про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
05 березня 2026 року Справа №320/9696/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., розглянувши заяву представника заявника Товариства з додатковою відповідальністю "АГЕНСТВО СОЮЗДРУК" Кулаковської Г.М. про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся представник заявника Товариства з додатковою відповідальністю "АГЕНСТВО СОЮЗДРУК" Кулаковської Г.М. із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви шляхом:
Заборонити Комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (код ЄДРПОУ 26199708), його структурним підрозділам, працівникам, підрядним організаціям, а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо демонтажу (переміщення, знесення, розбирання) тимчасових споруд, що належать ТДВ «Агентство Союздрук», за наступними адресами у м. Київ:
1. вул. І. Сікорського,1а
2. вул. Саратовська,6/42 (вул. Павла Вірського, 6/42)
3. вул.Щербаківського Данила,53
4. вул.Щербаківського Данила,63
5. вул.Щербаківського Данила,45
6. пр. Берестейський,17
7. вул.Щербаківського Данила,63
8. вул.Павлівська,22-24
9. вул.В.Чорновола,28
10. вул.Дмитрівська,73
11. вул. Д. Щербаківського,45
12. вул.Бульварно - Кудрявська,16
13. вул.Січових Стрільців,59/65
14. вул.Парково-Сирецька,12
15. вул.Щусєва,24
16. вул.Ольжича,6
17. вул. Щусєва, 35-А,
до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Заява подана до подачі позову до суду Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНСТВО СОЮЗДРУК" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) із вимогами про:
1. Визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо відмови ТДВ «Агентство Союздрук» у продовженні строку дії договорів щодо пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою.
2. Визнати протиправними та скасувати листи Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 05.01.2026 №055-130, №055-131 та від 19.02.2026 №055-3080, №055-3079, якими фактично відмовлено у продовженні строку дії договорів пайової участі.
3. Зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) продовжити строк дії договорів пайової участі щодо тимчасових споруд, перелік яких зазначено в позовній заяві.
В обґрунтування заяви представник вказує на протиправність листів Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 05.01.2026 №055-130, №055-131 та від 19.02.2026 №055-3080, №055-3079, якими фактично відмовлено у продовженні строку дії договорів пайової участі. Зазначає про наявність очевидних ознак протиправності дій та рішень виконавчого органу, реальної загрози протиправного демонтажу тимчасових споруд товариства оскільки відповідачем та третьою особою вчиняються активні дії по знищенню торговельної мережі ТДВ «Агентство Союздрук». Механізм примусового знесення кіосків товариства під формальним приводом непродовження дії договорів пайової участі (через застосування Протоколу №8 від 09.12.2025) вже запущено в дію, здійснено примусовий демонтаж трьох об'єктів 23.12.2025, 23.01.2026, 05.03.2026. Ризик повторення цих дій щодо інших 17 тимчасових споруд ТДВ «Агентство Союздрук», які є предметом майбутнього спору, є прямим, реальним і безпосереднім. Вказує про наявність приписів щодо: вул. І. Сікорського,1а припис №202601103 від 05.01.2026 р.; вул. Саратовська,6/42 (вул. Павла Вірського, 6/42) - припис №202534002 від 18.12.2025 р.; вул.Щербаківського Данила,53 - припис №202534037 від 24.12.2025 р.; вул.Щербаківського Данила,63 - припис №202534043 від 24.12.2025 р.; вул.Щербаківського Данила,45 - припис №202534003 від 18.12.2025 р.; пр. Берестейський,17 - припис №202533870 від 24.12.2025 р.; вул.Щербаківського Данила,63 - припис №202534044 від 24.12.2025 р.; вул.Павлівська,22-24 - припис №202534969 від 30.12.2025 р.; вул.В.Чорновола,28 - припис №202534952 від 29.12.2025 р.; вул.Дмитрівська,73 - припис №202534972 від 30.12.2025 р.; вул. Д. Щербаківського,45 - припис №202534006 від 18.12.2025 р.; вул.Бульварно - Кудрявська,16 - припис №202533882 від 25.12.2025 р.; вул.Січових Стрільців,59/65 - припис №202534965 від 30.12.2025 р.; вул.Парково-Сирецька,12 - припис №202533095 від 30.12.2025 р.; вул.Щусєва,24 - припис №202535009 від 30.12.2025 р.; вул.Ольжича,6 - припис №202533092 від 30.12.2025 р.; вул. Щусєва, 35-А - припис №202535011 від 30.12.2025 р. Вважає, що демонтаж призведе до незворотних наслідків, повної зупинки господарської діяльності підприємства та унеможливить відновлення порушених прав товариства навіть у разі задоволення його позовних вимог.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
В силу положень частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії індивідуального акта, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини першої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України, оскільки забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699).
