Справа № 347/888/23
Провадження № 11-кп/4808/176/26
Категорія ч.4 ст. 246 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
05 березня 2026 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду у складі :
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
представника потерпілого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою зі змінами захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та апеляційною скаргою прокурора на вирок Косівського районного суду від 10 грудня 2024 року, відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч.4 ст.246 КК України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
В апеляційній скарзі зі змінами захисник ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , вважає вирок суду першої інстанції необгрунтованим та незаконним, оскільки судом допущено неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що зумовило неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та неправильне вирішення цивільного позову у зв'язку з чим підлягає скасуванню із закриттям кримінального провадження.
Зазначає, що після ухвалення оскаржуваного вироку стороні захисту стало відомо, що площа лісових насаджень на якій обвинуваченим були зрублені чотири дерева породи осика не належать до природно - заповідного фонду Косівського районного підприємства «Райагроліс» включених до складу НПП «Гуцульщина» без вилучення у користувача, тому вважає що в діях його підзахисного відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України.
Відповідно до довідки наданої Косівським районним підприємством «Райагроліс» встановлено, що площа на якій обвинуваченим вчинено порубку чотирьох дерев осики не відноситься до лісового масиву Кобаківського лісництва про, що свідчить клас віку насадження виділу 5, чітко визначаються межі виділу 5 де ліс значно старший, на 30-35 років. Окрім цього, згідно з матеріалів проведеного останнього лісовпорядкування, не може входити до площі виділу 5 кв. 1р, а отже площа на якій були зрублені 4 дерева породи осика не входить до площі Кобаківського лісництва Косівського РП «Райагроліс », а входить до площі земель Рожнівського ОТГ.
Звертає увагу суду на те, що самозалісені землі на території села Хімчин Рожнівського ОТГ не передавалися у користування Косівському РП «Райагроліс » в установленому законом порядку, тому вони не могли бути включеними до складу національного природного парку «Гуцульщина».
Вказує на недопустимість висновку судової інженерно - екологічної експертизи №411/23-28/588/894/23/28 від 27.03.2023 року про розмір завданої шкоди. У зв'язку із вищенаведеними обставинами вважає, що експерту було надано хибну інформацію про те, що площа на якій було зрублено 4 дерева належить до природно - заповідного фонду. Внаслідок хибних вихідних даних експертом помилково визначено розмір шкоди, який на думку сторони захисту становить 7801 гривень, а не 585 630,07 гривень.
Тобто даний висновок експерта Івано - Франківського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_11 за результатами проведення інженерно - екологічної експертизи від 27.03.2023 року №411/23-28/588/894/23/28 не може оцінюватися як допустимий доказ.
Стороною обвинувачення не доведено спричинення тяжких наслідків діями його підзахисного, які йому інкримінують, оскільки відповідно до п.2 примітки до ст. 246 КК України у цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян, що становить 80 520 гривень та більше на час вчинення кримінального правопорушення.
Оскільки розмір шкоди заподіяних незаконною порубкою 4-х сироростучих дерев породи «Осика», діаметром пня: 35.5 см, 37 см, 37,5 ст та 39.5 см., становить згідно затверджених такс 7801 гривень, то в діях його підзахисного відсутній склад інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України.
Просить вирок Косівського районного суду від 10 грудня 2024 року скасувати і закрити кримінальне провадження за ч.4 ст. 246 КК України з підстав передбачених п.2 ч.1 ст.284 КК України.
Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі Рожнівської сільської ради, залишити без розгляду. Заходи забезпечення у вигляді арешту на речові докази - скасувати, речові докази - повернути їх власнику.
Прокурор в поданій апеляційній скарзі вважає вирок Косівського районного суду від 10.12.2024 року щодо ОСОБА_8 за ч.4 ст. 246 КК України таким, що підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Зазначає, що при розгляді справи в суді першої інстанції за участю захисника обвинувачений визнав себе винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України. З огляду на це, та ряд інших доказів, наданих стороною обвинувачення, суд ухвалив обвинувальний вирок.
Однак, захисник оскаржив це судове рішення та надав довідку від 24.02.2025 року № 9 видану директором Косівського РП «Райагроліс», згідно якої встановлено, що площа, на якій вчинено порубку дерев осики, не відноситься до лісового масиву Кобаківського лісництва і не може входити до площі кв.1 виділ 5. Тому площа на якій зрубані 4 дерева осики не входить до площі Кобаківського лісництва Косівського РП «Райагроліс», а входить до площі земель Рожнівської ОТГ, які не передавалися в користування Косівському РП «Райагроліс» в установленому законом порядку.
Таким чином, стороною захисту подано документ, який не був предметом розгляду в суді першої інстанції, суперечить іншим доказам по справі, зокрема протоколу огляду місця події, показанням свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Просить скасувати вирок Косівського районного суду від 10.12.2024 року щодо ОСОБА_8 , призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Захисник ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, вважає її безпідставною та необгрунтованою.
