02 березня 2026 рокуСправа № 160/3255/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Петриківський комунсервіс" Петриківської селищної ради, Виконавчого комітету Петриківської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 12.02.2026 року звернувся через систему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, яка була передана 13.02.2026 року, в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Петриківської селищної ради про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення та управління відходами для КП "Петриківський комунсервіс", яке набрало чинності з 01.01.2026 року;
- зобов'язати КП "Петриківський комунсервіс" Петриківської селищної ради здійснити перерахунок вартості наданих послуг споживачам, починаючи з 01.01.2026 року, за тарифами, що діяли до прийняття скасованого рішення.
До суду 13.02.2026 року від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: рішення Виконавчого комітету Петриківської селищної ради від 26.12.2025 року № 297 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення та вивозу твердих побутових відходів".
Ухвалою суду від 19.02.2026 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.160 КАС України, та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, усунути її недоліки шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви, в якій привести позовні вимоги відповідно до вимог п.4 ч.5 ст.160 КАС України, конкретизувати - яке саме рішення він просить суд визнати протиправним та скасувати і яким конкретно споживачам необхідно здійснити перерахунок вартості наданих послуг.
25.02.2026 року на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивачем вже заявлені наступні позовні вимоги:
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Петриківської селищної ради від 26.12.2025 року № 297 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення та вивозу твердих побутових відходів";
- зобов'язати Комунальне підприємство "Петриківський комунсервіс" Петриківської селищної ради здійснити йому перерахунок вартості нарахувань за послуги з централізованого водопостачання, водовідведення та вивозу твердих побутових відходів по особовому рахунку, відкритому за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 01.01.2026 року, виходячи з розміру тарифів, що діяли до моменту прийняття скасованого рішення від 26.12.2025 р. № 297.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Виконавчого комітету Петриківської селищної ради від 26.12.2025 року № 297 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення та вивозу твердих побутових відходів".
Так, зазначена позовна вимога в цій частині підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Водночас, суд звертає увагу, що позивач у позовній заяві також заявляє вимоги про зобов'язання Комунального підприємства "Петриківський комунсервіс" Петриківської селищної ради здійснити йому перерахунок вартості нарахувань за послуги з централізованого водопостачання, водовідведення та вивозу твердих побутових відходів по особовому рахунку, відкритому за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 01.01.2026 року, виходячи з розміру тарифів, що діяли до моменту прийняття скасованого рішення від 26.12.2025 р. № 297.
В уточненій позовній заяві позивач вказує, що він є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та згідно зі ст.322, ст.360 ЦК України, та ч.3 ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", несе солідарну відповідальність за утримання майна та оплату комунальних послуг, що підтверджує його статус споживача та наявність порушеного права.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";
13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
При цьому, суд звертає увагу, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів характер, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Наведена позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.05.2018 року у справі №826/7431/16 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/74506132).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас, згідно із абзацом першим частини першою статті 19 ЦПК України від 18.03.2004 року №1618-IV суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Положеннями глави 3 Цивільного кодексу України (статті 15 - 23) регулюється захист цивільних прав та інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України регламентовано право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За приписами частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, вимога про зобов'язання КП "Петриківський комунсервіс" Петриківської селищної ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок вартості нарахувань за послуги з централізованого водопостачання, водовідведення та вивозу твердих побутових відходів по особовому рахунку, відкритому за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 01.01.2026 року, виходячи з розміру тарифів, що діяли до моменту прийняття скасованого рішення від 26.12.2025 р. № 297, яка виникла в результаті порушеного цивільного права позивача, має розглядатись за правилами цивільного судочинства.
Таким чином, суд доходить висновку, що в позовній заяві об'єднано кілька вимог, які належить розглядати різним судам в порядку різного судочинства.
Суд зазначає, що частиною шостою статті 21 КАС України встановлено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п.6 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачеві.
Керуючись статтями 20, 21, 30, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Петриківський комунсервіс" Петриківської селищної ради, Виконавчого комітету Петриківської селищної ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма