Справа № 991/1641/26
Провадження № 1-кс/991/1655/26
(резолютивна частина)
26 лютого 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 ,
детектива - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшло зазначене вище клопотання.
2.Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 15.01.2026 у справі № 991/13419/25 задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) у кримінальному провадженні № 52024000000000663 від 27.12.2024 (далі - кп № 52024000000000663) та накладено арешт на мобільний телефон iPhone 16 Pro Mах, IMEI НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , з метою забезпечення збереження речових доказів.
3.Адвокат зазначав, що підставою для арешту було виявлення у мобільному телефоні інформації, котра може мати значення для кримінального провадження та може бути використана як доказ під час досудового розслідування.
4.Окрім цього, до клопотання детективом долучено пояснення спеціаліста до протоколу огляду вилученого мобільного телефона, відповідно до якого вже на час розгляду клопотання було створено часткову копію файлової системи мобільного телефона, однак не вдалося подолати систему логічного захисту та створити повну копію файлової системи мобільного телефона, а тому із цих підстав накладено арешт.
5.Водночас під час вилучення мобільного телефона його володільцем ОСОБА_5 на вимогу детектива надано код для подолання системи логічного захисту, а телефон був фактично оглянутий детективом на місці вилучення.
6.Окрім того, під час досудового розслідування ОСОБА_5 жодного разу не був викликаний для надання показань чи інформації, яка б слугувала для сприяння копіюванню інформації, наявної у належному йому мобільному телефоні.
7.Під час накладення арешту слідчим суддею відзначено, що доказове значення у цьому кримінальному провадженні має не сам по собі матеріальний носій інформації (мобільний телефон), а наявні на ньому електронні файли і відомості.
8.З огляду на це, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електроні документи початково містилися (за виключенням передбачених законом випадків).
9.Тож, оскільки ОСОБА_5 мобільним телефоном володіє на законних підставах, він необхідний йому для користування, був оглянутий детективом за його добровільної згоди, вилучення телефона відбулося ще 19.12.2025, тобто більше двох місяців тому, в органу досудового розслідування було достатньо часу для проведення необхідних слідчих дій, зокрема, судових експертиз та копіювання інформації, у зв'язку із чим існують підстави для скасування арешту, позаяк відпала потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.
10.З огляду на викладене, адвокат ОСОБА_3 просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 15.01.2026 у справі № 991/13419/25 на мобільний телефон «iPhone 16 Pro Mах», IMEI НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 .
Позиція учасників у судовому засіданні
11.Представник власника майна - адвокати ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав з огляду на обставини, викладені у ньому.
12.Детектив НАБУ ОСОБА_4 у судовому засіданні проти клопотання заперечувала та пояснила, що під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя дослідив усі обставини, на які покликається адвокат, і констатував неможливість копіювання усієї наявної інформації з вилученого мобільного телефона. Крім того, попри надання пароля для подолання системи логічного захисту, повне копіювання наявної інформації із мобільного телефона неможливе через особливості системного забезпечення пристрою. Наразі досудове розслідування продовжено до 19.05.2026 та аналіз інформації, котра міститься на вилученому мобільному телефоні, необхідно проводити у сукупності із усіма даними, отриманими під час досудового розслідування. Детектив покликалася на те, що під час огляду копії інформації із мобільного телефона підозрюваного ОСОБА_6 установлено факти тривалих дзвінків, листування, надсилання копій документів між ним та ОСОБА_5 . Це підтверджує те, що у мобільному телефоні останнього також можуть міститися відомості щодо обставин кримінальних правопорушень, тож його визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Тому після проведення усіх слідчих дій виникне необхідність аналізу отриманої інформації, зокрема із тою, котра зберігається у мобільному телефоні та не може бути скопійованою. Тож у задоволенні клопотання детектив просила відмовити.
Установлені слідчим суддею обставини, положення закону та мотиви, якими він керувався під час постановлення ухвали
Факти та обставини, встановлені слідчим суддею, що мають значення для кримінального провадження
13.Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ), за процесуального керівництва САП, здійснюється досудове розслідування у кп № 52024000000000663 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 369, ч 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК), а також за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК.
14.19.12.2025 на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 19.11.2025 проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_9 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_5 , під час якого вилучено мобільний телефон «iPhone 16 Pro Mах», IMEI НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з паролем доступу, котрий належить останньому.
15.Постановою від 20.12.2025 мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
16.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 15.01.2026 у справі № 991/13419/25 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на зазначений вище мобільний телефон, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
17.Під час накладення арешту на майно, слідчий суддя вважав, що: (1) описані у клопотанні фактичні обставини у сукупності із наданими прокурором матеріалами кримінального провадження та їх зіставлення із диспозицією статей, які передбачають кримінальну відповідальність за розслідувані кримінальні правопорушення, свідчать про наявність достатніх підстав уважати, що могли бути вчинені зазначені у клопотанні кримінальні правопорушення; (2) зазначене майно може бути арештоване з метою, вказаною у клопотанні; (3) є достатні підстави вважати, що існує можливість використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК; (4) оскільки на такому телефоні, ймовірно, містяться відомості, які можуть мати істотне значення для цього кримінального провадження, існує загроза його знищення, зокрема, видалення листування, адресатів, телефонних дзвінків, документів, програм, а також приховування чи знищення самого пристрою; (5) арешт у цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя
18.Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 16 КПК).
