Номер провадження 3/754/793/26
Справа №754/2469/26
Іменем України
05 березня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Тарасенко Н.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 06 лютого2026 року об 11 год. 25 хв. по вул. Мілютенка, 14А у м. Києві, керував транспортним засобом - автомобілем марки «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння кінцівок пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за порушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, повторно, протягом року, 06 лютого 2026 року об 11 год. 25 хв. по вул. Мілютенка, 14А в м.Києві, в порушення вимог п. 2.1а Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом - автомобілем марки «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду відносно нього справи про адміністративне правопорушення, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачене ст.ст.126, 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Враховуючи викладене, судом визнано за можливе проводити розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Виходячи з наданих суду матеріалів справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме:
1/протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 584446 від 06 лютого 2026 року, ЕПР1 №584442 від 06 лютого 2026 року, які складені у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містять необхідні у них відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;
2/ направленнями на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану сп'яніння до КНП КМКЛ №10 від 06 лютого 2026 року;
3/ даними, що містять картки обліку адміністративних правопорушень вчинених ОСОБА_1 ;
4/ даними, що містить довідка складена 09 лютого 2026 року ст. інспектором відділу адміністративної практики УПП у м.Києві Вацурою І. за результатами проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення;
5/ постановою Деснянського районного суду м.Києва від 18 березня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП (справа№754/2002/24);
6/ постановою серії ЕНА №6599307 від 01 лютого 2026 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами;
7/ відеозаписами з нагрудної відеокамери працівників Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, згідно якого ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я - відмовився.
Суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки він будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння та будучи особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за порушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме керував транспортним засобом будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер вчинених ним адміністративних правопорушень, дані про особу порушника та вважає за необхідне притягнути його за скоєні адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу у розмірі передбаченому в санкціях ч. 1 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчинених правопорушень, особі порушника та ступеню йоговини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 283, 284, 294 КУпАП,
Накласти на ОСОБА_1 за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік, за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст.126 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн. (сорок тисяч вісімсот грн.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Остаточно за сукупністю призначених стягнень накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн. (сорок тисяч вісімсот грн.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп. (шістсот п'ять грн. шістдесят коп.).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя