Ухвала від 09.02.2026 по справі 761/3090/26

Справа № 761/3090/26

Провадження № 1-кс/761/3142/2026

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 220 240 000 000 010 08 від 24.10.2024 за ч. 1 ст. 111-2, ч. 4 ст. 191 КК України,

УСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні №22024000000001008 від 24.10.2024за ч. 1 ст. 1112, ч. 4 ст. 191КК України на майно, вилучене 23.01.2026 за місцем мешкання ОСОБА_5 , за адресою - АДРЕСА_1 .

На обґрунтування клопотання зазначено, що ГСУ Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у вказаному вище провадженні, яким встановлено, що у період з 2022 року по теперішній час ОСОБА_6 а також інші невстановлені особи, перебуваючи на території міста Києва, здійснили умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора.

Також, встановлено, що у період 2023-2025 років службові особи ТОВ «СВП «Квазар» (ЄДРПОУ 36177373), управління яким здійснює громадянин Російської Федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, під час укладання та виконання договорів на поставку електротехнічного обладнання для потреб структурних підрозділів АТ «Укрзалізниця» за завищеними цінами, вчинили заволодіння та привласнення бюджетними коштами в умовах воєнного стану.

У зв'язку з викладеним органом досудового розслідування 23.01.2026 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.12.2025 проведений обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 , за адресою - АДРЕСА_1 , у ході якого виявлені та вилучені мобільні телефони, ноутбук та флеш накопичувачі, які рішенням слідчого від 23.01.2026 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Керуючись наведеним, прокурор просив з метою забезпечення збереження вказаних речових доказів накласти на них арешт.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення ініційованого прокурором клопотання, наполягаючи, що ОСОБА_5 відношення до протиправної діяльності не має, тому вилучені за місцем мешкання останнього телефони, ноутбук та флешнакопичувачі не містять інформації щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, тому не є речовими доказами та підлягають поверненню власнику.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, заперечення представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими стороною обвинувачення матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 1112, ч. 4 ст. 191України.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У силу ч.2 ст. 170 КПК арешт майна допускається серед іншого з метою збереження речових доказів.

Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється, зокрема, за ст. 1112 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинені з метою завдання шкоди Україні шляхом, зокрема, добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора.

Крім того, органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення злочину за ст. 191 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, та причетність до таких дій службових осіб ТОВ «СВП «Квазар».

Отже, доказами мають бути речі, документи, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин пособництва певної особи державі-агресору шляхом передачі матеріальних ресурсів чи інших активів, а також заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.

Таким чином, прокурором доведено, що вилучені під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 мобільні телефони, ноутбук та флешнакопичувачі можуть містити у собі інформацію про обставини вчинення кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 1112, ч. 4 ст. 191України

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких здійснюється розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного у клопотанні майна.

Керуючись ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 220 240 000 000 010 08 від 24.10.2024 арешт на майно, вилучене 23.01.2026 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою - АДРЕСА_1 , а саме:

-мобільний телефон «Iphone 12», серійний номер НОМЕР_1 ;

-мобільний телефон «Iphone 17», серійний номер НОМЕР_2 ;

-ноутбук «Mi Designet by Xiaomi in being Made in China»;

-флешнакопичувач синього кольору без розпізнавальних написів;

-флешнакопичувач сріблястого кольору з написом «UNITX 32 GB».

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
134594494
Наступний документ
134594496
Інформація про рішення:
№ рішення: 134594495
№ справи: 761/3090/26
Дата рішення: 09.02.2026
Дата публікації: 09.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (04.03.2026)
Дата надходження: 29.01.2026
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЦИКТІЧ ВІТАЛІЙ МИХАЙЛОВИЧ
суддя-доповідач:
ЦИКТІЧ ВІТАЛІЙ МИХАЙЛОВИЧ