65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"02" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4803/25
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р. В.,
при секретарі судового засідання Чолак Ю. В.,
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 35625014)
до відповідачів:
1) Селянського (фермерського) господарства «МИХАЙЛИК І К» (75352, Херсонська обл., Генічеський район, с. Громівка, вул. Комарова, буд. 88; код ЄДРПОУ 31135407)
2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про стягнення 112 847,61 грн;
представники сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про солідарне стягнення із Селянського (фермерського) господарства «МИХАЙЛИК І К» (далі - відповідач-1, Фермерське господарство) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) 112 847,61 грн заборгованості за Договором про надання овердрафту № 015/90567/1095906 від 26.05.2021, який було укладено між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (далі - Банк) та Фермерським господарством, та право вимоги за яким перейшло до Товариства на підставі укладеного з Банком Договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024. Також позивач покликається на те, що на забезпечення виконання зобов'язань за Договором № 015/90567/1095906 від 26.05.2021, між Банком та відповідачем-3 було укладено Договір поруки № 150250/90567/328351 від 26.05.2021, у зв'язку з чим спірну заборгованість заявлено до стягнення в солідарному порядку з обох відповідачів.
Ухвалою від 08.12.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду відомостей про засоби зв'язку відповідачів, а також обґрунтованого розрахунку стягуваної суми в читаємому вигляді.
17.12.2025 представник позивача подала до суду заяву про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 18.12.2025 заяву представника позивача про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви задоволено, продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 22.12.2025.
22.12.2025 представник позивача надіслала через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" заяву про усунення недоліків.
Ухвалою від 29.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/4803/25, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 02.02.2026, встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті справи відповідно до ст. 165-167 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Судове засідання, призначене на 02.02.2026, не відбулося у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою від 03.02.2026 повідомлено сторін про те, що судове засідання призначено на 02.03.2026.
У позовній заяві Товариство просило здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідачі правом на подання відзиву не скористались, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, в той час як про розгляд справи повідомлялись належним чином. Так, у зв'язку з тим, що місце реєстрації відповідача-1 та місце проживання відповідача-2 є тимчасово окупованою територією (с. Громівка Генічеського району Херсонської області), суд згідно приписів п. 21 розд. ХІ «Перехідні положення» ГПК України повідомляв відповідачів про розгляд даної справи в порядку ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", а саме через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України (URL: https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/gromadyanam/call/1947413/; https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/gromadyanam/call/1967608/).
Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України унормовано, що разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак, враховуючи те, що відповідачі не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву та, з огляду на приписи п. 21 розд. ХІ «Перехідні положення» ГПК України, вважаються належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, суд виснував про можливість розгляду справи за наявними доказами.
02.03.2026 судом складено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
26.05.2021 між Банком (кредитор) та Фермерським господарством (позичальник) укладено Договір про надання овердрафту № 015/90567/1095906 (далі - договір № 015/90567/1095906; а.с. 9-15), відповідно до п. 1.1 якого кредитор на умовах договору надає позичальнику протягом строку доступності овердрафту можливість використання овердрафту в межах поточного ліміту.
Розділ договору «Визначення термінів» містить, зокрема, такі визначення:
- дата закінчення строку доступності овердрафту - 25.05.2024 включно або інший календарний день, що передує даті закінчення строку овердрафту;
- дата закінчення строку овердрафту - 26.05.2024 або інший день (календарна дата) до закінчення якого позичальник зобов'язаний здійснити повне погашення заборгованості за договором (погашення овердрафту/кредитної заборгованості, сплату процентів, комісій, пені та інших передбачених договором платежів, в тому числі відшкодування витрат та збитків кредитора., пов'язаних з неналежним виконанням позичальником умов договору та/або договорів забезпечення);
- дебетове сальдо - від'ємна різниця між сумою коштів на поточному рахунку та сумою видаткових операцій по поточному рахунку станом на кінець календарного дня. Значення дебетового сальдо не може перевищувати поточний ліміт;
- кредитна заборгованість - сума заборгованості позичальника, що відповідає сумі дебетового сальдо на дату закінчення строку овердрафту та/або на дату скасування максимального ліміту та поточного ліміту відповідно до умов п. 8.3. договору.
Відповідно до п. 1.2 договору № 015/90567/1095906 позичальник зобов'язується використовувати овердрафт за цільовим призначенням, вказаним в пункті 1.9 договору, з дотриманням вимог законодавства України, погасити овердрафт/кредитну заборгованість, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором, у строки, передбачені договором, але не пізніше дати закінчення строку овердрафту.
У п. 1.3 договору № 015/90567/1095906 сторони погодили, що максимальний ліміт за договором складає 1 750 000,00 грн, у межах якого встановлюється поточний ліміт.
Згідно з п. 1.4 договору № 015/90567/1095906 на дату укладання договору поточний ліміт складає 700 000,00 грн. Поточний ліміт за договором не може перевищувати 70% від середньомісячних надходжень за останні три календарних місяці на всі поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора. При цьому розрахунок середньомісячних надходжень здійснюється відповідно до пункту 2.4 договору. В подальшому поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 2 договору.
З моменту виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку, кредитор вважається таким, що надав позичальнику овердрафт. Дебетове сальдо, зафіксоване на поточному рахунку на кінець кожного календарного дня, або сума кредитної заборгованості є заборгованістю позичальника за овердрафтом (п. 1.6 договору № 015/90567/1095906).
Пунктами 1.7 - 1.8 договору № 015/90567/1095906 визначено строк овердрафту: з дати виконання позичальником умов, передбачених пунктом 2.1 договору, по дату закінчення строку овердрафту (включно). Строк доступності овердрафту: з дати початку строку овердрафту, визначеною згідно пункту 1.6 договору, по дату закінчення строку доступності овердрафту (включно).
За умовами п. 1.9 договору № 015/90567/1095906 цільовим використанням овердрафту за договором є поповнення обігових коштів, фінансування ведення фінансово-господарської діяльності та поточних та/або не передбачуваних витрат позичальника. Позичальник не має права використовувати кошти овердрафту на інші цілі. За рахунок овердрафту не можуть здійснюватися операції з примусового стягнення коштів з поточного рахунку позичальника.
У п. 1.11 договору № 015/90567/1095906 закріплено, що грошові зобов'язання позичальника за договором є безумовними та безвідкличними, їх виконання має пріоритет над будь-якими поточними та майбутніми грошовими зобов'язаннями позичальника, якщо інше не встановлено законодавством України.
Положеннями п. 1.12 договору № 015/90567/1095906 передбачено, що протягом трьох місяців з дати укладення договору позичальник зобов'язаний забезпечити щомісячне надходження грошових коштів на поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора, в розмірі не менше 100% відсотків від сукупного обсягу безготівкових надходжень грошових коштів по всіх наявних поточних рахунках позичальника та підтримувати зазначений показник до повного виконання позичальником зобов'язань за договором. При цьому до обсягу безготівкових надходжень грошових коштів на всі поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора, не зараховуються: кредитні кошти; кошти, отримані за рахунок надання/повернення фінансової допомоги; а також кошти, перераховані з вкладних (депозитних) рахунків. Протягом трьох місяців від дати укладання договору зазначене зобов'язання не вважається порушеним.
Приписами п. 2.1 договору № 015/90567/1095906 передбачено, що поточний ліміт встановлюється після виконання таких обов'язкових умов: сплати комісії, передбаченої пунктом 4.9 договору; укладення та належне виконання договорів забезпечення та набрання чинності договорами страхування (полісами) на користь кредитора, як вигодонабувача, відповідно до статті 3 договору; відсутність обставин дефолту.
Положеннями п. 2.2 договору № 015/90567/1095906 встановлено, що зобов'язання кредитора за договором є відкличними. Максимальний ліміт та поточний ліміт не встановлюються, а договір вважається розірваним до надання овердрафту, в разі невиконання позичальником протягом сорока п'яти календарних днів з дати укладання договору обов'язкових умов, передбачених пунктом 2.1 договору.
