вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" лютого 2026 р. Справа№ 911/1476/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Кравчука Г.А.
Сибіги О.М.
за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 18.02.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія Новосілки" Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 10.12.2025 (повний текст рішення складено 30.12.2025)
у справі №911/1476/25 (суддя Грабець С.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Комунального підприємства "Керуюча компанія Новосілки" Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області
про стягнення боргу
29 квітня 2025 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі позивач) до комунального підприємства "Керуюча компанія Новосілки" Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області (далі відповідач) про стягнення боргу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договору постачання природного газу №5369-ТКЕ(23)-41 від 18.09.2023 року.
05 серпня 2025 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з комунального підприємства "Керуюча компанія Новосілки" Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області заборгованість в сумі 3 607 781,04 грн. та судовий збір в сумі 43 293,37 грн. Просив також повернути з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 426,78 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 10.12.2025 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Комунального підприємства "Керуюча компанія Новосілки" Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 3 607 781,04 грн боргу та 43 293,37 грн витрат зі сплати судового збору.
Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 426,78 грн, перерахований згідно з платіжною інструкцією №0000027716 від 25.04.2025.
Відмовлено у задоволенні клопотання Комунального підприємства "Керуюча компанія Новосілки" Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про відстрочення виконання рішення суду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області звернулося 16.01.2026 до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі «Електронний суд» 15.01.2026, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.12.2025 у справі №911/1476/25 в частині відмови у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду та прийняти в цій частині нове рішення, яким клопотання з Комунального підприємства "Керуюча компанія Новосілки" Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про надання відстрочення виконання рішення суду задовольнити. Також просив стягнути з Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об'єктивно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
Скаржник зазначає, що суд відмовляючи у наданні відстрочки виконання судового рішення, порушив баланс інтересів, оскільки заборгованість є заборгованістю з різниці у тарифах, гарантування сплати якої (компенсації) взяла на себе держава, виходячи з проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», який на теперішній час прийнятий Верховною радою України.
Відповідач вважає, що у разі стягнення таких коштів з нього та при надходженні коштів від спеціального фонду державного бюджету у КП «Керуюча компанія Новосілки» будуть відсутні повноваження вказувати цю заборгованість як таку, що виникла з різниці у тарифах, тому вважає, що відстрочка виконання вказаного судового рішення була би спрямована на дотримання саме балансу інтересів сторін.
Відповідач наголосив, що тарифи на послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії для населення в опалювальний період 2021-2022 року та опалювальний період 2022-2023 року і по теперішній час не було введено в дію у зв'язку з прийняттям Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 від 30.09.2021 року та прийняттям Закону України «Про особливості регулювання відносин на природного ринку газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».
Державою населенню були надані певні соціальні преференції, які захищають споживачів (фізичних осіб) від примусового стягнення заборгованості за комунальні послуги, однак не передбачають у даному випадку компенсації надавачам комунальних послуг, обсяг заборгованості з різниці в тарифах не погашена.
Водночас, заборгованість споживачів за період воєнного стану значно збільшилась, що також впливає на фінансовий стан відповідача.
Отже, суд першої інстанції мав врахувати зазначені обставини при вирішенні питання про відстрочення виконання рішення.
Тому скаржник просив скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду та прийняти в цій частині нове рішення, яким клопотання відповідача про надання відстрочення виконання рішення суду задовольнити.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №911/1476/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Тищенко О.В. судді: Сибіга О.М., Хрипун О.О.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. на лікарняному.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.01.2026 у справі №911/1476/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тищенко О.В., судді: Сибіга О.М., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 відкрито апеляційне провадження за Комунального підприємства "Керуюча компанія Новосілки" Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 10.12.2025 у справі №911/1476/25. Розгляд справи призначено на 18.02.2026. Витребувано матеріали справи з Господарського суду Київської області.
05.02.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначив, що не погоджується з доводами апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.
Позивач вважає, що суд першої інстанції в повній мірі виконав вимоги законодавства при розгляді заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.
11.02.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/1476/25.
13.02.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшла заява, сформована в системі «Електронний суд» 13.02.2026, про забезпечення участі представника Рильцової Євгенії Юріївни у судовому засіданні у справі №911/1476/25, призначеному на 18.02.2026, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
16.02.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшла спільна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Комунального підприємства "Керуюча компанія Новосілки" Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про затвердження мирової угоди у справі №911/1476/25.
17.02.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства "Керуюча компанія Новосілки" Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області надійшло клопотання про долучення доказів у справі, а саме, рішення Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області від 22.08.2025 року №1356 «Про надання дозволу КП «Керуюча компанія Новосілки» на укладення мирової угоди з Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
17.02.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшло клопотання, яке сформовано в системі «Електронний суд» 17.02.2026, про заміну представника, який братиме участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції, а саме провести судове засідання у справі №911/1476/25, призначеному на 18.02.2026, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з представником Піун Світланою Петрівною.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено, ухвалено судове засідання по справі №911/1476/25, призначене на 18.02.2026, проводити у режимі відеоконференції.
В судове засідання 18.02.2026 з'явився представник відповідача, представник позивача брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду та прийняти в цій частині нове рішення, яким клопотання з Комунального підприємства "Керуюча компанія Новосілки" Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про надання відстрочення виконання рішення суду задовольнити.
Представник позивача надав свої пояснення, в яких заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Комунального підприємства "Керуюча компанія Новосілки" Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про затвердження мирової угоди у справі №911/1476/25 відмовлено.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №3891-IX, Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4024-IX, Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4220-IX від 15.01.2025, Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 16.04.2025 № 4356-IX, Указом Президента України від 14.07.2025 №478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.07.2025 №4524-IX, Указом Президента України від 20.10.2025 №793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21.10.2025 №4643-IX, Указом Президента України від 12.01.2026 №40/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 14.01.2026 №4757-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб, тобто до 04 травня 2026 року.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.
У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 18.09.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - позивач) та комунальним підприємством "Керуюча компанія Новосілки" Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області (далі - відповідач) був укладений договір №5369-ТКЕ(23)-41 постачання природного газу (далі - договір), згідно з п. 1.1. якого, позивач зобов'язувався поставити відповідачу, який є виробником теплової енергії в розумінні пп. 1) пункту 4 Положення, природний газ, а відповідач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п. 1.3 договору).
Згідно з п. 2.1. договору, позивач передає відповідачу на умовах цього договору замовлений відповідачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 01.09.2023 по 15.04.2024 (включно), в кількості 1751,88067 тис.куб.метрів (один мільйон сімсот п'ятдесят одна тисяча вісімсот вісімсдесят, 67 куб.метрів), в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди):
розрахунковий період вересень 2023: обсяг І (фіксований) 0,325 тис.куб.м.; обсяг ІІ 1,000 тис.куб.м.; обсяг ІІІ (фіксований) - тис.куб.м.; загальний обсяг 1,325 тис.куб.м.;
розрахунковий період жовтень 2023: обсяг І (фіксований) 72,019 тис.куб.м.; обсяг ІІ 10,000 тис.куб.м.; обсяг ІІІ (фіксований) 6,220 тис.куб.м.; загальний обсяг 88,239 тис.куб.м.;
розрахунковий період листопад 2023: обсяг І (фіксований) 203,100 тис.куб.м.; обсяг ІІ 20,000 тис.куб.м.; обсяг ІІІ (фіксований) 10,650 тис.куб.м.; загальний обсяг 233,750 тис.куб.м.;
розрахунковий період грудень 2023: обсяг І (фіксований) 325,500 тис.куб.м.; обсяг ІІ 20,000 тис.куб.м.; обсяг ІІІ (фіксований) 12,200 тис.куб.м.; загальний обсяг 357,700 тис.куб.м.;
розрахунковий період січень 2024: обсяг І (фіксований) 330,000 тис.куб.м.; обсяг ІІ 20,000 тис.куб.м.; обсяг ІІІ (фіксований) 12,200 тис.куб.м.; загальний обсяг 362,200 тис.куб.м.;
розрахунковий період лютий 2024: обсяг І (фіксований) 330,000 тис.куб.м.; обсяг ІІ 20,000 тис.куб.м.; обсяг ІІІ (фіксований) 12,200 тис.куб.м.; загальний обсяг 362,200 тис.куб.м.;
розрахунковий період березень 2024: обсяг І (фіксований) 250,000 тис.куб.м.; обсяг ІІ 20,000 тис.куб.м.; обсяг ІІІ (фіксований) 10,650 тис.куб.м.; загальний обсяг 280,650 тис.куб.м.;
розрахунковий період квітень 2024: обсяг І (фіксований) 53,100 тис.куб.м.; обсяг ІІ 5,000 тис.куб.м.; обсяг ІІІ (фіксований) 7,71667 тис.куб.м.; загальний обсяг 65,81667 тис.куб.м.;
всього: обсяг І (фіксований) 1564,044 тис.куб.м.; обсяг ІІ 116,000 тис.куб.м; обсяг ІІІ (фіксований) 71,83667 тис.куб.м; загальний обсяг 1751,88067 тис.куб.м.
Відповідно до п. 3.5. договору, приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Позивач протягом 3-х (трьох) робочих днів з дати одержання актів зобов'язується повернути відповідачу по одному примірнику оригіналів актів, підписаних уповноваженим представником позивача або надає обґрунтовану відмову від підписання акту. Після підписання сторонами актів приймання-передачі, замовлені обсяги природного газу за договорами вважаються скоригованими (п. 3.5.4. договору).
Пунктом 4.1. договору встановлено, що ціна на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього договору як обсяг І (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ - 6 183,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 7 420,00 грн.; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.
Всього ціна газу для обсягу І (фіксований) за 1000 куб. м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7 583,89 грн.
Ціна природного газу для обсягу II визначається щомісяця для виробника теплової енергії за такою формулою: P = Pueex k1 x k2, де P - ціна природного газу для виробника теплової енергії; Pueex - середньозважена ціна, що склалася на ресурс місяця, що передує місяцю постачання природного газу та склалася за результатами електронних біржових торгів на товарній біржі "Українська енергетична біржа" за всіма договорами, умовами оплати та базисами (в газотранспортній системі, газосховищах), та за всіма стандартизованими продуктами за напрямком "Природний газ", за період з 1 по 20 (включно) числа місяця за всі торгові дні місяця, з урахуванням податку на додану вартість, у гривнях за 1000 куб. метрів газу; k1 - коригуючий коефіцієнт, що враховує вартість грошей у часі за обліковою ставкою Національного банку та середнім очікуванням прострочення оплати виробників теплової на рівні 80 календарних днів, за лінійними розрахунками, що становить 1,055; k2 - коригуючий коефіцієнт, націнка постачальника природного газу, що становить 1,050.
Якщо протягом поточного місяця постачання природного газу не здійснювались електронні біржові торги на товарній біржі "Українська енергетична біржа" за всіма договорами, умовами оплати та базисами (в газотранспортній системі, газосховищах), ціна залишається на рівні попереднього місяця, розрахована наведеною формулою.
Крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,
Крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.
Позивач щомісячно розміщує інформацію щодо зміни ціни газу за обсягом ІІ на офіційному сайті позивача naftogaztrading.com.uа або відповідна інформація надсилається позивачем відповідачу листом на електронну адресу відповідача, вказану у розділі 14 "Адреси та реквізити сторін" цього договору. Така ціна є обов'язковою для застосування сторонами з 1 числа місяця, на який вона розрахована та не потребує окремого оформлення додатковою угодою. Сторони домовились, що ціна природного газу обсягу ІІ буде вказана при документальному оформленні обсягу ІІ у відповідному акті приймання передачі газу.
Сторони підтверджують, що цілком погоджуються з порядком визначення та зміни ціни обсягу ІІ, зазначеним в даному пункті договору. При цьому, відповідач вважається повідомленим про зміну ціни обсягу ІІ з моменту здійснення публікації відповідної інформації на офіційному сайті позивача naftogaztrading.com.ua або з моменту відправлення відповідного повідомлення позивачем на електронну адресу відповідача, зазначену у розділі 14 даного договору.
Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього договору як обсяг ІІІ (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 16 390,00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.
Всього ціна газу для обсягу ІІІ (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.
Відповідно до п. 4.3. договору, загальна фактична вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.
Згідно з п. 5.1. договору, відповідач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку: - 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому відповідач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого відповідачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього договору.
Пунктом 13.1. договору встановлено, що даний договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє до 15.04.2024 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
За твердженнями представника позивача, на виконання умов договору, позивач поставив відповідачу газ на суму 12 759 915,14 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2023 на суму 456 003,97 грн; від 31.10.2023 на суму 46 797,84 грн; від 30.11.2023 на суму 1 028 003,48 грн; від 31.12.2023 на суму 2 940 852,17 грн; від 31.12.2023 на суму 201 957,43 грн; від 31.01.2024 на суму 3 333 186,67 грн; від 31.01.2024 на суму 201 957,43 грн; від 29.02.2024 на суму 2 231 338,88 грн; від 29.02.2024 на суму 400 604,08 грн; від 31.03.2024 на суму 1 867 865,92 грн; від 31.03.2024 на суму 50 092,07 грн; від 30.04.2024 на суму 1 255,20 грн, який відповідач оплатив частково, а саме в сумі 9 152 134,10 грн.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду та, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 05.06.2025 року, просив стягнути з відповідача 3 607 781,04 грн боргу.
