Номер провадження № 1-кс/641/397/2026 Справа № 641/1918/26
05 березня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221150000213 від 04.03.2026 року, до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Слатине Дергачівського району Харківської області, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, вдови, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої 17.09.2013 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ст. 68, 69 КК України до 5 років позбавлення волі; 14.08.2024 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненої від відбування покарання з іспитовим строком на 2роки,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
До Слобідського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_7 , в якому вона просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 99, строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, які внесені до ЄРДР за №12026221150000213 від 04.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.03.2026 приблизно о 00:20 ОСОБА_5 зі своїм співмешканцем ОСОБА_9 , перебували за адресою їх спільного мешкання: АДРЕСА_2 , де вони разом спілкувались та вживали алкогольні напої. В ході вживання алкогольних напоїв між ними відбувся конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, обумовлених ревнощами з боку ОСОБА_9 .
Під час розвитку вказаного конфлікту в ОСОБА_5 виник раптовий, злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 невизначеного ступеня тяжкості. Так у подальшому приблизно 00:25 цього ж дня, ОСОБА_5 реалізуючи свій раптовий, злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 невизначеного ступеня тяжкості, перебуваючи в кімнаті квартири розташованої за вищевказаною адресою, діючи умисно, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого злочинного діяння та бажаючи діяти саме таким чином, розуміючи, що від її дій можуть настати тяжкі наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_9 , взяла зі столу, розташованого в кімнаті квартири побутовий ніж та стоячи навпроти останнього, тримаючи ніж у правій руці за руків'я, розуміючи що наносить удар у життєво важливі органи, умисно нанесла ОСОБА_9 правою рукою один удар ножем в область живота.
Спричинивши таким чином тілесні ушкодження потерпілому, ОСОБА_5 припинила свої протиправні дії, а ОСОБА_9 з отриманими травмами тіла було госпіталізовано до КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР , де він ІНФОРМАЦІЯ_3 о 04:00 помер.
Причиною смерті ОСОБА_9 , згідно довідки відділення №2 відділу судово-медичної експертиз трупів ДСУ «Харківське ОБ СМЕ» від 04.03.2026 стала масивна крововтрата, ушкодження печінки та правої легені, множинні травми грудної клітини та живота.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
04.03.2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
04.03.2026 ОСОБА_5 у відповідності до ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 121 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відносяться до тяжких, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років.
На даний час існує ряд ризиків, передбачених п. 1, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, які є підставою, на думку органу досудового розслідування, для застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
1) з огляду на тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 злочину, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за, яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років позбавленням волі, враховуючи що вона раніше неодноразово засуджена, останній раз судима 14.08.2024 Октябрьським районним судом м. Харкова, за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КК України від відбуття покарання звільнена з іспитовим строком на 2 роки. Крім того, у ОСОБА_5 немає стійких соціальних зв'язків, не має офіційного стабільного заробітку, постійного місця проживання в м. Харкові не має, тому з метою уникнення відповідальності за скоєння інкримінованого злочину, ОСОБА_5 може вчинити спробу переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, що вказує на наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України..
2) ОСОБА_5 офіційно не працевлаштована та в неї відсутні законні джерела існування, не має міцних соціальних зв'язків, не має постійного місця мешкання в м. Харкові та підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, у тому числі за скоєння аналогічного злочину, що підтверджує її суспільну небезпечність чи схильність вчиняти злочини.
З огляду на викладене, прокурор та слідчий зазначають, що є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, обґрунтовані, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Підозрювана ОСОБА_5 у судовому засіданні проти клопотання заперечує, зазначила, що не мала наміру на спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, все сталось випадково. після сумісного розпиття алкогольних напоїв ОСОБА_9 став застосовувати до неї насилля, від якого вона захищалась. Просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем її реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Захисник ОСОБА_6 проти клопотання прокурора заперечує. Вказує на те, що наведені прокурором ризики необґрунтовані та не доведені, тенденція до вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень не доведена. Злочин вчинено під впливом насильства з боку потерпілого ОСОБА_9 , який притягався до адміністративної відповідальності за домашнє насильство. Насильство з боку ОСОБА_10 доведено проведеним медичним оглядом ОСОБА_5 , в ході якого виявлено численні синці на тілі підозрюваної. ОСОБА_5 має місці соціальні зв'язки, має на утриманні малолітню дитину. Крім того, не доведений ризик переховування від суду, оскільки підозрювана вину визнає, дає показання, після події сама викликала швидку допомогу, надавала ОСОБА_9 першу медичну допомогу.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, ознайомившись з доданими до клопотання матеріалами, слідчий суддя зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри належить прийняти до уваги дані, які містяться в наданих суду матеріалах.
Крім того, суд приймає до уваги п. 57 рішення Європейського суду з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини», згідно з яким наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення, а також рішення ЄСПЛ по справі «Мюрей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, в якому зазначено, що факти, які породжують підозру, не обов'язково мають такий саме рівень з'ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального розслідування, тобто факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.
Також належить врахувати правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою розгляду провадження, досягнення цілей якого і є тримання під вартою.
Наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується дослідженими у судовому засіданні документами, а саме: протоколом огляду місця події від 04.03.2026 за адресою: АДРЕСА_2 ; постановою про визначення та приєднання до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 04.03.2026; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 04.03.2026 року. При цьому суд, ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміноване підозрюваному діяння.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що підозрювана ОСОБА_5 не працевлаштована, має малолітню доньку ОСОБА_12 , яка проживає з бабусею, місце проживання ОСОБА_5 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима за вчинення корисливого злочину та злочину проти життя та здоров'я особи.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі тяжкість злочину, який інкримінуються підозрюваній, суд вважає, що існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, а зважаючи на те, що на теперішній час кримінальне провадження знаходиться на стадії досудового розслідування, існують ризики того, що підозрювана може переховуватись від суду.
В зв'язку з викладеним, суд вважає ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеними.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
Посилання захисту на те, що підозрювана ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, оскільки має малолітню дитину, не дають достатніх підстав вважати, що вони можуть мати стримуючу дію та сприятимуть зменшенню існуючих ризиків.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін, який не може перевищувати 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, приймаючи до уваги, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_9 помер, а також обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що на утриманні ОСОБА_5 перебуває малолітня дитина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дитини помер. Зі слів підозрюваної дитина разом з бабусею проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що в розумінні пп. 7 п. 24 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 876, діти позбавляються батьківського піклування. З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради розглянути питання про тимчасове (на час дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) влаштування дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до п. 31 цього Порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 183, 196, 197, 199, 331 КПК України,
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з 03-35 04.03.2026року.
Строк дії ухвали до 03.05.2026 року.
Зобов'язати Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради розглянути питання тимчасового влаштування дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: за адресою: АДРЕСА_1 , яка залишилась без батьківського піклування, у відповідності до п. 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 876.
За результатами розгляду питання про тимчасове влаштування дітей письмово повідомити Слобідську окружну прокуратуру м. Харкова та Слобідський районний суд міста Харкова.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1