Зазначений в договорі поточний ліміт діє до останнього дня третього календарного місяця від дати укладання договору (п. 2.3 договору № 015/90567/1095906).
Пунктом 3.1 договору № 015/90567/1095906 сторони погодили, що виконання зобов'язань позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором, забезпечується: порукою відповідно до договору поруки, що повинен бути укладений одразу ж після укладення договору, між кредитором і поручителем ОСОБА_1 ; будь-якими іншими договорами забезпечення, що вчинені на користь кредитора протягом строку дії договору.
Згідно з п. 4.1 договору № 015/90567/1095906 проценти за користування овердрафтом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 14,35% річних.
Положеннями п. 4.2 договору № 015/90567/1095906 встановлено, що з дати скасування максимального ліміту та поточного ліміту з будь-яких підстав, зазначених в пунктах 8.2 та 8.3 (крім підпункту 8.3.4) договору, проценти за користування кредитною заборгованістю розраховуються но основі фіксованої процентної ставки в розмірі 40% річних.
Нарахування процентів здійснюється виходячи із зазначених у договорах розмірів процентних ставок, щоденно на фактичну заборгованість позичальника за овердрафтом/кредитною заборгованістю протягом всього строку наявності безперервного дебетового сальдо/кредитної заборгованості (п. 4.3 договору № 015/90567/1095906).
Відповідно до п. 4.6 договору № 015/90567/1095906 кредитор зобов'язаний письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки. Позичальник сплачує проценти відповідно до нової процентної ставки, починаючи з відповідної дати зміни процентної ставки.
При розрахунку процентів враховується день виникнення безперервного дебетового сальдо/кредитної заборгованості та не враховується останній день наявності безперервного дебетового сальдо/кредитної заборгованості (п. 4.7 договору № 015/90567/1095906).
У п. 4.8 договору № 015/90567/1095906 встановлено, що позичальник зобов'язаний сплачувати проценти щомісяця в дату сплати процентів, та остаточно, при погашенні овердрафту/кредитної заборгованості з дотриманням порядку, передбаченого пунктом 4.12 договору, та з врахуванням наступних періодів: в першому календарному місяці користування овердрафтом/кредитною заборгованістю: за період з дня надання овердрафту/виникнення кредитної заборгованості по день, що передує календарному дню дати сплати процентів; в наступних календарних місяцях - за період з календарного дня дати сплати процентів попереднього місяця (включно) по день, що передує календарному дню дати сплати процентів; в останній календарний місяць - за період з календарного дня дати сплати процентів попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення овердрафту/кредитної заборгованості.
Положеннями п. 4.12 договору № 015/90567/1095906 встановлено, що для сплати процентів позичальник зобов'язується на кінець останнього банківського дня, що передує даті сплати процентів, підтримувати залишок коштів на поточному рахунку або наявність невикористаної частини поточного ліміту в сумі, достатній для сплати процентів. Якщо календарний день дати сплати процентів у поточному місяці відсутній, позичальник зобов'язаний забезпечити наявність коштів на поточному рахунку або наявність невикористаної частини ліміту овердрафту на кінець останнього банківського дня поточного місяця. При настанні строку сплати процентів кредитор здійснює договірне списання суми, належної до сплати позичальником у відповідному місяці, з поточного рахунку, згідно пункту 5.3 договору. При відсутності коштів на поточному рахунку протягом строку доступності овердрафту кредитор здійснює договірне списання коштів за рахунок невикористаного поточного ліміту. У разі відсутності коштів на поточному рахунку та/або невикористаного поточного ліміту, позичальник є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за договором по сплаті процентів.
Згідно з п. 5.1 договору № 015/90567/1095906 протягом строку овердрафту позичальник зобов'язаний здійснювати погашення овердрафту не пізніше останнього дня максимального строку безперервного дебетового сальдо та не пізніше дати закінчення строку овердрафту, в залежності від того, яка дата настане раніше. Якщо останній календарний день максимального строку безперервного дебетового сальдо не є банківським днем, то для погашення такого дебетового сальдо позичальник має забезпечити наявність грошових коштів на поточному рахунку на кінець останнього банківського дня, що передує останньому календарному дню максимального строку безперервного дебетового сальдо. Якщо дата закінчення строку овердрафту не є банківським днем, то для погашення овердрафту позичальник зобов'язаний забезпечити наявність грошових коштів на поточному рахунку для погашення дебетового сальдо, процентів та інших платежів, на кінець останнього банківського дня, що передує даті закінчення строку овердрафту.
Погашення овердрафту здійснюється за рахунок коштів, що надходять на поточний рахунок позичальника. Повним погашенням овердрафту вважається відсутність на поточному рахунку дебетового сальдо на кінець банківського дня. Погашення кредитної заборгованості здійснюється за рахунок будь-яких коштів позичальника. Підписанням договору позичальник надає право кредитору здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника (в тому числі його структурних підрозділів), зокрема, з поточного рахунку, в тому числі за рахунок невикористаного поточного ліміту, а також з рахунків, що будуть відкриті позичальнику (в тому числі його відокремленим структурним підрозділам) у кредитора протягом дії договору та реквізити яких кредитор визначить самостійно (п.п. 5.2, 5.3 договору № 015/90567/1095906).
Відповідно до п. 5.5 договору № 015/90567/1095906 вимоги кредитора щодо погашення заборгованості підлягають задоволенню у такій черговості: сплата пені за порушення зобов'язань за договором; сплата прострочених комісій за договором; сплата прострочених процентів; погашення простроченої до сплати основної суми заборгованості за овердрафтом/кредитною заборгованістю; сплата комісій; сплата нарахованих процентів; погашення основної суми заборгованості за овердрафтом/кредитною заборгованістю; сплата інших платежів, передбачених договором та/або договорами забезпечення.
У разі наявності простроченої заборгованості за договором будь-які платежі позичальника на користь кредитора з метою погашення заборгованості за іншими кредитним зобов'язаннями/договорами будуть першочергово направлятися кредитором в погашення простроченої заборгованості позичальника за договором і тільки після повного погашення всієї простроченої заборгованості за договором - в погашення будь-якої іншої заборгованості позичальника перед кредитором за іншими кредитами/договорами.
Позичальник надає кредитору право самостійно приймати рішення щодо встановлення іншої черговості погашення заборгованості. За запитом позичальника кредитор інформує позичальника про застосовану черговість погашення заборгованості.
Положеннями п. 5.10 договору № 015/90567/1095906 визначено, що на підставах та з наслідками, визначеними статтею 528 Цивільного кодексу України, зобов'язання позичальника за договором не є нерозривно пов'язаними з особою позичальника та можуть бути виконані як самим позичальником, його правонаступниками, так і будь-якою третьою особою. Таке виконання повинно здійснюватись в порядку, строки та на умовах, визначених договором або за окремою домовленістю кредитора та третьої особи. З моменту прийняття кредитором від третьої особи виконання грошового зобов'язання за договором згідно з умовами цього пункту договору, відповідне грошове зобов'язання позичальника вважається виконаним за його згодою, належним чином.
Згідно з п. 5.13 договору № 015/90567/1095906 у випадку відступлення кредитором права вимоги за договором, в день відступлення поточний ліміт та максимальний ліміт скасовуються, застосовуються наслідки, передбачені статтею 8 договору, та позичальник повинен негайно здійснити погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до п. 8.1 договору № 015/90567/1095906 у разі настання обставин дефолту кредитор має безумовне право на власний розсуд, без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів, вжити один або декілька таких заходів: скасувати максимальний та поточний ліміт або встановити розмір всіх або окремих лімітів в розмірі фактичної заборгованості позичальника; вимагати дострокового повного часткового погашення заборгованості; вимагати надання забезпечення (додаткового забезпечення) виконання зобов'язань позичальника за договором.
З дати скасування максимального ліміту та поточного ліміту позичальник втрачає право на користування овердрафтом, заборгованість за овердрафтом, у разі наявності дебетового сальдо, є кредитною заборгованістю та переноситься для обліку на рахунок для обліку кредитів, а нараховані проценти за користування овердрафтом переносяться на відповідні рахунки нарахованих доходів (п. 8.6 договору № 015/90567/1095906).
