06 березня 2026 року (15:20)Справа № 280/11354/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄД» (69124, м.Запоріжжя, Хортицьке шосе, буд. 46, код ЄДРПОУ 19267645) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -
24.12.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄД» (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄД» за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 168 415,55 грн., який виник внаслідок самостійно поданої до контролюючого органу податкової декларації. У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань контролюючим вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме: на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення була направлена податкова вимога форми «Ю» №0004462-1302-0801 від 18.06.2025, яка повернута на адресу податкового органу не врученою. Уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області 19.06.2025 прийнято Рішення про опис майна у податкову заставу №1203/08-01-13-02-14. Податковим керуючим, призначеним наказом ГУ ДПС у Запорізькій області, 17.07.2025 складено Акт опису майна платника податків №1067/08-01-13-02-15. Опис майна здійснено за даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта. В подальшому, 20.11.2025 ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків/електронних гаманців, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу №700/4-0801. ГУ ДПС у Запорізькій області вживались заходи стягнення податкового боргу та були направлені наступні інкасові доручення, які були повернуті у зв'язку з тим, що на рахунках відсутні кошти. З огляду на те, що станом на дату подання позовної заяви податковий борг не сплачено позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 29.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не надано.
На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Згідно із даними облікової картки платника та довідки про заборгованість у відповідача наявний податковий борг з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 168 415,55 грн.
Податковий борг виник внаслідок самостійно поданої до контролюючого органу податкової декларації №9035701121 від 18.02.2025, в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету за 2025 рік у розмірі 1 447 500,59 грн. Розмір щомісячного платежу складає 120 625,05 грн. з січня по листопад 2025 року та 120 625,04 грн. за грудень 2025 року.
Згідно інтегрованої картки платника податків з орендної плати з юридичних осіб податковий борг становить: 120 625,05 грн. (нараховано за травень 2025 року ) - 72 834,55 грн. (сплачено) + 120 625,05 грн. (нараховано за червень 2025 року) = 168 415,55 грн.
Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме: на адресу відповідача надіслана податкова вимога від 18.06.2025 № 0004462-1302-0801, яка повернута на адресу податкового органу не врученою.
19.06.2025 ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 1203/08-01-13-02-14, відповідно до якого вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (19267645 віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ «ВЄД» (код ЄДРПОУ 34535020), а у разі, якщо на момент складення акту опису майно відсутнє або його балансова вартість менша за суму податкового боргу, - також того майна, права власності на яке він набуде у майбутньому.
17.07.2025 податковим керуючим ГУ ДПС у Запорізькій області складено акт опису майна №1067/08-01-13-02-15, відповідно до якого проведено опис такого майна відповідача:
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1449691623101. Тип об'єкта: павільйон промислових товарів літ.К, об'єкт житлової нерухомості: Ні. Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 277; Адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Хортицьке шосе, будинок 46;
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1449665823101. Тип об'єкта: павільйон промислових товарів літ.И, об'єкт житлової нерухомості: Ні. Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 232. Адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Хортицьке шосе, будинок 46;
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1449638123101; Тип об'єкта: павільйон промислових товарів літ.Д, об'єкт житлової нерухомості: Ні. Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 247.4. Адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Хортицьке шосе, будинок 46;
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1449607023101. Тип об'єкта: павільйон промислових товарів літ.Е, об'єкт житлової нерухомості: Ні. Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 206. Адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Хортицьке шосе, будинок 46.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі №280/6248/25, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄД» з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, кошти у сумі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 224 290,50 грн.
Уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області 20.11.2025 прийнято рішення № 700/4-0801 про стягнення з ТОВ «ВЄД» коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу.
Відповідно до даних ДПС у ТОВ «ВЄД» наявні рахунки в АТ «Райффайзен Банк», АТ «ОТП БАНК».
