25 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 140/31759/23 пров. № А/857/46304/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Іщук Л.П. Обрізка І.М.,
секретаря судового засідання Михайлівської Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року (головуючий суддя Мачульський В.В., м.Луцьк) по справі за адміністративним позовом Виробничо-комерційного приватного підприємства «Агропромтехцентр» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Виробничо-комерційне приватне підприємство «Агропромтехцентр» звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:
- від 10.08.2023 №0100000701 (В1) на суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 516 548 грн та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 51654,80 грн;
- від 10.08.2023 №0100010701 (В3) на суму, на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування частково в розмірі 3 296 563 грн;
- від 10.08.2023 №0100020701 (В4) на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду частково в розмірі 4 836 133 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області:
- від 10.08.2023 №0100000701 (В1) на суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 516 548 грн та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 51654,80 грн;
- від 10.08.2023 №0100010701 (В3) на суму, на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування частково в розмірі 3 296 563 грн;
- від 10.08.2023 №0100020701 (В4) на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду частково в розмірі 4 836 133 грн.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить таке скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Волинській області задоволено частково.
Скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року у справі №140/31759/23 у частині задоволення позовних вимог ВКПП «Агропромтехцентр» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 10.08.2023 №0100020701 (В4) на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду частково в розмірі 4 836 133 грн та прийняти нове, яким у задоволенні цієї позовної вимоги відмовити. У іншій частині рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року у справі №140/31759/23 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року касаційні скарги Виробничо-комерційного приватного підприємства «Агропромтехцентр», Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року та на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі №140/31759/23 - задоволено частково.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Волинській області від 10.08.2023 №0100000701 (В1) на суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 516 548 грн та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 51 654,80 грн; від 10.08.2023 №0100010701 (В3) на суму, на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування частково в розмірі 3 296 563 грн - залишено без змін.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року в частині скасування рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року у справі № 140/31759/23 щодо задоволення позовних вимог Виробничо-комерційного приватного підприємства «Агропромтехцентр» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 10.08.2023 №0100020701 (В4) - скасовано, та в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відтак, перегляду в апеляційному порядку підлягає рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року в частині задоволення позовних вимог ВКПП «Агропромтехцентр» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 10.08.2023 №0100020701 (В4) на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду частково в розмірі 4 836 133 грн.
В апеляційній скарзі щодо податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 10.08.2023 №0100020701 (В4) апелянт зазначає, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВКПП «Агропромтехцентр» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 22.05.2023 №9117544958 від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
На підставі акта вказаної перевірки, контролюючим органом було винесено податкові повідомлення-рішення, в тому числі від 10.08.2023р. №0100020701 форми «В4».
В ході перевірки встановлено заниження податкових зобов'язань всього в сумі 858 880 грн., в т.ч. за січень 2023 в сумі 92 925 грн., за лютий 2023 в сумі 363 772 грн, березень 2023 в сумі 402183 грн.
ВКПП «Агропромтехцентр» в періоді, що перевіряється, здійснено придбання товарно-матеріальних цінностей (будівельних матеріалів, запасних частин) що використано для виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби».
За даними бухгалтерського обліку дані операції відображено записами по Дт рах.152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» з Кт рах.205 «Будівельні матеріали». Виготовити самостійно основні засоби підприємство може або власними силами (господарським способом), або із залученням зі сторони підрядної організації.
Самостійно виготовлені основні засоби повинні зараховуватися на баланс за первісною вартістю. З метою формування такої первісної вартості спочатку підприємством приймається рішення щодо створення (будівництва) для власних потреб об'єктів основних засобів.
Крім того, отримання у відповідності норм чинного законодавства дозвільних документів на будівництво, оформлення повідомлення про початок виконання підготовчих/будівельних робіт об'єкта основних засобів на момент проведення списання будівельних матеріалів не відбулось.
Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено відсутність власних та/або орендованих земель у господарській діяльності ВКПП «Агропромтехцентр», на які здійснено списання згідно накладних-вимог на відпуск матеріалів, яке оформлене бухгалтерським проведенням Дт.152 - Кт.205 у січні 2023 в сумі 464 626 грн, лютому 2023 в сумі 1 818 862 грн, березні 2023 на суму 2 010 914 грн. Інформація про списання будматеріалів наведена у додатку 1 до акту перевірки.
