Справа № 308/427/26
13 січня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про яке 11.12.2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025078030000750 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Краматорськ Донецької області, громадянки України, із середньою освітою, інваліда 3 групи, тимчасово не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ч.2 ст. 125 КК України
10.12.2025 року приблизно о 19 год. 00 хв. ОСОБА_3 перебуваючи у холі гуртожитку ПГК «УжНУ», що розташована у місті Ужгороді по вул.. Українській, 19, де у неї із потерпілим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , охоронцем ПГК «УжНУ», на грунті виниклих неприязних відносин виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 шляхом фізичного впливу та з метою заподіяння шкоди здоров"ю потерпілому ОСОБА_4 , який є інвалідом 3 гр., реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх насиання, діючи з прямим умислом, спрямованим на заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого, нанесла близько трьох ударів милицею в область обличчя, лівої руки та голови.
В результаті протиправних дій ОСОБА_3 заподіяла потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у виді: синців на шкірних покривах обличчя та лівої верхньої кінцівки, струс головного мозку, незначний набряк м'яких тканин волосистої частини голови в тім"яній ділянці справа, ЗЧМТ, які потягли за собою розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше як три тижні (21 день), і за цією ознакою згідно п. 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров"я.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинила кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров"я.
Вказані обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.
Судом встановлено, що відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України підозрюваній ОСОБА_3 у присутності її захисника адвоката ОСОБА_5 , прокурором роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого підозрювана ОСОБА_3 , у заяві складеній нею 08.01.2026 року в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 підтвердила роз'яснення їй вказаних положень законодавства та надала добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
При цьому, до суду разом із обвинувальним актом подано заяву підозрюваної ОСОБА_3 від 08.01.2026 року щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складену в присутності захисника.
У вказаній заяві, складеній у присутності захисника підозрюваної ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 , підтверджено беззаперечне визнання винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами які вона не оспорює і підтверджено згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності у спрощеному провадженні.
Крім того, до суду з обвинувальним актом направлено заяву ОСОБА_4 від 08.01.2026 року, який є потерпілим у кримінальному провадженні, у якій потерпілий зазначив, що згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, йому роз"яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також обмеження щодо права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України.
В обвинувальному акті прокурором заявлено клопотання, в якому він просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , складену в присутності її захисника - адвоката ОСОБА_5 , в якій вона зазначає, що згодна та не оспорює із встановленими під час досудового розслідування обставинами і згідна з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без її участі, зважаючи на відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, доходить висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, при обставинах, встановлених органом досудового розслідування та викладених в обвинувальному акті, доведена повністю наданими до суду та дослідженими судом доказами.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров"я.
Відповідно до довідки УІАП ГУНП в Закарпатській області № 25346501702321515268 від 12.12.2025 року ОСОБА_3 раніше не судима.
Відповідно до довідки КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» Закарпатської обласної ради від 12.12.2025 року № 3195, ОСОБА_3 за медичною допомогою до вказаного закладу не зверталася.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та особи з інвалідністю.
Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, конкретні обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка є інвалідом 3 групи, раніше не судима, вчинене нею кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 125 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, а також наявність обставини, яка пом'якшує покарання та наявність обставин, які обтяжують покарання.
Суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, доходить висновку про необхідність призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді пробаційного нагляду на строк один рік.
Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень.
На підставі п. 1 - 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на засуджену ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Роз'яснити засудженій ОСОБА_3 , що у відповідності до ч. 1 ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази у кримінальному провадженні - оптичний носій CD - диск, з відеозаписом із камери відеоспостереження, які знаходяться в холі гуртожитку «ПГК «УжНУ», що за адресою: м. Ужгород, вул. Українська, 19, у період часу із 19:00 год. по 20:00 год. 10.12.2025 року - залишити на зберігання при матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України призначивши покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.
На підставі п. 1,2,3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на засуджену ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Роз'яснити засудженій ОСОБА_3 , що у відповідності до ч. 1 ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази у кримінальному провадженні - оптичний носій CD - диск, з відеозаписом із камери відеоспостереження, які знаходяться в холі гуртожитку «ПГК «УжНУ», що за адресою: м. Ужгород, вул. Українська, 19, у період часу із 19:00 год. по 20:00 год. 10.12.2025 року - залишити на зберігання при матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - відсутні.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: ОСОБА_1