щодо розгляду заяви про забезпечення позову
05 березня 2026 року м. Київ № 320/6821/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши в місті Києві заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про розшук позивача;
- зобов'язати відповідача скасувати розшук та вилучити недостовірні відомості щодо позивача з Реєстру та внутрішніх обліків;
- зобов'язати відповідача утриматися від подальшого внесення відомостей про розшук позивача без належних правових підстав.
05 березня 2026 року позивачем подано заяву про забезпечення позову з проханням вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії індивідуального акта (або дій) ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо оголошення позивача у розшук, які реалізовані шляхом внесення відповідних відомостей до єдиного державного реєстру військовозобов'язаних "Оберіг", до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;
- заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію (виконання) рішення про розшук позивача, в тому числі шляхом надсилання повідомлень (орієнтувань) до органів Національної поліції;
- заборони Національній поліції України та її територіальним (відділкам) органам вчиняти дії щодо адміністративного затримання позивача, приводу, доставлення до ТЦК та СП, складання протоколів або будь-яких інших заходів примусового характеру, підставою для яких є факт перебування його у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_4 , до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої-другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Проте, позивачем в порушення вимог пункту 2 частини першої статті 152 КАС України не зазначено повне найменування відповідача, його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до частини сьомої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Крім того, суд зазначає, що згідно з частиною четвертою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частинами першою, третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову судовий збір становить 0,3 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3328 гривень.
Отже, з вищенаведених норм слідує, що сума судового збору, яка підлягає сплати за подання позивачем заяви про забезпечення позову, становить 798,72 грн (0,3 х 3328,00 грн х 0,8).
Суд зазначає, що заявником долучено до матеріалів справи квитанцію від 18.02.2026 №6СНА-ВК55-Х403-41Т5 про сплату судового збору за заяву про забезпечення позову у розмірі 798,72 грн.
Проте, означена квитанція вже була долучена до заяви про забезпечення позову, поданої 04.03.2026.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Враховуючи, що подану позивачем 04.03.2026 заяву про забезпечення позову було розглянуто судом та постановлено за результатами такого розгляду заяви ухвалу про відмову у забезпеченні позову, сплачений заявником судовий збір за квитанцією від 18.02.2026 №6СНА-ВК55-Х403-41Т5 було використано в межах заяви про забезпечення позову, поданої 04.03.2026, а тому відсутні підстави для повторного використання означеної квитанції при поданні нової заяви про забезпечення позову від 05.03.2026.
Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати судового збору за звернення до суду із заявою про забезпечення позову від 05.03.2026, а також незазначення у ній повне найменування відповідача, його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, суд дійшов висновку про те, що означена заява не відповідає вимогам статті 152 КАС України.
Відповідно до частини сьомої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи невідповідність поданої заяви про забезпечення позову вимогам ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне повернути позивачу заяву про забезпечення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст.150, 152, 154, 243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути без розгляду.
Копію ухвали суду надіслати позивачу (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Дудін С.О.