З даного приводу суд першої інстанції дійшов висновку, що з аналізу податкового законодавства не вбачається, що списання згідно накладних-вимог на відпуск матеріалів, яке оформлене бухгалтерським проведенням Дт. 152 - Кт.205, має здійснюватися саме на власні та/або орендовані землі. Тобто підтвердження факту права власності або оренди земельної ділянки та списання на неї матеріалів не може свідчити про те, що відповідні операції не є господарською діяльністю платника податку.
При цьому, апелянт зазначає, що підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Відповідно до приписів пункту 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нормами пункту 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений статтею 200 ПК України.
Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
За правилами статті 200 ПК України сума бюджетного відшкодування залежить від показників податкового зобов'язання та податкового кредиту.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.
Водночас, нормами п.14.1 ст.14, п.п.14.1.34 п.14.1 ст.14, п.п.14.1.73 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено:
земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами. Землевласники це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності
Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, ) тому числі на умовах оренди
Право користування земельною ділянкою це юридично забезпечена можливість суб'єкта здійснювати господарське та інше безпосереднє використання земельної ділянки з метою отримання доходів та інших благ матеріального та нематеріального характеру від корисних властивостей землі.
Користування наданою земельною ділянкою не тільки право, а й обов'язок землекористувача. При цьому він повинен забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. Якщо землекористувач не виконує цей обов'язок, то для нього наставатимуть негативні наслідки.
Фактичні користувачі земельних ділянок зобов'язані оформити документи на право користування такими ділянками у порядку та строки відповідно до чинного законодавства.
Використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства.
Підпунктом 14.1.179 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI (зі змінами та доповненнями) передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
2.1. товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
2.2. газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Відповідно до підпункту а пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI (зі змінами та доповненнями) передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами. необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
3 метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/ послугах, необоротних активах:
2.3. придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
2.4. придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо гака нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Судом першої інстанції не було взято до уваги доводи контролюючого органу щодо відсутності доказів того, що позивачем не надано доказів того, що збудовані об'єкти належать саме до основних засобів ВКПП «Агропромтехцентр» та використовуються у господарській діяльності позивача.
Так, Позивачем до матеріалів справи долучені первинні документи, що підтверджують витрати на будівництво та списання ТМЦ, проте не надано доказів, що вказане будівництво здійснювалося саме основних засобів.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єктів оподаткування податком на додану вартість, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Крім того, судом не було надано оцінку доводам контролюючого органу щодо взаємовідносин ВКПП «Агропромтехцентр» з ТОВ «Фрут Індастріз», ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» ТзОВ «ХІМЗАХІД» та ТОВ «КПП ЦЕНТР».
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив таку залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області в період з 20.06.2023 по 10.07.2023 на підставі наказу №1204-п від 16.06.2023 та направлення №1809 від 16.06.2023 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВКПП «Агропромтехцентр». Термін проведення перевірки продовжувався на 2 робочих дні відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області №1321-п від 28.06.2023.
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 17.07.2023 №11309/07-01/20133772 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ВКПП «Агропромтехцентр» код ЄДРПОУ 20133772, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від'ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету», яким встановлено порушення ВКПП «Агропромтехцентр» вимог податкового законодавства, а саме:
- п. 44.1 ст. 44, п. 187 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, абз. «г» п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок чого завищено суму від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду всього на суму 5 453 566 грн, в т. ч. за квітень 2023 на суму 5 453 566 грн;
- п. 200.1, абз. «б» п. 200.4, абз. «в» п. 200.14 ст. 200 ПК України, пп. 3 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 внаслідок чого відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування на рахунок платника податків в банку у податковій декларації за квітень 2023 року на суму 3 297 798 грн;
-. п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, пп. З п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, оскільки ВКПП «Агропромтехцентр» завищено суму ПДВ 403 172 грн, яка підлягає бюджетному відшкодуванню всього на суму 516 548 грн, в тому числі за квітень 2023 року на суму 516 548 грн.
Також, 30.06.2023 ГДРІ ГУ ДПС у Волинській області сформовано на адресу позивача запит про надання у строк до 07.07.2023 документів (копії документів), а саме: договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, документи що підтверджують походження та якість придбаних ТМЦ по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «ФРУТ ІНДАСТРІС», ТОВ ДП ГРИП ВОЛИНЬ», ТОВ «КПП ЦЕНТР», ТОВ «ТК «ОКСІДІАНТ», ТОВ «ХІМЗАХІД» за період з 01.01.2023 по 30.04.2023.