Пунктом 11.1 договору № 015/90567/1095906 визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України та положеннями договору. До регулювання правовідносин, які неврегульовані договором, застосовуються відповідні норми законодавства України.
Сторонами погоджено, що до всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у десять років (п. 11.5 договору № 015/90567/1095906).
За умовами п. 12.1 договору № 015/90567/1095906 останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань за договором. При підписанні документів щодо виконання, зміни, припинення договору сторони визнають обов'язковим скріплення підписів позичальника/уповноважених осіб печаткою відповідної сторони.
Договір про надання овердрафту № 015/90567/1095906 підписаний представниками Банку та Фермерського господарства та скріплений відтиском їх печаток.
26.05.2021 між Банком (кредитор) та відповідачем-2 (поручитель) укладено Договір поруки № 150250/90567/328351 (далі - договір поруки; а.с. 16-18), згідно з п. 1.1. якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником (Фермерське господарство) за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору (договір № 015/90567/1095906). Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов'язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.
Пунктом 1.2. договору поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених зобов'язань у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань
Відповідно до п. 2.1. договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань, кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов'язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов'язаннями, а поручитель зобов'язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов'язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов'язаннями.
Пунктом 2.2. договору поруки встановлено, що поручитель зобов'язується здійснити виконання забезпечених зобов'язань протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі (далі - Вимога).
Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов'язань.
Наявна у матеріалах справи банківська виписка (а.с. 77-94) по рахунку Фермерського господарства НОМЕР_2 за період з 26.05.2021 по 26.05.2022 свідчить про те, що Банк належним чином виконував свої зобов'язання за договором № 015/90567/1095906, а саме надав відповідачу-1 можливість використання овердрафту протягом строку його доступності в межах поточного ліміту та здійснював проведення платежів Фермерського господарства у відповідному обсязі.
Станом на 23.02.2022 дебетове сальдо по поточному рахунку Фермерського господарства становило 83 482,57 грн.
08.07.2022 заборгованість Фермерського господарства за овердрафтом у розмірі 83 482,57 грн була перенесена на рахунки кредитної заборгованості.
24.07.2024 між Банком (первісний кредитор) та Товариством (новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-72 (далі - договір відступлення; а.с. 97-101), відповідно до п. 2.1 якого на умовах, встановлених цим договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказані у реєстрі(ах) боржників (портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід'ємною частиною.
Згідно з п. 2.2 договору відступлення передання новому кредитору зазначених в попередньому реєстрі боржників (додаток № 1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п. 3.2 договору, та з моменту підписання сторонами реєстру(ів) боржників, складених за формою, наведеною в додатку № 2 до договору. Сторони погодили, що реєстр(и) боржників підписується(ються) сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників.
Відповідно до п. 2.3 договору відступлення внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах та договорах забезпечення, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників та поручителів належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами та договорами забезпечення.
Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення.
Загальний розмір прав вимоги, що відступається згідно попереднього реєстру боржників становить 206 653 651,08 грн, з яких: 206 615 144,53 грн заборгованість за основною сумою боргу та відсотками; 38 506,55 грн пеня.
Остаточний розмір прав вимоги, що відступається згідно умов даного договору визначається на дату відступлення прав вимоги та зазначається в реєстрі боржників.
Відступлення прав вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення. Протягом 10 календарних днів з дати відступлення прав вимоги за цим договором первісний кредитор здійснює розсипку повідомлень боржником та поручителям про відступлення новому кредитору прав вимоги згідно діючого законодавства України (п.п. 2.6, 2.7 договору відступлення).
Згідно з п. 3.1 договору відступлення загальна вартість прав вимоги за договором (ціна договору) становить 9 954 359,21 грн.
