Справа № 761/3081/26
Провадження № 1-кс/761/3138/2026
09 лютого 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 22024000000001008 від 24.10.2024за ч. 1 ст. 1112, ч. 4 ст. 191КК України про накладення арешту на майно,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні №22024000000001008 від 24.10.2024за ч. 1 ст. 1112, ч. 4 ст. 191КК України на майно, вилучене 23.01.2026 за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що ГСУ Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у вказаному вище провадженні, яким встановлено, що у період з 2022 року по теперішній час ОСОБА_5 , а також інші невстановлені особи, перебуваючи на території міста Києва, здійснили умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора.
Також, встановлено, що у період 2023-2025 років службові особи ТОВ «СВП «Квазар» (ЄДРПОУ 36177373), управління яким здійснює громадянин Російської Федерації ОСОБА_6 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, під час укладання та виконання договорів на поставку електротехнічного обладнання для потреб структурних підрозділів АТ «Укрзалізниця» за завищеними цінами, вчинили заволодіння та привласнення бюджетними коштами в умовах воєнного стану.
Крім того, встановлено що до протиправної діяльності причетний співробітник філії «Центр оздоровлення та відпочинку» АТ «Укрзалізниця» (ЄДРПОУ 43902290) ОСОБА_7 , який під час проведення публічних закупівель, організованих філією «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» (ЄДРПОУ 41022900) організував спільно із співробітником вказаного структурного підрозділу залізниці ОСОБА_4 протиправний механізм мінімізації конкуренції та забезпечення одержання перемог підкотнрольним ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підприємством ТОВ «СВП «Квазар».
У зв'язку з викладеним органом досудового розслідування 23.01.2026 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.12.2025 проведений обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлений та вилучений мобільний телефон «POCO F3» ІМЕІ: НОМЕР_1 , із сімкарткою у чохлі чорного кольору, який рішенням слідчого від 23.01.2026 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Керуючись наведеним, прокурор просив з метою забезпечення збереження вказаного речового доказу накласти на нього арешт.
У судове засідання прокурор не прибув, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просив його задовольнити.
Власник майна або його представник до суду також не прибув.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими стороною обвинувачення матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 1112, ч. 4 ст. 191України.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У силу ч.2 ст. 170 КПК арешт майна допускається серед іншого з метою збереження речових доказів.
Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється, зокрема, за ст. 1112 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинені з метою завдання шкоди Україні шляхом, зокрема, добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора.
Крім того, органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення злочину за ст. 191 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, та причетність до таких дій службових осіб ТОВ «СВП «Квазар» та АТ «Укрзалізниця».
Отже, доказами мають бути речі, документи, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин пособництва певної особи державі-агресору шляхом передачі матеріальних ресурсів чи інших активів, а також заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.
Таким чином, прокурором доведено, що вилучений під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 мобільний телефон може містити у собі інформацію про обставини вчинення кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 1112, ч. 4 ст. 191України
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких здійснюється розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного у клопотанні майна.
Керуючись ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні №22024000000001008 від 24.10.2024за ч. 1 ст. 1112, ч. 4 ст. 191КК України на майно, вилучене 23.01.2026 за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
-мобільний телефон «POCO F3» ІМЕІ: НОМЕР_1 , із сімкарткою у чохлі чорного кольору, що належать ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.
Слідчий суддя ОСОБА_1