19.Згідно із ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
20.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
21.Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
22.Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
23.Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
24.Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
25.Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
26.Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
27.Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість (необґрунтованість) накладеного арешту та наявність (відсутність) підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. У клопотанні представник власника майна вказує на необґрунтованість накладеного арешту майна, а також, що у подальшому арешті відпала потреба, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею у цьому провадженні.
28.Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється: наявністю підстав для накладення арешту; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, із заявленою у клопотанні про його арешт, метою; зв'язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про його арешт; розумністю і співмірністю арешту.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
29.Так відповідно до обставин, викладений у клопотанні про арешт майна, які відображені в ухвалі слідчого судді від 15.01.2026, НАБУ здійснюється досудове розслідування за фактом прохання депутатом Волинської обласної ради ОСОБА_7 , депутатом Луцької міської ради ОСОБА_8 та іншими особами, надати неправомірну вигоду в загальній сумі 30 000 доларів США та одержання частини неправомірної вигоди у розмірі 15 000 доларів США від ОСОБА_6 , за забезпечення ними позитивного голосування депутатами ВО «Свобода», зокрема шляхом особистого голосування та забезпечення ухвалення рішень Луцькою міською радою щодо затвердження розробленого проєкту детального плану території у межах вулиць В'ячеслава Чорновола, Ветеранів та р. Сапалаївка у м. Луцьку, та Волинською обласною радою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки по вул. Чорновола, 3 у м. Луцьку.
30.Під час попереднього огляду мобільного телефона ОСОБА_5 виявлено велику кількість чатів у додатках для обміну повідомленнями, серед яких із підозрюваними ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , а також ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . ОСОБА_12 , які неможливо було оглянути під час проведення слідчої дії. Однак у цьому листуванні можуть бути видалені окремі повідомлення чи інформація, для відновлення яких необхідно проводити експертизу.
31.Окрім цього, ухвалою слідчого судді прямо надано дозвіл на відшукання, зокрема, терміналів мобільного зв'язку, за допомогою яких могло здійснюватися спілкування, листування щодо обставин надання неправомірної вигоди із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та іншими причетними особами за вчинення вищезгаданих дій щодо земельної ділянки.
32.На підставі протоколу огляду від 26-28.01.2026 копій даних, виготовлених із пам'яті мобільного телефона ОСОБА_6 , установлено, що ОСОБА_5 вів листування у додатку миттєвого обміну повідомленнями Whatsapp із ОСОБА_6 та надсилав йому матеріали, пов'язані із діяльністю Волинської обласної ради, зокрема результати поіменного голосування депутатів за ухвалення рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення).
33.Тому обґрунтованими є доводи про те, що на вилученому у ОСОБА_5 мобільному телефоні може міститися інформація, котра має значення для досудового розслідування.
34.Окрім того, на підставі пояснень спеціаліста до протоколу огляду вилученого мобільного телефона установлено, що під час огляду створено часткову копію файлової системи мобільного телефона, однак не вдалося подолати систему логічного захисту та створити повну копію файлової системи мобільного телефона.
35.Наразі триває досудове розслідування та здійснюється збір доказів, а тому може виникнути необхідність їх аналізу в сукупності із наявною на мобільному телефоні інформацію, котру неможливо скопіювати.
36.Тому слідчий суддя погоджується із такими доводами детектива та зазначає, що з огляду на технічну неможливість копіювання усієї наявної інформації, проведення активної фази досудового розслідування та збору доказів, у детектива може виникнути необхідність огляду мобільного телефона для отримання певних відомостей, котрі не були скопійовані.
37.З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що у мобільному телефоні можуть міститися інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, проте наразі не можуть бути скопійовані з нього з об'єктивних причин. Тож це свідчить про відповідність його критеріям, визначеним у ст. 98 КПК.
38.Зважаючи на те, що арештоване майно має статус речового доказу у цьому кримінальному провадженні та є потреба подальшого його арешту для кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту майна.
39.Також варто зауважити, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
40.Окрім цього, слідчий суддя відхиляє доводи представника власника майна про те, що у подальшому арешті майна відпала потреба, оскільки усі відомості з нього не скопійовано, а провести огляд усього вмісту мобільного телефона із фіксацією усієї інформації, котра не була скопійована, у такий проміжок часу було очевидно не можливо.
41.Слідчий суддя звертає увагу, що мобільний телефон вилучено 19.12.2026, тобто два місяці тому, що не свідчить про свавільне та безпідставне утримання цього майна, позаяк для досягнення завдань кримінального провадження та установлення усіх обставин, наразі необхідно провести його огляд у сукупності з іншими доказами, збір яких ще триває.
42.Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
43.Принаймні на цьому етапі кримінального провадження доводи детектива слідчому судді видаються переконливішими, що свідчить про те, що підстав для скасування арешту наразі немає.
44.Слід зауважити, що під час розгляду клопотання, представники власників майна наводили й інші аргументи, які жодним чином не свідчать про помилковість висновків, до яких дійшов слідчий суддя у цій ухвалі. Водночас, розглядаючи це клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.
Керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1