Номер провадження 2-п/754/28/26
Справа № 754/4441/25
Іменем України
05 березня 2026 року Суддя Деснянського районного суду міста Києва Зотько Т. А., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за заявою відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
21.01.2026 (передано судді по виходу з лікарняного 26.01.2026) ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175, 176, 177 ЦПК України.
Ухвалою судді від 27.01.2026 року вищевказану заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
30.01.2026 року (зареєстровано 02.02.2026 року) через систему «Електронний суд» від відповідачки надійшла заява про звільнення від сплати судового збору та заява про направлення сторонам заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвалою судді від 03.02.2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без руху та повторно надано строк для усунення недоліків.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави ( рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
При цьому, відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Як вбачається із довідки, що міститься у матеріалах справи, 13.02.2026 року позивачкою було отримано на електронну пошту копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 03.02.2026 року.
Станом на 05.03.2026 зазначені в ухвалі судді від 03.02.2026 недоліки не виправлені.
Оскільки заявниця, не цікавиться провадженням у справі за поданою нею заявою, вимог ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 03.02.2026 року не виконала у визначений в ухвалі строк, за вищенаведених обставин, приходжу до висновку, що заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, слід повернути заявниці, роз'яснивши при цьому право останньої на повторне звернення з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - вважати неподаною та повернути позивачці.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Повний текст ухвали виготовлено 05.03.2026.
Суддя: Т. А. Зотько