3 березня 2026 року м. Чернівці справа № 725/7961/25
провадження №22-ц/822 /196/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Перепелюк І. Б.
суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.
секретаря Черновської А.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького районного суду м.Чернівців від 13 листопада 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання права власності на грошові кошти,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2025 року позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання права власності на грошові кошти, в якому просив стягнути з ГУ ПФУ у Чернівецькій області на його користь ненараховану
та недоотриману пенсію після смерті його двоюрідного брата ОСОБА_2 у розмірі 226113грн.
В обґрунтування позову вказував, що за життя його двоюрідний брат ОСОБА_3 за рішенням Чернівецького окружного адміністративного
суду від 01.08.2022 року отримав перерахунок пенсії з 01.12.2019 року, та доплату до пенсії на підставі судового рішення за період з 01.12.2019 року по 30.09.2022 року, що становить 200500,37грн.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.12.2023 проведено перерахунок пенсії та доплата пенсії на виконання судового рішення та становить 25 612 грн. 90 коп.
При цьому, вказував, що його двоюрідний брат ОСОБА_2 за життя не отримав заборгованість в сумі 226 113 грн. 27 коп.
ОСОБА_2 склав заповіт №1-31 від 02.08.2024 року, яким заповів все своє майно ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, та позивач з метою прийняття спадщини після смерті брата своєчасно звернувся до нотаріуса, однак йому було відмовлено у зв'язку із тим, що кошти, які підлягали виплаті не включаються до складу спадщини і виплачуються тим
членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Просив визнати за ним право власності на спадкове майно - пенсію яка була недорахована та не виплачена його брату - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язати відповідача виплатити йому 226113,27грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чернівецького районного суду м.Чернівців від 13 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на ненараховану та недоотриману пенсію ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 226 113 грн. 27 коп.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного Фонду України у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 грошові кошти в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 у вигляді ненарахованої та недоотриманої ним за життя доплати пенсії у розмірі 226 113 грн. 27 коп.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області просить рішення Чернівецького районного суду м.Чернівців від 13 листопада 2025 року скасувати, в позові відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права. Зокрема зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 61 Закону № 2262, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Таким чином існує певна суперечність між статтею 1227 ЦК України та ст. 61 Закону №2262-XII в частині включення в спадщину сум пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові відповідно до Закону №2262-XII і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Апелянт зауважує, що за положеннями статті 52 Закону №1058-IV, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини. За викладених умов та відповідного фінансування з Державного бюджету України Пенсійним фондом України можуть бути виплачені нараховані суми особі, інформацію про яку внесено до Реєстру судових рішень.
За життя ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років за Законом №2262, і тому всі правовідносини, в т.ч. і щодо виплати неодержаної у зв'язку зі смертю пенсії, регулюються саме даним Законом, а не Законами України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та “Про пенсійне забезпечення». За таких обставин апелянт вважає, що чинним законодавством (ст.61 Закону №2262) передбачений інший спосіб отримання суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено наступне. За життя ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.08.2022 року по справі № 600/2115/22-а проведено перерахунок пенсії. Різниця пенсії, визначена відповідно до зазначеного рішення суду за період з 01.12.2019 року по 30.09.2022 року, становить 200500 грн. 37 коп., та включена до Реєстру рішень суду.
На виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.12.2023 по справі № 600/4646/23-а проведено перерахунок пенсії. Різниця пенсії, визначена відповідно до зазначеного рішення суду за період з 01.01.2023 року по 31.01.2024 року, становить 25612 грн. 90 коп. та включена до Реєстру рішень суду.
ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.08.2024 року.
Позивач ОСОБА_1 є двоюрідним братом ОСОБА_2 , який склав на позивача заповіт.
11 жовтня 2024 року приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Бурдейною Г.П. за заявою ОСОБА_1 зареєстровано спадкову справу - №299/2024, згідно якої єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1
11 лютого 2025 року приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Бурдейною Г.П. перевіряючи склад спадкового майна направлено запит №34/02-14 до Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області про підтвердження наявності недоотриманої пенсії та інших грошових сум на ім'я померлого, які зберігаються в управлінні ПФ України в Чернівецькій області.
ГУ ПФУ в Чернівецькій області листом №42/02-14 від 28.02.2025 повідомило, що оформлення спадщини про наявність суми пенсії та її розмір, що належала пенсіонеру та залишилася недоотриманою у зв'язку із смертю ОСОБА_2 відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішеннями Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року та від 05 грудня 2023 року, яке ухвалено за життя спадкодавця й відповідно не було оскаржено відповідачем, отже позивач успадкував належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, а тому заявлена ним вимога про стягнення грошових коштів з органу пенсійного фонду є ефективною в розрізі поновлення порушених спадкових прав. Відтак, з ГУ ПФУ у Чернівецькій області підлягає стягненню не нарахована та недоотримана пенсія померлого ОСОБА_2 на користь позивача у розмірі 226 113 грн. 27 коп.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку встановленому ЦПК України.
Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із ч.1 ст.316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною першою статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п'ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не виключають застосування ЦК України про включення до складу спадщини нарахованої, але неодержаної спадкодавцем за життя пенсії, у разі відсутності у померлого членів сім'ї.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Таким чином, зміст статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Зміст вказаних вище норм узгоджується з положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині 1 статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
У статті 1227 ЦК встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини.
Право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом.
Такі висновки зроблені Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 провадження № 61-11268сво20.
Судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.08.2022 року по справі № 600/2115/22-а проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 . Різниця пенсії, визначена відповідно до зазначеного рішення суду за період з 01.12.2019 року по 30.09.2022 року, становить 200500 грн. 37 коп. та включена до Реєстру рішень суду.
На виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.12.2023 по справі № 600/4646/23-а проведено перерахунок пенсії. Різниця пенсії, визначена відповідно до зазначеного рішення суду за період з 01.01.2023 року по 31.01.2024 року, становить 25612 грн. 90 коп. та включена до Реєстру рішень суду.
Позивач ОСОБА_1 є двоюрідним братом ОСОБА_2 та після смерті останнього, є його спадкоємцем за заповітом.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Таким чином, відсутність у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», прийнятому до ЦК України, норми, аналогічної тій, що передбачена у статті 1227 ЦК України щодо включення нарахованої, але неодержаної пенсії, до складу спадщини за відсутності членів сім'ї, не скасовує приписів статті 1227 ЦК України.
Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 243/2069/19.
Аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить про те, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії.
Крім того, статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Доводи апеляційної скарги про те, що згідно зі статтею 61 Закону України № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей залишилися неодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, є помилковими, оскільки, як йшлося вище, відсутність у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», прийнятому до ЦК України, норми, аналогічної тій, що передбачена у статті 1227 ЦК України щодо включення нарахованої, але неодержаної пенсії, до складу спадщини за відсутності членів сім'ї, не скасовує приписів статті 1227 ЦК України.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 375 ЦПК України, є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення - без змін.
Керуючись ст.ст.362, 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення.
Рішення Чернівецького районного суду м.Чернівців від 13 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складення повної постанови до Верховного Суду.
Повна постанова складена 6 березня 2026 року.
Судді І.Б. Перепелюк
Н.К. Височанська
І.М. Литвинюк