Прокурор в апеляційній скарзі посилається на ту обставину, що стороною захисту подано до суду апеляційної інстанції документ, який не був предметом розгляду в суді першої інстанції, у зв'язку з чим суд першої інстанції не мотивував належним чином прийнятого рішення про доведеність вини обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Зазначає, що наведені твердження прокурором є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції має всі процесуальні можливості повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони дослідженні судом першої інстанції не повністю. Жодних перешкод процесуального характеру для допиту апеляційним судом як свідків виконувача обов'язків директора Косівського РП «Райагроліс» ОСОБА_14 та виконувача обов'язків лісничого цього підприємства ОСОБА_15 .
Просить апеляційну скаргу прокурора, залишити без задоволення.
Вироком суду ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком - 1 рік.
Згідно з п.п. 1, 2 ч.1 та п.п.2, 4 ч.3 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_8 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі Рожнівської сільської ради - задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_8 матеріальну шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням в розмірі 585 630,07 грн. на користь Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області.
Стягнуто з ОСОБА_8 9559,20 грн. на користь держави - процесуальних витрат за проведення інженерно-екологічної експертизи № 411/23-28/558-561/23-28 від 27.03.2023 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 вчинив незаконну порубку дерев у лісах на території природно - заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки за наступних обставин.
25 лютого 2023 року, приблизно о 12 годині ОСОБА_8 , перебуваючи у лісовому масиві в адміністративних межах села Хімчин, Рожнівської територіальної громади, на території обходу №12 кварталу № 1р, виділу №5, Кобаківського лісництва Косівського районного підприємства «Райагроліс», що належить до природно-заповідного фонду НПП «Гуцульщина» без вилучення, самовільно, без відповідного дозволу, виданого уповноваженим органом, за допомогою бензопили марки «Дружба», вчинив незаконну порубку чотирьох сироростучих дерев породи «Осика», діаметром пня: 39,5 см, 37,5 см, 35,5 см та 37 см загальною кубомасою 3,09 м. куб, чим спричинив тяжкі наслідки і заподіяв шкоду державі в особі Рожнівської сільської ради Косівського району в розмірі 585 630,07 гривень (п'ятсот вісімдесят п'ять тисяч шістсот тридцять гривень 07 копійок).
Ухвалою колегії суддів Івано - Франківського апеляційного суду від 26 червня 2025 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , залишено без задоволення. Вирок Косівського районного суду від 10.12.2024 року щодо обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.4 ст. 246 КК України, залишено без змін.
На вказану ухвалу апеляційного суду захисником ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 було подано касаційну скаргу на вирок Косівського районного суду від 10 грудня 2024 року та ухвалу Івано - Франківського апеляційного суду від 26 червня 2025 року.
Постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21 січня 2026 року, касаційну скаргу захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , задоволено частково. Ухвалу Івано - Франківського апеляційного суду від 26.06.2025 року щодо ОСОБА_8 скасовано та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Верховний Суд своє рішення мотивував тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив і не навів достатніх мотивів для спростування доводів апеляційної скарги сторони захисту. Встановлення обставин належності чи не належності ділянки, на якій здійснено незаконну порубку, до території природно - заповідного фонду безпосередньо впливає на правильність кваліфікації діянь ОСОБА_8 з огляду на правильне визначення суми спричинених ним збитків шляхом надання на відповідну експертизу об'єктивних даних щодо характеристики місця вчинення порубки.
Під час апеляційного розгляду:
- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 , підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, вирок суду першої інстанції скасувати та закрити кримінальне провадження, передбачене ч.4 ст. 246 КК України з підстав передбачених п.2 ч.1 ст.284 КК України. Щодо апеляційної скарги прокурора заперечили, вважають її незаконною та необгрунтованою;
- прокурор зазначив, що у зв'язку зі скасуванням Верховним Судом ухвали Івано - Франківського апеляційного суду від 26.06.2025 року підтримує подану апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
- представник потерпілого ОСОБА_10 з приводу поданих апеляційних скарг покладається на розсуд суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції слід скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження з наступних підстав.
Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
В силу ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
На думку колегії суддів, цих вимог закону суд в повній мірі не дотримався.
Суд першої інстанції в порушення вимог ст. 374 КПК України не надав аналіз всім зібраним по справі доказам щодо їх допустимості, достовірності та достатності, не обґрунтував свій висновок в частині доведеності вини обвинуваченого за ч.4 ст. 246 КК України конкретними доказами, не вказав які саме фактичні дані підтверджують обставини вчиненого злочину та не навів мотиви за якими він не приймає доводи сторони захисту про недопустимість певних доказів та недоведеність його вини у вчиненні злочину.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (Справа "Салов проти України").
Необхідно звернути увагу на те, що метою судочинства є не лише формальне вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку відповідно до вимог ст.368 КПК України, а досягнення правосуддя, в зв'язку з чим суд зобов'язаний дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі прийнятого ним рішення й забезпечують його правосудність.
