Справа № 991/3978/25
Провадження 2/991/20/25
03 березня 2026 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді Хамзіна Т.Р., суддів Мойсака С.М., Михайленко В.В.,
за участю секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
представника позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Макара О.І.,
представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Вертеби Д.С.,
представників відповідача ОСОБА_2 адвокатів Гордієнко Н.П., Бисько М.Г. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача-1 адвоката Вертеби Дмитра Сергійовича про зупинення провадження у цивільній справі
за позовом Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до відповідача-1 ОСОБА_1 , відповідача-2 ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває означена цивільна справа.
Ухвалою суду від 30.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено означену справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 03.03.2026 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Вертеба Д.С. звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі.
І. Суть та обґрунтування клопотання
Адвокат Вертеба Д.С. у своєму клопотанні зазначив, що частина квартири, яка є предметом цієї цивільної справи, виявлена під час моніторингу способу життя суб'єкта декларування ОСОБА_1 , який розпочато 27.09.2024 та завершено через рік - 30.09.2025. Це підтверджується Доповідною запискою посадової особи НАЗК № 282-01/8606-24 від 27.09.2024 про початок моніторингу та Доповідною запискою посадової особи № 283-03/9319-25 від 30.09.2025 про його завершення.
Листом від 14.02.2025 № 283-03/12646-25 НАЗК повідомила САП, що за результатами моніторингу способу життя ОСОБА_1 виявлено набуття необґрунтованих активів та направила відповідні матеріали для вирішення питання щодо звернення до суду з позовом.
Саме лист від 14.02.2025 № 283-03/12646-25 та Доповідна записка посадової особи № 283- 03/9319-25 від 30.09.2025 стали підставою для звернення з цивільним позовом у даній справі та визначають його предмет та обсяг. Тому у разі визнання їх протиправними та скасування, вони втрачають свою юридичну силу та не можуть бути використані як належні та допустимі докази.
Після завершення моніторингу способу життя та ознайомлення з його результатами ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Рівненського окружного адміністративного суду щодо:
-оскарження дій НАЗК під час проведення моніторингу його способу життя;
-визнання протиправним та скасування листа НАЗК від 14.02.2025 № 283-03/12646-25, яким перед САП порушено питання звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
-визнання протиправним та скасування рішення, оформленого у вигляді доповідної записки НАЗК від 30.09.2025 № 283-03/9319-25 (справа № 460/20412/25), який на даний час я перебуває на стадії судового розгляду.
На переконання представника відповідача, наведені обставини зумовлюють необхідність зупинення провадження у справі, оскільки усі без виключення докази, покладені в основу позовних вимог у даній цивільній справі, є похідними від результатів моніторингу життя. Тому рішення адміністративного суду у разі задоволення позову ОСОБА_1 може прямо вливати на допустимість, належність та достовірність певних доказів.
ІІ. Позиції учасників
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Вертеба Д.С. у судовому засіданні підтримав своє клопотання, просив його задовольнити.
Представники відповідача ОСОБА_2 також підтримали клопотання про зупинення провадження у справі.
У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що докази, долучені до матеріалів цивільної справи, складаються не тільки з матеріалів моніторингу життя. Збір доказів здійснювався також САП та НАБУ відповідно до повноважень.
Вважав, що підставою для зупинення є об'єктивна неможливість розгляду цієї справи. В даному випадку будь якої об'єктивної неможливості немає. Просив відмовити в задоволенні даного клопотання.
ІІІ. Мотиви і висновки суду
За змістом положення п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного або іншого судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення (постанова Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15).
Тлумачення п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України свідчить, що обов'язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов:
1) об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі;
2) пов'язаність справ - пов'язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення (постанова Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 761/33089/20).
Проаналізувавши матеріали справи, доводи клопотання та позиції сторін у справі, суд зазначає таке.
По суті в порядку адміністративного судочинства ОСОБА_1 оскаржує правомірність дій НАЗК під час проведення моніторингу способу життя суб'єкта декларування, дотримання встановленої законом процедури здійснення моніторингу життя та законність прийняття та оформлення результатів моніторингу.
Наявність у провадженні Рівненського адміністративного суду справи за позовом ОСОБА_1 сама по собі не свідчить про об'єктивну неможливість розгляду цивільної справи за позовом Держави Україна в особі прокурора САП до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
По своїй суті предмети цивільної та адміністративної справ не тотожні та не перебувають у настільки тісному взаємозв'язку, щоб вирішення однієї справи було абсолютно необхідним для розгляду іншої.
У справах про визнання активів необґрунтованими предметом дослідження є походження активів, відповідність витрат і доходів особи та інші фактичні обставини, які встановлюються на підставі доказів, зібраних у межах цієї справи.
Натомість предметом адміністративної справи є оцінка правомірності дій чи бездіяльності посадових осіб, що не перешкоджає суду самостійно надати оцінку доказам щодо необґрунтованості активів.
Також листом від 30.09.2024 № 07/4-4456ВИХ-24 САП звернулася до НАБУ та повідомило, що в процесі опрацювання повідомлень ЗМІ виявлено відомості, що можуть свідчити про набуття ОСОБА_1 необґрунтованих активів.
Відповідно до листа від 03.02.2025 № 2271-25 НАБУ направило на адресу САП матеріали, що стосуються виявлення необґрунтованих активів, які можливо належать ОСОБА_1 .
Водночас НАЗК звернулося до САП 14.02.2025 з листом № 283-03/12646-25 за результатами моніторингу способу життя ОСОБА_1 .
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що САП взаємодіяло з НАБУ стосовно виявлення можливих необґрунтованих активів ОСОБА_1 до звернення НАЗК до САП. Тому доводи представника стосовно того, що всі докази у справі похідні від моніторингу життя ОСОБА_1 , який проводило НАЗК, не знаходять свого підтвердження.
Суд наголошує, що зупинення провадження є винятковим заходом, який не може ґрунтуватися на припущеннях про ймовірні наслідки розгляду іншої справи.
Наявність паралельного судового процесу в суміжній сфері правовідносин не свідчить про об'єктивну неможливість вирішення цього спору, оскільки наявна доказова база є достатньою для встановлення фактичних обставин і ухвалення остаточного рішення.
За таких обставин, керуючись статтями 251, 260-261, 352, 353 ЦПК України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача-1 адвоката Вертеби Дмитра Сергійовича про зупинення провадження у справі.
2. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
3. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складений та підписаний 05.03.2026.
Головуючий суддя Тимур ХАМЗІН
Судді Сергій МОЙСАК
Віра МИХАЙЛЕНКО