Справа № 465/440/26
Провадження № 2/461/1908/26
Іменем України
04.03.2026 суддя Галицького районного суду м. Львова Зубачик Н.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -
ОСОБА_1 звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 26.01.2026 справу передано на розгляд до Галицького районного суду м. Львова за підсудністю.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 визначено головуючого суддю Зубачик Н.Б.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про помилковість надіслання справи із Франківського районного суду м. Львова, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позов до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2272374 від 26.01.2026, відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до території Франківського району міста Львова.
Враховуючи наведене, компетентним та належним судом для розгляду даної справи є саме Франківський районний суд м. Львова.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
Таким чином, враховуючи те, що дана позовна заява має бути розглянути за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача, остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до території Франківського району міста Львова, а отже Франківським районним судом м. Львова визначена помилкова підсудність, в результаті чого справу передано на розгляд до Галицького районного суду м. Львова.
Згідно положення п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності ) іншого суду.
Враховуючи недопустимість порушення правил підсудності, а також той факт, що приймаючи до провадження вказану цивільну справу, суд позбавляє сторін провадження права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, відтак суд дійшов висновку про необхідність повернення матеріалів вказаної справи до Франківського районного суду м. Львова, як помилково надісланої.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 28, 31, 32, 187, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд -
цивільну справу №465/440/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - повернути на розгляд до Франківського районного суду м. Львова.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Зубачик Н.Б.