Згідно з п. 5.5 договору відступлення з дати відступлення права вимоги новий кредитор приймає на себе всі ризики, пов'язані із подальшим стягненням заборгованості за кредитними договорами та зверненням стягнення за договорами забезпечення незалежно від стадії стягнення - судової чи позасудової, самостійно визначає способи стягнення заборгованості, що випливає із прав вимоги та звернення стягнення за договорами забезпечення та здійснює їх на власний розсуд та ризик з урахуванням та дотриманням вимог чинного законодавства України.
Відповідно до п. 7.1 договору відступлення останній набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору.
Також Банк (первісний кредитор) та Товариство (новий кредитор) уклали додаткову угоду № 1 від 29.11.2024 до договору відступлення про наступне:
"1. У зв'язку із технічними помилками в датах/номерах кредитних договорів та ПІБ боржників, що були допущені в Реєстрах боржників до договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024 р., № 1 від 25.07.2024 р., № 2 від 26.07.2024 р., № 3 від 29.07.2024 р., № 4 від 30.07.2024 р. та додатку № 6 до договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024 р. Перелік договорів поруки, що укладені в простій письмовій формі при відступленні прав вимоги за кредитами згідно з договором, сторони вирішили внести зміни (уточнення) до Реєстрів боржників № 1 від 25.07.2024 р., № 2 від 26.07.2024 р., № 3 від 29.07.2024 р., № 4 від 30.07.2024 р. та додатку № 6 до договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024 р. Перелік договорів поруки, що укладені в простій письмовій формі (додатків до договору), виклавши їх в новій редакції наведеній в додатку 1, 2, 3, 4 та 5 до додаткової угоди № 1 від 2911.2024 р. до договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024 р.".
Факт оплати позивачем на користь Банку вартості прав вимоги за договором відступлення розмірі 9 954 359,21 грн підтверджується платіжною інструкцією № 372 від 24.07.2024 (а.с. 103).
Відповідно до Реєстру боржників № 4 від 30.07.2024 до договору відступлення позивач набув права грошової вимоги до відповідача-1 за договором № 015/90567/1095906 на загальну суму 112 847,61 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу по кредиту - 83 482,57 грн, заборгованість по відсоткам - 29 365,04 грн (а.с. 104).
Додатком № 5 до додаткової угоди № 1 від 29.11.2024 до договору відступлення є таблиця з відомостями щодо реквізитів договору поруки та щодо поручителя ( ОСОБА_1 ) (а.с. 105).
Предметом позову є вимога про солідарне стягнення з відповідачів 112 847,61 грн заборгованості за договором № 015/90567/1095906, з яких: 83 482,57 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 29 365,04 грн - заборгованість за відсотками.
Розрахунок спірної заборгованості наявний у матеріалах справи (а.с. 146).
Здійснюючи аналіз обґрунтованості позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.
Щодо заміни сторони у зобов'язанні.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 3 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Суд встановив, що між Банком, як первісним кредитором, та Товариством, як новим кредитором, укладено договір відступлення, за умовами якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказані у реєстрі(ах) боржників (портфель заборгованості).
За таких обставин судом встановлено факт заміни в основному зобов'язанні за договором № 015/90567/1095906 первісного кредитора (Банку) новим кредитором (позивачем), в результаті якого новий кредитор отримав право замість первісного кредитора вимагати від Фермерського господарства та його поручителя належного виконання зобов'язань за договором № 015/90567/1095906.
Щодо основної заборгованості.
В силу частини 1 статті 55 Закону України “Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Так, укладений між сторонами по справі договір про надання овердрафту є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Таким чином, норми чинного законодавства надають сторонам договору банківського обслуговування можливість надання банком клієнту овердрафту - короткострокового кредиту, який надається понад залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка. Таке кредитування рахунка клієнта надає останньому можливість здійснювати платежі за умови відсутності або недостатності грошових коштів на його рахунку.
Відповідно до ч. 2 ст. 1069 Цивільного кодексу України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 (“Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Суд встановив, що Банк належним чином виконував свої зобов'язання за договором № 015/90567/1095906, а саме надав відповідачу-1 можливість використання овердрафту протягом строку його доступності в межах поточного ліміту та здійснював проведення платежів Фермерського господарства у відповідному обсязі.