У відповідь на зазначений лист, позивачем 05.07.2023 надано відповідь разом із копіями документів по взаємовідносинах з ТОВ «ФРУТ ІНДАСТРІС», ТОВ ДП ГРИП ВОЛИНЬ», ТОВ «КПП ЦЕНТР», ТОВ «ТК «ОКСІДІАНТ», ТОВ «ХІМЗАХІД» за період з 01.01.2023 по 30.04.2023.
У подальшому на підставі вищевказаного акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:
- від 10.08.2023 №0100000701 (В1) на суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 516 548 грн та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 51 654,80 грн;
- від 10.08.2023 №0100010701 (В3) на суму, на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування частково в розмірі 3 297 798 грн;
- від 10.08.2023 №0100020701 (В4) на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду частково в розмірі 5 453 566 грн.
ВКПП «Агропромтехцентр» з висновками, викладеними в акті перевірки 17.07.2023 №11309/07-01/20133772 та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями від 10.08.2023 №0100000701 (В1) про завищення бюджетного відшкодування на суму 516 548 грн та штрафні санкції у сумі 51 654,80 грн.; №0100010701 (ВЗ) на суму на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування частково в розмірі 3 296 563 грн. та №0100020701 (В4) про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду частково в розмірі 4 836 133 грн., не погодився та вважає їх протиправними у зв'язку з чим звернувся до суду із даними позовом.
Як уже зазначалось вище перегляду в апеляційному порядку підлягає рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року в частині задоволення позовних вимог ВКПП «Агропромтехцентр» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 10.08.2023 №0100020701 (В4) на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду частково в розмірі 4 836 133 грн.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений статтею 200 ПК України.
Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
За правилами статті 200 ПК України сума бюджетного відшкодування залежить від показників податкового зобов'язання та податкового кредиту.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.
Крім того, нормами п.14.1 ст.14, п.п.14.1.34 п.14.1 ст.14, п.п.14.1.73 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено:
Земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами Землевласники - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності
Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, ) тому числі на умовах оренди
Право користування земельною ділянкою - це юридично забезпечена можливість суб'єкта здійснювати господарське та інше безпосереднє використання земельної ділянки з метою отримання доходів та інших благ матеріального та нематеріального характеру від корисних властивостей землі.
Користування наданою земельною ділянкою - не тільки право, а й обов'язок землекористувача. При цьому він повинен забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. Якщо землекористувач не виконує цей обов'язок, то для нього наставатимуть негативні наслідки.
Фактичні користувачі земельних ділянок зобов'язані оформити документи на право користування такими ділянками у порядку та строки відповідно до чинного законодавства.
Використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства.
При цьому суд першої інстанції слушно зауважив, що в матеріалах справи відсутні будь-які рішення місцевої ради чи державного органу про передачу земельної ділянки, на якій виконувалися ремонтно-будівельні роботи та списання ТМЦ, в користування чи володіння ВКПП «Агропромтехцентр».
Отже, в ході проведення перевірки встановлено відсутність власних та/або орендованих земель у господарській діяльності, на які здійснено списання ТМЦ згідно накладних-вимог на відпуск матеріалів та вартості ремонтно-будівельних робіт, яке оформлене бухгалтерським проведенням Дт.152 - Кт.205, 207 у січні 2023 в сумі 464 626 грн, лютому 2023 в сумі 1 818 862 грн, березні 2023 на сумі 2 010 914 грн.
Підпунктом 14.1.179 п. 14.1 ст.14 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; .
Пунктом 187.1 статті 187 ПК передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Пунктом 188.1 статті 188 ПК передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
2.1.товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
2.2.газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами. необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділ) 2 розділ) XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
2.3. придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
2.4. придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
При цьому, відповідно до п. 14.1.36 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленнями та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
З огляду на це правильним є твердження, що основною ознакою господарської діяльності у податковому обліку є її мета, а саме - отримання доходу. Якщо ж така мета не ставилася, то з метою оподаткування діяльність підприємства визнається негосподарською, тобто звичайною діяльністю, не пов'язаною безпосередньо з виробництвом продукції або реалізацією товарів (робіт, послуг).