Відсутність належної мотивації висновків суду призводить до того, що сторона позбавляється можливості обґрунтувати свою позицію під час оскарження вироку суду, а суд вищої інстанції - переглянути його.
Як вбачається із оскаржуваного вироку, судом встановлено, що 25 лютого 2023 року, приблизно о 12 годині ОСОБА_8 , перебуваючи у лісовому масиві в адміністративних межах села Хімчин, Рожнівської територіальної громади, на території обходу №12 кварталу № 1р, виділу №5, Кобаківського лісництва Косівського районного підприємства «Райагроліс», що належить до природно-заповідного фонду НПП «Гуцульщина» без вилучення, самовільно, без відповідного дозволу, виданого уповноваженим органом, за допомогою бензопили марки «Дружба», вчинив незаконну порубку чотирьох сироростучих дерев породи «Осика», діаметром пня: 39,5 см, 37,5 см, 35,5 см та 37 см загальною кубомасою 3,09 м.куб, чим спричинив тяжкі наслідки і заподіяв шкоду державі в особі Рожнівської сільської ради Косівського району в розмірі 585 630,07 гривень.
Відповідно на підтвердження розміру заподіяної шкоди суд першої інстанції у вироку послався на висновок експертизи № 411/23-28/588-561/23-28 від 27.03.2023 року, згідно з яким загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок проведення незаконної порубки 4-х сироростучих дерев породи «Осика» на території кварталу №1р ділянки 5 обходу №12, що входить до території природно - заповідного фонду Кобаківського лісництва Косівського РП «Райагроліс», становить 585 630,07 гривень ( Т.1 а.п. 45-50).
Розмір шкоди, заподіяної природно - заповідному фонду, обчислюється з урахуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) та коефіцієнта, яким визначається особлива природоохоронна цінність території та об'єктів природно - заповідного фонду за встановленою формулою Ні = (Нп х 1/100) х 10. При визначені розміру шкоди застосовано коефіцієнт 10, яким визначається особлива природоохоронна цінність територій та об'єктів природно - заповідного фонду.
Тобто, суд першої інстанції, визнаючи доведеним факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України, виходив з того, що незаконна порубка дерев була вчинена на території, яка належить до природно - заповідного фонду, та що розмір завданої шкоди є таким, що спричинило тяжкі наслідки.
Разом з тим, доводи сторони захисту щодо неналежності спірної земельної ділянки до територій природно - заповідного фонду залишилися судом першої інстанції належним чином не перевіреними.
20.03.2025 року захисником ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 було долучено до матеріалів кримінального провадження копію довідки виданої Косівським районним підприємством «Райагроліс», згідно якої встановлено, що площа на якій обвинуваченим вчинено порубку чотирьох дерев осики не відноситься до лісового масиву Кобаківського лісництва про, що свідчить клас віку насадження виділу 5, чітко визначаються межі виділу 5 де ліс значно старший, на 30-35 років, у порівняні із насадженнями в якому зрубані 4 дерева породи осика і згідно з матеріалами останнього лісовпорядкування, не може входити до площі кв. 1р. виділу 5 кв., а отже площа на якій були зрублені 4 дерева породи осика не входить до площі Кобаківського лісництва Косівського РП «Райагроліс », а входить до площі земель Рожнівської ОТГ, які не передавались в користування Косівському РП «Райагроліс» в установленому законом порядку.
Даний документ не був предметом розгляду в суді першої інстанції та суперечить іншим доказам по справі, а саме висновку експерта № 411/23-28/588-561/23-28 від 27.03.2023 року.
Враховуючи вищенаведені обставини, суду першої інстанції слід перевірити повноту та достовірність вихідних даних, покладених в основу даного висновку, зокрема щодо правового статусу земельної ділянки на які здійснено порубку, визначення розміру шкоди та чи наявні у діях обвинуваченого ОСОБА_8 кваліфікуючі ознаки, передбачені ч.4 ст. 246 КК України, зокрема щодо спричинення тяжких наслідків.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 ст. 412 КПК України передбачено, що істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Сукупність вищевказаних порушень, допущених судом першої інстанції при судовому розгляді кримінального провадження є істотними, оскільки такі порушення, безперечно, ставлять під сумнів законність і обґрунтованість оскаржуваного вироку.
З огляду на те, що для усунення зазначених недоліків необхідне безпосереднє дослідження доказів, встановлення фактичних обставин щодо правового статусу земельної ділянки, перевірка правильності визначення розміру шкоди та надання оцінки доказам у їх сукупності, апеляційних суд позбавлений можливості усунути ці порушення самостійно.
Задовольняючи частково апеляційні скарги прокурора, захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.2 ст.415 КПК України, не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому доводи апеляційних скарг підлягають ретельній перевірці при новому розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 376,404, 405,407, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги прокурора та захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , задовольнити частково.
Вирок Косівського районного суду Івано - Франківської області від 10 грудня 2024 року щодо ОСОБА_8 за ч.4 ст. 246 КК України - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_3
Судді ОСОБА_5
ОСОБА_4