Житомирський апеляційний суд
Справа №273/1748/25 Головуючий у 1-й інст. Бєлкіна Д. С.
Номер провадження №33/4805/574/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Рябенька Т. С.
05 березня 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Рябенька Т.С., за участі секретаря Хрус С.А., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності Крижанівського В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника Крижанівського В.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 16 січня 2026 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановила:
Постановою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 16 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 06.10.2025 року о 15 год. 07 хв. в сел. Кам'яний Брід по вул. Довбиська 22, водій ОСОБА_1 керував трактором колісним Беларус д.н.з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі КПН «Баранівська лікарня» відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР. Такі дії ОСОБА_1 попередньо кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням захисник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, обставини досліджені неповно, а висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що з відеозапису ОСОБА_3 не менше 5 разів повідомив, що не відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння і просив надати таку можливість будь яким іншим способом, але не приладом Драгер, оскільки до нього довіри не мав, адже в медичному закладі взагалі стороння особа розірвала самостійно запакований мундштук та відмовилася його дати в руки на надати для огляду. Зазначає, що суд не взяв до уваги те, що на момент огляду були відсутні будь які ознаки алкогольного сп'яніння у Денисовця (поведінка, зіниці очей, мова в порядку). Крім того, поліцейські не роз'яснили ОСОБА_3 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст. 251 КУпАП.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ААД № 662389 від 06.10. 2025 року вбачається, що 06.10.2025 року о 15 год. 07 хв. в сел. Кам'яний Брід по вул. Довбиська 22, водій ОСОБА_1 керував трактором колісним Беларус д.н.з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі КПН «Баранівська лікарня» відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.2).
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних засобів із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку, і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що дії працівників поліції під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення були неправомірними, спростовується наявним у матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника патрульної поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 беззаперечно та без примусу з боку працівників поліції відмовився від законної вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння як за допомогою технічних засобів так і в закладі охорони здоров'я. При цьому ОСОБА_1 було попереджено про наслідки ухилення від проведення огляду та належним чином роз'яснені права та обов'язки.
Так, з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівниками поліції зупинено трактор колісний Беларус д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , оскільки він не включив покажчик повороту (15:04:04). Працівники поліції запитують, де вчились на права, оскільки сумніваються, що права дійсні. В ході розмови, поліцейський зазначає: «ох, який перегар». 15:08:49 працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки. Водій нічого не відповідає, комусь телефонує. 15:09:21 працівники поліції пропонують проїхати в медичний заклад. Денисовець відповідає, що зараз приїхде директор. 15:11:33 Працівник поліції зазначає, що вже втретє запитує, чи будете проходити огляд. ОСОБА_1 відповідає, що чекає директора. 15:13:35 приїжджає директор (місцевий депутат, керівник агро підприємства), який зазначає, що працівники поліції довели водія до такого стану. В процесі розмови ОСОБА_1 зазначає, що закінчив пить, вчора в вісім годин (15:26:40). Ще раз зазначає (15:33:55) вчора пив. На запитання працівників поліції (15:45:06) ОСОБА_1 зазначає, що їдемо в медичний заклад. 16:05:43 приїхали в медичний заклад.