Щодо правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 10.08.2023 №0100020701 то судом першої інстанції з'ясовано, що в ході перевірки встановлено заниження податкових зобов'язань всього в сумі 858 880 грн., в т. ч. за січень 2023 в сумі 92 925 грн., за лютий 2023 в сумі 363 772 грн, березень 2023 в сумі 402 183 грн.
ВКПП «Агропромтехцентр» у періоді, що перевіряється, здійснено придбання товарно-матеріальних цінностей (будівельних матеріалів, запасних частин) що використано для виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби». За даними бухгалтерського обліку дані операції відображено записами по Дт рах.152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» з Кт рах.205 «Будівельні матеріали».
Виготовити самостійно основні засоби підприємство може або власними силами (господарським способом), або із залученням зі сторони підрядної організації. Самостійно виготовлені основні засоби повинні зараховуватися на баланс за первісною вартістю.
З метою формування такої первісної вартості спочатку підприємством приймається рішення щодо створення (будівництва) для власних потреб об'єктів основних засобів.
Крім того, отримання у відповідності норм чинного законодавства дозвільних документів на будівництво, оформлення повідомлення про початок виконання підготовчих/будівельних робіт об'єкта основних засобів на момент проведення списання будівельних матеріалів не відбулось.
ВКПП «Агропромтехцентр» надано 09.02.2023 до ГУ ДПС у Волинській області лист (вх.№3314/6 від 09.02.2023), яким повідомлено: «...Між ВКПП «Агропромтехцентр» та ОСОБА_1 досягнуто попередньої усної домовленості щодо майбутнього укладення Договору купівлі-продажу земельної ділянки, орієнтовною площею 0,66 га, що знаходиться за адресою: Ковельська ОТГ, с.Тойкут (землі колишньої Тойкутської сільської ради).
ВКПП «Агропромтехцентр» додано копію рішення Ковельської міської Ради Волинської області від 27.01.2022 №17/93 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах Ковельської територіальної громади гр.. ОСОБА_1 » згідно з яким:
- надати гр. ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення, безоплатно у власність, земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 0,6600 га, розташовану за межами населеного пункту Ковельської територіальної громади /код виду цільового призначення - 01.03; зобов'язати гр.. ОСОБА_1 замовити розроблення документації із землеустрою згідно вимог чинного законодавства; зарезервувати на період виконання проектно-вишукувальних робіт земельну ділянку терміном на 1 рік.
Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено відсутність власних та/ або орендованих земель у господарській діяльності ВКПП «Агропромтехцентр», на які здійснено списання згідно накладних-вимог на відпуск матеріалів, яке оформлене бухгалтерським проведенням Дт.152 - Кт.205 у січні 2023 в сумі 464 626 грн, лютому 2023 в сумі 1 818 862 грн, березні 2023 на суму 2 010 914 грн.
Враховуючи вище зазначене, податковий орган вважав, що в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 187 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, абз. «г» п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок чого завищено суму від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду всього на суму 5 453 566 грн, в т. ч. за квітень 2023 на суму 5 453 566 грн;
Крім того податковим органом встановлено, що в порушення п.201.10 ст.201, п.192.1 ст.192 ПК України із змінами та доповненнями, не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних на вартість товару, використаного в операціях, що не є господарською діяльністю платника на загальну суму 516 548 грн, в тому числі: за квітень 2023 року на суму 516 548 грн.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до Рахунку 15 «Капітальні Інвестиції» Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.1999 №291 (далі - Інструкція №291), субрахунок 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби» (крім об'єктів будівництва та основного стада).
Відповідно до Рахунку 10 «Основні засоби» Інструкції №291, за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів. За дебетом рахунку 10 «Основні засоби» також відображається сума створеного забезпечення, зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель.
Відповідно до рахунку 20 «Виробничі запаси» № 291 на субрахунку 205 «Будівельні матеріали» підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.
На субрахунку 205 «Будівельні матеріали» не враховується обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засоби, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар та інше. Витрати на придбання такого обладнання, що не потребує монтажу, відображаються безпосередньо на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» у міру надходження їх на склад чи інше місце зберігання, експлуатації.
Як слідує з акту перевірки позивачем порушено пп. «г» п. 198.5 ст.198 ПК України, тобто, що відповідні «товари/послуги, необоротні активи» використовуються ВКПП «Агропромтехцентр» в «операціях, що не є господарською діяльністю».
