Єдиний унікальний № 946/8503/25
Провадження № 3/946/28/26
Іменем України
04 березня 2026 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бурнусус О.О., ознайомившись з адміністративними матеріалами, які надійшли з Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До суду надійшли протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАД № 759515 від 20.10.2025 року та серії ВАД № 759529 від 21.10.2025 року, складені відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 160 КУпАП.
Так, відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 759515 від 20.10.2025 року, ОСОБА_1 20.10.2025 року о 10 год. 40 вх., знаходячись за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності, б. 54А біля магазину АТБ, здійснювала продаж продуктів харчування з рук в невстановленому для цього місці.
Також, відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 759529 від 21.10.2025 року, ОСОБА_1 21.10.2025 року о 14 год. 40 вх., знаходячись за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності, б. 52, здійснювала торгівлю з рук овочевою продукцією в невстановленому для цього місці.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 складені протоколи про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 160 КУпАП України - торгівля в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях.
В судові засідання, призначені на 03.12.2025 року, 17.12.2025 року, 30.12.2025 року, 15.01.2026 року, 20.01.2026 року, 13.02.2026 року та 04.03.2026 року ОСОБА_1 не з'явилась.
Справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 160 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Втім, відповідно до листів заступника та т.в.о. заступника начальника Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області № 268179-2025 від 24.11.2025 року, № 282663-2025 від 04.12.2025 року, № 299569-2025 від 17.12.2025 року, № 319573-2025 від 31.12.2025 року, № 19250-2026 від 17.01.2026 року, № 23411-2026 від 21.01.2026 року, № 45922-2026 від 06.02.2026 року, № 60356-2026 від 17.02.2026 року та № 78920-2026 від 04.03.2026 року вручити судову повістку не виявилось за можливе.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
Крім того, як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України» Європейський суд дійшов висновку, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв'язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого часу, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки.
Отже, ОСОБА_1 знала про складені відносно неї протоколи та що протоколи розглядаються судом, і не вжила достатніх заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження та без причин не з'явилась в судове засідання.
Разом з тим, за час перебування справи в провадженні судді, ОСОБА_1 не була позбавлена можливості скористатися юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги, однак зазначеним правом не скористалась, не надала пояснення та заперечення щодо правопорушень, які ставляться їй у провину відповідно до обставин, викладених у протоколах.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням зазначеного, суддя дійшов висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнаються протиправні, винні (умисні або необережні) дії або бездіяльність, які посягають на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, а також встановлений порядок управління і які тягнуть за собою застосування адміністративно-правових санкцій.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
В порядку ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Приписами ч. 2 ст. 38 КУпАП, передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Згідно з ч. 6 ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, суд враховує положення ст. 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Тобто, приписи 247 статті КУпАП є імперативними, і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження, і не вирішувати при цьому жодних інших питань.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Причому аналіз даної статті вказує, що такі обставини, як: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони, - можливо встановити лише шляхом розгляду справи по суті, та перевірки фактичних обставин.
Інші ж обставини, зазначені в ст.247 КУпАП встановлюються незалежно від фактичних обставин справи, в залежності від зазначеної конкретної обставини. Наприклад: смерті особи - свідоцтвом про смерть; неосудність - психіатричним висновком; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку - свідоцтвом про народження; строків притягнення особи до відповідальності - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених статтею 38 цього Кодексу, тощо.
Наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. При цьому, ст.247 КУпАП, не надає право органу, що здійснює адміністративне провадження його закрити, а зобов'язує його це зробити. Встановлення будь-якої обставини в рішенні суду після закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, може порушити право особи на справедливий суд, оскільки таке рішення буде прийнято на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного правопорушення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується."
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 липня 2018 року (справа № 308/8763/15-а).
Судом встановлено, що вчинення вказаних правопорушень мало місце 20.10.2025 року та 21.10.2025 року.
Суд неоднарозово направляв до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області листи про забезпечення явки ОСОБА_1 до суду та вручення їй судових повісток, що в свою чергу виконано не було та надані відповідні листи.
З урахуванням вказаного, суд позбавлений можливості розглянути протоколи своєчасно до закінчення трьох місячного терміну накладення адміністративного стягнення, визначеного ст.38 КУпАП.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (ст. 36 КУпАП).
В свою чергу, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Таким чином на підставі викладеного вважаю за необхідне закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 160 КУпАП відповідно до ст. 38 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Окрім того, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 759529 від 21.10.2025 року вбачається, що у ОСОБА_1 вилучено для тимчасового зберігання ваги «А-РШС» у кількості одна шт., що також підтверджено актом прийому-передачі № 82 від 21.10.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КУпАП, торгівля в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях, тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої.
Згідно ч. 1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Статтею 24 КУпАП передбачено, що оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, заборона здійснення лобіювання - тільки як додаткові; інші адміністративні стягнення, зазначені в частині першій статті 24 цього Кодексу, можуть застосовуватися тільки як основні. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.
Разом з тим, суд бере до уваги, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 160 КУпАП підлягає закриттю відповідно до ст. 38 КУпАП, у зв'язку з чим додаткове стягнення у виді конфіскації предметів торгівлі не застосовується окремо від основного.
З урахуванням наведеного, ваги «А-РШС» у кількості одна шт. підлягають поверненню ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 36, 38, 160, 247, 268, 283 КУпАП,-
Закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 160 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Вилучені відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №759529 від 21.10.2025 року ваги «А-РШС» у кількості одна шт. - повернути ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя О.О. Бурнусус