Натомість, як з'ясовано судом та не спростовано відповідачем-1, Фермерське господарство прийняті на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення овердрафту не виконало неналежним чином, станом на 23.02.2022 дебетове сальдо по поточному рахунку Фермерського господарства становило 83 482,57 грн. Вказана сума дебетового сальдо у розумінні положень договору № 015/90567/1095906 є кредитною заборгованістю відповідача-1, докази погашення якої у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи, що фактично отримані відповідачем-1 кошти після закінчення строку овердрафту у добровільному порядку не повернуті, суд приходить до висновку про наявність у відповідача-1 заборгованості зі сплати основного боргу у сумі 83 482,57 грн.
Щодо заборгованості за відсотками.
За змістом ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
В ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Здійснивши ґрунтовний аналіз положень п.п. 4.1.-4.12. договору № 015/90567/1095906 та приписів чинного законодавства, дослідивши наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості за процентами, суд зазначає, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою ст. 1050 Цивільного кодексу України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу.
Проценти, встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема, за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Аналогічні висновки щодо застосування ч. 1 ст. 1050 та ст. 625 Цивільного кодексу України у їх взаємозв'язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Отже, враховуючи, що відповідно до п. 1.2 договору про надання овердрафту, позичальник зобов'язався використовувати овердрафт за цільовим призначенням, вказаним у пункті 1.9 договору, з дотриманням вимог законодавства України, погасити овердрафт/кредитну заборгованість, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором, у строки, передбачені договором, але не пізніше дати закінчення строку овердрафту (якою є 26.05.2024 або інший день (календарна дата), до закінчення якого позичальник зобов'язаний здійснити повне погашення заборгованості за договором (погашення овердрафту/ кредитної заборгованості, сплату процентів за користування овердрафтом/ кредитною заборгованістю, комісій, пені та інших передбачених договором платежів, в тому числі відшкодування витрат та збитків кредитора, пов'язаних з неналежним виконанням позичальником умов договору та/або договорів забезпечення), з огляду також на те, що матеріали справи не містять підписаних сторонами окремих додаткових угод до цього договору, а позивачем не доведено факт продовження договору або визначення іншої дати закінчення строку овердрафту, суд доходить висновку про те, що як Банк, так і позивач, після цієї дати (26.05.2024) фактично втратили можливість нарахування процентів, що передбачені відповідним договором.
Проте, як вбачається з наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості, Фермерському господарству нараховано відсотки за користування кредитом по 30.07.2024.
Відтак, враховуючи наведене, судом здійснено власний розрахунок заборгованості за процентами з кінцевою датою нарахування - 26.05.2024, сума яких станом на цю дату становить 27 222,67 грн.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення відсотків вважаються судом обґрунтованими лише в частині стягнення 27 222,67 грн.
Щодо порядку стягнення заборгованості.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
В ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, якою визначені загальні умови забезпечення виконання зобов'язання, передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Так, в силу приписів ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З аналізу вимог частини першої статті 554 Цивільного кодексу України у поєднанні з вимогами, передбаченими частиною першою статті 542 та статтею 543 цього Кодексу, слідує, що між боржником та поручителем існує солідарний обов'язок, установлений законом, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Суд встановив, що на забезпечення виконання зобов'язань за договором № 015/90567/1095906, між Банком та відповідачем-3 було укладено договір поруки № 150250/90567/328351 від 26.05.2021, у зв'язку з чим спірну заборгованість заявлено до стягнення в солідарному порядку з обох відповідачів.
Дійсно, згідно з умовами договору поруки відповідач-2 зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно з Фермерським господарством за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов договору № 015/90567/1095906.
Згідно п. 2.1. договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань, кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов'язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов'язаннями, а поручитель зобов'язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов'язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов'язаннями.
Разом з тим, пунктом 2.2. договору поруки встановлено, що поручитель зобов'язується здійснити виконання забезпечених зобов'язань протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі.
Цим же пунктом договору поруки передбачено, що вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов'язань.
Доказів звернення Банку (первісного кредитора) та позивача (нового кредитора) до відповідача-2 із вимогою про виконання забезпечених зобов'язань за договором № 015/90567/1095906 матеріали справи не містять.