Вирішуючи подану заяву про забезпечення позову, суд виходить із того, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності прикласти значних та додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.
Враховуючи намір ТДВ "Агенство Союздрук" щодо подачі позову до суду про оскарження дій Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо відмови у продовженні строку дії договорів щодо пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою, листів Департаменту від 05.01.2026 №055-130, №055-131 та від 19.02.2026 №055-3080, №055-3079, якими фактично відмовлено у продовженні строку дії договорів пайової участі, зобов'язання продовжити строк дії договорів пайової участі щодо тимчасових споруд, суд зазначає настіпне.
Верховний Суд в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що рішення про демонтаж тимчасових споруд не є розпорядженням майном, проте демонтаж має здійснюватися з підстав передбачених нормативним актом, яким врегульовано відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням споруд, який у визначених випадках передбачає повернення майна.
Щодо ймовірності понесення ТДВ "Агенство Союздрук" певних матеріальних збитків, Верховний Суд в питанні вжиття заходів забезпечення позову у схожих правовідносинах, зокрема, у постановах від 20.03.2019 у справі №826/14951/18 та від 30.09.2021 у справі №160/7358/21 дійшов наступних висновків: «Щодо ускладнення чи унеможливлена ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, суд звертає увагу, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе виникнення додаткових витрат та інше. Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі».
За такого правового регулювання та висновків Верховного Суду, суд не знаходить правових підстав відступати від вже сформованих Верховним Судом у подібних до спірних правовідносинах висновків.
Також, суд зазначає, що в оскаржуваних листах Департаменту не йдеться мова про демонтаж тимчасових споруд, вказано про неможливість пролонгації договорів пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою за протоколу № 8 Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства від 09.12.2025 року.
Представник заявника вказує на приписи щодо спірних 17 об'єктів, які не оскаржуються в судовому порядку, та суд зауважує, що за даними приписами йдеться мова про демонтаж тимчасових споруд, а не про знесення самочинного будівництва, що не може свідчити про неможливість відновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову.
Суд вказує, що демонтаж тимчасових споруд не свідчить про неможливість або ускладнення поновлення у подальшому прав, які позивач вважає порушеними, оскільки мова йде про тимчасові споруди, які є пересувними та, у разі поновлення прав позивача у судовому порядку, можуть бути повернуті на попереднє місце розташування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.03.2024 у справі №540/7262/21.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, наявність ознак правомірності дій та рішень відповідача, що буде предметом оскарження у поданому до суду позову, у відповідній справі, може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Окрім того, з наявних матеріалів, які долучено до заяви про забезпечення позову, судом не виявлено існування обставин, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Реальне настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.03.2024 у справі №640/273/22.
Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи, що є неприпустимим.
Заявлення про наявність активних дій по знищенню торговельної мережі ТДВ «Агентство Союздрук» за трьома іншими об'єктами, які не стосуються майбутнього предмета спору не є беззаперечною підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Так підстави також виключаться за наведених заявником іншими судовими рішеннями на підтвердження протиправності дій та рішень по демонтажу ТС, забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення позову застосовуються судом у кожному випадку окремо за наявності обґрунтованих підстав та обставин.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні заяви представника заявника Товариства з додатковою відповідальністю "АГЕНСТВО СОЮЗДРУК" Кулаковської Г.М. щодо вжиття заходів забезпечення позову до подачі позову, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати заявнику/представнику.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Войтович І. І.