05 березня 2026 року
м. Київ
справа № 140/4002/24
касаційне провадження № К/990/12553/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Хобор Р.Б.; судді: Бруновська Н.В., Шавель Р.М.)
у справі № 140/4002/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Ойл Компані»
до Головного управління ДПС у Волинській області
про визнання протиправним та скасування рішення,
У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Ойл Компані» (далі - ТОВ «Транс Ойл Компані», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 18 грудня 2023 року № 000784-09.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, платник зазначив, що рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі акта фактичної перевірки, проведеної відповідно до наказу від 01 листопада 2023 року № 2325-п, який був реалізований без належних правових підстав у частині встановлення факту здійснення діяльності без ліцензії. Позивач наголошував, що ліцензія на право оптової торгівлі пальним від 25 травня 2022 року № 990614202200313 була анульована з порушенням вимог статті 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме - без належного вручення акта про встановлення факту порушення строків звернення до органу ліцензування та без направлення розпорядження від 14 червня 2023 року № 125-р у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Платник зазначав, що не подавав заяви про отримання документів через електронний кабінет платника податків, у зв'язку з чим контролюючий орган був зобов'язаний здійснити листування шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або вручення відповідного розпорядження особисто. За твердженням позивача, відсутність належного повідомлення свідчить про те, що у спірний період він не був обізнаний про анулювання ліцензії та обґрунтовано вважав її чинною, а відтак правові підстави для застосування фінансової санкції, передбаченої статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», відсутні.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 27 червня 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовив.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що у період з 14 червня 2023 року по 21 червня 2023 року ТОВ «Транс Ойл Компані» здійснювало операції з оптової торгівлі пальним за відсутності чинної ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, оскільки ліцензія № 990614202200313 була анульована розпорядженням ГУ ДПС у Волинській області від 14 червня 2023 року № 125-р, а нову ліцензію отримано лише з 21 червня 2023 року. Суд першої інстанції зазначив, що розпорядження про анулювання ліцензії є чинним адміністративним актом, який не був оскаржений та не визнаний протиправним у встановленому законом порядку, а відтак породжує відповідні правові наслідки. Оцінивши матеріали справи, зокрема акт фактичної перевірки та дані реєстрів щодо здійснення операцій з оптової торгівлі пальним у спірний період, суд дійшов висновку, що контролюючим органом правомірно застосовано до позивача фінансову санкцію, передбачену частиною другою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», оскільки факт здійснення діяльності без наявності чинної ліцензії є встановленим та підтвердженим належними доказами.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 лютого 2025 року рішення суду першої інстанції скасував, прийняв нове рішення, яким позов задовольнив.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що контролюючим органом не доведено належного дотримання процедури анулювання ліцензії позивача, передбаченої статтею 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вручення позивачу акта від 12 червня 2023 року, який слугував підставою для анулювання ліцензії, а також розпорядження від 14 червня 2023 року № 125-р у порядку, визначеному статтею 42 ПК України. Апеляційний суд звернув увагу на те, що позивач не подавав заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет платника податків, а відтак листування мало здійснюватися шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або вручення особисто. За відсутності доказів такого вручення апеляційний суд дійшов висновку, що позивач не був належним чином повідомлений про анулювання ліцензії, а тому не міг усвідомлювати відсутність у нього права на здійснення оптової торгівлі пальним у спірний період.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року та залишити в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган вказує, що у період з 14 червня 2023 року по 21 червня 2023 року позивач фактично здійснював операції з оптової торгівлі пальним без наявності чинної ліцензії, що підтверджується актом фактичної перевірки та даними відповідних реєстрів. На переконання контролюючого органу, сама по собі відсутність чинної ліцензії у цей період є достатньою та самостійною підставою для застосування фінансової санкції, а тому висновок апеляційного суду про необхідність доведення вини або обізнаності суб'єкта господарювання суперечить змісту статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Крім того, контролюючий орган зазначає, що позивач мав статус суб'єкта електронного документообігу, а відтак розпорядження про анулювання ліцензії було правомірно направлене в електронній формі з дотриманням вимог законодавства. Також відповідач вказує, що розпорядження від 14 червня 2023 року № 125-р не було оскаржене та є чинним.