Відхиляючи такі твердження відповідача суд першої інстанції вірно зазначив, що з положень податкового законодавства не вбачається, що списання згідно накладних-вимог на відпуск матеріалів, яке оформлене бухгалтерським проведенням Дт. 152 - Кт.205, має здійснюватися саме на власні та/або орендовані землі. Тобто підтвердження факту права власності або оренди земельної ділянки та списання на неї матеріалів не може безумовно свідчити про те, що відповідні операції не є господарською діяльністю платника податку.
Судом у даному випадку з'ясовано, що списання будівельних матеріалів для облаштування території під склад здійснювалося позивачем на земельні ділянки, які фактично ВКПП «Агропромтехцентр» використовуються для зберігання готової продукції та її завантаження.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на даний момент Ковельською міською радою прийнято рішення від 27.01.2022 №17/93 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах Ковельської територіальної громади громадянці ОСОБА_1 ». Однак, на законодавчому рівні у зв'язку із веденням воєнного стану з 24.02.22 було заборонено здійснювати присвоєння кадастрових номерів та передавати у власність земельні ділянки, а тому засновник, а відповідно і позивач не міг належним чином оформити прав на земельну ділянку.
Також матеріалами справи підтверджується, що усі матеріали були використані позивачем в господарській діяльності, що призвело до досягнення економічного ефекту, тобто вказані матеріали було придбано, транспортовано на територію згаданих земельних ділянок, де вони і зберігались, після чого були використані у власній господарській діяльності ВКПП «Агропромтехцентр», що підтверджується наказом ВКПП «Агропромтехцентр» від 28.12.2022 № 28/12-1 «Про нове будівництво Виробничого приміщення по виготовленню дерево пакувальних виробів за межами населеного пункту в селі Тойкут Ковельської територіальної громади Ковельського району Волинської області»; наказом ВКПП «Агропромтехцентр» від 28.12.2022 № 28/12 «Про облаштування земельної ділянки в с. Тойкут біля цеху по виготовленню дерево пакувальних виробів»; актами на закриття прихованих робіт від 20.01.2023, 17.01.2023 та 20.03.2023.
При цьому, суд слушно зауважив, що ГУ ДПС у Волинській області не заперечує факту використання позивачем облаштованої земельної ділянки як складу для зберігання і завантаження готової продукції, як і не заперечує факту придбання будівельних матеріалів, які були використані з метою їх зберігання.
У матеріалах справи наявні первинні документи, що підтверджують витрати на будівництво та списання ТМЦ для облаштування земельної ділянки під склад для зберігання та завантаження продукції.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що встановлений перевіркою факт заниження ВКПП «Агропромтехцентр» податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зазначеній вище частині, не знайшов своє підтвердження.
Разом із тим, колегія судів вважає за необхідне вказати, що податкове повідомлення-рішення від 10.08.2023 №0100020701 (В4) складається із таких порушень:
1) щодо списання будівельних матеріалів на неоформлену земельну ділянку на суму 858 880 грн(надана оцінка вище).
2) щодо взаємовідносин з ТОВ «ДП Груп Волинь», ТОВ «Хімзахід», ТОВ «КПП Центр», ТОВ «Фрут Індастріз» на суму 3 977 253 грн.
3) щодо зменшення рядка на підставі постанови ВААС у справі 140/6737/23 на суму 617 433 грн. (у цій справі позивачем не оскаржується).
Щодо взаємовідносин з ТОВ «ДП Груп Волинь», ТОВ «Хімзахід», ТОВ «КПП Центр», ТОВ «Фрут Індастріз» на суму 3 977 253 грн., то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати наступне.
У відповідності до вимог частини 4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зі змісту рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року, та постанови Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року вбачається, що судами встановлено реальність господарських операцій з ТОВ «КПП Центр» та ТОВ «ДП Груп Волинь», а відтак надавати повторну оцінку цим взаємовідносинам позивача з вказаним контрагентами колегія суддів вважає зайвим.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Фрут Індастріз» то податковий орган вважав, що у ТОВ «Фрут Індастріз» відсутні об'єкти оподаткування за адресою: Львівська область, м.
