Справа № 496/1657/23
Провадження № 1-в/496/37/26
20 лютого 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Біляївка заяву ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення суду, -
Заявник звернувся до суду із вказаною заявою просить розстрочити виплату потерпілій матеріальної шкоди у розмірі 36203,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 24000,00 грн. призначених відповідно до вироку Біляївського районного суду Одеської області від 26.02.2025 року у справі №496/1657/23, строком на 12 місяців зі сплатою 5016 грн.
Сторони по справі до судового засідання не з'явилися, проте від потерпілої ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення з викладеними обставинами та просила провести розгляд справи без її участі.
Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Дослідивши заяву та долучені до неї матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Положеннями ч. 5 ст. 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Засади кримінального судочинства переліченні у ст. 7 КПК України.
Оскільки питання про застосування відстрочки та розстрочки виконання рішення суду не врегульовані чинним КПК України, то відповідно судом будуть застосовані положення норм цивільного процесуального кодексу, які не суперечать засадам кримінального судочинства.
З положень ст. 435 ЦПК України слідує, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вироком Біляївського районного суду Одеської області від 26.02.2025 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки. Відповідно до ст.75 КК України звільнено від призначеного покарання з випробувальним строком на три роки.
Крім того, позовну заяву (уточнену) ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_4 , матеріальну шкоду у розмірі 36203,00 грн., моральну шкоду у розмірі 24000,00 грн.
У своїй заяві заявник посилається, що рішення суду перебуває у виконавчій службі, та стягується судовий збір, він не має можливості виконати рішення суду в частині виплати матеріальної та моральної шкоди потерпілій одночасно у повному обсязі. Працює у ТзОВ «Великолюбінське» заробітна плата становить 7345,45 грн., що є єдиним джерелом доходу сім'ї. У заявника на утриманні є син 09.10.2025 року народження і дружина ОСОБА_5 перебуває у відпустці по догляду за дитиною і відповідно не працює. В період із 22.12.2023 по 01.03.2024 проходив службу у ЗСУ та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у зв'язку із агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи на території Донецької області. Крім цього, заявник являється особою з інвалідністю 2-ї групи і знайти більш високооплачувану роботу, йому не дозволяє стан здоров'я. Середній розмір виплат, куди входить оплата комунальних послуг, купівля продуктів харчування, сплата судового збору, тощо, складає 6,5-7 тисяч гривень щомісяця, і з коштів які залишились, неможливо сплатити потерпілій шкоду одночасно у повному розмірі.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та отримання податків, дохід у грудні місяці 2025 року, становив 3330,76 грн.
З огляду на наведене та доводи викладені у заяві, суд прийшов до висновку про можливість розстрочити відшкодування шкоди за цивільним позовом, поданим ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, строком на 12 місяців з щомісячними платежами по 5016,00 грн.
Керуючись ст.ст. 537, 539, 369-372, 376 КПК України, ст. 435 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення суду - задовольнити.
Розстрочити виконання вироку Біляївського районного суду Одеської області від 26.02.2025 року у справі №496/1657/23, в частині стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріальної шкоди у розмірі 36203,00 гривень та моральної шкоди у розмірі 24000,00 грн. строком на 12 (дванадцять) місяців зі сплатою по 5016,00 гривень щомісячно, починаючи з дня набрання ухвали законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1