Верховний Суд ухвалою від 29 квітня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Волинській області.
07 травня 2025 року від платника надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, при цьому доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судовий розгляд встановив, що на підставі наказу від 01 листопада 2023 року № 2325-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Транс Ойл Компані» працівниками ГУ ДПС у Волинській області проведено фактичну перевірку позивача за місцем провадження діяльності за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, 11, кв. (оф.) 707.
За результатами перевірки відповідач склав акт від 16 листопада 2023 року № 03/18883/09-02/44794352, яким встановив порушення платником вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Обґрунтовуючи такі висновки, контролюючий орган зазначив, що позивач в період з 14 червня 2023 року по 21 жовтня 2023 року здійснював операції з оптової торгівлі пальним без наявності чинної ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі. Перелік операцій наведено в Додатку № 1 до акта перевірки.
На підставі таких висновків акта перевірки податковий орган 18 грудня 2023 року прийняв рішення № 000784-09 про застосування до позивача на підставі абзацу 9 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», фінансових санкцій у сумі 500 000,00 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.
Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Ліцензія (спеціальний дозвіл) це документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку (стаття 1 названого Закону).
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п'ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Після видачі/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/анулювання відповідної ліцензії (стаття 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»).
Частиною першою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до частини другої названого Закону до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500 000,00 грн.
Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець запровадив у сфері обігу пального дозвільний (ліцензійний) режим здійснення господарської діяльності, який має імперативний характер та спрямований на забезпечення державного контролю за виробництвом, зберіганням і реалізацією підакцизної продукції.
Отримання ліцензії не є формальною процедурою, а передбачає підтвердження суб'єктом господарювання наявності відповідної матеріально-технічної бази, прав на земельні ділянки, введення об'єктів в експлуатацію та дотримання вимог щодо безпеки. Саме з цією метою закон встановлює вичерпний перелік документів, які подаються для отримання ліцензії, та визначає строк її дії.
Таким чином, наявність чинної ліцензії є необхідною та обов'язковою передумовою правомірного здійснення діяльності з оптової торгівлі пальним або зберігання пального. Відсутність такої ліцензії унеможливлює здійснення відповідного виду діяльності незалежно від причин її відсутності.
Частина друга статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» встановлює спеціальний вид юридичної відповідальності - фінансову санкцію у розмірі 500 000,00 грн у разі здійснення оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії.
Зміст цієї норми свідчить, що підставою для застосування санкції є сам факт здійснення діяльності без відповідного дозволу. Закон не ставить застосування фінансової санкції у залежність від встановлення суб'єктивного ставлення суб'єкта господарювання до такого порушення (умислу чи необережності), а пов'язує відповідальність із об'єктивною відсутністю ліцензії на момент здійснення діяльності.
Отже, правова конструкція статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» має ознаки формального складу правопорушення, де визначальним є встановлення факту здійснення діяльності без ліцензії, а не мотиви чи обізнаність суб'єкта господарювання.
Крім того, внесення відомостей про видачу або анулювання ліцензії до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального забезпечує публічність інформації щодо наявності або відсутності у суб'єкта господарювання права на здійснення відповідного виду діяльності, що додатково підтверджує об'єктивний характер ліцензійного режиму.
За таких обставин вирішальним для правильного застосування статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» є встановлення факту здійснення суб'єктом господарювання оптової торгівлі пальним у період відсутності чинної ліцензії.
Судовим розглядом встановлено, що ліцензія ТОВ «Транс Ойл Компані» на право оптової торгівлі пальним від 25 травня 2022 року № 990614202200313 була анульована розпорядженням ГУ ДПС у Волинській області від 14 червня 2023 року № 125-р.
Також встановлено, що нову ліцензію на право оптової торгівлі пальним № 990614202300593 позивач отримав з 21 червня 2023 року.
Матеріалами справи, зокрема актом фактичної перевірки від 16 листопада 2023 року № 03/18883/09-02/44794352 та доданим до нього реєстром операцій, підтверджується, що у період з 14 червня 2023 року по 21 червня 2023 року позивач здійснював операції з оптової торгівлі пальним.
Отже, у зазначений період у позивача була відсутня чинна ліцензія на право здійснення відповідного виду господарської діяльності.
Розпорядження від 14 червня 2023 року № 125-р про анулювання ліцензії у встановленому законом порядку не оскаржувалося та не визнане протиправним, а відтак є чинним адміністративним актом, який породжує відповідні правові наслідки.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив із того, що контролюючим органом не доведено належного повідомлення позивача про анулювання ліцензії у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, у зв'язку з чим позивач не був обізнаний про відсутність у нього права на здійснення діяльності з оптової торгівлі пальним, а тому відсутні підстави для застосування фінансової санкції.
Проте такий підхід не узгоджується зі змістом та правовою природою частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Як зазначалося вище, законодавець визначив підставою для застосування фінансової санкції саме факт здійснення діяльності без ліцензії. Норма не містить застережень щодо необхідності встановлення вини або доведення обізнаності суб'єкта господарювання про анулювання ліцензії.
Ліцензія є спеціальним дозвільним документом, який посвідчує право на здійснення відповідного виду діяльності. Її анулювання припиняє це право. До моменту отримання нової ліцензії суб'єкт господарювання не наділений правом здійснювати відповідну діяльність.
Питання дотримання процедури направлення акта чи розпорядження про анулювання ліцензії може бути предметом самостійного оскарження відповідного адміністративного акта. У межах цієї справи розпорядження від 14 червня 2023 року № 125-р не було предметом позову та не визнане протиправним.
За відсутності судового рішення про скасування розпорядження про анулювання ліцензії воно вважається чинним та таким, що породжує правові наслідки.
Отже, у спірний період позивач об'єктивно не мав чинної ліцензії на право оптової торгівлі пальним.
Факт здійснення ним відповідної діяльності у цей період встановлений судами та підтверджений матеріалами справи.
За таких обставин висновок апеляційного суду про необхідність встановлення вини позивача для застосування фінансової санкції не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Саме по собі посилання на відсутність належного повідомлення не спростовує встановленого факту здійснення діяльності без чинної ліцензії та не усуває передбачених законом правових наслідків такої діяльності.
Окремо Верховний Суд враховує доводи касаційної скарги щодо статусу позивача як суб'єкта електронного документообігу.
Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Транс Ойл Компані» подавало податкову звітність в електронній формі та здійснювало реєстрацію акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, що відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, свідчить про набуття ним статусу суб'єкта електронного документообігу.
Згідно з положеннями пункту 1 розділу ІІІ зазначеного Порядку юридичні особи набувають статусу суб'єкта електронного документообігу з дати, зафіксованої у першій квитанції про прийняття першого електронного документа, та за наявності другої квитанції про його прийняття.
Отже, позивач як суб'єкт електронного документообігу перебував у системі електронної взаємодії з контролюючим органом.
Водночас навіть з урахуванням наведеного обставина набуття статусу суб'єкта електронного документообігу сама по собі не впливає на встановлений судами факт відсутності у позивача чинної ліцензії у спірний період.
Питання належності способу направлення розпорядження про анулювання ліцензії може бути предметом самостійного судового розгляду щодо законності відповідного адміністративного акта. Натомість у межах цієї справи визначальним є встановлення факту здійснення діяльності без ліцензії.
З огляду на викладене Верховний Суд доходить висновку, що суд першої інстанції правильно застосував статтю 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до встановлених обставин справи.
Отже, Восьмий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року, яке відповідає закону.
Згідно зі статтею 352 Кодексу адміністративного судочинства України cуд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року скасувати.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді Л. І. Бившева
І. Я. Олендер