Городок, вул. Артищівська, 9 корп.1, яке зазначено у договорах як місце приймання-передачі
товару та відсутні об'єкти оподаткування за адресою: м. Городок, вул. Артищівська, 9/4, яке
зазначено як пункт навантаження у ТТН
У ВКПП «Агропромтехцентр» відсутні об'єкти оподаткування за адресою: Львівська область,
м. Городок, вул. Артищівська, 9 корп.1, яке зазначено у договорах як місце приймання-передачі
товару та відсутні об'єкти оподаткування за адресою: м. Городок, вул. Артищівська, 9/4, яке
зазначено як пункт навантаження у ТТН.»
Крім того «Аналізом податкового кредиту ТОВ «Фрут Індастріз» встановлено формування податкового кредиту на підставі виписаних податкових накладних постачальником ТОВ «ТБ ПАК» за наслідком придбання в останнього сушильноі камери та автоматизованої лінії для виготовлення дерев'яних піддонів, (абз. 4 crop. 45 Акта перевірки)
Аналізом сформованого податкового кредиту ТОВ «ТБ ПАК» встановлено відсутність придбання обладнання згаданого вище та відсутність взаємовідносин з виробником відповідних товарів.
З цього приводу слід зазначити, що податковий орган не заперечував наявність та придбання контрагентом Позивача товарів, що у подальшому були предметом відповідних договорів купівлі-продажу.
Відповідно, яким чином згадані товари набув контрагент для ВПП «Агропромтехцентр» у даній спірній ситуації не має значення. Позивач за дотримання податкових обов'язків контрагентом він не відповідає.
Крім того ВКПП «Агропромтехцентр» не мав відношення до адреси Львівська область, м. Городок, вул. Артищівська, 9 корп. 1
У постанові від 02.03.2023 у справі № 320/2798/21, Верховний Суд вказав, що аналізуючи такі доводи податкового органу суди попередніх інстанцій правомірної вказали на те, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реальності виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (замовником).
Можливі порушення суб'єктами господарювання в ланцюгу постачання товарів так само не можуть бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податку на додану вартість, тому платник податків (покупець товарів) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Також, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Аналогічний правовий висновок було викладено у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №804/6909/17 та від 21.02.2020 у справі №815/253/16.
Таким чином, будь-які порушення, встановлені податковим органом в діяльності контрагента позивача та інших суб'єктів господарювання, з якими позивач безпосередньо не перебуває у господарських відносинах, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними господарських відносин з надання позивачу його контрагентом відповідних послуг, які з боку позивача в повному обсязі підтверджено наданими первинними документам.
Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/чи податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов'язань.
У матеріалах справи наявні докази які підтверджують реальність відповідних господарських операцій.
Більше того факт наявності відповідного придбаного обладнання в користуванні Позивача підтверджується інвентаризацією проведеною під час перевірки.
Зокрема, у відомостях «Інвентаризації товарів на складі станом на 27 червня 2023 р.» «Основний склад» зазначена: Автоматична лінія збивання піддонів, ма якій виконуються різні операції з механічної обробки без зміни інструменту між операціями (позиція № 1), Сушильна камера для сушіння дерев'яних палет типу LUKA SX 4150 Р 38/2017 (позиція № 14), Сушильна камера для сушіння дерев'яних палет типу LUKA SX 4150 Р 39/2017 (позиція № 14), Сушильна камера для сушіння дерев'яних палет типу LUKA SX 4150 Р 39/2017 (позиція № 15), Сушильна камера для сушіння дерев'яних палет типу LUKA SX 4150 Р 01/2018 (позиція № 16), Автоматична лінія для виготовлення деревґяних піддонів, яка виконує різні операції з механічної обробки, LINEA DELTA СНТ 628.1» (позиція № 16).
Щодо господарських операцій з ТОВ «Хімзахід» то податковий орган зазначив, що до перевірки не надано документи щодо підтвердження походження та відповідності продукції/товарів, декларації про відповідність, сертифікати якості, паспорти відповідності, довідки про походження товару/послуг, застосування яких передбачено нормативно-правовими актами або договором на придбане дизельне паливо від контрагента ТзОВ «ХІМЗАХІД».»
У наданих до перевірки ТТН (Форма №1-ТТН(нафтопродукти)) не внесено відомості про час виїзду з підприємства-вантажовідправника та дату і час прибуття до вантажоодержувача, що передбачено п.7.5.8 інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України.»
У наданих до перевірки ТТН внесено неправдиві відомості щодо пункту навантаження (м. Луцьк, вул. Словацького, 2). Згідно даних Google Maps за вищевказаною адресою знаходиться готель «Україна», який належить в ПрАТ «Готель Україна» та у якому згідно інформаційних баз ДПС ТзОВ «ХІМЗАХІД» орендує в ПрАТ «Готель Україна» приміщення.»
Згідно даних «Єдиної автоматизованої інформаційної системи» Державної митної служби України ТзОВ «ХІМЗАХІД» здійснювало імпорт вищезазначених нафтопродуктів наступними ВМД...
Аналізуючи вищезазначені документи виявлені невідповідності у ТТН та CMR. В усіх ТТН зазначено пункт навантаження м. Луцьк, вул. Словацьокого, 2 та пункт розвантаження Ковельський р-н, с. Тойкут, вул. Шосейна, 11. Проте, у CMR зазначений наступні пункти розвантаження м. Луцьк, вул. Єршова, 1»
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.І).
Права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.
Згідно п.2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Отже, сертифікат якості не є первинним бухгалтерським документом, тому дані, які він містить, не повинні відображатись в бухгалтерському обліку.
Відомості, зазначені у сертифікаті якості, не є та не можуть бути підставою для висновку про те, що відповідна продукція була реалізована без відображення в бухгалтерському обліку.
Крім того слід вказати, що способом реагування податкового органу на ненадання документа під час контрольного заходу є засвідчення цього факту шляхом складання акта про ненадання платником податків документів (їх копій), що узгоджується з п. 1 розд. IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727. У Акті перевірки відсутні посилання на акти про ненадання документів і під час контрольного заходу такі не складалися.
Більше того, Позивач є кінцевим споживачем пального, а тому не
зобов'язаний мати документи, що підтверджують його якість.
Щодо недоліків заповнення ТТН, то суд апеляційної інстанції зазначає, що такі відомості не заповнює Позивач, а вантажовідправник, і вказаний недолік не впливає на Фактичний рух товару.
Крім цього, з урахуванням положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ТТН не е первинним бухгалтерським документом, що підтверджується і практикою Верховного Суду.
Зокрема у постанові ВС від 27.04.2021 у справі № 440/668/20 вказав, що Верховний Суд у постанові від 5 січня 2021 року у справі № 820/1124/17, у постанові від 19 січня 2021 року у справа № 825/1641/17 (адміністративне провадження №К/9901/44687/18), у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 804/959/16, доходить висновку, що при наявності документів, які підтверджують фактичне отримання товару та його використання у власній господарській діяльності, відсутність ТТН, або неправильно оформлена ТТН не може бути єдиною причиною для невизнання операції з придбання товарів такою, що не відбувалась. Крім того, ТТН не міститься в переліку первинних документів, які дають право на формування податкового кредиту. Отже, ТТН не є первинним бухгалтерським документом у відношеннях «Постачальник-Покупець» для цілей податкового обліку.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що неістотні недоліки в документах, шо містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Крім того, наявність чи відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції. Якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Ця позиція підтверджується постановами Верховного Суду, зокрема постановами від 12.04.2023 у справі № 820/281/13-а, а також від 03.02.2022 у справі № 640/21185/18.
Також слід зазначити позивач, як покупець товару від національного постачальника на митній території України не обізнаний та не зобов'язаний знати за якими МД, CMR та іншими документами розмитнювався товар його контрагентом і про його іноземне походження взагалі.
Поставка товару відбувалася засобами постачальника (із залученням ним перевізника) до адреси покупця, товар приймався Позивачем за адресою здійснення ним господарської діяльності (Волинська обл., Ковельський р-н. с. Тойкут, вул. Шосейна, 11).
Крім того, згідно матеріалів справи, що встановлено судовими рішеннями, у власності та користуванні Позивача перебуває значна кількість автотехніки для руху якої використовується дизельне пальне.
Наявність автотехніки також підтверджується відомостями інвентаризації активів та зобов'язань.
Відтак реальність господарських операцій позивача з його контрагентами також підтверджується належно складеними під час господарських операцій документами, що були наявні при перевірці а також додані до позовної заяви.
З урахуванням викладеного вище, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2023 №0100020701.
З огляду на вказане, колегія судді вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи, рішення, в оскаржуваній частині, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального прав, тому таке слід залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги - відмовити.
Керуючись ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області в частині оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року у справі №140/31759/23 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 10.08.2023 №0100020701(В4) залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року в цій частині - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя М.А. Пліш
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко
Повне судове рішення складено 05.03.2026