Враховуючи вказані обставини, суд виснує, що до моменту направлення поручителю вимоги про виконання забезпечених ним зобов'язань, як то передбачено умовами п. 2.2. договору поруки, звернення до відповідача-2 з позовом про стягнення кредитної заборгованості є передчасним.
При цьому в самому ж договорі відступлення йдеться про те, що з дати відступлення права вимоги новий кредитор приймає на себе всі ризики, пов'язані із подальшим стягненням заборгованості за кредитними договорами та зверненням стягнення за договорами забезпечення незалежно від стадії стягнення - судової чи позасудової, самостійно визначає способи стягнення заборгованості, що випливає із прав вимоги та звернення стягнення за договорами забезпечення та здійснює їх на власний розсуд та ризик з урахуванням та дотриманням вимог чинного законодавства України (п. 5.5 договору відступлення).
Отже, з моменту укладення договору відступлення, позивач, як новий кредитор, не був позбавлений права направити відповідачу-2 вимогу в порядку п. 2.2. договору поруки.
До направлення такої вимоги звернення до відповідача-2 з позовом є передчасним.
Висновки суду.
За ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ч. 1 ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.01.2021 по справі № 915/646/18.
Враховуючи встановлені судом обставини даної справи, які свідчать про належне виконання Банком своїх зобов'язань щодо надання відповідачу-1 овердрафту за договором № 015/90567/1095906, порушення відповідачем-1 зобов'язань щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості та сплати процентів, нарахування процентів у розмірі 2 142,37 грн за період, що перевищує встановлений договором строк овердрафту, укладення між Банком та позивачем договору відступлення права вимоги, у тому числі, за договором № 015/90567/1095906, та відсутність у матеріалах справи доказів направлення відповідачу-2 в порядку п. 2.2. договору поруки вимоги, яка у розумінні цього договору є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання відповідачем-2, як поручителем, забезпечених зобов'язань, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом присудження до стягнення з відповідача-1 на користь позивача 83 482,57 грн основної заборгованості та 27 222,67 грн заборгованості за відсотками.
У задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача-1 відсотків на суму 2 142,37 грн, а також в частині вимог про стягнення спірної заборгованості у солідарному порядку з відповідача-2, суд відмовляє з мотивів, наведених вище по тексту рішення.
Розподіл судових витрат.
За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З аналізу вищезазначених норм законодавства суд виснує, що понижуючий коефіцієнт 0,8 при поданні до суду процесуальних документів в електронному вигляді застосовується імперативно.
З цього приводу судом враховуються також висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22.
Отже, за подання позову у даній справі позивач мав сплатити 2 422,40 грн судового збору, в той час як згідно з платіжною інструкцією № 150655 від 25.11.2025 фактично було сплачено 3 028,00 грн.
Враховуючи викладене, суд здійснює розподіл судових витрат позивача зі сплати судового збору на суму 2 422,40 грн, адже саме такий розмір судового збору позивач мав сплатити згідно приписів Закону України "Про судовий збір". Натомість 605,60 грн судового збору є надмірно сплаченими.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд покладає на відповідача-1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 376,41 грн.
Керуючись ст. 73, 74-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути із Селянського (фермерського) господарства «МИХАЙЛИК І К» (75352, Херсонська обл., Генічеський район, с. Громівка, вул. Комарова, буд. 88; код ЄДРПОУ 31135407) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 35625014) 83 482,57 грн основної заборгованості та 27 222,67 грн заборгованості за відсотками.
3. У задоволенні решти позовних вимог, у тому числі вимог до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - відмовити.
4. Стягнути із Селянського (фермерського) господарства «МИХАЙЛИК І К» (75352, Херсонська обл., Генічеський район, с. Громівка, вул. Комарова, буд. 88; код ЄДРПОУ 31135407) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 35625014) 2 376,41 грн витрат зі сплати судового збору.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення складено 02 березня 2026 р. Повне рішення складено та підписано 06 березня 2026 р.
Суддя Р.В. Волков