Справа № 483/351/25
Провадження № 2/483/40/2026
Іменем України
24 лютого 2026 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Рак Л.М.,
за участю секретаря Гречки С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
19 березня 2025 року акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (далі - АТ «СЕНС БАНК») звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 . Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 17 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа-Банк» (назву якого змінено на АТ «СЕНС БАНК») з метою отримання банківських послуг. 17 жовтня 2021 року підписанням оферти на укладання угоди про надання кредиту № 501372446 відповідачка запропонувала банку укласти угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб (далі - угода). Підставою для угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між нею та банком. 17 жовтня 2021 року шляхом підписання акцепту пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501372446 Банк прийняв пропозицію відповідачки. У додатку № 1 до угоди сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг. Також сторонами підписано паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача. Документи були підписані позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «9555» шляхом направлення 17 жовтня 2021 року на номер НОМЕР_2. Таким чином, 17 жовтня 2021 року між банком та відповідачкою з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено кредитний договір, що підтверджується: офертою на укладання угоди про надання кредиту № 501372446, акцептом пропозиції на укладання угоди про надання кредиту № 501372446, додатком № 1 «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг», паспортом споживчого кредиту; анкетою-заявою про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами: тип кредиту - «Кредит готівкою»; сума кредиту - 250000 грн. 00 коп.; процентна ставка - 35,00 % річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 60 місяців; спосіб видачі кредиту - переказ коштів на рахунок, відкритий в АТ «Альфа Банк»; дата повернення кредиту - 17 жовтня 2026 року; порядок повернення кредиту - графік платежів: до 17 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення кредиту по 8852 грн. 78 коп., загальна кількість платежів 60; для повернення заборгованості за Угодою визначено використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку. Підписанням аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора позичальниця підтвердила, що вона ознайомлена зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування; а також, що вона отримала всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за договором. Банк виконав взяті на себе зобов'язання, надавши позичальниці кредит відповідно до узгоджених умов. Позичальниця кредит отримала, що підтверджується меморіальним ордером № 630304440 від 18 жовтня 2021 року. Проте відповідачка ОСОБА_1 в порушення умов договору, не виконує взяті на себе зобов'язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним. Її заборгованість за вказаним договором становить 452348 грн. 10 коп., з яких: 241824 грн. 52 коп. - заборгованість за кредитом, 210523 грн. 58 коп. - заборгованість по відсотках. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5428 грн. 10 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 36109 грн.
12 серпня 2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника відповідачки адвоката Михайленко Н.М. надійшов відзив на позовну заяву у якому викладено заперечення проти позову. Зокрема, представник відповідачки посилається на те, що приєднаний до матеріалів справи Договір не містять підписів сторін договору. Згідно з позовною заявою та копією поданого позивачем договору від 17 жовтня 2021 року, такий договір укладено в режимі онлайн шляхом заповнення Відповідачем в електронній формі анкети-згоди клієнта на сайті позивача. Однак разом із позовом позивачем не надано жодного доказу, що «Відповідач здійснив дії...», а саме: 1) зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця; 2) створив в такій системі особистий кабінет; 3) отримав Пропозицію (оферту) та ознайомився із нею; 4) отримав електронне повідомлення від Кредитодавця із одноразовим ідентифікатором; 5) ввів цей одноразовий ідентифікатор в інформаційно- телекомунікаційній системі (сайті) Кредитодавця; 6) використав одноразовий ідентифікатор для підписання (укладення) Кредитного договору. Зокрема у позові позивач не вказує, яким чином був надісланий та отриманий відповідачем такий ідентифікатор: СМС-повідомлення, певний месенджер тощо. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов'язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення. Разом з тим, доказів укладення такого договору, який за формою відповідає вимогам цивільного законодавства, позивачем не надано. Отже, позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та, що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документа, а тому, наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору. Крім того, позивачем не надано доказів, які б підвереджували, що саме відповідачка була зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі, не підтверджено отримання саме відповідачкою логіну та паролю в системі, що відповідачкою було подано заявку на отримання кредиту, а також що відповідачка була ознайомлена з усіма істотними умовами договору, та не надано доказів щодо зарахування коштів на платіжну картку, яка належить саме відповідачці. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. В той же час, позивачем, не надано до суду жодного доказу акцептування відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування»: примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця. В той же час, позивачем не надано до суду жодного доказу, який би підтверджував встановлення особи, якій направлявся та чи направлявся взагалі примірник спірного договору. Відповідно до змісту позовної заяви відповідачці нараховано суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 241824 грн. 52 коп. та суму по відсотках - 210523 грн. 58 коп., однак за який період не відомо, при цьому в розрахунку заборгованості зазначено інший розмір заборгованості по тілу кредиту та по відсотках. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Таким чином, позивач зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема, щодо невиконання відповідачкою взятих на себе за договором грошових зобов'язань та суму боргу, подавши суду належні і допустимі докази. Позивач не надав належних виписок по особовому рахунку та належним чином проведеного розрахунку заборгованості. Надані представником позивача документи, які містять інформацію про нібито розмір заборгованості відповідачки, не є належними доказами фактичного отримання грошей останньою або здійснення розрахункових операції в її інтересах. За таких обставин перевірити розмір нарахованої суми боргу та відсотків неможливо, а відсутність в позовних матеріалах належних первинних банківських документів не тільки позбавляє можливості перевірити розмір заборгованості, порядок її нарахування, а також підстав та порядок нарахування відсотків за користування кредитом. Отже, позивач не довів позов, що є його, а не відповідачки, процесуальним обов'язком. Щодо витрат позивача на правову допомогу, представник відповідачки вважає, що витрати, які поніс/понесе позивач під час розгляду справи, не є співмірними із ціною позову та/або значенням справи для сторони, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Вважає, що судова справа не є дуже складною для представника позивача, оскільки, ця справа є типовою та позивачем не доведено належними доказами, що витрати на правову допомогу, які останній просить стягнути з відповідачки відповідають складності справи та є об'єктивними. Посилаючись на викладене, представник позивачки просила у задоволенні позову АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити повністю, стягнути з АТ «СЕНС БАНК» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Учасники справи, в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника АТ «СЕНС БАНК» на підставі наявних у суду матеріалів, в якій крім того, зазначив, що позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити повністю та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка та її представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, від представника відповідачки до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідачки та відсутності її представника, враховуючи відзив на позовну заяву та клопотання про зменшення розміру судових витрат, в якій крім того, представником зазначено, що проти задоволення позову заперечують в повному обсязі.
Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.
Дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 17 жовтня 2021 року ОСОБА_1 була підписана оферта на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501372446 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, згідно з якою відповідачка запропонувала АТ «Альфа Банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту, в сумі 250000 грн. з процентною ставкою 35,00% річних строком на 60 місяців для власних потреб (а.с. 17-18).
17 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» підписано акцепт пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501372446 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, паспорт споживчого кредиту, які в сукупності становлять кредитний договір, згідно умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 250000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом 35,00% річних строком на 60 місяців.
Відповідно до оферти ОСОБА_1 запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти з нею угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для укладення цієї угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».
Крім того, сторони своїми підписами узгодили в письмовій формі графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що становить додаток № 1 до укладеного між сторонами договору № 501372446 від 17 жовтня 2021 року (зв. бік а.с. 20, а.с 21).
Також з наданого позивачем паспорта споживчого кредиту вбачається, що сторонами за вказаним кредитним договором узгоджено суму кредиту 250000 грн., строк кредитування 60 місяців, процентну ставку 35,0%. (а.с. 22).
Згідно з довідкою про ідентифікацією, підписання договору № 501372446 позичальником здійснено аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «3153», що відправлений позичальнику 17 жовтня 2021 року на номер телефону « НОМЕР_2 » (а.с. 24).
Меморіальним ордером № 630304440 від 18 жовтня 2021 року підтверджується ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 суми у розмірі 250000 грн. за призначенням платежу: надання кредиту за кредитним договором № 501372446 від 17 жовтня 2021 року (а.с. 25).
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 501372446 від 17 жовтня 2021 року становить 452348 грн. 10 коп., з яких: 241824 грн. 52 коп. - заборгованість за кредитом, 210523 грн. 58 коп. - заборгованість по відсотках (а.с. 46).
Як вбачається з Статуту АТ «СЕНС БАНК», затвердженого позачерговими Загальними зборами АТ «Альфа-Банк» від 12 серпня 2022 року АТ «СЕНС БАНК» є правонаступником АТ «Альфа-Банк» (а.с 13-16).
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату пред'явлення позову утворилась заборгованість у вказаному вище розмірі, яка на теперішній час не повернута і цим порушуються права та інтереси АТ «СЕНС БАНК»».
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).
За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Між сторонами склалися правовідносини, які регулюються нормами ЦК України та Законом України «Про електрону комерцію».
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, надані позивачем докази є належними, достатніми та допустимими, подані з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до положень національного стандарту щодо оформлення документів та ст.ст. 83, 95 ЦПК України, а тому можуть бути прийняті судом до уваги, а протилежне було б ознакою надмірного формалізму з боку суду.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості є логічним, послідовним та відповідає матеріалам справи.
Враховуючи викладене, а також, що відповідачка порушила умови договору та не виконала взяті на себе зобов'язання, тобто в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов'язань, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Також у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача 5428 грн. 18 коп. судового збору, оплата яких підтверджується відповідною платіжною інструкцією (а.с. 1).
Разом з тим, не підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, оскільки з доданих до позову документів, а саме договору про надання послуг № 1006 від 28 січня 2025 року не вбачається, що відповідні послуги адвокатом Гірчаком А.М. надавалися саме по даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Цивільний позов акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь акціонерного товариства «СЕНС БАНК», ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, в рахунок заборгованості за кредитним договором № 501372446 від 17 жовтня 2021 року - 452348 (чотириста п'ятдесят дві тисячі триста сорок вісім) гривень 10 копійок, з яких: 241824 грн. 52 коп. - заборгованість за кредитом, 210523 грн. 58 коп. - заборгованість за відсотками, а також 5428 (п'ять тисяч чотириста двадцять вісім) гривень 18 копійок - в рахунок відшкодування судового збору.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: