Акту перевірки, винесено Припис №099 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін, на адресу ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» з вимогою у двомісячний термін усунути порушення вимог законодавства щодо ціноутворення, а саме здійснити перерахунок за послугу теплопостачання шляхом зменшення нарахувань з урахуванням вимог п.1 ст.1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» в частині застосування ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» тарифів на послугу з теплопостачання для категорії споживачів «населення» на рівні тарифів, що застосовувалися для вказаної категорії станом на 24.02.2022- 1999,08 грн/Гкал на загальну суму 37,90 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення тарифів на: теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення; послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про теплопостачання» державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах: формування цінової та тарифної політики.
Відповідно до ст.13 Закону, до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать: встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.
Відповідно до ст.16 Закону, до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, належать:
розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання; забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1174 від 25.06.2019, затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання.
Таким чином, відповідно до законодавства ціни на комунальні послуги з надання теплопостачання є державні регульовані, та встановлюють у вигляді затверджених тарифів рішення відповідного органу самоврядування, в порядку визначеному НКРЕКП.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за: порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.
Порядком №1174, передбачена можливість встановлення двох різних тарифів на теплопостачання: 1) одноставкового тарифу; 2) двоставкового тарифу.
Одноставковий тариф на теплову енергію - вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості, що реалізується споживачам (з урахуванням обсягів теплової енергії, що споживається ліцензіатом для потреб інших видів діяльності), визначена як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування, постачання, витрат на покриття втрат ліцензіата, планованого прибутку, коригування витрат і не розподілена на умовно-змінну та умовно-постійну частини тарифу.
Двоставкового тарифу - грошового виразу двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної).
Умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості, що відпускається з колекторів та/або надходить у теплову мережу, як грошовий вираз сумарної величини: планованих економічно обґрунтованих витрат на її виробництво власними котельнями, витрат на виробництво теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками та установками з використанням альтернативних джерел енергії, не враховуючи витрати на виробництво теплової енергії в системах автономного опалення (у тарифах, встановлених органом, уповноваженим встановлювати відповідні тарифи), планованих витрат на покупну теплову енергію, що змінюється прямо пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість;
Умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год) теплового навантаження об'єктів теплоспоживання як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат на транспортування та постачання теплової енергії, які є постійними і не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість.
Під час судового розгляду встановлено, що позивачем під час опалюваного сезону 2025 року для потреб населення, зокрема, будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Логінова, 52, використовувалося теплове навантаження, не визначене рішенням виконкому Миколаївської міської ради №1793 в розмірі 185,70397 Ккал/год, а інше значення теплового навантаження в розмірі 205,27476 Гкал/год. Зазначену обставину позивач визнав, але пояснив, що застосовував зазначений розмір теплового навантаження правомірно, оскільки неможливо використовувати теплове навантаження 185,70397 Ккал/год, яке затверджувалося ще станом на 2019 рік та не відповідає фактичному навантаженню підприємства на 2024 рік. Крім того, розмір теплового навантаження 205,27476 Гкал/год, передбачений Реєстром теплового навантаження, який затверджений розпорядженням заступника Миколаївського міського голови В. Луковим в 2024 році.
Суд звертає увагу, що зазначений Реєстр не є рішенням виконавчого комітету Миколаївської ради, який уповноважений визначати тарифи відповідно до ст.13 Закону України «Про теплопостачання», а також визначене Реєстром значення теплового навантаження об'єктів теплоспоживання в 205,27476 Гкал/год, значно більше визначеному рішенням виконкому №1193 значенню в розмірі 185,70397 Ккал/год. Взагалі зазначений Реєстр теплового навантаження, затверджений заступником міського голови, відноситься до іншого тарифу на теплопостачання, який не введений в дію, у зв'язку з мораторієм застосованим «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».
Використання позивачем іншого значення теплового навантаження, ніж передбаченого Рішення №1793, призвело до спотворення тарифу затвердженого рішенням міськради та збільшення нарахувань за поставлене тепло споживачам будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Логінова, 52.
Застосовуючи не передбачений тарифом коефіцієнт теплового навантаження, позивач нарахував споживачам послуги за постачання теплової енергії за двоставковим тарифом не за тарифом 1999,08 грн/Гкал (визначений рішенням виконкому №1793), а за тарифом в діапазоні від 2184,02 грн/Кал до 2283,53 грн/Кал, що прямо суперечить як встановленому тарифу, так і передбаченому Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» мораторію на підвищення тарифів для населення під час дії воєнного стану.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову, визнання протиправними та скасування рішень відповідача.
В задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго» (вул. Миколаївська, 5а,м. Миколаїв,54034 31319242) до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (просп. Центральний, 288,м. Миколаїв,54003 40327023) відмовити повністю.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 06.03.2026