ГУ ДПС у Запорізькій області вживались заходи стягнення податкового боргу та були направлені платіжні інструкції на примусове списання (стягнення коштів):
АТ «Райффайзен Банк»:
№ЕПІ-0801-1302-000047612 від 25.11.2025, р/р UA323003350000000026002416894, - повернута без виконання у зв'язку з недостатністю суми наявних коштів для покриття зазначеної в повідомленні суми;
№ЕПІ-0801-1302-000047613 від 25.11.2025, р/р UA323003350000000026002416894, -повернута без виконання у зв'язку з недостатністю суми наявних коштів для покриття зазначеної в повідомленні суми;
АТ «ОТП БАНК»:
№ЕПІ-0801-1302-000047616 від 25.11.2025, р/р UA943005280000026004001302556, -повернута без виконання у зв'язку з відсутністю коштів;
№ЕПІ-0801-1302-000047617 від 25.11.2025, р/р UA943005280000026004001302556, -повернута без виконання у зв'язку з відсутністю коштів.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з пунктами 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Виконанням податкового обов'язку, згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За змістом пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.
Відповідно до підпунктів 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).
Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до пункту 59.5. статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
За змістом пунктів 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Згідно з пунктами 89.1, 89.2 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає:
у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України, у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Підпунктом 20.1.34-1 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Отже, Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Обов'язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.03.2023 у справі № 440/11471/21.
При вирішенні вимог про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, до предмету доказування входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків. Тобто при застосуванні приписів статті 95 ПК України з'ясування вказаних обставин є першочерговим.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.09.2023 у справі №480/492/22.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на момент звернення до суду наявний податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі168 415,55 грн., який виник на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених податкових зобов'язань за податковою декларацією.
Позивачем вживалися заходи щодо стягнення з відповідача в досудовому порядку - податковий орган звернувся до банків обслуговуючих ТОВ «ВЄД» щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суму податкового боргу, але платіжні доручення не були реалізовані у зв'язку недостатністю коштів.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2025 у справі №340/2276/23 зазначав, що повернення інкасових доручень банком без виконання через відсутність коштів на рахунках Товариства, навіть якщо це було підставою для повернення не всіх направлених контролюючим органом інкасових доручень з наведених підстав, може бути доказом доводів позивача, що єдиним джерелом погашення податкового боргу Товариства у розмірі, який відповідає сумам грошових зобов'язань у повернутих банком через відсутність коштів інкасових дорученнях, є майно відповідача, що знаходиться у податковій заставі. Оскільки майно може бути джерелом погашення податкового боргу в разі відсутності грошових коштів (на рахунках та/або готівкою) у відповідній (необхідній) сумі, вирішення спору між сторонами залежить від встановленого факту чи є на рахунках грошові кошти у розмірі, що відповідає сумі податкового боргу. І саме ця обставина є однією з визначальних та підлягає встановленню судом, зокрема й на підставі пояснень сторін, наданих ними або витребуваних судом належних доказів.
Податкова застава підтверджена витягом з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, а перелік такого майна, на яке поширюється право податкової застави, визначений актом опису майна, дослідженим судом під час судового розгляду справи.
З огляду на викладене суд вважає за можливе надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ТОВ «ВЄД» у розмірі 168 415,55 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Також суд вважає за необхідне наголосити, що судове рішення про надання дозволу на погашення податкового боргу платника податків за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, є лише підставою для прийняття контролюючим органом відповідного рішення, однак, не підміняє його. Суд надає лише дозвіл на погашення суми податкового боргу, тоді як безпосередній продаж заставленого майна проводиться відповідно до Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2017 №518.
Про це зазначав Верховний Суд і в постанові від 08.01.2025 у справі №808/2925/17.
У постанові від 25.11.2021 у справі №580/3199/19 Верховний Суд звертав увагу, що рішення про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, не позбавляє органи ДПС України права продовжувати заходи по стягненню такого боргу за рахунок коштів, якщо такі з'являються у платника податків. При цьому податковим органом має бути врахована динаміка надходження коштів та співвідношення залишку боргу до його початкової величини та до вартості майна, що передається на реалізацію.
Про це, також, зазначав Верховний Суд в постанові від 19.02.2026 у справі №340/6764/23.
Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄД» (69124, м.Запоріжжя, Хортицьке шосе, буд. 46, код ЄДРПОУ 19267645) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - задовольнити частково.
Надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄД» (69124, м.Запоріжжя, Хортицьке шосе, буд. 46, код ЄДРПОУ 19267645) у розмірі 168 415,55 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 06.03.2026.
Суддя Ю.В. Калашник