Крім того, як вбачається з відеозапису (16:47:36) у ході проведення огляду в приміщенні КНП «Баранівська лікарня», медичною сестрою було дотримано всіх вимог стерильності та технічного регламенту. На вимогу водія ОСОБА_1 , медсестра у його присутності 16:47:53 розпакувала новий герметичний мундштук та власноруч встановила його у газоаналізатор, Drager Alcotest. Після цього медсестра, утримуючи прилад у руках відповідно до правил експлуатації та техніки безпеки, запропонувала водію здійснити видих у мундштук. Однак особа, незважаючи на задоволення її вимоги щодо нового мундштука, відмовилася наблизитися до приладу та виконати продув. Зазначене чітко зафіксовано на відеозаписі: мундштук був стерильним, прилад був готовий до роботи, а дії медсестри були професійними та послідовними. Для забезпечення прозорості огляду та на вимогу водія ОСОБА_1 (16:51:52) медична сестра передала йому в руки новий мундштук у заводському герметичному пакуванні. Він особисто оглянув цілісність пакування та маркування. Проте, навіть після особистої перевірки витратних матеріалів, ОСОБА_1 продовжив затягувати час та в результаті відмовився від здійснення видиху, що підтверджує його намір ухилитися від огляду, а не турботу про безпеку процедури. Поруч з ОСОБА_1 постійно знаходився директор. Під впливом вказівок директора, ОСОБА_1 свідомо затягував час та, навіть після особистого огляду запакованого мундштука, відмовився від огляду. Зазначає, що не відмовляється, але і не проходить, питає, які є ще методи. Після ознайомлення зі стерильним мундштуком, водій ОСОБА_1 , висунув вимогу щодо забору крові, умисно ігноруючи першочерговий етап огляду - тестування за допомогою газоаналізатора. Поліцейським (16:48:34) та лікарем було роз'яснено, що відповідно до Інструкції МВС/МОЗ №1452/735, забір крові є вторинним етапом або винятком, а безпідставна відмова від тестування повітря при наявності технічної можливості є відмовою від огляду в цілому. Незважаючи на роз'яснення, ОСОБА_1 наполягав на своєму, фактично саботуючи встановлену процедуру.
Відповідно до розділу II та III Інструкції №1452/735, огляд починається з технічного засобу (алкотестера). Забір біологічних середовищ (крові) проводиться лише у разі неможливості застосування алкотестера або при незгоді з його результатами. Оскільки водій ОСОБА_1 безпідставно відмовився від першого етапу (продуву), він власноруч зробив неможливим подальший огляд. Вимога здати кров замість продуву є свідомим порушенням встановленого законом порядку.
А тому доводи захисника в цій частині суд відкидає як необґрунтовані.
Доводи захисника, що ОСОБА_1 не дали перевірити прилад, чим порушили його право на безпечний огляд, є голослівними.
Відеозаписом зафіксовано, що водію було надано новий герметично запакований мундштук. ОСОБА_1 особисто тримав його в руках, розглядав та мав змогу переконатися у його цілісності. Те, що медична сестра не передала в руки сам прилад (державне майно високої вартості), не є порушенням, оскільки жодна норма закону не зобов'язує медика випускати прилад з рук. Доступ до мундштука для видиху був забезпечений повністю.
Твердження захисту про відсутність ознак сп'яніння є необгрунтованим, оскільки саме наявність цих ознак стала підставою для відвезення водія до медичного закладу, що підтверджується відеозаписом та первинними матеріалами справи. Більше того, подальша поведінка ОСОБА_1 та його намагання ухилитися від тестування лише підтверджують обґрунтованість підозр поліцейських.
Таким чином, відеозаписом, зафіксовано спілкування з ОСОБА_1 , пропозицію огляду та його відмову, всі твердження захисника про «голослівність» чи «незаконність» дій поліції є лише способом уникнення від відповідальності.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» технічні засоби відеофіксації застосовуються поліцейськими з метою фіксації визначених процесуальних дій і не передбачають обов'язку здійснення безперервного запису протягом усього часу несення служби. Сам по собі факт відсутності відеозапису у певні проміжки часу не свідчить про незаконність дій працівників поліції за умови, що наявними матеріалами підтверджено фіксацію ключових обставин, зокрема пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння, результатів такого огляду або факту відмови від його проходження.
Крім того, складання протоколу про адміністративне правопорушення є письмовою процесуальною дією технічного характеру, що може тривати певний час. Відсутність повної відеофіксації безпосереднього процесу оформлення документів не є істотним порушенням вимог закону, оскільки визначальним є належна фіксація факту правопорушення та роз'яснення особі її процесуальних прав і обов'язків.
Із дослідженого відеозапису вбачається, що особа чітко та однозначно відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як із використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, так і в умовах медичного закладу.
Крім того, на наявних фрагментах відеозапису поведінка працівників поліції є послідовною та логічно узгодженою, викладені обставини події залишаються незмінними. Відтак наявність перерв у відеофіксації не спростовує встановлених фактичних обставин та не впливає на доведеність складу адміністративного правопорушення.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не надано.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
Апеляційну скаргу адвоката Крижанівського В.П, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Баранівського районного суду Житомирської області від 16 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.С. Рябенька