05 березня 2026 року
м. Київ
справа №620/7235/24
адміністративне провадження №К/990/9791/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Гончарової І. А., Хохуляка В. В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року
у справі №620/7235/24
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Чернігівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги і рішення,-
04 березня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі №620/7235/24.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У поданій касаційній скарзі, скаржник, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається, зокрема, на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Скаржником не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права, які висновки судів попередніх інстанцій суперечать висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Суд звертає увагу на те, що у випадку, якщо скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, скаржник зобов'язаний обґрунтувати зазначене порушення з відповідним посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у поєднанні з відповідним пунктом частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу.
У випадку, якщо скаржник дійде до висновку, про визначення визнання підставами касаційного оскарження пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у поєднані з пунктом 1 частини другої статті 353 цього Кодексу, Суд наголошує на необхідності також обґрунтувати підстави касаційного оскарження визначенні пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки, шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 243, 330, 332 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі №620/7235/24 - залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає
Судді Р. Ф. Ханова
І.А. Гончарова
В.В. Хохуляк