26 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 910/9851/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.
та представників:
позивача - Голік О. А., Жегулін Ю. М.
відповідача 1 - не з'явився
відповідача 2 - не з'явився
відповідача 3 - не з'явився
відповідача 4 - Кобук Р. А.
відповідача 5 - не з'явився
відповідача 6 - не з'явився
відповідача 7 - не з'явився
відповідача 8 - не з'явився
відповідача 9 - Голуб Н. В.
відповідача 10 - не з'явився
відповідача 11 - не з'явився
відповідача 12 - не з'явився
третя особа - Кузьменко Ю. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді Студенця В. І.
про самовідвід від розгляду справи
у справі № 910/9851/20
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) ОСОБА_4 ; 5) ОСОБА_5 ; 6) ОСОБА_6 ; 7) ОСОБА_7 ; 8) ОСОБА_8 ; 9) ОСОБА_9 ; 10) ОСОБА_10 ; 11) ОСОБА_11 ; 12) ОСОБА_12
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національного банку України
про відшкодування шкоди в розмірі 394 923 890,12 грн
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про відшкодування шкоди у розмірі 394 923 890,12 грн (з урахуванням збільшення розміру позовних вимог), заподіяної Публічному акціонерному товариству Банк "Траст" та його кредиторам.
Справа розглядалась судами неодноразово.
За наслідками нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції зазначеної постанови.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі №910/9851/20.
Також Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі №910/9851/20.
Окрім того, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 у справі №910/9851/20.
Також ОСОБА_9 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 у справі №910/9851/20.
Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі № 910/9851/20. Призначено розгляд справи у судовому засіданні на 05.02.2026 об 11:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі № 910/9851/20. Розгляд касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі № 910/9851/20 та касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі №910/9851/20 об'єднано в одне касаційне провадження. Призначено розгляд справи у судовому засіданні на 05.02.2026 об 11:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 у справі № 910/9851/20. Призначено касаційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_9 на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 у справі № 910/9851/20. Призначено касаційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У зв'язку із запланованою відпусткою судді Мамалуя О. О. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026.
Так, згідно зазначеного протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026, справу № 910/9851/20 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2026 у справі № 910/9851/20 розгляд касаційних скарг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023, постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 і касаційної скарги ОСОБА_9 на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 у справі № 910/9851/20 об'єднано в одне касаційне провадження. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 26.02.2026 о 14:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
25.02.2026 суддя Верховного Суду Студенець В. І. заявив самовідвід від участі у розгляді справи № 910/9851/20, який мотивовано тим, що до початку судового засідання 26.02.2026 до Суду надійшла заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід судді Студенця В. І. Вказана заява мотивована тим, що: (1) Суддя Верховного Суду Студенець В. І. є постійними учасником судових колегій під час розгляду Верховним Судом позовних заяв Фонду гарантування; (2) у судді Верховного Суду Студенця В. І. вже склались певні суб'єктивні внутрішні переконання щодо правовідносин, які виникли між Фондом гарантування та відповідачами (посадовими особами ПАТ БАНК "ТРАСТ"), що може зашкодити всебічному, повному, неупередженому та об'єктивному розгляду справи та прямо суперечить статті 7 ГПК (рівність перед законом і судом), статті 13 ГПК (змагальність сторін), статті 14 ГПК (диспозитивність господарського судочинства). Зазначені обставини викликають у Фонду гарантування обґрунтовані сумніви у можливості безстороннього неупередженого та об'єктивного розгляду справи цим складом Верховного Суду; (3) суддя Верховного Суду Студенець В. І. системно висловлює окрему думку, в якій не погоджується із правовими висновками викладеними в постановах Верховного Суду в справах, де задоволено позови Фонду гарантування або ж скасовує рішення на користь Фонду гарантування, вибірково застосовуючи судову практику.
При цьому, у вказаній заяві суддя Студенець В. І. зазначає, що сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями судді не свідчить про його упередженість чи необ'єктивність та не є підставою для відводу відповідно до норм ГПК України.
Разом з цим, з метою уникнення будь-яких сумнівів у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та інших учасників судового процесу щодо неупередженості у розгляді даної справи суддя Студенець В. І. вважає за доцільне заявити самовідвід
Верховний Суд, вирішуючи питання щодо самовідводу зазначеного судді від розгляду справи, виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 38 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно з частиною третьою статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Частиною другою цієї статті ГПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
За приписами частини дев'ятої статті 39 ГПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Згідно з частиною першою статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Положеннями частини першої статті 35 ГПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частин другої, третьої статті 35 ГПК України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
За приписами статті 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
У рішенні від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" ЄСПЛ відзначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Згідно з практикою ЄСПЛ у разі застосування об'єктивного підходу до з'ясування упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу загалом. Так само й у вирішенні питання щодо з'ясування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45- 50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у виді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
Щодо суб'єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що суддя Верховного Суду Студенець В. І. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази для іншого висновку.
Наведені суддею Верховного Суду Студенець В. І. обставини не підтверджують наявність фактів, які можуть ставити під сумнів його неупередженість, безсторонність та необ'єктивне ставлення до учасників справи, чи про зацікавленість у несправедливому вирішенні справи.
Інших підстав для відводу судді, передбачених статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд не встановив.
З огляду на зазначене Верховний Суд вважає, що немає обґрунтованих підстав для задоволення заяви судді Студенця В. І. про самовідвід.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У задоволенні заяви судді Студенця В. І. від 26.02.2026 про самовідвід у розгляді справи № 910/9851/20 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. А. Кролевець
Судді О. М. Баранець
В. І. Студенець