В свою чергу, відповідач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на відсутність у відповідача бюджетного фінансування для сплати грошових коштів позивачу через низькі тарифи та неповне відшкодування заборгованості з різниці в тарифах. Також, за твердженнями відповідача, позивачем не була дотримана процедура досудового врегулювання спору, надані неналежні докази та обраний неналежний спосіб захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Пунктом 28 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Згідно з п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.
Споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу").
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", зокрема, постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04.11.2019 року в справі №905/49/15, від 29.11.2019 року в справі №914/2267/18, від 29.01.2020 року в справі №916/922/19, від 25.06.2020 року в справі №924/233/18, від 10.12.2020 року в справі №910/14900/19, за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.
Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивач поставив відповідачу природний газ на суму 12 759 915,14 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2023 на суму 456 003,97 грн; від 31.10.2023 на суму 46 797,84 грн; від 30.11.2023 на суму 1 028 003,48 грн; від 31.12.2023 на суму 2 940 852,17 грн; від 31.12.2023 на суму 201 957,43 грн; від 31.01.2024 на суму 3 333 186,67 грн; від 31.01.2024 на суму 201 957,43 грн; від 29.02.2024 на суму 2 231 338,88 грн; від 29.02.2024 на суму 400 604,08 грн; від 31.03.2024 на суму 1 867 865,92 грн; від 31.03.2024 на суму 50 092,07 грн; від 30.04.2024 на суму 1 255,20 грн, копії яких долучені до матеріалів справи.
Підпунктом 4 п. 6.2. договору, зокрема, встановлено, що відповідач зобов'язаний прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором та використовувати його відповідно до умов цього договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що відповідач поставлений позивачем природний газ оплатив частково, а саме в сумі 9 152 134,10 грн та має заборгованість перед позивачем в сумі 3 607 781,04 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з рахунка позивача та розрахунком суми основного боргу, наданого позивачем.
Документів, що підтверджували б оплату відповідачем поставленого позивачем природного газу в повному обсязі або спростовували б доводи представника позивача, представник відповідача суду не надав, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 607 781,04 грн боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3 607 781,04 грн відповідачем не оскаржується та відповідно до приписів ст. 269 ГПК України судом апеляційної інстанції не переглядається.
В той же час, у суді першої інстанції відповідачем було заявлено клопотання про відстрочення виконання рішення суду у справі №911/1476/25.
Відповідач посилався на скрутне фінансово-економічне становище, обумовлене відсутністю компенсації різниці в тарифах протягом тривалого періоду, наявну значну дебіторську заборгованість споживачів, а також на віднесення об'єктів відповідача до критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення, в зв'язку з чим, відповідач просив суд відстрочити виконання рішення суду на дванадцять місяців.
На підтвердження обставин, викладених у заяві про відстрочення виконання рішення, відповідачем подано до суду копії: розпорядження Київської обласної військової адміністрації "Про підтвердження статусу критично важливого підприємства, установи і організації для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період" №676 від 21.03.2025 року, звіту про оплату населенням житлово-комунальних послуг за І квартал 2022 року, звіту про оплату населенням житлово-комунальних послуг за ІІ квартал 2022 року, звіту про оплату населенням житлово-комунальних послуг за ІІІ квартал 2022 року, звіту про оплату населенням житлово-комунальних послуг за ІV квартал 2022 року, звіту про оплату населенням житлово-комунальних послуг за І квартал 2023 року, звіту про оплату населенням житлово-комунальних послуг за ІІ квартал 2023 року, звіту про оплату населенням житлово-комунальних послуг за ІІІ квартал 2023 року, звіту про оплату населенням житлово-комунальних послуг за ІV квартал 2023 року, звіту про оплату населенням житлово-комунальних послуг за І квартал 2024 року, звіту про оплату населенням житлово-комунальних послуг за ІІ квартал 2024 року, звіту про оплату населенням житлово-комунальних послуг за ІІІ квартал 2024 року, звіту про оплату населенням житлово-комунальних послуг за ІV квартал 2024 року, звіту про фінансовий стан на 31 грудня 2021 року, звіту про фінансовий стан на 31 грудня 2022 року, звіту про фінансовий стан на 31 грудня 2023 року, звіту про фінансовий стан на 31 грудня 2024 року, звіту про фінансовий стан на 30 вересня 2025 року.
Відповідно до статті 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
У постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №917/138/16 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Тобто, підставою для відстрочення виконання рішення має бути існування об'єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють вчасне виконання рішення.
Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Також колегія суддів зазначає, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року, заява N 3236/03, п. 43)
З метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:
1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;
2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми;
3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони";
4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, в цьому контексті для визнання поважними причин затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів, обов'язково мають враховуватися інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2004 у справі "Жовнер проти України" (заява N 56848/00) зазначено, що стаття 1 Першого Протоколу вимагає, перш за все і особливо, щоб втручання державної влади у використання права на майно було законним. Суду належить з'ясувати, чи дотримується справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і вимогами основних прав громадян. Пошук подібної рівноваги повністю віддзеркалюється в структурі статті 1, отже, і в другому абзаці: повинно існувати пропорційно обґрунтоване співвідношення між зазначеною метою і засобами, що використовуються. Контролюючи виконання цієї вимоги, Суд визнає за державою певну свободу розсуду як для вибору способів впровадження, так і для вирішення, чи є їх наслідки виправданими та відповідають загальному інтересу у спробі досягти зазначеної мети закону.
Так, викладені відповідачем твердження про наявність ряду чинників, які сприятимуть відновленню платоспроможності відповідача у недалекому майбутньому, фактично ґрунтуються на припущеннях відповідача та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту гарантованого надходження на користь відповідача грошових коштів у строк, встановлений процесуальним законодавством, для відстрочення виконання рішення у цій справі.
Також, відповідач не надав жодних доказів того, що ним вчиняються дії, спрямовані на врегулювання заборгованості в тарифах у визначеному Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» порядку, зокрема докази звернення відповідачем до позивача з намірами/пропозиціями укладення договору про організацію взаєморозрахунків або договору про реструктуризацію заборгованості та, як наслідок, беззаперечних доказів того, що спірна заборгованість буде врегульована у визначеному законом порядку у строк, встановлений процесуальним законодавством для відстрочення виконання рішення у цій справі згідно з ст. 331 ГПК України.
При цьому, скрутне фінансове становище чи невиконання споживачами та контрагентами своїх зобов'язань перед боржником, на що посилається скаржник, не є безумовними підставами для відстрочення виконання рішення суду.
Частина 2 статті 617 ЦК України передбачає що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відсутність відповідних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".
Колегія суддів відзначає, що посилання відповідача лише на складний фінансовий стан без визначення реальної перспективи виконання судового рішення не може бути підставою для відстрочення такого виконання.
У цьому контексті колегія суддів враховує приписи статті 96 ЦК України, відповідно до яких юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
При цьому, обставини, на які посилається відповідач у клопотанні про відстрочення виконання рішення, зокрема те, що заборгованість виникла під час воєнного стану та те, що перебування відповідача у скрутному фінансовому становищі зумовлене систематичною несплатою населенням за надані послуги, що в свою чергу і призвело до неможливості виконання зобов'язання перед позивачем за договором зі сплати вартості поставленого природного газу, не є тими виключними обставинами, які унеможливлюють виконання рішення, оскільки економічні наслідки дії воєнного стану поширюється як на відповідача, так і на позивача у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надані докази, які свідчать про існування виключних обставин, які дають підстави для відстрочки виконання судового рішення.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, зводяться до незгоди зі встановленими судом обставинами та до переоцінки доказів.
Висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 10.12.2025 у справі №911/1476/25 в оскаржуваній частині відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Комунального підприємства "Керуюча компанія Новосілки" Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 10.12.2025 у справі №911/1476/25 слід відмовити, а оскаржуване рішення - залишити без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія Новосілки" Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 10.12.2025 у справі №911/1476/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 10.12.2025 у справі №911/1476/25 залишити без змін.
3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
4. Матеріали справи №911/1476/25 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано: 04.03.2026 після виходу судді з відпустки.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді Г.А. Кравчук
О.М. Сибіга